Постанова

від 06.06.2019 по справі 907/579/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

---

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2019 р. Справа №907/579/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Зварич О.В.

Желік М.Б.

за участю секретаря судового засідання Мокрої А.В.

розглянув матеріали апеляційної скарги Компанії «Сі.Пі.Ем Менеджмент Білдінг ЛТД» б/н від 22.02.2019 (вх. № 01-05/825/19 від 01.03.2019)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.01.2019 (суддя Васьковський О.В., повний текст складено 05.02.2019)

у справі № 907/579/18

за позовом: Компанії «Сі.Пі.Ем Менеджмент Білдінг ЛТД» , Тель-Авів, Ізраїль

до відповідача-1: Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача-2: Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача-3: Громадської організації «Об`єднання осіб з інвалідністю - Допомога» , м. Ужгород

до відповідача-4: Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород

про визнання недійсними рішень Ужгородської міської ради, визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, припинення права постійного користування земельною ділянкою, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у відповідності до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» .

за участю представників:

від позивача: Васильєв В.А.- адвокат (довіреність в матеріалах справи)

від відповідача-1: Баняс В.Ю. - представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача-2: Баняс В.Ю. - представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача-3: не з`явився (належно повідомлено).

від відповідача-4: не з`явився (належно повідомлено).

1.Розгляд справи.

Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.

Судове засідання фіксувалось за допомогою технічних засобів відео - та звукозапису, згідно з ст.ст. 197, 222 ГПК України.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2019 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді -доповідача) Дубник О.П., суддів Скрипчук О.С. та Зварич О.В.

У зв`язку із перебуванням у відрядженні судді-члена колегії Скрипчук О.С., розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду № 289 від 15.04.2019 призначено проведення автоматизованої заміни складу колегії суддів для розгляду апеляційної скарги. Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2019, до складу колегії входять:головуючий суддя Дубник О.П., судді Зварич О.В. та Кордюк Г.Т.

У зв`язку з перебування у відпустці судді - члена колегії Кордюк Г.Т., розпорядженням в.о. керівника апарату суду № 389 від 06.06.2019 призначено проведення автоматизованої заміни складу колегії суддів для розгляду апеляційної скарги. Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2019, до складу колегії входять: головуючий суддя (суддя-доповідач) Дубник О.П., судді: Зварич О.В., Желік М.Б.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Відповідач-4 у судове засідання участі уповноваженого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений 27.05.2019 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з виконання пошукових операцій за штрихкодовим ідентифікатором 7901010367240 з сайту ПАТ «Укрпошта» .

Відповідач-3 участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, ухвали суду апеляційної інстанції надсилались на його юридичну адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Другетів, 82/3, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000. Поштове рекомендоване відправлення знаходиться у точці видачі/доставки, відповідно до витягу з виконання пошукових операцій з сайту ПАТ «Укрпошта» , наявним у матеріалах справи. Інші ухвали суду апеляційної інстанції теж надсилались на вказану адресу, однак такі повертаються суду апеляційної інстанції із зазначенням причин повернення: «за закінченням терміну зберігання» .

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, вбачається, що у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до частини 5 статті 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення. Водночас, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин (названу правову позицію висловлено в численних постановах Верховного Суду, у тому числі від 28.01.2019 у справі № 915/1015/16 та від 12 березня 2019 року у справі № 923/1432/15).

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є відкритим, вбачається, що ухвалу суду апеляційної інстанції від 21.05.2019 про відкладення розгляду справи оприлюдено 23.05.2019 року.

Учасники справи в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Таким чином, відповідач 3 є належним чином повідомленим про розгляд апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

3. Короткий зміст позовних вимог.

3.1 Компанії «Сі.Пі.Ем Менеджмент Білдінг ЛТД» звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Ужгородської міської ради, Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, Громадської організації «Об`єднання осіб з інвалідністю - Допомога» , Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про:

- визнання недійсним рішення Ужгородської міської ради від 30.08.2016 р. №365 в частині пункту 3;

- визнання поновленим з 21.09.2015 р. на новий п`ятирічний строк договору оренди землі від 09.09.2005р., укладений між Ужгородською міською радою та Компанією « C.P.M. Management Building Ltd» на тих самих умовах;

- визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 09.09.2005р., укладеного між Ужгородською міською радою та Компанією « C.P.M. Management Building Ltd» (зі змінами та доповненнями), зареєстрованого Закарпатською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» запис №0405070000073 від 21.09.2005р. у наступній редакції:

«Додаткова угода

до договору оренди землі від 09.09.2005р.

