Ухвала

від 30.01.2019 по справі 916/1717/17

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття апеляційного провадження

30 січня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/1717/17 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

секретар судового засідання: Іванов І.В.

за участю представників учасників справи:

від скаржника: ОСОБА_1 ордер;

від позивача: Волохатий В.П., ордер;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: Асташенкова О.І., довіреність;

в судовому засіданні присутня керівник Обслуговуючого кооперативу Вимпел-Південь - Демидова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5

на рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2017 , ухвалене суддею Волковим Р.В. у м. Одесі, повний текст якого складено 03.10.2017

у справі № 916/1717/17

за позовом: Громадської організації Захист Одеса

до відповідача: Споживчого кооперативу Автостоянка Вимпел-11

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Комунального підприємства Одестранспарксервіс ;

2. Одеської міської ради;

про: усунення перешкод та зобов'язання звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

В липні 2017 року Громадська організація Захист Одеса звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом до Споживчого кооперативу Автостоянка Вимпел-11 про зобов'язання відповідача усунути перешкоди Громадській організації Захист Одеса в здійсненні балансоутримання місць для паркування згідно Договору №98/К-КР-2017/03-01 від 23 травня 2017 року, яким Комунальне підприємство Одестранспарксервіс уповноважило Громадську організацію Захист Одеса організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях для паркування, шляхом звільнення на користь останнього земельної ділянки загальною площею 1 628 м2, яка розташована за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 146/4.

Позов обґрунтований тим, що відповідач без достатніх правових підстав займає вказану земельну ділянку та порушує у зв'язку з цим права позивача.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.07.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/1717/17; до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Комунальне підприємство Одестрнаспарксервіс та Одеську міську раду.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.09.2017 (з урахуванням ухвали про виправлення помилки від 06.10.2017) позов Громадської організації Захист Одеса до Споживчого кооперативу Автостоянка Вимпел-11 задоволено: зобов'язано Споживчий кооператив Автостоянка Вимпел-11 усунути перешкоди Громадській організації Захист Одеса в здійсненні балансоутримання місць для паркування згідно Договору № 98/К-КР-2017/03-01 від 23.05.2017, яким Комунальне підприємство Одестранспарксервіс уповноважило Громадську організацію Захист Одеса організовувати провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів місцях для паркування, шляхом звільнення на користь Громадської організації Захист Одеса земельної діяльності загальною площею 1628 м2, яка розташована за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога,146/4.

Не погодившись з означеним рішення суду Споживчий кооператив Автостоянка Вимпел-11 звернувся з апеляційною скаргою, згідно якої просив рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2017 у справі № 916/1717/17 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2017 залишено без змін, апеляційну скаргу залишено без задоволення.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 15.11.2018 ОСОБА_5 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 і рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2017 у справі № 916/1717/17.

Відмовляючи у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції зазначав, що скаржника, ОСОБА_5 до участі у справі № 916/1717/17 судами попередніх інстанцій залучено не було, а рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2017 за її апеляційною скаргою не переглядалось, у зв'язку з чим суд касаційної інстанції не має процесуально-правових підстав для прийняття касаційної скарги.

В листопаді 2018 року ОСОБА_5 звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2017 у справі № 916/1717/17 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Громадської організації Захист Одеса відмовити.

Разом з апеляційною скаргою скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2017 у справі № 916/1717/17, яке мотивоване тим, що ОСОБА_5 участь у розгляді справи № 916/1717/17 не приймала; дізналася про рішення у даній справі 09.10.2018 під час розгляду справи №522/15156/18 у Приморському районному суді м. Одеси, де потерпілим був її чоловік; із матеріалами ознайомилася після отримання їх 12.10.2018 адвокатом у приміщенні Господарського суду Одеської області.

При цьому, скаржниця зазначала, що ухвалою Касаційного господарського суду складі Верховного Суду від 15.11.2018 їй було відмовлено у відкритті касаційного провадження за поданою нею касаційною скаргою, оскільки її до участі справі №916/1717/17 судами попередніх інстанцій залучено не було, а рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2017 за її апеляційною скаргою в апеляційному порядку не переглядалося.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 ОСОБА_5 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2017 у справі № 916/1717/17; за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження; встановлено строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу.

