Рішення
від 29.12.2018 по справі 921/147/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 грудня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/147/18

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л. за участю секретаря судового засідання Карпи М.Ю.

Розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1, АДРЕСА_3, ОСОБА_2, АДРЕСА_4

до відповідачів : 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД", вул. Джерельна, 11, с. Жолоби, Кременецький р-н, Тернопільська обл., 47030

2. ОСОБА_4 : АДРЕСА_5

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кременецька райдержадміністрація, вул. Шевченка, 56, м. Кременець, Кременецький район, Тернопільська область, 47003

про - визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" №3 від 15 грудня 2015 року;

- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" привести Статут Товариства у відповідність до розміру часток кожного із учасників Товариства;

- зобов'язання державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг Кременецької районної державної адміністрації провести державну реєстрацію необхідних змін у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД", а саме розміру часток усіх учасників Товариства у його Статутному капіталі, в зв'язку з поверненням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 часток по 15 % від розміру Статутного капіталу Товариства;

- визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на частку у розмірі по 15% кожному від Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД", додатково до існуючих у кожного з них часток в розмірах по 15% від Статутного капіталу Товариства.

За участю представників:

Позивачів: не з'явився ;

Відповідача 1: не з'явився ;

Відповідача 2: не з'явився ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився.

Судові процедури.

Повідомлення учасників про справу та фіксування судового процесу.

У судових засіданнях представникам сторін, третій особі роз'яснено права та обов'язки учасників та сторін справи, форму і стадії судового провадження, що здійснюється у межах даної справи згідно до вимог ГПК України.

Учасники справи, за правилами статей 120, 121 ГПК України були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином у встановленому законом порядку.

В порядку статей 8, 222 ГПК України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (звукозапис), а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд" на CD-R : серійний номер N120UG21D8042092E1 ; серійний номер N127VF25D8015045B2 ; серійний номер N126VL28D8135608B1.

Суть справи.

Позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою №б/н від 23.04.2018 (Вх.№171 від 26.04.2018) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД", у якій просили суд:

- визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" №3 від 15 грудня 2015 року;

- зобов'язати Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" привести Статут Товариства у відповідність до розміру часток кожного із учасників Товариства;

- зобов'язати державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг Кременецької районної державної адміністрації провести державну реєстрацію необхідних змін у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД", а саме розміру часток усіх учасників Товариства у його Статутному капіталі, в зв'язку з поверненням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 часток по 15 % від розміру Статутного капіталу Товариства.

Підготовче провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 02 травня 2018 року позовну заяву позивачів - ОСОБА_1, смт. Смига, Дубенський р-н, Рівненська обл. та ОСОБА_2, с. Жолоби, Кременецький р-н, Тернопільська обл. №б/н від 23.04.2018 (Вх.№171 від 26.04.2018), залишено без руху. Встановлено позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23 травня 2018 року , після усунення позивачами усіх недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі із призначенням підготовчого засідання на 19 червня 2018 року.

Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 233 ГПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Згідно пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, у протоколі судового засідання зазначаються серед іншого ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати.

Із змісту частини 3 статті 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З урахуванням дати відкриття провадження у межах даної справи відкритого згідно ухвали суду від 23.05.2018 р., шістдесят днів його проведення завершується 24.07.2018р. та може бути продовжено на 30 днів.

Строк підготовчого провадження у даній справі продовжувався судом та неодноразово відкладався протокольними ухвалами, востаннє на 20.08.2018.

20.08.2018 суд постановив протокольну ухвалу, якою закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 11.09.2018. Судове засідання по розгляду справи по суті відкладалось на 17.09.2018 р.

Розгляд справи спочатку, підготовче провадження.

Із змісту частини 4 статті 48 ГПК України за клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку .

Суд у засіданні 17.09.2018 протокольними ухвалами задовольнив клопотання відповідача2 - ОСОБА_4 (Вх.№16879 від 11.09.2018) про розгляд справи спочатку, із стадії проведення підготовчого судового засідання та відклав підготовче судове засідання у справі на 03 жовтня 2018 року о 15 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 01.10.2018, у зв'язку з перебуванням судді Гевка В.Л. у відрядженні та неможливістю розгляду справи в судовому засіданні 03.10.2018, суд відклав підготовче засідання на 16.10.2018 о 12 год. 00 хв. У судовому засіданні 16.10.2018 протокольною ухвалою відкладено підготовче засідання на 22 жовтня 2018 року о 15 год. 00 хв.

У підготовчому засіданні 22.10.2018 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження з 13.11.2018 та призначив справу до судового розгляду по суті на 13.11.2018 року.

Розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 13.11.2018 суд перейшов до розгляду справи по суті .

Із змісту статті 216 ГПК України суд вправі відкласти розгляд справи по суті, у випадку відкладення розгляду справи під час її розгляду по суті суд може почати розгляд справи по суті спочатку.

Розгляд справи по суті, в порядку статті 216 ГПК України, судом неодноразово розпочинався спочатку, з метою допиту свідків та дослідження нових доказів поданих в порядку статті 207 ГПК України. Розгляд справи по суті неодноразово відкладався на 19.11.2018, на 18.12.2018, на 27.12.2018 та в останнє на 29.12.2018.

У судовому засіданні 29.12.2018 суд після з'ясування обставин справи та дослідження доказів у справі, проведення у попередніх засіданнях судових дебатів, завершив стадію судових дебатів, і після виходу із нарадчої кімнати, оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Інші процесуальні дії у справі.

Залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 23.05.2018, на підставі статті 50 ГПК України, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кременецьку райдержадміністрацію в особі відділу надання адміністративних послуг, що знаходиться за адресою: 47003, Тернопільська область, Кременецький район, м. Кременець, вул. Шевченка, 56.

При цьому, суд враховуючи те, що статус третьої особи у справі має саме юридична особа, якою являється - Кременецька районна державна адміністрація, а не її відділи, не вбачав підстав для заміни третьої особи у справі іншою особою, іншим відділом. Разом з цим, в подальшому документи витребовувались та надавались суду від відділу державної реєстрації Кременецької районної державної адміністрації.

Витребування доказів.

Ухвалою суду від 23.05.2018 суд задовольнив клопотання позивачів №б/н від 14.05.2018 р. (Вх.№11202 від 17.05.2018 р.) та витребував у третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кременецької райдержадміністрації належним чином завірені копії статутів ТзОВ СУПП "Еко-Буд" в період з 2013 по 2015 рр. включно та копію протоколу №3 від 15 грудня 2015 року.

У свою чергу, ухвалою від 17.07.2018 суд відмовив у задоволенні клопотання позивачів - ОСОБА_1, АДРЕСА_3 та ОСОБА_2, АДРЕСА_4, про витребування доказів (вх.№13890 від 16.07.2018), з підстав зазначених в ухвалі.

Крім того, суд ухвалою від 14.08.2018 задовольнив клопотання позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про витребування доказів, від 25.07.2018; витребувавши з відділу з питань державної реєстрації Кременецької районної державної адміністрації, та з ініціативи суду, від відповідача - ТзОВ "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД", належним чином завірену копію протоколу №5/2018 загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД", та копію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" (нова редакція) від 05 червня 2018 року.

Розгляд заяв про забезпечення позову.

16.07.2018 через канцелярію суду від позивачів надійшла заява про забезпечення позову від 12.07.2018 за Вх.№13890, щодо накладення арешту на корпоративні права учасника ОСОБА_4 в розмірі 30 % її частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" відповідно до протоколу № 5/2018 загальних зборів учасників (засновників) товариства та статуту товариства від 05 червня 2018 року.

Ухвалою господарського суду від 18.07.2018 у задоволенні заяви про забезпечення позову від 12.07.2018 (вх. № 13890 від 16.07.2018) щодо накладення арешту на корпоративні права учасника ОСОБА_4 в розмірі 30% її частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" відповідно до протоколу № 5/2018 загальних зборів учасників (засновників) товариства та статуту товариства від 05.06.2018 подану позивачами: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у справі № 921/147/18 відмовлено повністю з підстав, викладених в зазначеній ухвалі.

