Постанова

від 04.02.2019 по справі 910/11700/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2019 р. Справа№ 910/11700/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Чорної Л.В.

Скрипки І.М.

при секретарі: Бовсунівська Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача:Шишковський М.Б.

від відповідача: Нестеренко Є.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93", м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 (повний текст складено 23.11.2018)

у справі №910/11700/18 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Чароітбуд", м. Київ

про стягнення 39 910,50 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пролог-93" (далі - Позивач, ТОВ "Пролог-93") звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Чароітбуд" (далі - Відповідач, ТОВ "БК "Чароітбуд") про стягнення 39910,50 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог у поданому позові Позивач посилався на ст. 1212 ЦК України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі №910/11700/18 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що Договір будівельного підряду №15 від 12.09.2017 та правочин Позивача щодо перерахування 29.09.2017 Відповідачу грошових коштів з призначенням платежу "Попередня оплата за ремонт покриття згідно договору №15 від 12.09.2017" є чинними та належними правовими підставами набуття Відповідачем таких коштів, що, у свою чергу, свідчить про відсутність підстав для застосування положень ст. 1212 ЦК України та про відсутність можливості визнання грошових коштів сплачених Позивачем 29.09.2017 на рахунок ТОВ "БК "Чароітбуд" в розмірі 39910,50 грн безпідставно набутими Відповідачем.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Пролог-93" повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що апелянт заперечує проти факту укладення Договору будівельного підряду від 09.10.2017 шляхом обміну електронними копіями документів, вважає, що вищезазначене листування не відповідає вимогам діючого законодавства в сфері електронного документообігу. Позивач вважає, що ним вжито достатніх заходів щодо інформування Відповідача про відмову від виконання робіт, а також вважає, що судом першої інстанції зроблено передчасний висновок про наявність належних і достатніх доказів укладення Договору будівельного підряду від 09.10.2017 у письмовій формі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2018, справу №910/11700/18 було передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Скрипки І.М. та Чорної Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 колегією суддів у складі головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Скрипки І.М. та Чорної Л.В. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі №910/11700/18, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 28.01.2019.

У судовому засіданні 28.01.2019 оголошено перерву до 04.02.2019.

Позиції учасників справи.

Від ТОВ "БК "Чароітбуд" надійшов відзив на апеляційну скаргу та клопотання про допит свідків, в яких товариство просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, мотивуючи тим, що доводи апеляційної скарги є безпідставним, а суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Щодо клопотання про допит свідків, то воно не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 88 ГПК України сторони подали до суду показання свідків, викладені у письмових заявах (а.с. 133, 134). Такі заяви наявні в матеріалах справи і оформленні у відповідності до вимог ст. 88 ГПК України.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

ТОВ "Пролог-93" було перераховано ТОВ "БК "Чароітбуд" грошові кошти в розмірі 39910,50 грн, що підтверджується платіжним дорученням №625 від 28.09.2017 на суму 39910,50 грн із зазначенням призначення платежу: "Попередня оплата за ремонт покриття згідно договору № 15 від 12.09.2017р. в т.ч. ПДВ 20% 6651,75 грн" та випискою по рахунку Позивача.

13.06.2018 ТОВ "Пролог-93" направило ТОВ "БК "Чароітбуд" вимогу № 1274 від 12.06.2018, у якій просило протягом 7 календарних днів з дня пред'явлення вимоги виконати оплачені Позивачем роботи по ремонту покриття, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 13.06.2018.

09.07.2018 ТОВ "Пролог-93" направило ТОВ "БК "Чароітбуд" вимогу № 1282 від 09.07.2018, у якій повідомило про відмову від виконання робіт та просило повернути отримані кошти у вигляді оплати невиконаних робіт у розмірі 39910,50 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком відділення поштового зв'язку від 09.07.2018.

14.07.2018 ТОВ "БК "Чароітбуд" направило ТОВ "Пролог-93" Супровідний лист № 347 від 13.07.2018, в якому просило підписати Акт приймання виконаних будівельних робіт та Договір підряду № 15 від 12.09.2017 протягом 5 робочих днів з дати отримання листа, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком відділення поштового зв'язку від 14.07.2018.

Відповідно до листа ТОВ "Пролог-93" б/н від 31.07.2018, останнім було повернуто без розгляду та підписання отримані акти, оскільки вони не відповідають дійсності.