---

р, м. Ужгород

Ужгородська міська рада, м. Ужгород, площа Поштова, 3 в особі надалі - ОСОБА_1 , та Компанія «С.Р.М. Management Building Ltd» , що зареєстрована в державі Ізраїль, м. Тель-Авів, 100 Хачасмонаїм Стр., реєстраційний номер компанії 51-153594-0 в особі представника Васильєва Віктора Анатолійовича, який діє на підставі довіреності, надалі - Орендар, керуючись ч.6-8 ст.33 Закону України «Про оренду землі» , уклали додаткову угоду про нижченаведене:

1. Поновити договір оренди землі від 09.09.2005р. (зі змінами та доповненнями), зареєстрований Закарпатською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» запис №0405070000073 від 21.09.2005р. на той самий строк на 5 (п`ять) років і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором оренди землі (з врахуванням змін та доповнень до договору) щодо земельної ділянки площею 2,24 га з кадастровим номером 2110100000:24:002:0139.

2. Інші умови договору оренди землі від 09.09.2005р. (зі змінами та доповненнями), зареєстрованого Закарпатською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» запис №0405070000073 від 21.09.2005р. не змінені цією додатковою угодою, залишаються незмінними і сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

З. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі від 09.09.2005р. (зі змінами та доповненнями), зареєстрованого Закарпатською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» запис №0405070000073 від 21.09.2005р.

Ця додаткова угода укладена в трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий в орендаря, третій - в органі, який здійснив державну реєстрацію поновлення права оренди.

Реквізити сторін:

Орендодавець: Орендар:

Ужгородська міська рада Компанія «С.Р.М. Management Building Ltd»

Код за ЕДРПОУ 33868924 реєстраційний номер компанії 51-153594-0

пл. Поштова, З, м. Ужгород, 08800 Ізраїль, м. Тель-Авів, 100 Хачасмонаїм Стр.

представник Васильєв В.А.

(підпис) (підпис)» ;

- визнання недійсним рішення Ужгородської міської ради від 30.08.2016 р. №362 в частині пункту 3.2;

- визнання недійсним рішення Ужгородської міської ради від 30.05.2017р. №684 в частині пункту 4.1;

- визнання недійсним рішення Ужгородської міської ради від 15.05.2018 p.№1087 в частині пункту 1.2.;

- визнання недійсним рішення Ужгородської міської ради від 15.05.2018 p.№1087 в частині пункту 2.3;

- припинення права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 2110100000:24:001: НОМЕР_1 площею 0,75 га Громадській організації «Об`єднання осіб з інвалідністю - Допомога» (ідентифікаційний код НОМЕР_2 );

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 41367253 від 31.05.2018 13:12:01, прийняте Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради.

3.2. Позивач свої вимоги про визнання поновленим з 21.09.2015 р. на новий п`ятирічний строк договору оренди землі від 09.09.2005р., на тих самих умовах; а додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 09.09.2005р. у редакції позивача - укладеною обґрунтовує підписанням з відповідачем-1 Договору про інвестиції в будівництво в м.Ужгород, на виконання якого уклав договір оренди землі, а також стверджує, що ні до 21.09.2015р., ні протягом місяця після вказаної дати листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі позивачу не надходило, відтак, на підставі ч. 6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» вважає, що договір оренди поновився на новий строк і на тих самих умовах (до 21.09.2020р.).

Крім того, просить суд визнати недійсним рішення Ужгородської міської ради від 30.08.2016 р. №365 в частині пункту 3, яким позивачу було відмовлено у поновленні вказаного договору оренди земельної ділянки, оскільки таку відмову вважає незаконною, оскільки відповідач-1 зобов`язаний був укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Також просить визнати недійсним рішення Ужгородської міської ради від 30.08.2016 р. №362 в частині пункту 3.2, яким радою надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на земельні ділянки площами 1,4900 га та 0,75 га. Наголосив, що відповідно до п.28 договору, відповідач-1 має обов`язок не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою. Такий самий обов`язок орендодавця встановлений ч.2 ст.24 Закону України «Про оренду землі» . Тим більше поділ не може мати місця без згоди землекористувача. Поділ земельної ділянки вважає перешкоджанням позивачу в її користуванні.

Далі, іншою вимогою позивач просить визнати недійсним рішення Ужгородської міської ради від 30.05.2017р. №684 в частині пункту 4.1, яким позивачу повторно відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки площею 22400 кв.м. для будівництва житлового комплексу по Слов`янській набережній, мікрорайон Боздош.