30.08.2018 позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повторно звернулись до суду із заявою від 27.08.2018 (вх. №16450 від 30.08.2018) про забезпечення позову, згідно якої просили накласти арешт на корпоративні права учасника ОСОБА_4 в розмірі 30 % її частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД", набуті нею відповідно до протоколу № 5/2018 загальних зборів учасників (засновників) Товариства та Статуту Товариства від 05 червня 2018 року, які являються безпосереднім предметом спору; заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" приймати рішення, пов'язані з відчуженням (платним або безоплатним) частки в розмірі більшому, а ніж 40% у Статутному капіталі Товариства третім особам.

Ухвалою господарського суду від 18.07.2018 відмовлено ОСОБА_1, АДРЕСА_3 та ОСОБА_2, АДРЕСА_4 у задоволенні заяви про забезпечення позову від 27.08.2018 (вх. № 16450 від 30.08.2018) з підстав, зазначених в ухвалі.

Розгляд заяви про збільшення, зміну предмета позовних вимог.

30.07.2018 до Господарського суду Тернопільської області надійшла заява від позивачів від 25.07.2018 (вх.№14612 від 30.07.2018) про збільшення розміру позовних вимог, в якій вони просили:

Протокольною ухвалою від 14.08.2018 року суд прийняв до розгляду заяву від 25.07.2018, яку розцінив як заяву про зміну предмета позову , згідно якої, позивач доповнив предмет позову новою вимогою про визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на частку у розмірі по 15% кожному від Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД", додатково до існуючих у кожного з них часток в розмірах по 15% від Статутного капіталу Товариства.

Таким чином, предметом розгляду у справі є вимоги позивачів:

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" привести Статут Товариства у відповідність до розміру часток кожного із учасників Товариства;

Розгляд заяви про залучення співвідповідача (відповідача2).

Також, у підготовчому судовому засіданні 14.08.2018 суд задовольнив клопотання позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про залучення співвідповідача від 25.07.2018 (вх.№14613 від 30.07.2018) та, у відповідності до статті 48 ГПК України, залучив до участі у справі №921/147/18 в якості співвідповідача - ОСОБА_4, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2.

Допит свідків.

Відповідно до статті 66 ГПК України свідком може бути будь-яка дієздатна фізична особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

Свідок зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. За відсутності заперечень учасників справи свідок може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд може дозволити свідку брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції незалежно від заперечень учасників справи, якщо свідок не може з'явитися до суду через хворобу, похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин.

У разі неможливості прибуття до суду та участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за викликом суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд.

Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також право на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.

Згідно статті 211 ГПК України допит свідка здійснюється тільки за ухвалою суду у випадках, встановлених цим Кодексом. Кожний свідок допитується окремо.

Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час розгляду справи.

Перед допитом свідка головуючий встановлює його особу, а також попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань.

При допиті свідка першою ставить питання особа, за заявою якої викликано свідка, а потім інші учасники справи в черговості, встановленій частинами першою та третьою статті 208 цього Кодексу.

Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть ставити свідкові питання в будь-який час його допиту.

Головуючий у судовому засіданні та інші судді мають право з'ясовувати суть відповіді свідка на питання учасників справи, а також ставити питання свідку після закінчення його допиту учасниками справи.

Головуючий має право за заявою учасників справи знімати питання, поставлені свідку, якщо вони за змістом ображають честь чи гідність особи, є навідними або не стосуються предмета спору.

Кожний допитаний свідок залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкам залишити залу засідання суду до закінчення розгляду справи за згодою сторін.

Свідок може бути допитаний повторно або одночасно з іншим свідком для з'ясування причин розходжень його показань з показаннями інших свідків.

Свідок, який не може прибути у судове засідання внаслідок хвороби, старості, інвалідності або з інших поважних причин, допитується судом у місці його проживання (перебування).

Судом в порядку статей 66-68, 2111-213 18.12.2018 допитувався, як свідок, ОСОБА_5 (питання та відповіді свідка зафіксовано під звукозапис у протоколі судового засідання 18.12.2018).

У свою чергу, 27.12.2018 судом продовжено і завершено допит свідка ОСОБА_5 та проведено допит іншого свідка ОСОБА_6 (питання та відповіді свідків зафіксовано під звукозапис у протоколі судового засідання 27.12.2018).

Аргументи сторін.

Правова позиція позивача викладена у позові.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що рішенням зборів засновників від 20 жовтня 2004 року було утворено ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНОСТЕ) СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКО-БУД (надалі по тексту також - Товариство або ТОВ СУПП ЕКО-БУД), засновниками якого стали громадяни Республіки Польша.

17 жовтня 2012 року рішенням зборів засновників Товариства (протокол №4) було включено до його складу учасників (засновників) ОСОБА_8, усіх інших учасників (засновників) було за їхніми заявами виключено із складу Товариства. Таким чином ОСОБА_8 став єдиним учасником (засновником) вищевказаного Товариства.

04 листопада 2013 року за рішенням зборів учасника Товариства (протокол №2), тобто ОСОБА_2, до складу Товариства увійшли ще два учасника, а саме: ОСОБА_9 та ОСОБА_5. Частка останнього склала 70% від загального розміру Статутного капіталу Товариства, що становила 233 310,00 грн. Частки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - по 15% (в грошовому еквіваленті по 49 995,00 грн.).

15 грудня 2015 року на позачергових зборах ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" було прийнято рішення, оформлене протоколом №3 від 15.12.2015 року, яким виключено із числа учасників Товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Позивачі вважають, що підстава їх виключення з учасників Товариства не є такою, яка б могла бути правомірною для їх виключення, так як їх як на попередні збори так і на збори на яких їх виключили, не викликали або викликали з порушенням процедури скликання зборів.

На думку позивачів, позачергові збори проводились із грубими порушеннями, зокрема частини 5 статті 61 Закону України Про господарські товариства , пункту 8.7. Статуту Товариства.

Позивачі зазначають, що на зазначені збори позивачів взагалі офіційно не викликали, а доказів такого виклику за 30 календарних днів до зборів і його отримання позивачами, ОСОБА_5 на зборах представлено не було.

Рішення прийнято позачерговими зборами , а позивачі вважають, що це повинні були бути збори учасників .

Крім того, позивачі стверджують, що вони не були пасивними учасниками і брали участь у зборах учасників Товариства та навіть самі ініціювали позачергові збори Товариства, проте такі їх звернення були проігноровані.

Разом з тим, найбільш суттєвим порушенням стало, на думку позивачів те, що позачергові збори Товариства були проведені з грубим порушенням процедури їх скликання, оскільки в протоколах зборів не зазначено хто їх скликав.

Рішення зборів Учасників вважається прийнятим лише за умови, що за його прийняття проголосували всі Учасники Товариства (пункт 8.7. Статуту), а враховуючи що позивачі були відсутні на зборах, на яких їх виключили з учасників, то такі не можливо вважати легітимними.

Порушено, на думку позивачів, і порядок державної реєстрації результатів цих зборів.

Одночасно, з позивачами не проводилось будь - яких розрахунків, пов'язаних з їх виключенням з Товариства.

Також позивачі наголошують, що оскаржуваними рішеннями порушені їх корпоративні права, як акціонерів на управління Товариством.

А тому, на їх думку, оскаржувані рішення у цій справі, що прийнятті Товариством, підлягають визнанню недійсними.

Заперечення відповідача1 у відзиві на позов.

17.07.2018 (вх. № 14156 від 20.07.2018) відповідач1 подав суду відзив на позовну заяву, згідно якого проти позову заперечує повністю з наступних причин .

Відповідач1 вказує на те, що Товариством неодноразово скликались позачергові збори учасників, зокрема, на 24.09.2015 (протокол № 1) на 01.11.2015 (протокол № 2), на 15.12.2015 (протокол № 3). Проте, позивачі не з"являлись на вказані збори чим перешкоджали інтересам товариства, так як, така бездіяльність була пов"язанна з їх небажанням робити додаткові внески.

Відповідач1 вказує на те, що позивачі систематично, три рази підряд ухилялись від забезпечення участі себе або свого представника для роботи у складі вищого органу управління Товариства, що призвело до неможливості здійснення іншим учасником управління його корпоративними правами.

На думку, відповідача1 невиконання обов'язків учасником ТОВ є, також, його ухилення від участі у зборах учасників і не підписання нової редакції Статуту або змін до нього.

