Ухвала

від 04.02.2019 по справі 923/132/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 923/132/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Херсонської міської ради на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 (головуючий суддя Колоколов С.І., судді Савицький Я.Ф., Принцевська Н.М.) у справі № 923/132/18 Господарського суду Херсонської області

за позовом Приватного акціонерного товариства "Херсонський хлібокомбінат"

до Херсонської міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: 1) Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, 2) Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

28.12.2018 Херсонська міська рада через Південно-західний апеляційний господарський суд подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Південно-західний апеляційного господарського суду від 22.11.2018 у справі № 923/132/18.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 288 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржник оскаржує постанову Південно-західний апеляційного господарського суду від 22.11.2018 , повний текст якої складений- 27.11.2018, останній день оскарження за приписами статті 288 Господарського процесуального кодексу України припадає на 17.12.2018 , натомість касаційну скаргу скаржником надіслано до Південно-західного апеляційного господарського суду - 28.12.2018 , що підтверджується штампом поштового відділення на поштовому конверті.

Звертаючись з даною касаційною скаргою, скаржником в тексті касаційної скарги заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування поважності причин пропуску строку на оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 вказує на ту обставину, Херсонська область увійшла в перелік областей України, на території яких введено режим воєнного стану, а також те, що Херсонською міською радою вживалися всі заходи, необхідні для забезпечення правового режиму воєнного стану на території Херсонської області, у зв'язку з чим було задіяно максимальну кількість військовозобов'язаних осіб - посадових осіб виконавчих органів міської ради, що значно ускладнило подачу касаційної скарги, а тому скаржник вважає вказані обставини форс-мажорними та поважними в розумінні статей 288, 293 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку на подання касаційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що підстави, наведені в обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, оскільки, скаржником доказів зазначеного не надано, зокрема, щодо кількості працівників, до повноваження яких належить представництво у судових установах, відповідні документи, за якими військовозобов'язаних осіб - посадових осіб виконавчих органів міської ради залучено до вказаних скаржником заходів.

Посилання скаржника у вказаному клопотанні на воєнний стан в Херсонській області містить лише загальний характер та не підтверджує перешкоджання вчасному зверненню з касаційною скаргою на оскаржуване судове рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів визнає неповажними підстави, наведенні скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Приписами частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Крім цього, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", які набрали чинності з 15.12.2017.

Скаржником до матеріалів касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору, натомість в прохальній частині касаційної скарги міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому останній посилається на відсутність затвердженого Херсонською міською радою бюджету на 2019 рік, та відсутність на реєстраційному рахунку департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради коштів для фінансування витрат зі сплати судового збору.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд звертає увагу на те що, редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк лише за наявності викладених вище умов, а не тільки виходячи з майнового стану сторони.

Наявність передбачених частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" умов, за яких суд враховуючи майновий стан сторони може відстрочити сплату судового збору, заявником не наведено.

Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання та відстрочення сплати судового збору з огляду на те, що скаржником не зазначено обставин та доказів поширення на нього умов, передбачених в частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" .

При цьому, Суд звертає увагу заявника, що листом Державної казначейської служби України від 22.06.2018 № 1432/0/1/-18 визначено реквізити для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд. 055)", символ звітності банку: 207.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення від такої сплати.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною 5 статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги.

Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для усунення зазначених вище недоліків, а саме, для можливості надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з доданням відповідних доказів, які підтверджують викладені скаржником обставини наведених у вказаному клопотанні та документ на підтвердження сплати судового збору встановлених законом порядку і розмірі.

Клопотання про зупинення дії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції може бути розглянуто судом під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд

УХВАЛИВ:

1 . Касаційну скаргу Херсонської міської ради на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 у справі № 923/132/18 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги та надання відповідного клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

3. Довести до відома скаржника, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.