Рішення

від 06.02.2019 по справі 904/5181/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2019р. Справа № 904/5181/18 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Партс , м. Київ

До: Товариства з обмеженою відповідальністю Млин , с. Красноіванівка

Про: стягнення 71 385, 95 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ ОСОБА_1 Партс (позивач) звернувся до суду з позовом до ТОВ Млин ( відповідач) про стягнення 71 385, 95 грн. (в т.ч.: 36 059, 40 грн. - основна заборгованість; 29 080, 81 грн. - пеня; 1 283, 73 грн. - інфляційні втрати, 1 926, 53 грн. - 12% річних; та 3 035, 48 грн. - сума процентів за користування коштами) заборгованості за договором поставки №3079-04/2016 від 13.05.18р. ( укладеним між сторонами). Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем умов вищезазначеного договору щодо здійснення своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Ухвалою суду від 07.12.18р. відкрито провадження у справі №904/5181/18 , вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

ТОВ Млин ( відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався , про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином на адресу , зазначену у позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 05.02.19р., а.с.58 ( що підтверджується відповідним поштовим повідомленням суду про вручення відповідачу 12.12.18р. копії ухвали суду про відкриття провадження у справі, а.с.54). З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача про наявність в провадженні суду цієї справи та необхідність надання відзиву на позовну заяву.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв'язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об'єкті поштового зв'язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою Судова повістка в об'єкті поштового зв'язку не передбачено (п. 102 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).

Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою Судова повістка , які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, Правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення закінчення встановленого строку зберігання , суперечить вимогам Правил, та фактично відповідає причині повернення у зв'язку з відсутністю адресата .

Аналізуючи зазначені вище положення Правил надання послуг поштового зв'язку, слід дійти висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача про наявність в провадженні суду цієї справи та необхідність надання відзиву на позовну заяву.

Суд наголошує на тому, що ухвала суду була надіслана учасникам процесу завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу. За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів.

При цьому, стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Нормами статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов'язків щодо доказів. Тож, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень. Частиною першою статті 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд , -

ВСТАНОВИВ:

13.05.16р. між ТОВ ОСОБА_1 Партс (постачальник) та ТОВ Млин (покупець) укладено договір №3079-04/2016, відповідно до умов якого постачальник у період квітень - травень 2018р. здійснив поставку покупцю товару на загальну суму 49 506, 12 грн. , що підтверджується наступними видатковими накладними: №SI0001098588 від 18.04.18р. - на суму 4 706,16 грн. ( зі строком платежу - до 02.05.18 р.) , №SI0001124265 від 05.05.18р. - на суму 12 800,04 грн. ( зі строком платежу- до 03.06.18 р.) , №SI0001141956 від 17.05.18р. - на суму 12 799,98 грн. (зі строком платежу- до 16.06.18 р.) , №SI0001141428 від 17.05.18р. - на суму 12 799, 98 грн. ( зі строком платежу - до 16.06.18 р.) та №SI0001147282 від 21.05.18р. - на суму 6 399, 96 грн. ( зі строком платежу- до 20.06.18 р.) ( а.с.22, 24, 26, 28, 30), а покупець відповідно до п.3.1. договору зобов'язався здійснити оплату за отриманий товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника; при здійсненні оплати покупець вказує наступні реквізити: номер та дату підписання договору, по якому відбувається поставка продукції з посиланням на виставлений постачальником рахунок-фактуру. У п.2.3.договору сторони погодили, що товар продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу .У разі продажу товару на умовах відстрочення платежу ,термін відстрочення платежу зазначається у накладній .У разі відстрочення платежу товар має бути оплачений не пізніше останнього дня відтер мінування включно .

Згідно з п.5.2. договору в разі прострочення платежу більше 3-х календарних днів , покупець сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п.5.3. договору на підставі ст. 625 ЦК України сторони домовились, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також штраф у розмірі 12 (дванадцять) відсотків річних від простроченої суми (а.с.18-20).

