Постанова

від 14.01.2019 по справі 927/548/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2019 р. Справа№ 927/548/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Дикунської С.Я.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.09.2018

у справі №927/548/18 (суддя Цимбал-Нарожна М.П.)

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК ЗЕНИТ»

про стягнення 286 697,09 грн

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (надалі - позивач, АТ КБ Приватбанк ) звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК ЗЕНИТ» (надалі- відповідач, ТОВ ТВК ЗЕНИТ ) про стягнення заборгованості в розмірі 286 697,09 грн, з яких заборгованість по кредиту - 116 269,79 грн, заборгованість по відсоткам - 95 001,02 грн, заборгованість по комісії за користування кредитом - 7831,80 грн, заборгованість по пені - 67 594,48 грн, зумовлених неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н від 07.12.2015.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 27.09.2018 у справі №927/548/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Мотивуючи рішення, суд дійшов висновку про ненадання позивачем належних доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування, недоведеність позивачем заявлених вимог, зокрема, неподання належних доказів, що підтверджують розмір наданого кредиту, кредитного ліміту, первинних документів в обгрунтування підстав списання коштів, ненадання платіжних документів та заявок від позичальника на перерахування кредитних коштів; відсутність у заяві відповідача про відкриття рахунку та в заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг посилань на послугу Кредитний ліміт на поточний рахунок . Оскільки на підставі доданих до позовної заяви документів неможливо встановити факт надання відповідачеві кредитних коштів за укладеним договором банківського обслуговування, часткової сплати відповідачем кредиту, залишку боргу на час розгляду справи та відповідно перевірити наведений позивачем розрахунок заборгованості.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, апелянт посилається на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, без повного і об'єктивного дослідження доказів, без дотримання принципу змагальності сторін, визначеного ст. 13 ГПК України.

Так, скаржник зазначає, що на підтвердження своїх вимог ним були надані суду витяг з Умов та правил надання банківських послуг , претензія, а також первинні документи щодо проведення гарантованих платежів та банківські виписки по рахункам, які складені у відповідності до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою НБУ від 18.06.2003 № 2543, яким суд, в порушення ст.ст. 86, 93-97 ГПК України, не надав належної оцінки. Оскільки відповідач у розгляді справи участі не приймав та не заперечив проти позовних вимог, суд, порушуючи засади судочинства, прийняв позицію відповідача та звільнив останнього від майнової відповідальності, порушивши тим самим права кредитора. Суд у рішенні необґрунтовано стверджував, що банківські виписки не мають статусу первинного документа, оскільки наведене суперечить приписам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

Відповідач правом, наданим йому ст. 263 ГПК України не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2018 АТ КБ «ПриватБанк» поновлено процесуальний строк на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за вищевказаною скаргою та призначено її розгляд на 13.12.2018, встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 у розгляді апеляційної скарги оголошено перерву до 14.01.2019.

У судовому засіданні 14.01.2019 представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також за адресою, вказаною у позовній заяві.

Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача, судова колегія, з урахуванням приписів ч. 12 ст. 270 ГПК України, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги без участі зазначеної особи.

При цьому апеляційний господарський суд враховує, що згідно частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Отже, рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ), що вказує на наявність у відповідача можливості поцікавитись ходом розгляду справи, завчасно подати суду письмові документи, відзив на апеляційну скаргу заявити та подати будь-які клопотання до початку апеляційного розгляду.

14.01.2019 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14.06.2018 здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів ПАТ КБ «Приватбанк» , змінено повне найменування та скорочене найменування на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (АТ КБ «Приватбанк» ), що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 23693176 від 14.06.2018.

07.12.2015 між ПАТ КБ «Приватбанк» (в тексті заяви - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВК ЗЕНИТ» (в тексті заяви - клієнт) підписано заяву на відкриття рахунку та заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, на підставі яких банком було відкрито відповідачеві поточні рахунки: №26006052750192, №26005052759804 в національній валюті України та картковий рахунок № 26055052727950 в національній валюті України (а.с.12,13).

Відповідно до заяви про відкриття рахунку та заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, ТОВ Зенит в особі директора Товариства ОСОБА_2, яким підписано вищевказані заяви, приєдналось до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), ОСОБА_3 банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які в сукупності визначають істотні умови договору № б/н банківського обслуговування від 07.12.2015.

Підписанням таких заяв відповідач зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, ОСОБА_3 банку - договору банківського обслуговування в цілому, при цьому сторонами погоджено, що відносини між банком і клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до договору, так і шляхом обміну інформацією/погодження з банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.pb.ua чи інший інтернет- /SMS- ресурс, вказаний банком).