Одним з найважливіших обов'язків учасника є обов'язок вносити вклади в статутний капітал. Якщо учасником не виконуються зобов'язання з внесення коштів при збільшенні статутного капіталу, це можна розцінювати як неналежним чином виконання учасником своїх зобов'язань .

Відповідач 1 вважає, що метою будь-якого підприємства, згідно з статтею 1 Закону України Про господарські товариства , є отримання прибутку, що отриманий за допомогою фінансово-господарської діяльності, то учасник, який перешкоджає веденню фінансово-господарської діяльності, може бути виключений з товариства.

Підкріплюючи свою позицію, відповідач1 посилається на Листи Державного комітету України з питань підприємництва від 12.05.2003 № 2859, від 22.02.2008 № 1510 та від 26.12.2007 № 9706.

Виключення учасника із складу товариства призводить до наслідків, передбачених статтею 54 Закону України Про господарські товариства , а саме оплата вартості майна при виході учасника з ТОВ, ця норма передбачена і протоколі № 3 від 15.12.2015 року, який є предметом спору. Відповідач1 стверджує, що на виконання норми статті 54 Закону України Про господарські товариства , статуту товариства, протоколу позачергових зборів № 3 від 15.12.2105 року на адресу ОСОБА_1 надіслано лист 02.09.2015 про оплату частки. Однак п.ОСОБА_1 не відповів на дане запрошення і тому 01.03.2017 року повторно була надіслана пропозиція про відшкодування частки, так як, він був виключений із складу. Відповіді знову не надходило і ні про ніяку співпрацю з між учасники зі сторони ОСОБА_1 не було.

28.11.2017 була зареєстрована редакція статуту, яка була завірена підписами позивачів і затверджена на загальних зборах учасників, на яких були присутні обоє і зареєстрована державним реєстратором 28.11.2017. Цей факт і підтверджують позивачі у своїй позовній заяві.

Враховуючи зазначене, відповідач1 вважає, що позивачам слід відмовити у задоволені позовних вимог до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКО-БУД в повному обсязі.

Відповідь на відзив на позов.

25.07.2018 позивачами подано відповідь на відзив, у якому вони зазначають наступне.

Позивачі вважають, що згідно даних відзиву на позовну заяву, відповідач сам підтвердив той факт, що позивачам по справі було надіслано повідомлення про скликання позачергових загальних зборів, призначених на 24.09.2015 не за 30 календарних днів, як того вимагають норми законодавства (ч. 5 ст. 61 ЗУ Про господарські товариства ), а за 28 календарних днів.

Що стосується наступних повідомлень від 01.10.2015 та від 14.11.2015, то позивачі стверджують, що з копій рекомендованих повідомлень про вручення, доданих до відзиву вони заповнені лише представником відповідача, без будь-якої відмітки пошти про відправлення та тим більше про вручення, тому аж ніяк не можуть слугувати доказом щодо підтвердження надіслання їх позивачам по справі. Крім того, в самій позовній заяві позивачі стверджували, що дійсно повідомлень про проведення позачергових зборів, призначених на 15.12.2015, вони не отримували.

Позивачі звертають увагу, що представником відповідача підтверджено, також, той факт, що на момент винесення рішення позачергових зборів Товариства 15.12.2015 позивачі дійсно мали у власності частку у розмірі 30% від його Статутного капіталу.

Крім того, позивачі вважають, що посилаючись на норми ЗУ Про господарські товариства , та лист - роз'яснення Державного комітету України з питань підприємництва, щодо систематичності діяння, представник відповідача сам зазначає, що систематичність невиконання або неналежного виконання обов'язків це три і більше рази. Разом з цим, з поданих представником відповідача копій протоколів позачергових зборів учасників Товариства вбачається, що вже на других зборах, проведених (01 листопада 2015 року, вирішувалось питання про примусове виключення із складу учасників Товариства позивачів по справі ( копія протоколу надана самим представником відповідача).

Для позивачів залишається не зрозумілим те, для чого представником відповідача висвітлюється питання законодавчих повноважень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю, адже позивачами не оспорюється, як підстава позову, правомочність загальних зборів Товариства щодо вирішення певного кола питань, а незаконність самого рішення і з зовсім інших підстав, викладених в позовній заяві.

Позивачі самим цікавим вважають, той факт, що представник відповідача навмисно намагається ввести суд в оману, стверджуючи, що відповідачем по справі в особі на той час ОСОБА_5, надсилався лист-пропозиція одному із позивачів, а саме ОСОБА_1 щодо надання останнім банківських реквізитів його рахунку для сплати на нього вартості частки останнього після його виключення.

Позивачі звертають увагу, що такий лист ніби-то був надісланий ОСОБА_5 02 вересня 2016 року, проте, як вбачається із квитанції про оплату поштового відправлення, такий лист направлявся на ім 'я ОСОБА_1 та на адресу Жолоби . Але ОСОБА_1 ніколи не проживав і не був зареєстрований в с. Жолоби, та й кому воно направлялось, також виходить достеменно не відомо. Що стосується листа-пропозиції від 01.03.2017. дійсно докази його відправлення є, проте, і в цьому, і в попередньому випадку доказів вручення такого листа ОСОБА_1 не надано.

Відзив на позовну заяву відповідачів 1,2 (спільна позиція.)

16.10.2018 (вх. № 18891 від 16.10.2018) відповідачами спільно подано відзив на позов (спільна позиція), згідно якого вони зазначають наступне.

15 грудня 2015 року рішенням позачергових зборів його учасників ОСОБА_2 і ОСОБА_1 виключено зі складу даного Товариства, оскільки останні будь-якої участі в розвитку та діяльності самого товариства не приймали, із письмовими заявами щодо фінансового стану підприємства не звертались та двічі проігнорували заяви про скликання позачергових зборів, які надсилались останнім завчасно, відповідно до вимог закону.

В силу частини третьої статті 100 Цивільного кодексу України, учасник товариства у випадках, встановлених установчими документами або законом, може бути виключений з товариства.

Положення зазначеної статті є загальним та закріплює лише можливість виключення учасника зі складу учасників товариства. За повнотою змісту ця норма є відсильною, тобто такою, що спрямовує до іншого нормативно-правого акту для з'ясування підстав реалізації можливості виключення учасника зі складу учасників товариства. Таким нормативно-правовим актом є Закон України Про господарські товариства .

Підстави для реалізації можливості виключення учасника зі складу товариства, зазначені в статті 64 Закону України Про господарські товариства , відповідно до якої учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежно виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50% загальної кількості голосів учасників товариства. До того ж цей учасник (його представник) у голосуванні участі не приймає (редакція чинна на момент прийняття рішень).

На час прийняття рішення позивачам належало 30% статутного капіталу товариства.

Пунктом в частини першої статті 59 Закону України Про господарські товариства передбачено, що питання виключення учасника з товариства належить до компетенції загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю.

З аналізу зазначених норм, на думку відповідачів вбачається, що питання виключення учасника актуальне за наявності у товаристві корпоративного конфлікту між самими учасниками.

Окрім цього, стаття 61 Закону України Про господарські товариства вказує, що учасники товариства, що володіють більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства.

Як стверджують відповідачі повідомлення про скликання зборів учасників тричі направлялось позивачам - 26.08.2015, 01.10.2015 та 14.11.2015 (копії рекомендованих відправлень наявні в матеріалах справи).

У зв'язку із неявкою учасників на позачергові збори, які скликались три рази, відповідачі вважають, що таке слід розцінювати як бездіяльність учасників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через втрату інтересу до діяльності товариства та небажанням робити додаткові вклади; систематично, три рази підряд, ухилялись від забезпечення участі себе або свого уповноваженого представника для роботи у складі вищого органу управління ТОВ "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД".

Позивачі мали об'єктивну можливість дізнатися про порушення своїх майнових прав та не були їх позбавлені.

Доказами, які надавались разом із відзивом на позовну заяву ТОВ "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД", позивачів було належним чином повідомлено про дату, час проведення загальних зборів учасників товариства та порядок денний, який розглядатиметься на зборах. Позивачі знали, що 15.12.2015 розглядатиметься питання про виключення їх зі складу учасників товариства, але не скористалися своїм правом бути присутнім на зборах та в подальшому не заявляли будь-яких претензій стосовно свого виключення.