Однак відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань поставлений на його адресу товар у встановлений договором строк у повному обсязі не оплатив (сплачено лише 13 446, 72 грн.); у зв'язку з чим ( згідно наданого позивачем розрахунку) за відповідачем станом на 12.11.18р. рахується заборгованість за поставлений товар в розмірі 36 059, 40 грн. (а.с.7)

Окрім того - позивач відповідно до пунктів 5.2., 5.3. договору та приписів ст.ст.625, 692 нарахував відповідачу: 29 080, 81 грн. - пені; 1 283, 73 грн. - інфляційних втрат, 1 926, 53 грн. - 12% річних; та 3 035, 48 грн. - процентів за користування коштами (а.с.7-10).

Відповідно до положень ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Згідно до ст. 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). (ст.610 ЦК України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін ( ст.712 ЦК України ). За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ст.655 ЦК України ). Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позивних вимог позивача щодо стягнення з відповідача 36 059, 40 грн. основної заборгованості за договором.

Одночасно , суд не погоджується зі здійсненими позивачем нарахуванням пені, оскільки таке нарахуванням було здійсненне позивачем з порушенням норм чинного законодавства , виходячи з наступного. Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Так, сторонами в п.5.2. договору було погоджено, що в разі прострочення платежу більше 3-х календарних днів покупець сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. В той же час , згідно до вимог ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань №543/96-ВР від 22.11.1996р. : розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 2.9 постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.13р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань : за приписом статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня; якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Відповідно до п.1.12 Постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17.12.13р. №14 (поміж-іншим): з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Враховуючи вищезазначені приписи чинного законодавства та рекомендації ВГСУ , суд вважає за необхідне здійснити перерахунок розміру пені , що підлягає стягненню з відповідача , обмежившись подвійною обліковою ставкою НБУ. Внаслідок здійсненого судом перерахунку розміру пені, яка підлягала стягненню з відповідача за період з 02.05.18р. по 12.11.18р. , її розмір склав 5 609, 89 грн. ( в т.ч.: за видатковою накладною №SI0001098588 від 18.04.18р.. - розмір пені (за період з 02.05.18р. по 12.11.18р.) склав 879, 34 грн., за видатковою накладною №SI0001124265 від 05.05.18р. розмір пені ( за період з 03.06.18р. по 19.06.18р.) склав 202,70 грн., за видатковою накладною №SI0001141956 від 17.05.18р. - розмір пені ( за період з 16.06.18р. по 19.06.18р. та з 20.06.18р. по 12.11.18р.) склав 1824, 63 грн., за видатковою накладною №SI0001141428 від 17.05.18р. - розмір пені ( за період з 16.06.18р. по 02.07.18р. та з 03.07.18р. по 12.11.18р.) склав 1 799, 51 грн. та за видатковою накладною №SI0001147282 від 21.05.18р. розмір пені (за період з 20.06.18р. - 12.11.18р. ) склав 903, 71 грн. ; всього по всім накладним - 5 609, 89 грн. Враховуючи вищезазначене, підлягає стягненню з відповідача пеня в розмірі 5 609, 89 грн., в задоволенні іншої частини позовних вимог про стягнення пені суд вважає за необхідне відмовити як необґрунтовано нарахованої.

Окрім того, судом перевірено правильність нарахувань інфляційних втрат та штрафу у розмірі 12% річних від простроченої суми . Порушень нарахувань інфляційних втрат не виявлено. Одночасно, суд вважає , що позивачем безпідставно здійснено нарахування штрафу в розмірі 1 926,53 грн. та 3 035, 48 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами ( оскільки умовами договору сторони не передбачили право позивача щодо нарахуванням таких процентів відповідачу ) ; а тому в задоволенні цих позовних вимог слід відмовити .

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: 36 059, 40 грн. - основної заборгованості за договором; 5 609, 89 грн. - пені , 1 283, 73 грн. - інфляційних втрат . В задоволенні іншої частини позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в частково .

2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Млин ( 52170, с. Красноіванівка П'ятихатського району Дніпропетровської області, вул. П'ятихатська, буд. 52-Б; код ЄДРПОУ 31098067) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Партс ( 02222, м. Київ , вул. Закревського, 16; код ЄДРПОУ 37141112): 36 059, 40 грн. - заборгованості за договором; 5 609, 89 грн. - пені , 1 283, 73 грн. - інфляційних втрат 1 060, 20 грн. - витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити, судові витрати в цій частині покласти на позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 06.02.2019р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Суддя Васильєв О.Ю.