Згідно з розділом 1 Умов та Правил надання банківських послуг, розміщених на сайті банку http://privatbank.ua, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", що діє на підставі Ліцензії Національного банку України N 22 від 05.10.2011, керуючись законодавством України, публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та правила надання банківських послуг.

Документи, розміщені на сайті банку - це публічна оферта, що містить умови та правила надання послуг банком, до якої приєднується клієнт, підписуючи заяву у відділенні банку.

Вимоги позивача обгрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе за договором зобов'язання з повернення грошових коштів, чим порушив його права, що змусило його звернутись до суду з даним позовом з метою захисту свого порушеного права.

Позивач стверджує, що, станом на 09.07.2018 у відповідача наявна заборгованість перед АТ КБ «Приватбанк» по договору від 07.15.2015 за послугою «Кредитний ліміт на рахунок» в сумі 286 697,09 грн, з яких:

- 116 269,79 грн заборгованості за кредитом;

- 95 001,02 грн заборгованості за відсотками за період з 02.02.2017 по 09.07.2018, нарахованими відповідно до п. 3.2.1.4.1.2, 3.2.1.4.1.3 Умов;

- 7 831,80 грн комісії за період з 01.03.2017 по 09.07.2018, нарахованої відповідно до п. 3.2.1.4.4 Умов;

- 67 594,48 грн пені, нарахованої за період з 04.03.2017 по 09.07.2018 відповідно до п. 3.2.1.5.1. Умов, яка складається з: пені, нарахованої на тіло кредиту - 45747,73 грн, пені, нарахованої на проценти - 19663,66 грн, а також пені, нарахованої на комісію - 2183,09 грн.

На підтвердження заявленої суми заборгованості до позовної заяви позивачем долучено наступні виписки по рахунках позичальника:

по тілу кредиту - виписка по поточному рахунку №26006052750192, відомість оборотів та залишків по поточному рахунку №26006052750192, в якій зазначено наявність або відсутність дебетового сальдо на кінець банківського дня; по простроченому тілу кредиту (20678052743049, 20636052704354); по відсотках (26075052783974, 20697052796981), по прострочених відсотках (20697052796981, 20680052741028), по комісії (26079052776006, 20691052772291, 20686052741000); по пені (80914052742164).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не подано до суду жодного первинного документу, що підтверджує підставу списання коштів, відсутності платіжних документів боржника, відсутності підтвердження погодження відповідача отримувати послугу Кредитний ліміт на поточний рахунок . При цьому, судом відхилено як неналежний доказ витяг з Умов та правил надання банківських послуг та витяг із ОСОБА_3 «Кредитний ліміт на поточний рахунок» , оскільки такі не містять дати їх прийняття, затвердження, внесення до них змін (доповнень у випадку їх наявності) з відповідним зазначенням дати та підстав внесення таких змін (доповнень), інформації щодо періоду чинності вказаних Умов, Тарифів, відсутність його повного тексту в матеріалах справи.

Однак, до таких висновків місцевий господарський суд дійшов передчасно і помилково, у зв'язку з чим колегія суддів з правовою позицією суду першої інстанції не погоджується, та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Документи, розміщені на сайті банку - це публічна оферта, що містить умови та правила надання послуг банком, до якої приєднується клієнт, підписуючи заяву у відділенні банку.

Стаття 633 Цивільного кодексу України передбачає, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому, за приписами ч.1 ст. 1066 цього Кодексу, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

У ч. 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

За наведених обставин, за своєю правовою природою договір, укладений між сторонами у справі є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.

Оскільки відповідач, як вже зазначалось, підписав заяву та погодився із Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, останній тим самим зобов'язався виконувати наведені Умови, Правила надання банківських послуг, та визнавати тарифи позивача за договором банківського обслуговування (а.с.13).

Згідно з розділом 1 Умов та Правил надання банківських послуг, розміщених на сайті банку http://privatbank.ua, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", що діє на підставі Ліцензії Національного банку України N 22 від 05.10.2011, керуючись законодавством України, публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та правила надання банківських послуг.

Колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять, а позивачем не надано суду належної редакції Умов та правил надання банківських послуг в редакції, яка була чинною на момент видачі відповідачеві кредиту, а крім того, додані до позовної заяви Умови та правила надані суду не у повному обсязі, що виключає можливість прийняття таких як доказ у якості належного.

З витягу Умов та Правил надання банківських послуг вбачається, що їх чергова актуалізація була проведена станом на 19.01.2017 та затверджена головою правління АТ КБ Приватбанк ОСОБА_4 03.01.2017 згідно наказу №PR-2016-7350766 (а.с.14, 15, 16-33).

Є цілком логічним подання позивачем суду вищевказаних Умов в редакції станом на вищевказану дату, а не на момент підписання відповідачем заяви про приєднання до Умов та правил, зважаючи на зміну тарифів банківських послуг, та оформлення позивачеві кредитного ліміту.