Таким чином між сторонами виник спір з приводу повернення безпідставно набутих коштів у сумі 39910,50 грн на підставі ст. 1212 ЦК України.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з такого:

- Договір будівельного підряду від 12.09.2017 №15 був укладений шляхом обміну електронними копіями документів. 09.10.2017 Відповідач отримав на електронну адресу offіce@charoitbud.com від Позивача з електронної адреси: O/Alekseenko@prolog-93.com.ua відредаговану Позивачем версію Договору підряду №15 від 12.09.2017;

- для виконання робіт по Договору підряду та на підставі заявок на видачу матеріалів зі складу головного технолога (від 12.10.2017, 19.10.2017, 02.11.2017) ТОВ "БК "Чароітбуд" було видано в виробництво працівникам матеріали, які були закуплені згідно видаткових накладних, що свідчить про виконання ТОВ "БК "Чароітбуд" належним чином своїх зобов'язання за Договором будівельного підряду №15 від 12.09.2017;

- Відповідачем на підтвердження факту виконання вказаних робіт для Позивача надані нотаріально посвідчені заяви свідків - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 10.10.2018, які безпосередньо перебували на території Позивача та особисто здійснювали виконання обумовлених Договором будівельного підряду №15 від 12.09.2017 робіт для Позивача. Так, в зазначених Заявах свідків ОСОБА_4 (технолог ТОВ "БК "Чароітбуд") та ОСОБА_6 (апаратник ТОВ "БК "Чароітбуд") зазначили, що 10 жовтня вони отримали наказ від директора ОСОБА_7 на виконання робіт за адресою: м. Київ, вул. Ігорівська/Набережно-Хрещатинська, 13/5, для ТОВ "Пролог-93". Технологом ОСОБА_4 була розроблена технологічна карта на виконання робіт і оформлена заявка на необхідні матеріали. Апаратником ОСОБА_5 отримані від технолога ОСОБА_4 вказівки про виконання робіт і виконувались роботи. В зазначених Заявах зазначено, що Роботи по ремонту спуску в паркінг виконувались у вихідні дні у декілька етапів: 14-15 жовтня, 21-22 жовтня та 05 листопада і контролювались технологом ОСОБА_4. Зустрічав і супроводжував виконання робіт головний інженер ТОВ "Пролог-93" ОСОБА_8. Роботи були закінчені 05.11.2017 та здані без зауважень головному інженеру ОСОБА_8, також йому були передані акти виконаних робіт. Зазначені заяви свідків прийняті судом першої інстанції як належні докази.;

- за твердженням ТОВ "БК "Чароітбуд" товариство неодноразово зверталося до Позивача з вимогами щодо підписання актів виконаних робіт за Договором підряду №15 від 12.09.2017, однак такі остались без розгляду та підписання. Натомість, лише 27.06.2018 Відповідач отримав від Позивача вимогу №1274 від 12.06.2018 щодо виконання робіт по ремонту покриття. На вказану вимогу Відповідачем було направлено супровідний лист №347 від 13.07.2018 (опис вкладення №0200241709212 та фіскальний чек №ФН3000402974 від 14.07.2018), яким надано Позивачу акт приймання виконаних будівельних робіт від 13.07.2018 з ремонту полімерного покриття підлоги на суму 57 015,00 грн. Дата отримання Позивачем вказаного листа з оригіналами примірників актів виконаних робіт - 24.07.2018. Відповідно до п. 6.2. Замовник зобов'язаний прийняти роботу згідно актів та оформити акти приймання виконаних робіт протягом 3-х робочих днів, не враховуючи день їх передачі. Акт виконаних робіт вважається підписаним автоматично через 3 робочих дня з моменту передачі Замовнику, якщо Замовник не має зауважень по виконаних роботах у письмовій формі. Таким чином, в силу зазначених положень Договору підряду Позивач мав надати підписаний оригінал акту виконаних робіт Позивачу у строк до 27.07.2018. Всупереч вказаним домовленостям Позивач 31.07.2018 направив Відповідачу лист б/н від 31.07.2018 про відмову від підписання акту виконаних робіт від 13.07.2018 з мотивів невідповідності оформлення акту даті виконаних робіт. Таким чином, оскільки вказана відмова надана Позивачем з порушенням строків, встановлених Договором підряду, а також; без зауважень до виконаних робіт, а тому акт приймання виконаних будівельних робіт від 13.07.2018 з ремонту полімерного покриття підлоги на суму 57 015,00 грн., отриманий Позивачем 24.07.2018, вважається підписаним замовником (Позивачем) 27.07.2018. В свою чергу, повернення Позивачем Відповідачу листом від 31.07.2018 акту виконаних робіт від 13.07.2018 без розгляду та без підписання свідчить про неналежне виконання Позивачем, як Замовником, своїх зобов'язань щодо прийняття робіт за Договором підряду;

