Постанова

від 05.02.2019 по справі 911/1361/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2019 р. Справа№ 911/1361/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Хрипуна О.О.

ОСОБА_1

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача не з`явились,

від відповідача не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ»

на рішення Господарського суду Київської області від 12.09.2018 (повний текст рішення складений 14.09.2018)

у справі №911/1361/18 (суддя С.Ю. Грабець)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕНА М»

про стягнення заборгованості у сумі 278 450, 65 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕНА М» про стягнення заборгованості у сумі 278 450, 65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не в повному обсязі розрахувався з позивачем за поставлений товар згідно договору поставки №213 від 22.11.2016 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.09.2018 року у справі №911/1361/18 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки позивач не направив письмове повідомлення, як того вимагає п. 2.3., п. 3.2.2. договору, то й у останнього право вимоги до відповідача про остаточний розрахунок за переданий товар не виникло.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 12.09.2018 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції є незаконне та не обґрунтоване, винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, на думку скаржника місцевий господарський суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, а також не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому розгляду справи, яке не відповідає фактичним обставинам справи.

Зокрема апелянт вважає, що факт отримання відповідачем обладнання підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №ЗЕ-0000072 від 01.03.2017 року та виписаною відповідачем довіреністю №4 від 01.03.2017 року на отримання цінностей за договором №213 від 22.11.2016 року. Відтак, на думку скаржника оскільки в матеріалах справи наявні докази прийняття відповідачем обладнання в повному обсязі без жодних зауважень, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2018 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді Жук Г.А., Агрикова О.В..

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12.2017 року ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 року в газеті "Голос України" № 185(6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018 року.

Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Актом прийняття-передачі судових справ від 01.10.2018 року справу №911/1361/18 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2018 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2018 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» на рішення Господарського суду Київської області від 12.09.2018 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» на рішення Господарського суду Київської області від 12.09.2018 року у справі №911/1361/18 та призначено її розгляд на 06.12.2018 року.

20.11.2018 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Розпорядженням №09.1-08/360/18 від 06.12.2018 року у зв`язку з участю судді Коротун О.М., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у тренінгах в Національній школі суддів України, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/1361/18.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2018 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Хрипун О.О., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» на рішення Господарського суду Київської області від 12.09.2018 року прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 року розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» на рішення Господарського суду Київської області від 12.09.2018 року відкладено на 24.01.2019 року.

В судове засідання 24.01.2019 року представники сторін не з`явились.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 року справи відкладено на 05.02.2019 року.

30.01.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

В судове засідання 05.02.2019 року представники сторін не з`явились, про дату та час судового засідання повідомленні належним чином.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02.11.2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ" (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "АТЕНА М" (далі - відповідач) був укладений договір поставки №213 (далі - договір; а.с. 10-15).

Відповідно до розділу 1 договору позивач зобов'язувався поставити обладнання (далі - товар), визначене в додатку №2 до цього договору у строки, згідно з графіком поставки (додаток №3 до цього договору), а відповідач зобов'язувався прийняти товар та оплатити.

Строки поставки обладнання погоджуються сторонами на підставі оформленого графіку поставки, який є невід'ємним додатком №3 до цього договору. У разі несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов'язань по погодженню замовної документації чи оплаті - строки поставки обладнання можуть бути переглянуті з урахуванням терміну відповідної затримки.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що загальна сума договору складає: 1 416 666,67 грн. (один мільйон чотириста шістнадцять тисяч шістсот шістдесят шість гривень 67 коп.), крім того ПДВ (20%) в розмірі 283 333,33 грн. (двісті вісімдесят три тисячі триста тридцять три гривні 33 коп.), разом із ПДВ (20%) становить 1 700 000,00 грн. (один мільйон сімсот тисяч гривень 00 коп.).

Згідно з п. 2.2 договору, вартість окремих складових суми договору, що визначена в п. 2.1 цього договору, розрахована на підставі договірної ціни, що є додатком №1 до цього договору.