Окрім цього, позивачі не надали доказів звернення до товариства за наданням інформації про діяльність товариства або доказів відмови останнього в їх наданні.

Відповідачі звертають увагу суду, що в подальшому, ОСОБА_2 (протокол № 5 від 30.12.2015) та ОСОБА_1 (протокол № 4 від 20.11.2017 року), включено до складу товариства, шляхом купівлі корпоративних прав в розмірі 15% статутного капіталу кожним із них. Тобто, ті 15%, які належали останнім до 15.12.2015 року, знову перейшли до цих осіб. Будь-яких коштів за договором купівлі-продажу корпоративних прав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ Спільне Українсько-Польське підприємство Еко-Буд не сплачували, тому їх права як учасників товариства - не порушувались, а вимоги про визнання права на частку у розмірі 15 % статутного капіталу кожному із них, є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В даному випадку, у позивачів відсутнє суб'єктивне матеріальне право або законний інтерес, на захист якого подано позов, оскільки їх права не порушені. Звертають відповідачі увагу суду, також на те, що нові редакції Статуту підписані позивачами без зауважень, більше як два роки останні не заявляли будь-яких претензій щодо виключення їх із складу учасників товариства у 2015 році.

Тому, враховуючи вищенаведене, відповідачі просять суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Польське підприємство ЕКО-БУД , ОСОБА_4 у повному обсязі.

Відповідь на відзив на позовну заяву відповідачів 1,2 (спільну позицію).

25.10.2018 (вх. № 19800 від 30.10.2018) позивачами подано відповідь на відзив відповідачів (спільну позицію) у якому позивачі зазначають наступне.

Так, позивачі звертають увагу на те, що у відзиві на позовну заяву (спільна позиція) від 16 жовтня 2018 року представником відповідачів було практично викладена ідентична позиція щодо заявлених позовних вимог, як і попереднім представником Відповідача-1 ОСОБА_10, зокрема щодо повідомлень про скликання зборів учасників Товариства від 26.08.2015, від 01.10.2015 та від 14.11.2015.

Відповідачі самі підтверджують той факт, що позивачам по справі було надіслано повідомлення про скликання позачергових загальних зборів, призначених на 24.09.2015 не за 30 календарних днів, як того вимагають норми законодавства (ч. 5 ст. 61 ЗУ Про господарські товариства ), а за 28 календарних днів.

Що стосується наступних повідомлень від 01.10.2015 та від 14.11.2015, то як видно з копій рекомендованих повідомлень про вручення, доданих до відзиву від 17 липня 2018 року, вони заповнені лише представником відповідача ОСОБА_10 без будь якої відмітки пошти про відправлення та тим більше про вручення, тому вони аж ніяк не можуть слугувати доказом щодо підтвердження надіслання їх позивачам по справі. Крім того, в самій позовній заяві позивачі стверджували, що дійсно повідомлень про проведення позачергових зборів, призначених на 15.12.2015, вони не отримували. Тому говорити про повторність відправлення поштових повідомлень, чи-то, що вони тричі відправлялись, немає жодних підстав.

Як наслідок, твердження представника відповідачів про те, що позивачі знали про дату та час скликання позачергових зборів Товариства, призначених на 15.12.2015 не відповідає дійсності та не підтверджується жодними наявними в справі доказами.

Щодо доказів про звернення позивачів до Товариства за наданням інформації про діяльність Товариства, то позивачі зауважують, що це взагалі ніяким чином не стосується предмету спору, а тому й подавати такі докази в межах розгляду даної справи нема необхідності.

Позивачі звертають увагу на те, що представником відповідачів було в чергове підтверджено, також, і той факт, що на момент винесення рішення позачергових зборів Товариства від 15.12.2015, позивачі дійсно мали у власності частку у розмірі 30% від його Статутного капіталу.

Для позивачів, знову ж таки, залишається не зрозумілим те, для чого представником відповідача висвітлюється питання законодавчих повноважень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю, адже позивачами не оспорюється, як підстава позову, правомочність загальних зборів Товариства щодо вирішення певного кола питань, а незаконність самого рішення та із зовсім інших підстав, викладених в позовній заяві.

Позивачі звертають увагу на те, що відповідачі безпідставно ототожнюють безпідставне виключення позивачів та повернення їм часток за договорами як безоплатне повернення їм цих часток права на які їх було позбавлено, а тому відсутність порушень будь-яких прав останніх. Проте, позивачі вважають таке твердження відповідачів абсурдним, та таким, яке не відповідає жодним законодавчим вимогам.

15 грудня 2015 року позивачів по справі було виключено із складу учасників Товариства на підставі рішення позачергових загальних зборів учасників Товариства №3, на яких був присутній лише один його учасник, а саме ОСОБА_5 Саме останнім 28 грудня 2015 року було внесено відповідні до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як наслідок він став єдиним учасником Товариства - володільцем частки у розмірі 100% відсотків статутного капіталу Товариства (копія Статуту від 28.12.2015).

Вже після цього, відповідно до умов статті 147 ЦК України 30 грудня 2015 року ОСОБА_5 заключає договір купівлі-продажу корпоративних прав на частку у розмірі 15% статутного капіталу Товариства з ОСОБА_2, згідно умов якого сторони домовились про вартість частки в розмірі 49 995,00 грн. Згідно умов договору з моменту його укладення ОСОБА_2 ставав новим учасником Товариства. Ідентична ситуація із договором купівлі-продажу корпоративних прав на частку у розмірі 15% статутного капіталу Товариства, заключеного ОСОБА_6 з ОСОБА_1 від 20 листопада 2017 року.

Ніяких претензій ні ОСОБА_5, ні ОСОБА_6 до позивачів з приводу вищевказаних договорів не мали і не мають, про що свідчать і їх заяви від 30.12.2015 та від 20.11.2017. А ОСОБА_6 навіть надав нотаріальну розписку ОСОБА_1 про те, що отримав в день заключення договору від нього грошові кошти в сумі 49 995,00 грн.

Твердження представника відповідачів, що ніякі кошти згідно вищенаведених договорів купівлі-продажу корпоративних прав позивачами на користь Товариства не сплачувались, як наслідок їхні права, як учасників, не порушувались, позивачі вважають безпідставними, адже при укладенні таких цивільно-правових угод продавцем, як наслідок, утримувачем коштів виступає не Товариство, а сам учасник, який таке відчуження здійснив. Це саме можна сказати і про свідчення ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які ствердили те саме.

Пояснення третьої особи.

У своїх поясненнях третя особа - Кременецька районна державна адміністрація Тернопільської області вказує на те, що згідно положень Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань а саме статті 29 Закону, реєстраційна справа в паперовій формі зберігається у суб'єкта державної реєстрації за місцезнаходженням юридичної особи, тобто у відділі державної реєстрації Кременецької районної державної адміністрації. Саме тому, витребувані судом документи завірені підписом виконувача обов'язків начальника відділу державної реєстрації райдержадміністрації та печаткою відділу.

Слід, також, зазначити, що керуючись частиною 3 статті 196 ГПК України третя особа просила суд розглядати справу за відсутності її представника.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД", ТОВ СУПП "ЕКО-БУД", код ЄДРПОУ 32291490 створено 20 жовтня 2004 року, засновниками - громадянами Республіки Польша.

20.10.2004 здійснено державну реєстрацію Товариства в Єдиному державному реєстрі, номер запису 16401020000000039.

17 жовтня 2012 року рішенням зборів засновників Товариства (протокол №4) було включено до його складу учасників (засновників) ОСОБА_8, усіх інших учасників (засновників) було за їхніми заявами виключено із складу Товариства. Таким чином, ОСОБА_8 став єдиним 100 % учасником (засновником) 100% вищевказаного Товариства.

04 листопада 2013 року за рішенням зборів учасника Товариства ОСОБА_2 (протокол №2), до складу Товариства включено ще двох учасників, а саме: ОСОБА_9 з часткою - 15 % та ОСОБА_5 - частка 70% від загального розміру Статутного капіталу Товариства. Відповідно частка ОСОБА_5 становила - 70 %, що у грошовому еквіваленті - 233 310,00 грн. Частки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - по 15%, що в грошовому еквіваленті по 49 995,00 грн. кожен.

Товариством неодноразово скликались позачергові збори учасників, зокрема, на 24.09.2015 (протокол № 1), на 01.11.2015 (протокол № 2) та на 15.12.2015 (протокол № 3).