- отримання Відповідачем від Позивача 29.09.2017 грошових коштів з призначенням платежу "Попередня оплата за ремонт покриття згідно договору №15 від 12.09.2017" виключає можливість визнання таких коштів безпідставно набутими, оскільки такі грошові кошти були сплачені за виконання робіт з ремонту полімерного покриття, що визнається самим Позивачем та про що вказано Позивачем у тексті позовної заяви. Договір будівельного підряду №15 від 12.09.2017 та правочин Позивача щодо перерахування 29.09.2017 Відповідачу грошових коштів з призначенням платежу "Попередня оплата за ремонт покриття згідно договору №15 від 12.09.2017" є чинними та належними правовими підставами набуття Відповідачем таких коштів.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для застосування положень ст.1212 ЦК України та про відсутність можливості визнання грошових коштів сплачених Позивачем 29.09.2017 на рахунок ТОВ "БК "Чароітбуд" в розмірі 39910,50 грн безпідставно набутими Відповідачем.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За приписами ст.ст. 202, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч.1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

За приписами ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Частиною 1 ст. 642 ЦК України встановлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч. 2 ст. 642 ЦК України).

Згідно норм ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України (ч. 8 ст. 181 ГК України).

Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога Позивача до Відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Як вбачається з поданих доказів, зі сторони ТОВ "Пролог-93" поданий Відповідачем договір не підписаний, так само і не підписані додатки до нього (Протокол узгодження договірної ціни та Правила експлуатації безшовних полімерних покриттів підлог на основі епоксидних матеріалів).

Доводи Відповідача про укладення вказаного договору шляхом обміну електронними копіями документів не підтверджуються належними та достатніми доказами відповідно до статей 76, 79 ГПК України.

Так, Відповідачем не надано доказів направлення Позивачу проекту вказаного договору ні в електронному вигляді, ні на паперовому носії.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що поданий Відповідачем скрін-шот вхідної кореспонденції електронної пошти ТОВ "Будівельна компанія "Чароітбуд" office@charoitbud.com на підтвердження отримання від Позивача відредагованої версії Договору підряду № 15 від 12.09.2017 не може вважатися належним доказом, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідна електронна адреса (O.Alekseenko@prolog-93.com-ua) належить саме Позивачу, а також відсутність можливості ідентифікувати особу, що здійснювала листування, як уповноважену Позивачем.

Відтак відсутні правові підстави вважати укладеним сторонами Договір підряду № 15 від 12.09.2017 в редакції визначеній Відповідачем в електронному повідомлені.

Щодо перерахування 12.09.2017 ТОВ "Пролог-93" на користь ТОВ "БК "Чароітбуд" грошових коштів в розмірі 39910,50 грн згідно з платіжним дорученням №625 від 28.09.2017, з призначенням платежу: "Попередня оплата за ремонт покриття згідно договору № 15 від 12.09.2017р. в т.ч. ПДВ 20% 6651,75 грн" колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Загальний порядок укладення договорів врегульований положеннями, зокрема, статей 205, 207, 638-642 Цивільного кодексу України та статті 181 ГК України.

За загальним правилом договір є укладеним у випадку повного і безумовного прийняття (акцепту) однією стороною пропозиції іншої сторони про укладення договору (оферти). При цьому укладання господарських договорів допускається у спрощений спосіб шляхом обміну листами, прийняття до виконання замовлень тощо. Зокрема, прийняттям пропозиції відповідно до частини 2 статті 642 ЦК України є вчинення особою, яка одержала оферту, відповідних конклюдентних дій (надання послуг, сплата коштів тощо). Зазначена правова норма не містить вичерпного переліку можливих конклюдентних дій.

Так, акцепт оферти у формі єдиного документа робиться шляхом підписання договору та проставлення печатки на обох екземплярах договору, один з яких повертається контрагенту. Оферта, зроблена у спрощений спосіб, акцептується у той самий спосіб, в якому була зроблена пропозиція про вступ у договірні відносини: листом, факсограмою тощо.

Не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

У разі недотримання сторонами письмової форми правочину, для з'ясування факту його вчинення та змісту слід виходити з приписів частини другої статті 205 ЦК України, яка регламентує, що поведінка сторін, що засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, може доводитися письмовими доказами та поясненнями сторін.