26.12.2018 від Обслуговуючого кооперативу Вимпел-Південь надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача, у резолютивній частині якого останній просить залучити в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог Обслуговуючий кооператив Вимпел-Південь на боці скаржниці по справі № 916/1717/17.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.01.2019 розгляд справи № 916/1717/17 призначено на 30.01.2019 о 15:00год.

В судове засідання 30.01.2019 з'явились представники скаржника, позивача та третьої особи-2.

Представник скаржника надав усні пояснення, просив апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване судове рішення від 28.09.2017 скасувати, в задоволенні позову Громадської організації Захист Одеса відмовити.

Представники позивача, третьої особи-2 надали усні пояснення, проти доводів апелянта заперечили, просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення місцевого господарського суду від 28.09.2017 залишити без змін.

Представники відповідача, третьої особи-1 в судове засідання не з'явилися, відзиву на апеляційну скаргу не надали.

В судовому засіданні на обговорення поставлене клопотання Обслуговуючого кооперативу Вимпел-Південь про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача.

Представник скаржника клопотання Обслуговуючого кооперативу Вимпел-Південь підтримав. Представники позивача та третьої особи-2 залишили вирішення клопотання на розсуд суду.

Розглянувши клопотання Обслуговуючого кооперативу Вимпел-Південь колегія суддів зазначає наступне.

Питання вступу / залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору врегульовано ст. 50 Господарського процесуального кодексу України.

Як на підставу залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці скаржниці, заявник посилається на те, що згідно укладеного між з Комунальним підприємством Одестранспарксервіс договору №82/К-КР-2018/03-01 від 19.04.2018 він є балансоутримувачем місць паркування транспортних засобів на земельній ділянці площею 1628 кв.м. за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога 146/4 зі спеціально відведеною автостоянкою на 114 одиниць паркування, що має технічне облаштування згідно рішення Одеської міської ради № 2477-VII від 04.10.2017 Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 27 серпня 2014 року № 5286-VI Про затвердження переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для реорганізації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, в новій редакції .

Проте, за твердженням заявника, він, так само як і відповідач, фактично знаходиться та обслуговує кооперативну стоянку за адресою Люстдорфська дорога 146/3 площею 0,297га. на 116 машиномісць (115 - пайових та одне - пункт технічного огляду та самообслуговування транспорту).

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки зазначених осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов'язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.

Підставою участі третіх осіб у справі є їх юридична заінтересованість, яка ґрунтується на матеріально-правових відносинах з однією із сторін справи або обґрунтоване припущення, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі зокрема: якщо за наслідками вирішення справи можуть змінитися та/або припинитися або виникнуть (між стороною по справі і третьою особою) нові правовідносини (права і обов'язки).

В даному випадку колегія суддів не вбачає передбачених ст.50 Господарського процесуального кодексу України підстав для залучення Обслуговуючого кооперативу Вимпел-Південь до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні скаржниці, оскільки, обставини, на які посилається заявник виникли після ухвалення оскаржуваного судового рішення, заявник як юридична особа учасником правовідносин щодо яких виник спір на момент розгляду справи судом першої інстанції не був.

Наразі, як вбачається з матеріалів справи, Обслуговуючий кооператив Вимпел-Південь як юридичну особу зареєстровано лише 05.12.2017 (номер запису 1 556 102 0000 064605), відповідна діяльність з обслуговування (експлуатації) місць паркування за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 146/4, проводилась Кооперативом на підставі договору балансоутримання місць для паркування № 82/К-КР-2018/03-01 від 19.04.2018.

Колегія суддів також враховує, що у світлі положень ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмет спору можуть вступити у справу на боці однієї зі сторін спору позивача / відповідача, у той час як скаржниця (на боці якої заявник просить залучити його до участі у справі) до кола таких осіб не відноситься.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, клопотання Обслуговуючого кооперативу Вимпел-Південь залишене судовою колегією без задоволення.

Згідно зі статтею 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог статті 272 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. У випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятої ним постанови та рішення суду першої інстанції, що оскаржується.

За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 282 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

Як встановлено апеляційним судом, ОСОБА_5 звернулась з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у справі в порядку ч. 1 ст. 254, ст. 272 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтовуючи порушення права, інтересів та (або) обов'язків оскаржуваним рішенням та необхідність залучення її до участі у справі, скаржниця посилається на те, що вона є членом Споживчого кооперативу Автостоянка Вимпел-11 та власником зареєстрованого машиномісяця № 14 за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 146/3. В підтвердження викладених обставин скаржницею надано копію посвідчення № 14 від 01.01.2017, копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОІС № 627449, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.07.2018 № 130996684.