Проте, позивачі участі у вказаних зборах не брали.

Саме вказане рішення зборів є предметом позовних вимог та позивачі просять визнати його недійсним.

Із змісту поданого суду Протоколу зборів №3 від 15.12.2015, вбачається, що присутнім на зборах був один учасник Товариства - ОСОБА_5, який володів 70 % голосів від статутного капіталу Товариства, саме він приймав усі рішення з питань порядку денного одноголосно.

При цьому при обговоренні питання порядку денного зазначалось таке .

Відповідно до ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" учасника може бути виключено із складу учасників ТОВ, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства.

Цілі товариства (або мета) ТОВ СПІЛЬНО-УКРАЇНСЬКО ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКО-БУД згідно статуту є здійснення виробничо-господарської, комерційної та іншої діяльності для отримання прибутку та реалізації інтересів Товариства, задоволення економічних та соціальних інтересів його власника та трудового колективу, остання редакція статуту, в якій зазначена мета, була зареєстрована 07.11.2013 р. за записом № 16401050012000039. Про мету діяльності господарського товариства, яка має знайти відображення в статуті зазначається і в систематизованому нормативному акті України, а саме в статті 89 ЦК України. Звідси випливає, що мета є інституційною ознакою будь-якого підприємницького товариства і не може бути змінена установчими документами.

Досягнення цілей товариства відбувається шляхом вчинення різноманітних правочинів, укладення договорів, залучення та звільнення працівників, використання ресурсів, новітніх технологій, вдалому маркетингу та менеджменту, вчинення багатьох інших дій, тощо. Усе це охоплюється одним поняттям - господарська діяльність.

Придбавши 70% голосів товариства корпоративними правами учасник ОСОБА_5 з метою розширення своїх ділових якостей, отримання прибутку на вкладений капітал, як учасник товариства, прекрасно розуміє необхідність додатково вкладати кошти, для того щоб діяльність товариства розширювалась, впроваджувались новації, виплачувалась заробітна плата працівникам, сплачувались податки у бюджет і, як результат, був прибуток на вкладений капітал учасниками.

Основним кроком в розвитку діяльності товариства учасник розпочав через пропозицію скликання зборів учасників для внесення додаткових вкладів, про що було описано в порядку денного позачергових зборів учасників, які були призначені на 24 вересня 2015 року та 01 листопада 2015 року відповідно. Мінімальна сума, яка необхідна для провадження діяльності не менше 300 000,00 грн. і тому було запропоновано збільшити статутний капітал на 300 000,00 грн. Додаткові внески в Товариство дали б можливість працювати йому на повну потужність.

Учасникам товариства, а саме п. ОСОБА_1 Віталію Генадійовичу та п. ОСОБА_1 Генадію Івановичу про скликання позачергових зборів було надіслано повідомлення 26.08.2015 р., що збори відбуватимуться 24 вересня 2015 р., однак крім ОСОБА_5 ніхто не з'явився.

Згодом, а саме 01.10.2015 р. знову було відправлено повідомлення про скликання зборів учасників, які були призначені на 01.11.2015 року, результат появи усіх учасників той же самий, п. ОСОБА_5 з'явився, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ні.

Учасником ОСОБА_5 14.11.2015 р. було направлено повідомлення про скликання позачергових зборів учасників із запропонованим учасникам порядку денного про виключення їх із складу учасників товариства. Збори були призначені на 15.12.2015 р. результат той самий учасники ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Оскільки, на попередні позачергові збори учасників крім ОСОБА_5 ніхто не з'явився і слід розцінювати, як ухиляння від виконання норм та вимог статуту товариства.

У зв'язку із неявкою учасників на позачергові збори, які можна розцінювати як бездіяльності учасників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через втрату інтересу до діяльності товариства та небажанням робити додаткові вклади; систематично, два рази підряд, ухилялась від забезпечення участі себе або свого уповноваженого представника для роботи у складі вищого орану управління ТОВ СПІЛЬНО-УКРАЇНСЬКО ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКО-БУД , що призвело до неможливості здійснення учасником управління його корпоративними правами.

Неявка учасників товариства, з одного боку мало місце нездійснення своїх прав учасниками, які не з'являються на збори одночасно порушення прав учасника, який з'явився.

Виходячи з вищенаведеного, виключити із складу учасників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Зміну складу учасників у статуті товариства, в якому зазначається його склад необхідно у вигляді нової редакції установчого документа, а саме статуту ТОВ СПІЛЬНО-УКРАЇНСЬКО ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКО-БУД .

При цьому з питань порядку денного вказаними зборами були прийняті рішення:

1. Виключити із складу учасників ТОВ СПІЛЬНО-УКРАЇНСЬКО ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКО-БУД ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

2. Виключити із складу учасників ТОВ СПІЛЬНО-УКРАЇНСЬКО ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКО-БУД ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2.

3. Здійснити виплати частки у статутному капіталі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно на умовах і в терміни передбачені статутом товариства .

4. Затвердити даним протоколом статут ТОВ СПІЛЬНО-УКРАЇНСЬКО ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКО-БУД у новій редакції.

5. Затверджені і завірені документи подати державному реєстратору для їх державної реєстрації учаснику ОСОБА_5.

28 грудня 2015 16401050012000039 було внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зареєстровано нову редакцію Статуту Товариства (наявна у матеріалах справи подана третьою особою держреєстратором).

Із змісту п. 5.4. Статуту для забезпечення діяльності Товариства за рахунок грошових вкладів його Засновників (учасників) створюється статутний капітал у розмірі 333 300,00 гривень 00 копійок. Згідно п. 5.5. Статуту частка засновника (учаника) ОСОБА_5 склала - 100 % від розміру статутного капіталу.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами той факт, що на момент винесення рішення позачергових зборів Товариства від 15.12.2015 позивачі мали у власності частку у розмірі 30% від його Статутного капіталу по 15 % кожен.

Із матеріалів справи вбачається, що 30 грудня 2015 року між ОСОБА_5, як Продавцем , та ОСОБА_2, як Покупцем , укладено Договір купівлі-продажу корпоративних прав на частку у розмірі 15% статутного капіталу ТОВ СПІЛЬНО-УКРАЇНСЬКО ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКО-БУД .

За умовами укладеного Договору сторони домовились про вартість частки в розмірі 49 995,00 грн.

Згідно умов п. 3 Договору з моменту його укладення ОСОБА_2 ставав новим учасником Товариства.

У подальшому, ОСОБА_2 за рішенням зборів Товариства від 30.12.2015 (протокол № 5 від 30.12.2015) включено до складу товариства, шляхом купівлі корпоративних прав в розмірі 15% статутного капіталу.

У свою чергу, 20 листопада 2017 року між ОСОБА_6, як Продавцем з однієї сторони, та ОСОБА_1, як Покупцем з іншої сторони, укладено Договір купівлі-продажу корпоративних прав на частку у розмірі 15% статутного капіталу ТОВ СПІЛЬНО-УКРАЇНСЬКО ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКО-БУД .

За умовами укладеного Договору сторони домовились про вартість частки в розмірі 49 995,00 грн.

Згідно умов п. 3 Договору з моменту його укладення ОСОБА_1 ставав новим учасником Товариства.

У подальшому, ОСОБА_1 за рішенням зборів Товариства від 20.11.2017 (протокол № 4 від 20.11.2017) включено до складу товариства, на підставі договору купівлі - продажу корпоративних прав в розмірі 15 % статутного капіталу.

12.09.2017 року ОСОБА_5 уступив свою частку у розмірі 85 % ОСОБА_6, про що внесено відповідні зміни до Статуту Товариства та в ЄДР.

05.06.2018 зборами учасників товариства (протокол №5/2018) було прийнято до уваги договір відступлення часток ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 та перерозподілено розмір часток.

Таким чином, ОСОБА_4, як учаснику ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД", стало належати 233310 гривень 00, що становить 70% від розміру статутного капіталу Товариства.

Зміст спірних правовідносин, які склались між сторонами.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу прийняття зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю рішення про виключення учасників з товариства та перерозподілу їх часток між іншими учасниками та з приводу визнання права власності на частки учасників.

Норми права, положення статуту, які застосував суд.