Відтак, з огляду на відсутність належних та достатніх доказів укладення між сторонами спору Договору № 15 від 12.09.2017 в письмовій формі відповідно до вимог статті 208 ЦК України, проте, враховуючи здійснення Позивачем оплати коштів за ремонт покриття, що свідчить про конклюдентні дії, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що між сторонами було укладено договір підряду на виконання робіт у спрощений спосіб, у зв'язку з чим між ними склалися зобов'язальні правовідносини.

При цьому, апеляційний господарський суд звертає увагу, що посилання у призначенні платежу платіжного доручення № 625 від 28.09.2017 на договір № 15 від 12.09.2017 не означає укладення такого договору в письмовій формі в поданій Відповідачем редакції, з огляду на відсутність відповідних доказів дотримання процедури укладення договору, передбаченої законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 2 ст. 846 ЦК України, якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з тим, за приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Отже, виходячи з приписів ст. 849 ЦК України, замовнику законом надано право відмовитись від договору у будь-який час до закінчення роботи і визначене цією нормою право не може бути обмежене.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 598 ЦК України, припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відтак, відмова від договору в порядку ч. 2 ст. 849 ЦК України, є підставою для припинення зобов'язань на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.06.2018 ТОВ "Пролог-93" направило ТОВ "БК "Чароітбуд" вимогу № 1274 від 12.06.2018, у якій просило протягом 7 календарних днів з дня пред'явлення вимоги виконати оплачені відповідачем роботи по ремонту покриття, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 13.06.2018.

Вказана вимога залишилась Відповідачем без відповіді та виконання, доказів протилежного матеріали справи не містять.

09.07.2018 ТОВ "Пролог-93" направило ТОВ "БК "Чароітбуд" вимогу № 1282 від 09.07.2018, у якій повідомило про відмову від виконання робіт та просило повернути отримані кошти у вигляді оплати невиконаних робіт у розмірі 39910,50 грн, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком відділення поштового зв'язку від 09.07.2018 (а.с. 16-17).

Як встановлено Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/11508/18, залишеним в силі Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 з відомостей офіційного веб-сайту Укрпошти за наслідками відстеження поштового відправлення (вимоги ТОВ "Пролог-93" №1282 від 09.07.2018) за номером 0407032089006, 10.07.2018 - відправлення у точці видачі/доставки; 13.07.2018 - відправлення не вручене під час доставки: інші причини; 24.07.2018 - повернення за зворотною адресою: закінчення встановленого терміну зберігання; 26.07.2018 - відправлення вручено: за довіреністю.

Частиною 4 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що враховуючи приписи п. 99, 116 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", невручення відправлення (вимоги ТОВ "Пролог-93" №1282 від 09.07.2018) під час доставки 13.07.2018 є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) ТОВ "БК "Чароітбуд" щодо його належного отримання.

Таким чином, апеляційний господарський суд, враховуючи положення ч. 2 ст. 849 ЦК України, встановив, що Позивач правомірно скористався наданим йому правом на односторонню відмову від договору шляхом направлення Відповідачу вимоги №1282 від 09.07.2018.

Матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів виконання Відповідачем робіт за договором підряду після здійснення попередньої оплати Позивачем або у строк, встановлений у вимозі ТОВ "Пролог-93" від 12.06.2018 №1274.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо наявності належних та допустимих доказів в матеріалах справи на підтвердження належного виконання зобов'язань ТОВ "БК "Чароітбуд" своїх зобов'язань за Договором будівельного підряду №15 від 12.09.2017, з огляду на таке.

Не вважаються належними доказами виконання спірних робіт ТОВ "БК "Чароітбуд" такі докази, як заявки на матеріали для виконання робіт по нанесенню полімерного матеріалу (від 12.10.2017, 19.10.2017, 02.11.2017), видаткові накладні про закупівлю матеріалів №840 від 06.10.2017 на поставку ПП "ЕКОМ Плюс" матеріалів на суму 2 400,00 грн, №186559 від 12.10.2017 на поставку ТОВ "ВІСТ ГРУП" матеріалів на суму 2 642,04 грн, №1321 від 13.10.2017 на поставку ТОВ "АРТОКС ЛТД" матеріалів на суму 3 720,02 грн, №РН-0000060 від 20.10.2017 на поставку ТОВ "Торгівельна компанія "Діол" матеріалів на суму 31 538,40 грн, №2543 від 26.09.2017 на поставку "ТОВ "ETC Україна" матеріалів, технологічна карта на виконання робіт, фотознімки, оскільки ці документи жодним чином не свідчать про виконання Відповідачем робіт саме за адресою: м. Київ, вул. Ігорівська/Набережно-Хрещатицька, 13/5 (БЦ Ігорівський) та саме для ТОВ "Пролог-93", а не будь-якій іншій особі.

