Рішення

від 23.01.2019 по справі 907/579/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.01.2019 м. Ужгород Справа № 907/579/18

Господарський суд Закарпатської області у складі

головуючого судді Васьковського О.В.,

розглянувши матеріали справи №907/579/18

за позовом компанії «Сі.Пі. ОСОБА_1 Менеджмент Білдінг ЛТД» , Тель-Авів Ізраїль

до відповідача 1 Ужгородської міської ради, м.Ужгород

до відповідача 2 Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради,

м.Ужгород

до відповідача 3 громадської організації «Об'єднання осіб з інвалідністю -

Допомога» , м. Ужгород

до відповідача 4 виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м.Ужгород

про визнання недійсними рішень Ужгородської міської ради визнання

поновленим договору оренди земельної ділянки, припинення права

постійного користування земельною ділянкою, скасування рішення про

державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у відповідності до ст. 33

Закону України «Про оренду землі» ,

За участю секретаря судового засідання Дергачової Ю.А.

Представники:

від позивача - ОСОБА_2 (предст. за дов. від 04.11.2016 р.)

від відповідача 1 - ОСОБА_3 (дов. № 03-22/5 від 08.01.19р.;

від відповідача 2 - ОСОБА_3 (дов. № 32.01-12/48 від 09.01.19р.

від відповідача 3 - не з'явився

від відповідача 4 - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: визнання недійсним Рішення Ужгородської міської ради від 30.08.2016 р. №365 в частині пункту 3, визнання поновленим з 21.09.2015 р. на новий п'ятирічний строк Договір оренди землі від 09.09.2005р., укладений між Ужгородською міською радою та Компанією « C.P.M. Management Building Ltd» на тих самих умовах; визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 09.09.2005р., укладеного між Ужгородською міською радою та Компанією « C.P.M. Management Building Ltd» (зі змінами та доповненнями), зареєстрованого Закарпатською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» запис №0405070000073 від 21.09.2005р. у редакції позивача; визнання недійсним Рішення Ужгородської міської ради від 30.08.2016 р. №362 в частині пункту 3.2; визнання недійсним рішення Ужгородської міської ради від 30.05.2017р. №684 в частині пункту 4.1; визнання недійсним рішення Ужгородської міської ради від 15.05.2018 p.№1087 в частині пункту 1.2.; визнання недійсним рішення Ужгородської міської ради від 15.05.2018 p.№1087 в частині пункту 2.3; припинення права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 2110100000:24:001:0533 площею 0,75 га Громадській організації «Об'єднання осіб з інвалідністю - Допомога» (ідентифікаційний код 41546119) та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 41367253 від 31.05.2018 13:12:01, прийняте Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради.

Компанія «ОСОБА_1 Менеджмент Білдінг ЛТД» звернулася до суду з позовом, яким просить визнання поновленим з 21.09.2015 р. на новий п'ятирічний строк Договір оренди землі від 09.09.2005р., укладений між Ужгородською міською радою та Компанією « C.P.M. Management Building Ltd» на тих самих умовах; а додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 09.09.2005р. у редакції позивача - укладеною. Вимога мотивована тим, що ні до 21.09.2015р., ні протягом місяця після вказаної дати листи- повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі Позивачу не надходило, відтак, на підставі ч. б ст.33 Закону України Про оренду землі вважає, що договір оренди поновився на новий строк (до 21.09.2020р.). Крім того, просить суд визнати недійсним Рішення Ужгородської міської ради від 30.08.2016 р. №365 в частині пункту 3, яким Позивачу було відмовлено у поновленні вказаного договору оренди земельної ділянки, оскільки таку відмову вважає незаконною. Також просить визнати недійсним Рішення Ужгородської міської ради від 30.08.2016 р. №362 в частині пункту 3.2, яким радою надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу Земельної ділянки на земельні ділянки площами 1,4900 га та 0,75 га. Наголосив, що відповідно до п.28 договору, Відповідач-1 має обов'язок не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою. Такий самий обов'язок орендодавця встановлений ч.2 ст.24 ЗУ Про оренду землі .