З огляду на зміни у законодавстві та поетапне набуття чинності окремими законодавчими актами України, господарським судам під час вирішення корпоративних спорів потрібно застосовувати норми матеріального та процесуального права за правилом їх дії у часі:

- норми матеріального права, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин ;

- норми процесуального закону, чинні на час вчинення відповідних процесуальних дій.

Відповідно до статті 20 ГПК України в чинній редакції Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

У першу чергу, позивачами оспорюється рішення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" від 15 грудня 2015 року, оформлене протоколом №3 від 15 грудня 2015 року, яким їх виключили із складу учасників товариства.

Згідно до статті 61 Закону України Про господарські товариства в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Згідно до статті 58 Закону України Про господарські товариства , в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Відповідно до статті 59 Закону до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить:

а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;

б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

в) виключення учасника з товариства;

г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.

З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства . З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

І змісту статті 60 Закону України Про господарські товариства , в редакції станом на 15.12.2015 року, загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

Із змісту п.п. 8.6., 8.7. Статуту, який діяв у редакції зареєстрованій 07.11.2013 р. за записом № 16401050012000039 станом на момент проведення зборів від 15.12.2015, Збори вважаються повноважними, якщо на них присутні всі Учасники Товариства або їх представники. Рішення зборів Учасників вважається прийнятим лише за умови, що за його прийняття проголосували всі Учасники Товариства.

У свою чергу, згідно редакції Закону України Про господарські товариства до 13.12.2015 року загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Згідно до статті 100 ЦК України в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути виключений з товариства.

Відповідно до статті 64 Закону України Про господарські товариства в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.

Із змісту статті 54 цього Закону при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою , а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію".

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Із змісту судової практики яка склалась під час вирішення спорів, пов'язаних з виключенням учасників з господарських товариств, господарським судам слід враховувати, що прийняття рішення про виключення учасника з господарського товариства законом віднесено до компетенції загальних зборів учасників цих товариств, а не суду. Виключення учасника з товариства судом є втручанням у господарську діяльність товариства, а тому суд не має права брати на себе функції органів управління товариством; суд перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання ним позову про визнання такого рішення недійсним.

У рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника.

Під час вирішення питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

Господарські суди повинні перевірити фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника товариства, а також дослідити питання щодо дотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення відповідних загальних зборів.

Як вбачається із матеріалів справи та зазначене наведене вище судом, первинно, позивачами оспорюється рішення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" від 15 грудня 2015 року, оформлене протоколом №3 від 15 грудня 2015 року, яким позивачів виключили із складу учасників товариства.

Так, з питань порядку денного вказаними зборами були прийняті рішення:

1. Виключити із складу учасників ТОВ СПІЛЬНО-УКРАЇНСЬКО ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКО-БУД ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

2. Виключити із складу учасників ТОВ СПІЛЬНО-УКРАЇНСЬКО ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКО-БУД ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2.

4. Затвердити даним протоколом статут ТОВ СПІЛЬНО-УКРАЇНСЬКО ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКО-БУД у новій редакції.

При цьому, суд відхиляє доводи позивачів в частині того, що їх виключили з товариства не рішенням чергових а позачергових зборів учасників Товариства, так як, таке не обмежується законодавчо і заборон до цього закон не містить.

Слід зазначити, що основною підставою для виключення позивачів із учасників Товариства як вбачається із змісту самого Протоколу так і із змісту поданих заперечень відповідачами стала неодноразова їх неявка на попередні позачергові збори учасників Товариства.

Із матеріалів справи вбачається, що інший учасник ОСОБА_5, який володів станом на 2015 70 % від статутного капіталу Товариства вносив декілька раз пропозицію скликання позачергових зборів учасників для внесення додаткових вкладів, про що було описано в порядку денного позачергових зборів учасників, які були призначені на 24 вересня 2015 року та 01 листопада 2015 року, відповідно. Проте, як він стверджує і це зафіксовано у протоколі зборів від 15.15.2015 № 3 позивачі, як учасники проігнорували зазначені збори чим зашкодили інтересам товариства, так як, він не зміг зреалізувати своє право як учасник на збільшення статутного капіталу та покращення діяльності товариства. Зазначена неявка позивачів на збори стала підставою для їх виключення.

Проте, суд має за необхідне зазначити, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 88 ГК України, пункту "а" частини першої статті 10 Закону України "Про господарські товариства", учасники юридичної особи мають право брати участь в управлінні справами товариства.

Участь у загальних зборах та голосування на них є правом, а не обов'язком учасника.

Незалежно від кількості часток, якими володіє учасник, у господарського суду немає підстав для прийняття рішень про спонукання учасника зареєструватися та взяти участь у загальних зборах.

Аналогічна правова позиція про те, що участь учасника у зборах є його правом а не обов'язком неодноразово відображалась у судовій практиці, зокрема, і у п. 2.20 Постанови Пленуму від 25.02.2016 № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин .

Також, не є обов'язком і право учасника взяти участь і у збільшенні статутного капіталу так як і це є його правом, а не обов'язком .

При цьому Відповідачі помилково ототожнюють збільшення статутного капіталу у Товаристві і участь у такому збільшенні учасників із обов'язком, який виникає у учасників стосовно сплатити свого внеску при вступі у товариство чи при заснуванні товариства. Ці дві категорії не є тотожними, а навпаки є відмінними як за своїм змістом так і за обсягом правомочностей, яким вони наділяють учасника. Товариство може збільшувати статутний капітал, проте, учасники кожен індивідуально вирішують для себе чи мають вони бажання брати у цьому збільшенні участь так як така участь є їх правом .

Так, корпоративним договором між собою учасники можуть по іншому врегулювати вказані відносини, проте, суду не надано докази того, що такий корпоративний договір був укладений між учасниками Товариства у 2015 році. Також, і законодавчого регулювання такий договір на той час не передбачав.

Звідси, участь у зборах Товариства для усіх його учасників станом на 2015 рік як і участь у збільшенні статутного капіталу була для них правом, а не обов'язком, а тому їх відсутність на зборах і не участь у них не могла бути правомірною підставою для виключення позивачів з числа учасників Товариства.

Крім того, суд вважає, помилковим твердження відповідачів про те, що в результаті неявки позивачів, які володіли 30% статутного капіталу Товариства інший учасник хоч і володів 70 % голосів не міг зреалізувати своє право на управління. Так як, в силу положень п.п. 8.6.,8.7. Статуту, який діяв у редакції станом на 2015, у тому числі станом на 24.09.2015 та 01.11.2015, коли призначались позачергові збори учасників, збори вважаються повноважними, якщо на них присутні всі Учасники Товариства або їх представники. Рішення зборів Учасників вважається прийнятим лише за умови, що за його прийняття проголосували всі Учасники Товариства.

Проте, із змісту статей 59,60 Закону України Про господарські товариства в редакції до 13.12.2015 до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить:

а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;

б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

в) виключення учасника з товариства;

З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів .

Слід зазначити, що положення Закону України Про господарські товариства до 13.12.2015 не містили диспозитивної норми, яка б дозволяла по іншому у Статутах товариств врегульовувати питання визначення кворуму чи кількості голосів, які необхідні для прийняття рішень. Звідси положення Статутів, які суперечили Закону не могли підлягати до застосування.

Із змісту наведених положень Закону, які діяли до 13.12.2015 року учасник Товариства ОСОБА_5, який сукупно володів 70 % відсотками голосів в силу положень закону міг приймати будь-які рішення, у тому числі і щодо збільшення статутного капіталу, і інші учасники не були йому в цьому перешкодою.

По іншому склалась ситуація після 13.12.2015 року у зв'язку з законодавчими змінами у діяльності товариств. Зазаначені зміни, зокрема, поширились і на збори Товариства, що оскаржуються та відбулись 15.12.2015.

Так, 24.11.2015 року було прийнято Закон України Про внесення змін до статті 60 Закону України "Про господарські товариства" щодо зменшення кворуму загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Зазначений закон набрав чинності з 13.12.2015 року.

Ним внесено зміни до статті 60 Закону України "Про господарські товариства" частину першу якої викладено у такій редакції: "Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів"; після частини першої доповнити новою частиною такого змісту: "Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними".

Таким чином з 13.12.2015 у товариствах з обмеженою відповідальністю встановлювався, якщо у них відсутня держчастка, той кворум, який був визначений у Статуті товариства і він міг бути і більшим ніж визначений законом.