Також, колегія суддів апеляційного господарського суду не приймає в якості належного та допустимого доказу виконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань перед Позивачем Акт здачі-прийому виконаних робіт від 13.07.2018 на суму 57015,00 грн, з огляду на наступні обставини.

14.07.2018 ТОВ "БК "Чароітбуд" направило ТОВ "Пролог-93" супровідний лист № 347 від 13.07.2018, в якому просило підписати Акт приймання виконаних будівельних робіт та Договір підряду № 15 від 12.09.2017 протягом 5 робочих днів з дати отримання листа, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком відділення поштового зв'язку від 14.07.2018 (а.с. 73-74).

Відповідно до змісту листа ТОВ "Пролог-93" б/н від 31.07.2018, останній відмовився підписувати наданий акт (а.с. 19), мотивуючи це тим, що у листі № 347 від 13.07.2018 (а.с. 18) Відповідач вказує про виконання повного об'єму робіт в листопаді 2017 року, в той час як акт виконаних робіт датований 13.07.2018, що не відповідає дійсності. Окрім того Відповідач зазначив, що Договір підряду № 15 від 12.09.2017 Позивачем не підписаний.

Дійсно, у Супровідному листі № 347 від 13.07.2018 (а.с. 18) Відповідачем зазначено, що 12.09.2017 між сторонами укладено Договір будівельного підряду № 15, загальна вартість робіт за яким складає 57015,00 грн., а також те, що ним було виконано весь об'єм робіт у листопаді 2017 року.

Проте, всупереч наведеним твердженням, на підпис Позивачу Відповідачем надано акт виконаних будівельних робіт за липень 2018 року, в той час як доказів на підтвердження виконання робіт в листопаді 2017 року в матеріалах справи немає.

Окрім того, стверджуючи у Супровідному листі № 347 від 13.07.2018 про укладення сторонами Договору будівельного підряду № 15 від 12.09.2017, Відповідач в той же час надає цей договір Позивачу для підписання.

Щодо прийняття судом першої інстанції в якості доказів заяв свідків на підтвердження обставин виконання робіт, колегія судді зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Показання свідків не можуть встановлювати обставини справи, які відповідно до законодавства відображаються у відповідних первинних документах, а саме актами виконаних робіт.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї статті застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З аналізу наведеної норми ЦК України вбачається, що зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

- є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;

- мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;

- обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків згідно статті 11 ЦК України).

Таким чином, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що Позивач в односторонньому порядку відмовився від договору підряду на підставі ст. 849 ЦК України, тобто зобов'язання по цьому договору припинилися (ч. 2 ст. 598 ЦК України), а кошти, які Позивач просить стягнути, набуті Відповідачем за правової підстави яка відпала, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Пролог-93" є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Враховуючи, що зобов'язання за Договором є припиненими (за встановлених обставин відмови позивача від Договору), колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що є неправомірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення спірної суми за статтею 1212 ЦК України, а відтак апеляційна скарга ТОВ "Пролог-93" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва скасуванню з прийняттям нового рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За наведених обставин, судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, а отже відповідно до п.4.ч.1 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового рішення.

Враховуючи викладене, з урахуванням задоволення апеляційної скарги, понесені судові витрати (судовий збір) за розгляд справи в суді апеляційної та першої інстанції у сумі 4405,00 грн (1762,00 грн + 2643,00 грн) покладаються апеляційним господарським судом на ТОВ "Будівельна компанія "Чароітбуд"

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 278, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі № 910/11700/18 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі №910/11700/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93" задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Чароітбуд" (02152, м. Київ, вул. Бучми, буд. 6-А, квартира 85, код: 37396851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93" (04070, м. Київ, вул. Ігорівська/Набережно-Хрещатицька, буд. 13/5 код: 16476414) безпідставно отримані у вигляді передоплати кошти у сумі 39910,50 грн (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот десять гривень п'ятдесят коп.).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Чароітбуд" (02152, м. Київ, вул. Бучми, буд. 6-А, квартира 85, код: 37396851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93" (04070, м. Київ, вул. Ігорівська/Набережно-Хрещатицька, буд. 13/5 код: 16476414) 4405,00 грн (чотири тисячі чотириста п'ять гривень) судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №910/11700/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 05.02.2018

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Л.В. Чорна

І.М. Скрипка