Тим більше поділ не може мати місця без згоди землекористувача. Поділ земельної ділянки вважає перешкоджанням Позивачу в її користуванні. Далі, іншою вимогою позивач просить визнати недійсним рішення Ужгородської міської ради від 30.05.2017р. №684 в частині пункту 4.1, яким Позивачу повторно відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки площею 22400 кв.м. для будівництва житлового комплексу по Слов'янській набережній, мікрорайон Боздош. Далі, позивач повідомив, що земельна ділянка кадастровий номер 2110100000:24:002:0139(яке є об'єктом оренди за спірним договором) була поділена на дві земельні ділянки. Саме тому просить суд визнати недійсним рішення Ужгородської міської ради від 15.05.2018 p.№1087 в частині пункту 1.2.. яким Департаменту міського господарства було затверджено документацію із землеустрою на земельні ділянки кадастровий номер 2110100000:24:001:0533 площею 0,75 га та кадастровий номер 2110100000:24:001:0534 площею 1,49 га для іншої житлової забудови по Слов'янській набережній, мікрорайон Боздош . Крім того, земельну ділянку площею 0,75 га було вирішено перевести в землі запасу міста з подальшою реєстрацією комунальної власності. Пояснив, що у разі задоволення вимоги про поновлення вищевказаного договору оренди зазначене рішення міської ради порушуватиме права позивача на користування земельною ділянкою, а отже, таке рішення підлягає визнанню недійсним. А з огляду на те, що земельна ділянка кадастровий номер 2110100000:24:001:0533 площею 0,75 га на підставі п. 2.3 цього ж рішення ради передана на праві постійного користування Громадській організації Об'єднання осіб з інвалідністю - Допомога , просить визнати недійсним рішення Ужгородської міської ради від 15.05.2018 p.№1087 в цій частині, а також припинити громадській організації право постійного користування вказаною земельною ділянкою та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 41367253 від 31.05.2018 13:12:01, прийняте Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.10.2018 року відкрито провадження у справі №907/579/18, постановлено розглянути справи в порядку загального позовного провадження, встановлено строк для подання відповідачами відзиву та призначено підготовче засідання.

У поданому суду відзиві відповідач 1 позовні вимоги не визнає. Наголосив, що строк дії cпірного Договору оренди землі сплив 21 вересня 2015 року. . Вважає, що у позивача відсутні підстави для поновлення договору оренди в розумінні ст. 33 Закон України Про оренду землі . Зауважив, що, отриманий 06 серпня 2015 року Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради лист за № 06-08/2015 від 01.08.2015, у якому заявник просив: ...підписати Додаткову угоду про продовження дії договору оренди землі площею 2,24 та за адресою: м. Ужгород, Слов'янська набережна, мікрорайон Боздош. не може вважатися реалізацією переважного права на укладення нового Договору оренди, оскільки поданий з порушенням затвердженого радою Порядку укладення та поновлення договорів визначений рішенням Ужгородської міської ради від 22.07.2011р. № 209 Про тимчасове положення про порядок надання земельних ділянок, що знаходяться у розпорядженні Ужгородської міської ради, в оренду фізичним та юридичним особам , до того ж надіслане без проекту Додаткової угоди. Наголосив, що подані в подальшому до Центру надання адміністративних послуг звернення від 08.06.2016 року та 09.06.2017 року були розглянуті, в результаті чого міськрадою прийняті наступні рішення: про відмову у поновленні договору (30.08.2016 року № 365); про відмову у поновленні договору (пункт 4.1 рішення від 30.05.2017 року № 684) на підставі висновку управління правового забезпечення; про відмову у поновленні договору (пункт 3.1 рішення від 08.02.2018 року № 976), оскільки угода є припиненою в зв'язку із закінченням строку її дії та відсутності речового права, яке може бути поновлено. Окрім того, заперечуючи застосування до спірних правовідносин ч. 6 ст. 33 Закону України Оренду землі наголосив, що орендарем не дотримана сукупність умов, перерахованих у частинах першій-шостій статті 33 Закону України Про оренду землі , зокрема: у встановлені пунктом 8 договору оренди землі від 09.09.2005р. строки Позивач не повідомив Відповідача про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк. В свою чергу, враховуючи відсутність відповідного повідомлення Позивача про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, Відповідач не повідомляв Позивача про відмову в поновленні договору оренди, оскільки вважає такий договір припинений у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено. Зауважив, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту продовження користування виділеною земельною ділянкою та належного виконання зобов'язань по сплаті орендної плати. Крім того, вважає, що згідно з приписами статті 141 Земельного кодексу України систематична несплата орендної плати є також однією з підстав припинення договірних відносин. Також пояснив, що неналежне виконання компанією взятих на себе зобов'язань, порушення термінів для ініціювання клопотання про поновлення договірних відносин, а також закінчення строку, на який було укладено правочин, стали підставою для подальшого прийняття міськрадою (в межах повноважень, визначених статтею 12 Земельного кодексу України, статтею 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні) рішення щодо поділу об'єкта оренди та подальшого розпорядження новоствореними земельними ділянками. Окремо зазначив, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості. Саме тому, у зв'язку із частковим відчуженням прав на нерухоме майно, що розміщене на земельній ділянці площею 2,24 га, нові правонабувачі речових прав можуть претендувати на набуття прав щодо користування земельними ділянками під такими об'єктами у порядку та спосіб, встановлений чинним законодавством. Перехід прав на нерухоме майно є додатковою підставою вважати договір оренди землі від 09.09.2005 року припиненим.