Аналогічна позиція знайшла своє відображення і у п. 2.21. Постанови Пленуму від 25.02.2016 № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин .

Як уже було встановлено судом станом на момент проведення зборів 15.12.2015 та прийняття на них рішень у Товаристві діяв Статут зареєстрований 07.11.2013 р. за записом № 16401050012000039, згідно п.п. 8.6., 8.7. якого передбачалось, що збори вважаються повноважними, якщо на них присутні всі Учасники Товариства або їх представники. Рішення зборів Учасників вважається прийнятим лише за умови, що за його прийняття проголосували всі Учасники Товариства.

При цьому державна частка у товаристві була відсутня (учасниками були фізичні особи).

Таким чином, Статут Товариства станом на 15.12.2015 визначав кворум для зборів у 100 % присутніх на зборах учасників.

Слід зазначити, що стаття 64 Закону України Про господарські товариства в редакції на час виникнення спірних правовідносин розрізняла на той час поняття участі у зборах (присутності) та участі у голосуванні. При цьому у ній міститься заборона учасника голосувати за своє виключення, проте, стаття не вказує на те, що його голоси не враховуються при визначення кворуму при реєстрації (присутніх) на зборах тобто визначення повноважності зборів.

Проте, як вбачається із Протоколу зборів № 3 від 15.12.2015 на зборах зареєструвався і був присутнім лише учасник ОСОБА_5, який володів 70% від статутного капіталу Товариства.

Таким чином, вказані збори 15.12.2015 року протокол № 3 відбулись за відсутності Кворуму при реєстрації учасників визначеному законом та статутом товариства, що є безумовною підставою для скасування рішення.

Аналогічна позиція щодо безумовності скасування рішення з цих підстав викладена і в п. 2.13. Постанови Пленуму від 25.02.2016 № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин .

Одночасно, суд вважає доведеним позивачами та не спростованим відповідачами той факт, що позивачів неналежним чином повідомлено про збори 15.12.2015 року в силу чого вони не могли взяти у них участь, що також є підставою для визнання недійсним рішень зборів учасників від 15.12.2015 протокол № 3.

Зокрема, оцінивши подані відповідачами повідомлення від 01.10.2015 та 14.11.2015, суд зауважує, що як видно з копій рекомендованих повідомлень про вручення, вони заповнені лише представником відповідача та не містять будь якої відмітки пошти про відправлення та про вручення поштового відправлення, як і відмітки про те, що від отримання такого відмовились чи воно повернуто за закінченням терміну зберігання, тощо. А тому, на думку суду, вказані поштові відправлення не можуть слугувати достовірними та достатніми доказами щодо підтвердження надіслання їх позивачам по справі і звідси належного та своєчасного їх повідомлення про скликання зборів 15.12.2015.

Враховуючи зазначене вище у сукупності, зважаючи на те, що спірні правовідносини виникли у грудні 2015 році і до них застосовується загальний строк позовної давності суд вважає позовні вимоги позивачів про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" від 15 грудня 2015 року, оформлене протоколом №3 від 15 грудня 2015 року такими, що правомірно заявлені позивачами не спростовані відповідачами, а тому підлягають до задоволення судом.

В частині вимог щодо визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на частку у розмірі по 15% кожному від Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД", додатково до існуючих у кожного з них часток в розмірах по 15% від Статутного капіталу Товариства та зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" привести Статут з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" у відповідність до розміру часток кожного із учасників Товариства то суд вважає, що і вказані вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Як визначено судом, позивачів 15.12.2015 безпідставно виключено з числа учасників товариства та їх частка перерозподілена серед інших учасників, а саме учасника - ОСОБА_5 шляхом зарахування йому 100 % від статутного капіталу Товариства такої.

Враховуючи, що вказане рішення зборів учасників від 15.12.2015 судом визнається недійсним, подальше ефективне відновлення прав позивачів потребує повернення їм у власність часток з якими їх виключили з Товариства у розмірі 15 % кожному. Зазначене потребує також, приведення Товариством у відповідність часток інших учасників товариства.

При цьому, суд відхиляє заперечення та доводи відповідачів щодо того, що такі частки уже повернуто позивачам і їх права в цій частині не порушені з огляду на таке.

Так, як вбачається з матеріалів справи та уже зазначалось судом вище 30 грудня 2015 року між ОСОБА_5 як Продавцем та ОСОБА_2 укладено Договір купівлі-продажу корпоративних прав на частку у розмірі 15 % статутного капіталу ТОВ СПІЛЬНО-УКРАЇНСЬКО ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКО-БУД .

За умовами укладеного Договору сторони домовились про вартість частки в розмірі 49 995,00 грн.

Згідно умов п. 3 Договору з моменту його укладення ОСОБА_2 ставав новим учасником Товариства.

У матеріалах справи є наявною подана копія письмової заяви ОСОБА_13 від 30.12.2017 якою він стверджує той факт, що він передає (уступає) 15 % у статутному капіталі Товариства на користь ОСОБА_2 У зв'язку з зазначеним просить укласти договір купівлі-продажу корпоративних прав, на 15 % частки статутного капіталу товариства. Заявляє, що не має будь-яких претензій до Товариства, його учасників у частці -15% статутного капіталу.

У свою чергу, 20 листопада 2017 року між ОСОБА_6 як Продавцем з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої укладено Договір купівлі-продажу корпоративних прав на частку у розмірі 15 % статутного капіталу ТОВ СПІЛЬНО-УКРАЇНСЬКО ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКО-БУД .

За умовами укладеного Договору сторони домовились про вартість частки в розмірі 49 995,00 грн.

Згідно умов п. 3 Договору з моменту його укладення ОСОБА_1 ставав новим учасником Товариства.

У матеріалах справи є наявною подана нотаріально завірена заява ОСОБА_6 від 20.11.2017, якою він стверджує той факт, що ОСОБА_1 оплатив йому повну вартість частки у розмірі 15 % у статутному капіталі Товариства сумі 49995,00 грн. чим провів повний розрахунок за вказану вище частку у статутному капіталі товариства згідно з договором купівлі-продажу корпоративних прав на частку у статутному капіталі товариства укладеного 20.11.2017 між ОСОБА_6 та ОСОБА_1

Із змісту зазначених договорів, заяв, та протоколів зборів від 30.12.2015 та від 20.11.2017 року суд приходить до висновку, що позивачі таким чином уклали правочини про купівлю нових часток у учасників Товариства і саме на підставі цих правочинів їх було включено у учасники Товариства.

При цьому суд вважає, шо відповідачі помилково розцінюють вказані рішення зборів учасників Товариства від 30.12.2015 та від 20.11.2017 як такі, якими учасників лише безоплатно відновлено в учасниках у зв'язку з їх виключенням. Таке твердження відповідачів, на думку суду, спростовується рядом доказів та подіями, які мали місце і які не спростовані відповідачами.

Так, в першу чергу, це той факт, що після виключення з Товариства частки позивачів без зміни розміру Статутного капіталу Товариства в цілому були перерозпреділені серед іншого учасника - ОСОБА_5, який і став учасником, що володів 100 % статутного капіталу Товариства

По друге, це укладені правочини купівлі-продажу часток із змісту яких позивачі придбали в інших учасників свої частки шляхом купівлі-продажу та за їх умовами стали новими учасниками з моменту придбання частки. Вказані правочини підписано ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Чинність вказаних правочинів підтверджено підписаними пізніше їх сторонами ОСОБА_5 та ОСОБА_1 заявами, в яких вони також посилаються на укладення з позивачами Договорів купівлі - продажу частки.

Факт укладення таких Договорів купівлі - продажу часток підтвердили і самі ОСОБА_5 та ОСОБА_1, які як свідки опитувались судом.

Крім того, факт включення у склад учасників позивачів саме на підставі зазначених Договорів купівлі - продажу часток підтверджується безпосередньо і із змісту Протоколів зборів учасників, якими позивачів включали у учасники Товариства.

Так із змісту Протоколу № 5 від 30.12.2015 р. при обговоренні питання порядку денного зазначено, що ОСОБА_2 пропонується вступити в учасники Товариства шляхом передачі йому частини частки у статутному капіталі ОСОБА_5, через написання ним заяви та укладення договору купівлі-продажу корпоративних прав.