Зазначає, що земельна ділянка кадастровий номер 2110100000:24:002:0139 (яка є об`єктом оренди за спірним договором) була поділена на дві земельні ділянки. Саме тому просить суд визнати недійсним рішення Ужгородської міської ради від 15.05.2018 p.№1087 в частині пунктів 1.2., 2.3, яким Департаменту міського господарства було затверджено документацію із землеустрою на земельні ділянки кадастровий номер 2110100000:24:001 НОМЕР_1 площею 0,75 га та кадастровий номер 2110100000:24:001:0534 площею 1,49 га для іншої житлової забудови по Слов`янській набережній, мікрорайон «Боздош» . Крім того, земельну ділянку площею 0,75 га було вирішено перевести в землі запасу міста з подальшою реєстрацією комунальної власності. Позивач зазначає, що у разі задоволення вимоги про поновлення вищевказаного договору оренди зазначене рішення міської ради порушуватиме права позивача на користування земельною ділянкою, а отже, таке рішення підлягає визнанню недійсним.

А з огляду на те, що земельна ділянка кадастровий номер 2110100000:24:001:0533 площею 0,75 га на підставі п. 2.3 цього ж рішення ради передана на праві постійного користування Громадській організації «Об`єднання осіб з інвалідністю - Допомога» , просить визнати недійсним рішення Ужгородської міської ради від 15.05.2018 p.№1087 в цій частині, а також припинити громадській організації право постійного користування вказаною земельною ділянкою та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 41367253 від 31.05.2018 13:12:01, прийняте Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради.

4.Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

4.1. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 23.01.2019 в задоволенні позову відмовлено повністю.

4.2. Судове рішення у справі мотивоване ст. 19 Конституції України, ст.ст. 626, 627, 777, ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 124 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України), ч.ч. 6, 8 ст. 33 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 №161-XIV (надалі - Закон №161-XIV), ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. №280/97-ВР (зі змінами), і зроблено висновок, що право на укладення додаткової угоди виникло автоматично зі спливом місячного строку оренди, оскільки орендар не ініціював зміни, а орендодавець не направив заперечень упродовж одного місяця після закінчення строку дії договору, однак, орендар своїм правом не скористався, у визначений законодавцем місячний термін додаткову угоду не уклав, доказів зволікання чи відмови від укладення такої угоди орендодавцем, які могли бути підставою для своєчасного захисту цього права в судовому порядку, матеріали справи не містять. Судом враховано позицію Великої Палати Верховного Суду в постанові від 10 квітня 2018 року у справі №594/376/17-ц та зазначено, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

5 . Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи .

5.1. Компанія «Сі.Пі.Ем Менеджмент Білдінг ЛТД» не погоджується з ухваленим рішенням суду, вважає його незаконним та необгрунтованим. Зазначає, що судом не правильно застосовано ч. 6 ст. 33 Закону №161-XIV. Стверджує, що відповідно до цієї норми закону, договір вважається поновленим, а про те, що, у випадку не підписання додаткової угоди автоматично продовжений договір припиняється в законі, не вказано. Вважає, що суд необгрунтовано зазначив, що позивач допускав прострочення в оплаті орендної плати з посиланням на пояснення Ужгородської міської ради, оскільки у запереченнях Ужгородської міської ради вказано про сплату коштів, проведену у 2016 і 2017 роках, в той час як ці обставини необхідно досліджувати станом на момент закінчення договору - 21.09.2015 року. Посилається на те, що ч. 6 ст. 33 Закону №161-XIV не містить норми щодо направлення проекту додаткової угоди, а ця норма стосується ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону №161-XIV. Посилається на постанову Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі №912/645/17. Стверджує, що ні до 21.09.2015 року, ні протягом місяця після вказаної дати листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі позивачу не надходило, а тому вважає, що згідно ч. 6 ст. 33 Закону №161-XIV договір оренди поновився на новий п`ятирічний строк до 21.09.2020 року на тих самих умовах. Просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

5.2. Ужгородською міською радою та Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради 17.05.2019 року до суду надіслано письмові пояснення б/н і дати (вх. №01-04/316/19 від 20.05.2019 року), які за змістом своїм є відзивом на апеляційну скаргу, однак такий відзив подано з пропуском строку для його подання, встановленого в ухвалі про відкриття апеляційного провадження від 04.03.2019 року, яка була отримана відповідачами 11.03.2019 року згідно повідомлення про вручення.

Згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Так, в ухвалі про відкриття апеляційного провадження від 04.03.2019 року встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Також позивач не звертався до суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку для його подання пояснень, а тому вказані пояснення залишається судом без розгляду згідно ч. 2 ст. 118 ГПК України.