Відповідач 2 у поданому суду відзиві заперечив позовні вимоги в повному обсязі з аналогічних підстав.

Відповідачі 2 і 3 не скористалися наданим їм правом та не подали суду письмові відзиви на позов.

В свою чергу Відповідач у запереченнях на відзив, додатково наголосив на тому, що ним було виконано вимоги ст. 33 Закону України Про оренду землі та повідомлено особу, яка за Договором оренди землі (відповідно до Додаткової угоди від 20.10.2010) виступала орендодавцем, тобто Департамент міського господарства Ужгородської міської ради, який до того ж є структурним підрозділом Ужгородської міської ради, уповноваженим на укладення саме таких договорів. Крім того, звертає увагу суду, що підставою позову є саме ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , яка вимагає сукупність лише двох елементів: орендар продовжує користуватися землею та протягом місяця після закінчення договору відсутнє повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору. Надання ж проекту Додаткової угоди для поновлення договору відповідно до вказаної частини статті Закону не вимагається. Окремо зауважив, що доказом користування спірною земельною ділянкою є додані до позовної заяви витяги на нерухоме майно на ній, що, на думку позивача, також спростовує доводи відповідача стосовно того, що компанія не є власником об'єктів нерухомості .

У поданій відповіді на відзив відповідача 2 позивач додатково наголосив, що департамент не подав доказів відчуження позивачем всіх 31 квартир будинку, введення в експлуатацію якого було заплановано в 1 кварталі 2016 року. Саме щодо вказаного будинку в додатках до позовної заяви була подана Декларація про готовність до експлуатації об'єкта від 02.03.2016, що додатково підтверджує факт користування спірною земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.

У судовому засіданні 23.01.2019 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

На підставі рішення Ужгородської міської ради від 08.07.2005 року № 625 між Управлінням майнової політики Ужгородської міської ради компанією С.Р.М. Management Building Ltd 09.09.2005 року укладено Договір оренди землі, площею 23600 кв.м. на Слов'янській набережній, мкрн. Боздош для будівництва житлового комплексу строком на 5 років. Вказаний договір зареєстровано Закарпатською регіональною філією ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.09.2005 року за № 0405070000073.

Факт передачі земельної ділянки підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки № 385 від 12.09.2005, а згодом Актом про внесення змін в Акт №385 від 12.09.2005 приймання-передачі від 22.11.2006, яким скориговано площу земельної ділянки, що передається в оренду - 22400 кв. м (із загально площі 23600 кв.м).

Згідно з пунктом 8 договору оренди після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 34 договору встановлено, що дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

В подальшому, 20.10.2010 року на підставі рішення Ужгородської міської ради 06.08.2010 року № 1506 сторони уклали додаткову угоду до договору щодо продовження терміну його дії строком на 5 років.

Згодом, 11.08.2015 року між департаментом та компанією укладено ще одну додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 09.09.2005 року, в т.ч. у зв'язку із зміною розміру орендної плати.

Крім того, пунктом 30 угоди сторони дійшли згоди щодо внесення змін до Обов'язків Орендаря. Зокрема, компанія взяла на себе зобов'язання щодо: своєчасно внесення орендної плати за користування земельною ділянкою; щоквартально подавати орендодавцю підтверджуючі документи щодо внесення орендної плати; у разі неповернення земельної ділянки в зазначений термін здійснити плату за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за землю у цьому випадку вноситься у розмірах, визначених цим договором.

06 серпня 2015 року орендар направив Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради лист за № 06-08/2015, у якому просив: ...підписати Додаткову угоду про продовження дії договору оренди землі площею 2,24 та за адресою: м. Ужгород, Слов'янська набережна, мікрорайон Боздош . Додатком до вказаного листа була копія довіреності на представництво.

Ужгородська міська рада та Департамент міського господарства Ужгородської міської ради у своїх відзивах стверджують, що у відповідь на вказаний лист 14.08.2015р. Департамент міського господарства повідомив заявника про те, що Порядок укладення та поновлення договорів визначений рішенням Ужгородської міської ради від 22.07.2011р. № 209 Про тимчасове положення про порядок надання земельних ділянок, що знаходяться у розпорядженні Ужгородської міської ради, в оренду фізичним та юридичним особам (далі-Порядок) та рекомендував йому з метою реалізації переважного права на поновлення договірних відносин звернутися до ради через Центр надання адміністративних послуг із відповідною заявою. Вказаний лист, доданий відповідачами до матеріалів справи, однак, без доказів надіслання(вручення) його позивачу, відтак, не може братися судом до уваги.