За загальним правилом, передбаченим частиною 1 статті 1072 Цивільного кодексу України та частиною 22.9. статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження (крім випадків, встановлених законом) та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Як вбачається з наданої АТ КБ Приватбанк довідки №21782997/13501475 від 02.01.2019, Товариству з обмеженою відповідальністю Зенит по рахунку відповідача №26006052750192, кредитний ліміт за період з 07.12.2015 по 01.12.2018 був встановлений у наступних розмірах: 07.12.2015 - 0.00 грн; 04.02.2016 - 10 000,00 грн; 09.02.2016 - 0.00 грн; 08.05.2016 - 10 000,00 грн; 08.07.2016 - 0.00 грн; 16.01.2017 - 200 000,00 грн.

На підтвердження заявленої суми заборгованості позивачем до позовної заяви долучено наступні виписки по рахункам позичальника:

- відомість оборотів та залишків по поточному рахунку 26006052750192 за період з 07.12.2015 по 13.07.2018, якою підтверджується рух кредитних коштів, наявність /відсутність дебетового сальдо на кінець банківського дня та виписка по цьому ж рахунку за той же період часу (а.с.34-44);

- банківські виписки за аналогічний період (з 07.12.2015 по 13.07.2018) по рахункам 20678052743049, 20636052704354) про стан простроченої заборгованості відповідача за наданим кредитом в сумі 116 269,79 грн (а.с.45,46);

- банківська виписка за період з 07.12.2015 по 13.07.2018 по рахункам 26075052783974, 20697052796981 про стан заборгованості по відсоткам згідно договору банківського обслуговування (а.с.47-50);

- банківська виписка за період з 07.12.2015 по 13.07.2018 по рахункам 20697052796981, 20680052741028 про наявність заборгованості по простроченим відсоткам за договором від 07.12.2015 (а.с.48-52);

- банківська виписка за період з 07.12.2015 по 13.07.2018 по рахункам 26079052776006, 20691052772291, 20686052741000 про нараховану комісію за договором від 07.12.2015 в загальній сумі 7831,80 грн (а.с.53-55);

- банківська виписка за період з 07.12.2015 по 13.07.2018 по рахунку 80914052742164 щодо суми нарахованої пені за цим же договором в сумі (а.с.56-65).

Відповідно до ч.1 ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

За загальним правилом, передбаченим частиною 1 статті 1072 Цивільного кодексу України та частиною 22.9. статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження (крім випадків, встановлених законом) та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Як вбачається матеріалів справи, та з - Умов, відповідачеві було встановлено кредитний ліміт № картки 26055052727950 на поточний рахунок №26006052750192 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_3 і Клієнта (системи клієнт банк, Інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (а. с. 17-33).

Згідно з п. 3.2.1.1.16. Умов, при укладанні договорів та угод або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до цих Умов (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), ОСОБА_5 і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований ОСОБА_3 через верифікований номер телефону Клієнта. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" встановлено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов Кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - Кредит ) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту на поточному рахунку (далі - Ліміт ). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ОСОБА_5 повідомляє Клієнта на свій розсуд: або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_3 і Клієнта (система клієнт-банк, Інтернет-банк Приват24, мобільний додаток Приват24, SMS-повідомлення або інші). ОСОБА_3 здійснює обслуговування ОСОБА_5 Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ОСОБА_5, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди (п. 3.2.1.1.3 Умов).

Виходячи з наведеного, колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відсутність в матеріалах справи від відповідача заявок на видачу кредитних коштів, платіжних доручень на проведення операцій за рахунок кредитних коштів, виключає можливість встановити факт надання кредитних коштів, адже з банківських виписок вбачаться проведення позивачем операцій з обслуговування відповідача в межах встановленого кредитного ліміту, а розпорядження кредитними коштами відбувається дистанційно, на власний розсуд відповідача, з допомогою банківської картки.

Згідно з п. 3.2.1.1.8 Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться ОСОБА_3 протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі). При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених Умовами, ОСОБА_3 на свій розсуд має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення Кредиту. При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених Умовами, за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ОСОБА_5, проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування ОСОБА_5 може бути продовжено ОСОБА_3 на той той самий строк.

Пункт 3.2.1.1.11 Умов передбачає, що за сумами кредиту, отриманими Клієнтами до 01.02.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування кредитним лімітом на поточному рахунку - не більше 30 днів.

Відповідно до п. 3.2.1.2.2.3 Умов, Клієнт зобов'язаний здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ОСОБА_5, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.2.1.1.11.