6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

На підставі рішення Ужгородської міської ради від 08.07.2005 року № 625 між Управлінням майнової політики Ужгородської міської ради та компанією «С.Р.М. Management Building Ltd» 09.09.2005 року укладено договір оренди землі, площею 23600 кв.м. на Слов`янській набережній, мкрн. «Боздош» для будівництва житлового комплексу строком на 5 років (а.с. 55-57, т.1).

Вказаний договір зареєстровано Закарпатською регіональною філією «ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.09.2005 року за № 0405070000073.

Факт передачі земельної ділянки підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки № 385 від 12.09.2005, а згодом Актом про внесення змін в Акт №385 від 12.09.2005 приймання-передачі від 22.11.2006, яким скориговано площу земельної ділянки, що передається в оренду - 22400 кв. м (із загально площі 23600 кв.м) (а.с. 64, 65, т.1).

Згідно з пунктом 8 договору оренди після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 34 договору встановлено, що дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

До договору вносились зміни згідно додаткової угоди від 26.09.2005 року про внесення доповнень до договору оренди земельної ділянки від 09.09.2005 року (а.с. 58, т.1) та додаткової угоди від 22.11.2006 року про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 09.09.2005 року (а.с. 60-61, т.1)

В подальшому, 20.10.2010 року на підставі рішення Ужгородської міської ради 06.08.2010 року № 1506 (а.с. 66, т.1) сторони уклали додаткову угоду до договору щодо продовження терміну його дії строком на 5 років (а.с. 63, т.1).

Згодом, 11.08.2015 року між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та компанією укладено ще одну додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 09.09.2005 року, в т.ч. у зв`язку із зміною розміру орендної плати (а.с. 214, т.1). Пунктом 30 додаткової угоди сторони дійшли згоди щодо внесення змін до обов`язків орендаря. Зокрема, компанія взяла на себе зобов`язання щодо: своєчасно внесення орендної плати за користування земельною ділянкою; щоквартально подавати орендодавцю підтверджуючі документи щодо внесення орендної плати; у разі неповернення земельної ділянки в зазначений термін здійснити плату за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за землю у цьому випадку вноситься у розмірах, визначених цим договором.

06 серпня 2015 року орендар направив Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради лист за № 06-08/2015, у якому просив: « ...підписати Додаткову угоду про продовження дії договору оренди землі площею 2,24 та за адресою: м. Ужгород, Слов`янська набережна, мікрорайон «Боздош» . Додатком до вказаного листа була копія довіреності на представництво (а.с. 67, т.1).

У відповідь на вказаний лист 14.08.2015р. Департамент міського господарства повідомив заявника про те, що Порядком укладення та поновлення договорів визначений рішенням Ужгородської міської ради від 22.07.2011р. № 209 «Про тимчасове положення про порядок надання земельних ділянок, що знаходяться у розпорядженні Ужгородської міської ради, в оренду фізичним та юридичним особам» (далі-Порядок), згідно п. 13.3 якого поновлення договірних відносин стосовно оренди земельних ділянок можливе виключно шляхом прийняття відповідного рішення Ужгородською міською радою та рекомендував йому з метою реалізації переважного права на поновлення договірних відносин звернутися до ради через Центр надання адміністративних послуг із відповідною заявою (а.с. 104, т.1). Вказаний лист доданий до матеріалів справи, однак, без доказів надіслання(вручення) його позивачу, відтак, не може братися судом до уваги.

В подальшому 08.06.2016 року та 09.06.2017 року до Центру надання адміністративних послуг надійшли звернення від Компанії «С.Р.М. Management Building Ltd» щодо поновлення терміну дії зазначеного вище договору.

За результатами розгляду зазначених заяв міськрадою прийняті наступні рішення:

про відмову у поновленні договору (30.08.2016 року № 365);

про відмову у поновленні договору (пункт 4.1 рішення від 30.05.2017 року № 684) на підставі висновку управління правового забезпечення.

Згідно листа позивача від 20.09.2018 року, адресованого Ужгородській міській раді, було надіслано примірники додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 09.09.2015 номер реєстрації №0405070000073 від 21.09.2005 року тільки 26.09.2018 року, перед подачею позову до суду (а.с. 82-83, т.1).

7. Норми права та мотиви, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови, висновки суду.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону №161-XIV).

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (ч. 2 ст. 4 Закону №161-XIV).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону №161-XIV).

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону №161-XIV істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону №161-XIV строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (ч. 1 ст. 31 Закону №161-XIV).