Надаючи оцінку доводам скаржника в підтвердження обставин порушення судовим рішенням його прав та інтересів, суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства, віднесено, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів , згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.

За змістом частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Тобто, частиною першою статті 254 Господарського процесуального кодексу України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є заявник скарги, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову. Якщо заявник скарги зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку ст. 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що заявник скарги в апеляційній скарзі має чітко зазначити в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.

Слід враховувати, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи.

Будь-який інший правовий зв'язок між заявником скарги і сторонами спору не може братися до уваги.

Таким чином, судове рішення, оскаржене не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є заявник скарги, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав, вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між заявником скарги і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 5023/4734/12, від 18.09.2018 у справі №910/5459/15-г, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17.

Отже, перш ніж переглядати справу в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд повинен встановити чи вирішено місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка подала апеляційну скаргу.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача про усунення перешкод в здійсненні балансоутримання місць для паркування згідно Договору №98/К-КР-2017/03-01 від 23 травня 2017 року, яким Комунальне підприємство Одестранспарксервіс уповноважило Громадську організацію Захист Одеса організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях для паркування, шляхом звільнення земельної ділянки загальною площею 1 628 м2, яка розташована за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 146/4.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_5 зазначала, що є членом споживчого кооперативу та власником машиномісця, у зв'язку з чим вважала, що оскаржене судове рішення порушило її право користування місцем для стоянки автомобілю.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначені Законом України Про кооперацію .

Згідно частини 2 статті 5 Закону України Про споживчу кооперацію та статті 8 Закону України Про кооперацію основним документом, який регулює діяльність споживчого товариства / кооперативу, є статут.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи статуту Споживчого кооперативу Автостоянка Вимпел-11 , останній є юридичною особою з моменту його державної реєстрації; має право від свого імені укладати договори, набувати майнові права та нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем у суді, арбітражному суді або третейському суді.

Згідно п. 6.1 Статуту органами управління кооперативу є Загальні збори, Правління, Голова Правління.

Голова Правління згідно з п. 6.15 Статуту виступає від імені кооперативу у всіх державних та громадських підприємствах, організаціях та установах; представляє кооператив у суді та адміністративних органах.

Отже, в даному випадку, статутом визначено повноваження органу управління щодо здійснення представництва інтересів кооперативу в суді та їх захист.

Як вбачається з матеріалів справи, Кооперативом, як учасником справи, було реалізоване право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 28.09.2017.

За змістом ст. 19-1 Закону України Про кооперацію член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно.

У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Виходячи зі змісту представлених апелянтом доказів рішення про державну реєстрацію права власності на машиномісце № 14 за адресою: Одеська область, м. Одеса, Люстдорфська дорога, будинок 146/3 за ОСОБА_5 прийнято лише 16.07.2018 індексний № 42075767 (тобто майже через рік після ухвалення оскаржуваного рішення суду від 28.09.2017).

Отже, беручи до уваги те, що при вирішенні даного спору, з огляду на предмет та підставу заявленого позову, судами не досліджувалось питання щодо порушених майнових прав, законних інтересів скаржника, як в мотивувальній, так і у резолютивній частині рішення відсутні будь-які висновки щодо прав або обов'язків скаржника стосовно сторін у справі, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що скаржник не довів суду, яким чином рішення суду порушує його права та охоронювані законом інтереси та (або) обов`язки як власника машиномісця.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

За таких обставин, апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі і вважає, що суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, ОСОБА_5 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.09.2017 у справі № 916/1717/17 підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що питання про права і обов'язки апелянта господарським судом першої інстанції не вирішувались, доводи апелянта щодо суті оскаржуваного судового рішення господарського суду першої інстанції, колегією суддів не розглядаються.

Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ОСОБА_5, яка вважає себе власником машиномісця № 14 загальною площею 11,9 кв.м. за адресою: Одеська область, м. Одеса, Люстдорфська дорога, будинок 146/3, не позбавлена права звернутися до суду з самостійним позовом для захисту прав та інтересів, які остання вважає порушеними.

Керуючись ст.ст. 234, 264 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2017 у справі № 916/1717/17 закрити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 01.02.2019.

Головуючий суддя Н.С. Богацька

судді Н.М. Принцевська

А.І. Ярош