В подальшому 08.06.2016 року та 09.06.2017 року до Центру надання адміністративних послуг надійшли звернення від Компанії С.Р.М. Management Building Ltd щодо поновлення терміну дії зазначеного вище договору.

За результатами розгляду зазначених заяв міськрадою прийняті наступні рішення:

про відмову у поновленні договору (30.08.2016 року № 365);

про відмову у поновленні договору (пункт 4.1 рішення від 30.05.2017 року № 684) на підставі висновку управління правового забезпечення.

Оскільки до 21.09.2015, ні протягом місяця після вказаної дати листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі направлено орендарю не було, позивач вважає, що договір оренди землі від 09.09.2005 року поновився на новий 5-річний строк (до 21.09.2020р.). Саме тому, посилаючись на ч. б ст. 33 Закону України Про оренду землі просить суд визнати поновленим з 21.09.2015 року Договір оренди земельної ділянки на новий строк на тих самих умовах, визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 09.09.2005 у наступній редакції:

Додаткова угода

до договору оренди землі від 09.09.2005р.

---

р, м. Ужгород

Ужгородська міська рада, м. Ужгород, площа Поштова, 3 в особі надалі - Орендодавець, та Компанія С.Р.М. Management Building Ltd , що зареєстрована в державі Ізраїль, м. Тель-Авів, 100 ОСОБА_4, реєстраційний номер компанії 51-153594-0 в особі представника ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності, надалі - Орендар, керуючись ч.6-8 ст.33 Закону України Про оренду землі , уклали додаткову угоду про нижченаведене:

1. Поновити договір оренди землі від 09.09.2005р. (зі змінами та доповненнями), зареєстрований Закарпатською регіональною філією ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України запис №0405070000073 від 21.09.2005р. на той самий строк на 5 (п'ять) років і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором оренди землі (з врахуванням змін та доповнень до договору) щодо земельної ділянки площею 2,24 га з кадастровим номером 2110100000:24 : 002:0139.

2. Інші умови договору оренди землі від 09.09.2005р. (зі змінами та доповненнями), зареєстрованого Закарпатською регіональною філією ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України запис №0405070000073 від 21.09.2005р. не змінені цією додатковою угодою, залишаються незмінними і сторони підтверджують по них свої зобов'язання.

З. Ця додаткова угода е невід'ємною частиною договору оренди землі від 09.09.2005р. (зі змінами та доповненнями), зареєстрованого Закарпатською регіональною філією ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України запис №0405070000073 від 21 .09.2005р.

Ця додаткова угода укладена в трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий в орендаря, третій - в органі, який здійснив державну реєстрацію поновлення права оренди.

Реквізити сторін:

Орендодавець: Орендар:

Ужгородська міська рада Компанія С.Р.М. Management Building Ltd

Код за ЕДРПОУ 33868924 реєстраційний номер компанії 51-153594-0

пл. Поштова, З, м. Ужгород, 08800 Ізраїль, м. Тель-Авів, 100 ОСОБА_4

представник ОСОБА_5

(підпис) (підпис)

Також позивач, посилаючись на ч. 11 ст. 33 Закону України Про оренду землі просить суд визнати недійсним Рішення Ужгородської міської ради від 30.08.2016 р. №365 в частині пункту 3, яким Позивачу було відмовлено у поновленні вказаного договору оренди земельної ділянки, оскільки таку відмову вважає незаконною. Також просить визнати прийняті в подальшому рішення ради стосовно спірної земельної ділянки рішення, оскільки вважає, що такими порушуються його права як орендаря, а саме: Рішення Ужгородської міської ради від 30.08.2016 р. №362 в частині пункту 3.2, яким радою надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу Земельної ділянки на земельні ділянки площами 1,4900 га та 0,75 га.; рішення Ужгородської міської ради від 30.05.2017р. №684 в частині пункту 4.1, яким Позивачу повторно відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки площею 22400 кв.м. для будівництва житлового комплексу по Слов'янській набережній, мікрорайон Боздош.; рішення Ужгородської міської ради від 15.05.2018 p.№1087 в частині пункту 1.2., яким Департаменту міського господарства було затверджено документацію із землеустрою на земельні ділянки кадастровий номер 2110100000:24:001:0533 площею 0,75 га та кадастровий номер 2110100000:24:001:0534 площею 1,49 га для іншої житлової забудови по Слов'янській набережній, мікрорайон Боздош , а земельну ділянку площею 0,75 га було вирішено перевести в землі запасу міста з подальшою реєстрацією комунальної власності; а також рішення Ужгородської міської ради від 15.05.2018 p.№1087 в частині пункту 2.3, а також припинити громадській організації право постійного користування вказаною земельною ділянкою та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 41367253 від 31.05.2018 13:12:01, прийняте Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради.

