Ухвала

від 06.02.2019 по справі 905/3775/14

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"06" лютого 2019 р. Справа № 905/3775/14

Суддя-доповідач Лакіза В.В., розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Козирицького А.С. (вх.№ 397)

на ухвалу господарського суду Донецької області від 17.01.2019, постановлену суддею Тарапата С.С. в м. Харкові,

у справі №905/3775/14,

за заявою кредитора (заявника) Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" м. Київ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстройінвест" (код ЄДРПОУ 33333171) м.Макіївка, Донецька область

про банкрутство,

ВСТАНОВИЛА:

24.10.18р. до канцелярії господарського суду Донецької області надійшло клопотання ліквідатора №02-12/92 від 19.10.18 про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди з 20.01.2016 по 30.03.2018, до якого додані звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди від 30.03.18 з додатками №1 та №2, та інші документи за переліком.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.01.2019 відмовлено в задоволенні клопотання ліквідатора - арбітражного керуючого Козирицького А.С. №02-12/92 від 19.10.18 про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди станом на 30.03.18.

Ліквідатор - арбітражний керуючий Козирицький А.С. з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 17.01.2019 у справі №905/3775/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання арбітражного керуючого Козирицького А.С. від 19.10.2018р. №02-12/92 про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди з 20.01.2016 по 30.03.2018.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Так, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України Про судовий збір визначені розміри ставок судового збору, що справляється з апеляційних і касаційних скарг на судові рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року встановлено у розмірі 1921,00 грн.

Відповідно до п. п. 7 п. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2019 встановлений у розмірі 1921, 00 грн.

Отже, звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Донецької області від 17.01.2019, заявнику належало сплатити судовий збір у розмірі 1921, 00 грн.

Разом з тим, до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору, при цьому заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по даній справі.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що розмір судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 17.01.2019 по справі №905/3775/14 перевищує 5 відсотків розміру річного доходу апелянта, що підтверджується податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2017 рік подана особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, з якої вбачається, з якої вбачається, що у декларанта відсутні доході за попередній календарний рік.

Розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення; крім того, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Положення статті 8 Закону України Про судовий збір ; підлягають застосуванню судом, з урахуванням майнового стану сторони та за визначених цією статтею умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В обґрунтування поданого клопотання заявник посилається на податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік. Однак, даний доказ не може бути прийнятий, оскільки, декларація містить дані про відсутність доходу за 2017 рік, однак оскаржувана ухвала прийнята у 2019 році, апеляційна скарга подана у 2019 році.

З вищевикладеного вбачається, що скаржником не подано належних та допустимих доказів в підтвердження відсутності коштів для сплати судового збору.

Колегія суддів апеляційного господарського суду також зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, ця стаття проголошує право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Європейський суд з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі МПП Голуб проти України № 6778/05 зауважив, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6 гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (справа Голдер проти Сполученого Королівства рішення від 21 лютого 1975 року, Серія А № 18, ст. 13-18, п. 28-36).

Суд наголосив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Як зазначено вище, порядок сплати, відстрочення сплати судового збору визначає Закон України Про судовий збір , яким встановлено ставку за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, а також умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.

Відстрочення апелянту сплати судового збору за відсутності визначених законом правових підстав та прийняття до розгляду апеляційної скарги, поданої без дотримання положень Господарського процесуального кодексу України, може бути витлумачено як надання переваги заявнику, що є неприпустимим.

Враховуючи, що відстрочення сплати судового збору є винятковим заходом, що суд має право застосувати лише в окремих випадках за наявності певних обставин, підтверджених заявником належними та допустимими доказами, в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 17.01.2019 слід відмовити.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги також додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні.

Статтею 259 Господарського процесуального кодексу України визначено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Проте, як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, скаржником не надано докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів комітету кредиторів.

Згідно з частиною 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України, а саме: за відсутності надання доказів сплати судового збору у встановленому Законом порядку та розмірі та доказів направлення копії апеляційної скарги з доданими до неї документами всім сторонами у справі.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу арбітражного керуючого Козирицького А.С. слід залишити без руху на підставі статті 260 ГПК України та встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Козирицького А.С. на ухвалу господарського суду Донецької області від 17.01.2019 залишити без руху.

2. Встановити арбітражному керуючому Козирицькому А.С. десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.

3. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач В.В. Лакіза