В пункті 2.3. договору сторони погодили порядок оплати за договором, а саме оплата вартості обладнання здійснюється наступними частинами: - авансовий платіж в розмірі 50% відсотків від вартості договору, що становить 850 000,00 грн. (вісімсот п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) відповідач сплачує до 23 грудня 2016 року; - авансовий платіж в розмірі 20% відсотків від вартості договору, що становить 340 000,00 грн. (триста сорок тисяч гривень 00 коп.) відповідач сплачує до 27 січня 2017 року; - остаточний розрахунок в розмірі 30% відсотків від вартості договору, що становить 510 000,00 грн. (п'ятсот десять тисяч гривень 00 коп.) здійснюється на протязі 14 (чотирнадцяти) днів після письмового повідомлення відповідача про готовність обладнання до відвантаження .

Пунктом 2.4 договору встановлено, що усі платежі здійснюються на підставі договору в національній валюті України по безготівковому розрахунку на поточний рахунок позивача, який передбачений в Розділі 12 цього договору.

Згідно з п. 2.5 договору, строк поставки обладнання на об'єкт визначається графіком поставки додатком №3 до цього договору. Необхідними та обов'язковими умовами початку виробництва обладнання є: - підписання замовної документації відповідачем та одержання позивачем підписаних екземплярів; - здійснення відповідачем першого авансового платежу згідно даного договору.

Відповідно до п.п. 3.2.2 договору встановлено зобов`язання постачальний, згідно яких позивач письмово повідомляє відповідача про готовність обладнання не менше ніж за 5 (п'ять) робочих днів до моменту (дати) фактичного відвантаження.

Крім того, відповідно до п. 4.1.1. договору поставка обладнання на об`єкт оформлюється видатковою накладною. В зв`язку з специфікою ліфтового обладнання, відвантаження продукції, допускається частинами (вузлами). Сторони домовились, що право власності на продукцію переходить від постачальника до замовника, з моменту надходження ліфтового обладнання в повному комплекті та підписання видаткової накладної .

Пунктом 4.1.3. також встановлено, що факт приймання - передачі обладнання по кількості підтверджується видатковими накладними . Обладнання поставляється і передається у власність замовнику вільним від будь-яких зобов`язань і обтяжень перед третіми особами.

Згідно з п. 4.2. поставка обладнання на об`єкт є необхідним та достатнім підтвердженням того, що постачальник повністю виконав зобов`язання за п. 1.1. договору, якщо сторонами підписані видаткові накладні .

Отже, враховуючи вищенаведені умови договору, факт виконання своїх зобов`язань постачальником в повному обсязі буде підтверджений підписаною видатковою накладною.

Згідно з п. 5.6 договору, у випадку виявлення гарантійних недоліків (дефектів) відповідач протягом 2 (двох) робочих днів з моменту виявлення повинен письмово повідомити позивача, щоб той мав можливість вжити своєчасних заходів по їх усуненню.

Пунктом 6.5 договору встановлено, що у випадку невиконання оплат, в строки зазначені договором, відповідач зобов'язується виплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вчасно невиконаних оплат за обладнання, за кожен день такого прострочення платежу. Якщо відповідач порушує виконання оплат першого авансового платежу за обладнання у строк довше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів, то позивач має право змінити договірну ціну в односторонньому порядку.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що спори, що виникають при виконанні даного договору, при неможливості мирного врегулювання, будуть передаватися на розгляд і остаточний розгляд до господарського суду за місцем перебування відповідача.

Відповідно до п. 10.1. договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками, та діє до того моменту, коли обидві сторони повністю виконали свої зобов`язання одна перед одною.

В матеріалах справи наявна видаткова накладна №ЗЕ-0000072 від 01.03.2017 року відповідно до якої позивач (постачальник) поставив обладнання згідно договору поставки №213 від 22.11.2016 року відповідачу (замовнику) на суму 1 700 000, 00 грн. (а.с. 22).

Також, в матеріалах справи наявна довіреність №4 від 01.03.2017 року видана директору ОСОБА_2 на отримання від ТОВ Завод Євроформат (позивача - постачальника) цінностей за договором поставки №231 від 22.11.2016 року. (а.с. 23).