Оцінюючи наведені обґрунтування та подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні під час розгляду в судовому засіданні як кожного окремо, так і в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначеними Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України)

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди землі: у ч. 1 регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, а в ч. 6 - підстави поновлення договору оренди, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , на підставі якої заявлений позов, передбачено: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Однак, Договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині восьмій статті 33 Закону України "Про оренду землі". Відповідно до вказаної частини додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Судом встановлено факт користування спірною земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а також факт відсутності листа-заперечення проти поновлення договору на новий строк. При цьому, з огляду на наведене вище, право на укладення додаткової угоди згідно з частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" виникло автоматично зі спливом місячного строку оренди, оскільки орендар не ініціював зміни, а орендодавець не направив заперечень упродовж одного місяця після закінчення строку дії договору.

Однак, орендар своїм правом не скористався, у визначений законодавцем місячний термін додаткову угоду не уклав, доказів зволікання чи відмови від укладення такої угоди орендодавцем, які могли бути підставою для своєчасного захисту цього права в судовому порядку, матеріали справи не містять.

Між тим, дещо іншої позиції дотримується ОСОБА_6 Верховного Суду в постанові від 10 квітня 2018 року у справі №594/376/17-ц. Відповідно до зроблених у ній висновків для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

З огляду на наведене, суд констатує відсутність сукупності визначених вище фактів. Як стверджує відповідач та не спростовує чи заперечує позивач, орендар не виконував свої обов'язки по сплаті орендної плати належно і в строк. Не містять матеріали справи і доказів повідомлення орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк. Звернення ж компанії до департаменту від 06.08.2015 року не можна вважати належним повідомленням Орендодавця про намір продовжити термін дії угоди, оскільки згідно з приписами статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні регулювання земельних відносин належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування, в даному випадку - Ужгородської міської ради, а відтак не може бути делеговано іншим структурним підрозділам виконкому. Не було направлено орендодавцю і примірника додаткової угоди про поновлення договору оренди.

Наведене дає підстави вважати, що позивач не дотримався встановленої процедури поновлення Договору оренди землі, відтак, позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає. З огляду на наведене вище, суд не вбачає підстав і для скасування рішення від 30.08.2016 року № 365 про відмову в поновленні Договору оренди, оскільки керуючись ч. 11 ст. 33 Закону України Про оренду землі позивачем не доведено звернення з пропозицією укладення Додаткової угоди в обов'язковий місячний термін.

Оскільки Додаткова угода підписана не була, своїм рішенням рада неодноразово відмовляла в поновленні вказаного Договору оренди, до того ж така відмова компанією не оскаржувалася, орендодавець - рада обґрунтовано вважав спірний договір оренди припиненим у зв'язку закінченням строку його дії, а тому розпоряджався спірною земельною ділянкою на власний розсуд, приймаючи рішення щодо неї без врахування інтересів позивача.

За таких обставин, з огляду на зроблені судом висновки, беручи до уваги, що позивач втратив своє право на пролонгацію Договору оренди, не підлягають задоволенню і вимоги щодо скасування рішень ради, прийняті в подальшому щодо спірної земельної ділянки, оскільки такі жодним чином не порушують його права.

Суд відхиляє доводи відповідача застосування до спірних правовідносин положень ст. 120 Земельного кодексу України, оскільки дослідження питання власності квартир у будинку, який знаходиться на спірній земельній ділянці, не входить в предмет доказування у спорі, який розглядається. До того ж цією статтею не урегульовано питання переходу права власності на багатоквартирний будинок, вона стосуються жилого будинку, будівлі або споруди.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, на підставі поданих сторонами доказів судом встановлено, що доводи позивача не знаходять свого підтвердження та спростовуються наявними у справі доказами та висновками суду, відтак, позивачем не доведено порушення його права, яке б підлягало захисту судом.

Отже, в позові слід відмовити повністю.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати належить покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 20, 41, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, 216, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

в задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановленийч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05.02.2019

Суддя Васьковський О.В.