У свою чергу із змісту Протоколу № 4 від 20.11.2017 вбачається, що ОСОБА_6 зачитав свою заяву про продаж 15 % своєї частки у статутному капіталі та договір купівлі-продажу корпоративних прав на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю укладеного між ним і ОСОБА_1 і саме на підставі зазначеної заяви і договору було включено до складу учасників Товариства ОСОБА_1 з часткою 15 % статутного капіталу товариства.

Таким чином, суд вважає, що матеріали справи не підтверджують того факту, що відповідачем1 і іншими учасниками позивачів безоплатно відновлено в складі учасників Товариства саме у зв'язку і як наслідок їх безпідставного виключення з товариства.

Навпаки матеріали справи вказують на те, що позивачі після їх виключення, стали знову учасниками товариства на підставі укладених з іншими учасниками самостійних договорів купівлі - продажу частки.

Тоді як їх частки у розмірі по 15 %, які належали їм до виключення з товариства на даний час залишаються зарахованими та у власності інших учасників, так як, були декілька раз відчужені спочатку ОСОБА_5 - ОСОБА_6, а далі ОСОБА_6 - ОСОБА_4

Щодо заперечень відповідачів, а також показів свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в тій частині, що розрахунки за укладеними правочинами з ними позивачами не були проведені, то суд розцінює їх критично та, має за необхідне зазначити, що розрахунки за укладеними договорами мають відбуватись належним чином обома їх сторонами, у випадку якщо ж інша сторона не виконує взяті на себе зобов'язання, то інша не позбавлена права вимагати від неї виконання такого свого зобов'язання примусово в судовому порядку. Наприклад, шляхом звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості розірвання договору, тощо. Не позбавлені такого права звернення з позовом до суду до ОСОБА_1 і ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як сторони договорів.

Проте, відсутність розрахунків за договорами не спростовує у даному випадку факту укладення таких договорів та включення позивачів саме на їх виконання у склад учасників Товариства.

Суд, також, критично розцінює і посилання відповідачів, а також покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в тій частині, що укладаючи договори вони розцінювали їх як формальність та такі, якими вони безоплатно відновлюють позивачів у складі учасників Товариства у зв'язку з їх виключенням та вони помилилися і не бажали настання наслідків в даному випадку саме щодо купівлі - продажу часток.

Із змісту показів свідків вбачається, що вони стверджують про те, що з їх боку мала місце укладення так званих правочинів, які укладено або під впливом помилки - стаття 229 ЦК України, або обману - стаття 230 ЦК України, або фіктивного правочину - стаття 234 ЦК України чи удаваного - стаття 235 ЦК України, або іншого з подібними ознаками.

Проте, усі вказані правочини потребують визнання їх недійсними у судовому порядку з доведенням їх ознак та відповідних обставин. При цьому в межах даної справи предметом розгляду не є визнання договорів купівлі - продажу часток недійсними. Таких вимог від сторін не заявлялось. Одночасно, від сторін не надходило доказів того, що вказані договори визнані недійсними іншим судом.

Таким чином, на момент розгляду справи, суд бере зазначені договори до уваги, як такі, які є дійсними так як укладені їх сторонами, факт чого останні не заперечують.

Слід відмітити також, що і листи, які як стверджують відповідач надсилав позивачу про надання реквізитів для виплати вартості частки також опосередковано свідчать про те, що відповідач, станом на момент їх надіслання вважав, що позивач вийшов з Товариства та намагався виплатити йому вартість частки пропорційно до його частки.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги заперечення зі сторони відповідачів факту належності позивачам права власності на частки по 15% від статутного капіталу Товариства, які належали їм до їх виключення з товариства і які при їх виключенні були перерозподілені серед інших учасників, суд вважає, що позовні вимоги позивачів про визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на частку у розмірі по 15% кожному від Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД", додатково до існуючих у кожного з них часток в розмірах по 15% від Статутного капіталу Товариства підлягають до задоволення судом.

При цьому, в силу того, що зазначені вище вимоги задоволені судом потребуватимуть зі сторони товариства перерозподілу часток у користь позивачів підлягають до задоволення і вимоги позивачів в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" привести Статут з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" у відповідність до розміру часток кожного із учасників Товариства.

В частині вимог про зобов'язання державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг Кременецької районної державної адміністрації провести державну реєстрацію необхідних змін у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД", а саме розміру часток усіх учасників Товариства у його Статутному капіталі, в зв'язку з поверненням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 часток по 15 % від розміру Статутного капіталу Товариства то суд вважає, що в цій частині слід у позові відмовити як передчасно заявлений з огляду на таке.

Так, позивачами заявлено вимогу до відділу надання адміністративних послуг Кременецької районної державної адміністрації провести державну реєстрацію необхідних змін у статутному капіталі Товариства, проте, вказана особа не є відповідачем у зазначеній справі не заявлялось і будь-яких заяв про її залучення до справи в якості співвідповідача.

Крім того, із системного аналізу статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань редакції із змінами і доповненнями для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін щодо складу учасників, розміру їх часток та змін до установчих документів юридичної особи, є необхідним подання ряду документів, які після приймаються і розглядаються державним реєстратором.

А тому, суд вважає передчасною таку позовну вимогу позивачів в силу того, що для внесення і реєстрації змін до державного реєстру державному реєстратору необхідне буде подання відповідного рішення про перерозподіл часток чи про внесення змін у статут товариства.

І лише після невиконання державним реєстратором вказаних рішень добровільно, можна припускати, що його діями чи бездіяльністю порушуватимуться вимоги закону та права і законні інтереси особи, яка як зацікавлена звернулася із заявою про вчинення відповідних реєстраційних дій, та має право оскаржити таку відмову держреєстратора у судовому порядку.

А тому в цій частині, на думку суду, позов є передчасним і у позовних вимогах ньому позивачам слід відмовити.

Висновок суду.

Відповідно до статей 74, 76, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Зокрема, вирішив визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" від 15 грудня 2015 року, оформлене протоколом №3 від 15 грудня 2015 року.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на частку у розмірі по 15% кожному від Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД", додатково до існуючих у кожного з них часток в розмірах по 15% від Статутного капіталу Товариства.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" привести Статут з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" у відповідність до розміру часток кожного із учасників Товариства.

Керуючись положеннями статей 7, 13, 42, 86, 87, 129, 210, 231, 233, 236-241 у сукупності з іншими статями Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" від 15 грудня 2015 року, оформлене протоколом №3 від 15 грудня 2015 року.

3. Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на частку у розмірі по 15% кожному від Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД", додатково до існуючих у кожного з них часток в розмірах по 15% від Статутного капіталу Товариства.

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" привести Статут з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" у відповідність до розміру часток кожного із учасників Товариства.

5. В частині вимог про зобов'язання державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг Кременецької районної державної адміністрації провести державну реєстрацію необхідних змін у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД", а саме розміру часток усіх учасників Товариства у його Статутному капіталі, в зв'язку з поверненням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 часток по 15 % від розміру Статутного капіталу Товариства у позові відмовити.

Позивач 1: ОСОБА_1, АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1.

Позивач 2: ОСОБА_2, АДРЕСА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_3.

Відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД", вул. Джерельна, 11, с. Жолоби, Кременецький р-н, Тернопільська обл., 47030, код ЄДРПОУ 32291490.

Відповідач 2: ОСОБА_4 : АДРЕСА_5, ідентифікаційний код НОМЕР_4.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кременецька райдержадміністрація (відділ надання адміністративних послуг), вул. Шевченка, 56, м. Кременець, Кременецький район, Тернопільська область, 47003, код ЄДРПОУ 38957766.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статті 256 - 257 ГПК України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.17.5 Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, а саме до 15.12.2017 року. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повне рішення з урахуванням вихідних та святкових днів, а також перебування судді у відрядженні складено на протязі двадцяти робочих днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення та підписано 05.02.2019 року .

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя В.Л. Гевко


Суд	Господарський суд Тернопільської області
Дата ухвалення рішення	29.12.2018
Оприлюднено	07.02.2019
Номер документу	79657295
Судочинство	Господарське

Гевко В.Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 29.12.2018 по справі 921/147/18ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —921/147/18

Рішення від 29.12.2018

Рішення
від 29.12.2018 по справі 921/147/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