В матеріалах справи також наявні банківські виписки за період з 16.01.2017 року по 24.07.2017 року, з яких вбачається, що відповідач розрахував з позивачем на суму 1 500 000, 00 грн., що також не заперечується відповідачем. (а.с. 24-32).

Враховуючи часткову оплату відповідачем, позивач звернувся до ТОВ Атена М з листом №1149/17 від 18.09.2017 року в якому просив погасити наявну заборгованість в розмірі 200 000, 00 грн. до 22.09.2017 року. (а.с. 33).

В подальшому, позивач також звернувся з листом №144/18 від 18.06.2018 року в якому просив підписати акт звірки взаєморозрахунків станом на 15.06.2018 року за договором №231 від 22.11.2016 року. (а.с. 34).

Проте, доказів реагування відповідачем на вказані вище листи матеріали справи не містять.

Враховуючи те, що відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар згідно договору поставки №231 від 22.11.2016 року, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення основної заборгованості в розмірі 200 000, 00 грн., пені в розмірі 53 243, 85 грн., інфляційних в розмірі 19 798, 80 грн. та 3% річних в розмірі 5 408, 00 грн.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд зазначив, що оскільки позивач не направив письмове повідомлення, як того вимагає п. 2.3., п. 3.2.2. договору, то й у останнього право вимоги до відповідача про остаточний розрахунок за переданий товар не виникло, проте з даним висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобоввЂ�язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

ЗобоввЂ�язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обоввЂ�язку не встановлений або визначений моментом предвЂ�явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обоввЂ�язок у семиденний строк від дня предвЂ�явлення вимоги, якщо обоввЂ�язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вже було зазначено вище, в матеріалах справи наявна видаткова накладна №ЗЕ-0000072 від 01.03.2017 року відповідно до якої позивач (постачальник) поставив обладнання згідно договору поставки №213 від 22.11.2016 року відповідачу (замовнику) на суму 1 700 000, 00 грн., а також довіреність №4 від 01.03.2017 року видана директору ОСОБА_2 на отримання від ТОВ Завод Євроформат (позивача - постачальника) цінностей за договором поставки №231 від 22.11.2016 року. (а.с. 22-23).

Тобто, позивачем в повному обсязі виконано свої зобов`язання за договором.

Проте, доказів повного розрахунку з позивачем за поставлений товар матеріали справи не містять.

Колегія суддів звертає увагу, що місцевий господарський суд помилково дійшов висновку про те, що оскільки позивач не направив письмове повідомлення, як того вимагає п. 2.3., п. 3.2.2. договору, то й у останнього право вимоги до відповідача про остаточний розрахунок за переданий товар не виникло, оскільки в розділі 4 договору встановлено виконання умов договору, а саме відповідно до п. 4.2. поставка обладнання на об`єкт є необхідним та достатнім підтвердженням того, що постачальник повністю виконав зобов`язання за п. 1.1. договору, якщо сторонами підписані видаткові накладні .

Отже, умовами договору чітко визначено факт настання моменту виконання постачальником зобов`язань за п. 1.1. договору, тобто поставки обладнання в повному обсязі за договором поставки №231 від 22.11.2016 року, підписанням видаткової накладної між сторонами.

Згідно з п. 2.5 договору, строк поставки обладнання на об'єкт визначається графіком поставки додатком №3 до цього договору. Необхідними та обов'язковими умовами початку виробництва обладнання є: - підписання замовної документації відповідачем та одержання позивачем підписаних екземплярів; - здійснення відповідачем першого авансового платежу згідно даного договору.

Як вбачається із графіку поставки обладнання, поставка товару здійснюється позивачем відповідачу на 15-16 тижні 2017 року (а.с. 21), тобто в період з 10.04.2017 року по 24.04.2017 року, що і було здійснено позивачем 01.03.2017 року, тобто належним чином у відповідності до умов договору.