Між Управлінням майнової політики Ужгородської міської ради та компанією «С.Р.М. Management Building Ltd» 09.09.2005 року укладено договір оренди землі, площею 23600 кв.м. на Слов`янській набережній, мкрн. «Боздош» для будівництва житлового комплексу строком на 5 років. В подальшому, 20.10.2010 року сторони уклали додаткову угоду та продовжили термін його дії строком на 5 років.

Таким чином строк договору оренди закінчився 21.09.2015 року.

Згідно ч.6 ст. 33 Закону №161-XIV (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин і до 19.10.2016 року) у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (ч. 8 ст. 33 Закону №161-XIV (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин і до 19.10.2016 року).

Враховуючи вищенаведені положення ст. 33 Закону №161-XIV договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, між нимив місячний термін не укладено додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення згідно вимог ч. 6 ст. 33 Закону №161-XIV.

Апелянт вказує, що в законі зазначено, що договір вважається поновленим, а про те, що у випадку не підписання додаткової угоди автоматично продовжений договір припиняється в законі не вказано, однак такі доводи апелянта є необгрунтованими, оскільки згідно ч.6 ст. 33 Закону №161-XIV (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин і до 19.10.2016 року), у цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: уповноваженим керівником органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності), а тому на час закінчення терміну дії договору оренди землі законодавством передбачено саме укладення додаткової угоди.

Судом першої інстанції встановлено факти користування спірною земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а також відсутності листа-заперечення проти поновлення договору на новий строк. При цьому, з огляду на наведене вище, право на укладення додаткової угоди виникло автоматично зі спливом місячного строку оренди, однак, орендар своїм правом не скористався, у визначений законодавцем місячний термін додаткову угоду не уклав, доказів зволікання чи відмови від укладення такої угоди орендодавцем, які могли бути підставою для своєчасного захисту цього права в судовому порядку, матеріали справи не містять.

Отже щодо прав та обов`язків орендодавця відповідно до порядку поновлення договору оренди землі, визначеного частиною 6 статті 33 Закону, то орендодавець має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті Закону.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк (частина 6 статті 33 Закону).

Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону. При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Суд звертається до правових позицій щодо підстав для поновлення договору оренди земельної ділянки, які викладені Верховним Судом України у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц та Судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 10.09.2018 № 920/739/17.

Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивач не дотримався встановленої процедури поновлення договору оренди землі, відтак, позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає, а відповідно, немає підстав і для скасування рішення від 30.08.2016 року № 365 про відмову в поновленні договору оренди, оскільки керуючись ч. 11 ст. 33 Закону №161-XIV позивачем не доведено звернення з пропозицією укладення додаткової угоди в обов`язковий місячний термін.

Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належним доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.

З врахуванням норм статтей 16, 393 ЦК України та статті 152 ЗК України право на оспорювання та оскарження акту органа державної влади, органа місцевого самоврядування що стосується розпорядження або користування земельною ділянкою належить власнику, землекористувачу такої земельної ділянки або особі, яка доведе, що відповідно до законодавства звертається в інтересах цих осіб за захистом порушеного, невизнаного або оспорюваного права.

У разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають, як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, що звернулась за їх захистом.

З урахуванням того, що додаткова угода підписана не була, своїм рішенням рада неодноразово відмовляла в поновленні вказаного договору оренди, а така відмова компанією не оскаржувалася, орендодавець - рада обґрунтовано вважала спірний договір оренди припиненим у зв`язку закінченням строку його дії, а тому розпоряджалась як власник спірною земельною ділянкою на власний розсуд, приймаючи рішення щодо неї без врахування інтересів позивача.

Оскільки позивач втратив своє право на поновлення дії договору оренди, не підлягають задоволенню і вимоги щодо скасування рішень ради, прийняті в подальшому щодо спірної земельної ділянки, оскільки такі не порушують його права.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. №280/97-ВР (зі змінами) (далі - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Доводи апелянта щодо поновлення договору оренди землі на підставі укладеної інвестиційної угоди суд апеляційної інстанції розцінює критично, оскільки розпорядження земельною ділянкою комунальної власності відноситься до виключної компетенції органу місцевого самоврядування - Ужгородської міської ради згідно наведених норм законодавства, а не одноособово - мера міста.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст. 277 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги, таких підстав апеляційним судом не встановлено.

Отже, рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

8. Судові витрати.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.01.2019 року у цій справі без змін.

2. Судові витрати покласти на Компанію «Сі.Пі.Ем Менеджмент Білдінг ЛТД» .

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови складено 14.06.2019р.

Головуючий суддя Дубник О.П.

Суддя Зварич О.В.

Суддя Желік М.Б.