Відтак, на момент звернення позивачем до суду, строк поставки відповідно до договору настав, а обладнання поставлене відповідачу, що підтверджується видатковою накладною №ЗЕ-0000072 від 01.03.2017 року, а тому у позивача виникло право вимоги до відповідача про остаточний розрахунок за переданий товар по договору поставки №213 від 22.11.2016 року.

Доказів того, що позивач поставив не якісне обладнання, або таке, що не відповідає технічній специфікації матеріали справи не містять.

Відтак, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 200 000, 00 грн. підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 53 243, 85 грн., інфляційних в розмірі 19 798, 80 грн. та 3% річних в розмірі 5 408, 00 грн. за період з 25.07.2017 року по 19.06.2018 року колегія суддів зазначає, що вони не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Пунктом 6.5 договору встановлено, що у випадку невиконання оплат, в строки зазначені договором, відповідач зобов'язується виплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вчасно невиконаних оплат за обладнання, за кожен день такого прострочення платежу. Якщо відповідач порушує виконання оплат першого авансового платежу за обладнання у строк довше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів, то позивач має право змінити договірну ціну в односторонньому порядку.

В пункті 2.3. договору сторони погодили порядок оплати за договором, а саме оплата вартості обладнання здійснюється наступними частинами: - авансовий платіж в розмірі 50% відсотків від вартості договору, що становить 850 000,00 грн. (вісімсот п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) відповідач сплачує до 23 грудня 2016 року; - авансовий платіж в розмірі 20% відсотків від вартості договору, що становить 340 000,00 грн. (триста сорок тисяч гривень 00 коп.) відповідач сплачує до 27 січня 2017 року; - остаточний розрахунок в розмірі 30% відсотків від вартості договору, що становить 510 000,00 грн. (п'ятсот десять тисяч гривень 00 коп.) здійснюється на протязі 14 (чотирнадцяти) днів після письмового повідомлення відповідача про готовність обладнання до відвантаження .

Отже, для здійснення нарахування штрафних санкцій необхідно визначити початок нарахування таких санкцій, проте відповідно до умов договору, остаточна розрахунок за договором здійснюється на протязі 14 (чотирнадцяти) днів після письмового повідомлення відповідача про готовність обладнання до відвантаження .

Оскільки позивачем не було дотримано умов договору в частині письмового повідомлення відповідача про готовність обладнання до відвантаження, то й неможливо встановити початок нарахування санкцій за несвоєчасну оплату обладнання відповідачем.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 53 243, 85 грн., інфляційних в розмірі 19 798, 80 грн. та 3% річних в розмірі 5 408, 00 грн. за період з 25.07.2017 року по 19.06.2018 року слід відмовити.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції мало місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, тому рішення господарського суду Київської області від 12.09.2018 року у справі № 911/1361/18 підлягає скасуванню в частині відмови у стягнення основної заборгованості в розмірі 200 000, 00 грн. з прийняттям нового рішення в цій частині про задоволення позову про стягнення основної заборгованості в розмірі 200 000, 00 грн.

Враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» на рішення Господарського суду Київської області від 12.09.2018 року у справі №911/1361/18 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 12.09.2018 року у справі № 911/1361/18 в частині відмови у задоволенні основної заборгованості в розмірі 200 000, 00 грн. скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким:

1. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕНА М" (07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Київська, будинок 135, ідентифікаційний код 40392286) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ" (04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 21, літера "Г", ідентифікаційний код 31724919) основну заборгованість в розмірі 200 000 (двісті тисяч гривень) 00 коп., судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3 000 (три тисячі гривень) 00 коп.

3. В іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 12.09.2018 року у справі № 911/1361/18 залишити без змін.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕНА М" (07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Київська, будинок 135, ідентифікаційний код 40392286) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ" (04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 21, літера "Г", ідентифікаційний код 31724919) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4 502 (чотири тисячі п`ятсот дві гривні) 00 коп.

5. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Київської області.

6. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1361/18.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 05.02.2019 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді О.О. Хрипун

ОСОБА_1