У випадку непогашення кредиту протягом 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо на позиковому рахунку підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними (абз.8 п. 3.2.1.4.1.3 Умов).

Під непогашенням Кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо (п.3.2.1.4.1.4 Умов).

Отже строк повернення кредитного ліміту - 30 днів з моменту утворення дебетового сальдо.

Відповідно до п.3.2.1.1.6 Умов ОСОБА_5 може бути змінений ОСОБА_3 в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами ОСОБА_3. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ОСОБА_5 проводиться ОСОБА_3 в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_3 і Клієнта (Система клієнт-банк, інтернет клієнт банк, SMS- повідомлення або інших).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору банківського обслуговування та визначених у п. 3.2.1.1.1. Умов, відповідачеві 19.07.2017 було надано кредитний ліміт в розмірі 199 619,88 грн, що підтверджується відомістю оборотів і залишків (а.с.34).

Проведення ОСОБА_3 платежів по поточному рахунку відповідача, користування останнім наданим кредитним ОСОБА_5, а відповідно й виконання позивачем своїх зобов'язань, об'єктивно підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по поточному рахунку № 26006052750192 (а.с.35-65).

Відтак, відповідач свої зобов'язання з погашення кредиту за договором банківського обслуговування (поточного рахунку) б/н від 07.12.2015 належним чином не виконав, внаслідок чого в ТОВ ТВК Зенит утворилась заборгованість зі сплати по тілу кредиту у сумі 116 269,79 грн. Доказів сплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять, а відповідачем, у свою чергу, на спростування факту її наявності у зазначеному позивачем розмірі суду не надано.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 116 269,79 грн визнаються колегією суддів обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню на користь позивача.

Водночас, колегія суддів вважає зауважити, що суд першої інстанції під час розгляду справи не надав належної правової оцінки наявним у матеріалах справи банківським випискам по рахунку відповідача та відомості оборотів і залишків по поточному рахунку відповідача, у якості належних і допустимих доказів існування заборгованості перед позивачем за користування кредитним лімітом.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає за необхідне також зазначити наступне.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України N 566 від 30.12.98 р. (зі змінами та доповненнями), є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 р. N 254, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 липня 2003 р. за N 559/7880, визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції, та їх обов'язкові реквізити.

Залежно від виду операції первинні документи банку (паперові та електронні) поділяють на касові, які підтверджують здійснення операцій з готівкою, та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій.

До первинних меморіальних документів, які підтверджують надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування, належать меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

З огляду на наведене, банківські виписки з рахунків відповідача в банківській установі позивача є належними, допустимими і достатніми доказами в розумінні ст. ст. 76, 77, 79 ГПК України, тому приймаються до уваги судом апеляційної інстанції, що підтверджують факт здійснення господарських операцій між банком та відповідачем у цій справі, виконання ОСОБА_3 у повному обсязі своїх зобов'язань за договором, надання відповідачу кредитного ліміту у відповідному розмірі та не виконання відповідачем зобов'язань за договором.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Разом з основною заборгованістю позивачем заявлено до стягнення з відповідача за несвоєчасне виконання зобов'язань 95 001,02 грн заборгованості по відсоткам за період з 02.02.2017 по 09.07.2018, комісії, нарахованої за період з 01.03.2017 по 09.07.2018 в сумі 7 831,80 грн, а також нарахована відповідно до п. 3.2.1.4.4 Умов пеня в розмірі 67 594,48 грн за період з 04.03.2017 по 09.07.2018 відповідно до п. 3.2.1.5.1. Умов.

За приписами статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а відповідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.2.1.4 Умов встановлено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом. Порядок розрахунку процентів:

- за сумами кредиту, отриманими з 01.11.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 29 (двадцять дев'ять) % річних - для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири) % річних - для договорів не забезпечених порукою. Списання нарахованих процентів проводиться у 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць (п.3.2.1.4.1.2 Умов).

Пунктом 3.2.1.4.1.3 Умов передбачається, що за сумами кредиту, отриманими з 01.11.2016, у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, Клієнт сплачує ОСОБА_3 відсотки за користування кредитом у розмірі 58 (п'ятдесят вісім) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68 (шістдесят вісім) % річних - для договорів не забезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права ОСОБА_3 на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами, Клієнт сплачує ОСОБА_3 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (п.3.2.1.4.1.3 Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п. 3.2.1.4.9 Умов).

Проценти, не сплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (п.3.2.1.4.3 Умов).

Клієнт сплачує ОСОБА_3 комісію за використання ОСОБА_5 відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2 Умов, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. ОСОБА_3 на свій розсуд може не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне сальдо Кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень. Сума стягуваної комісії не менше 200 грн (п.3.2.1.4.4 Умов).

За пунктом 3.2.1.4.5 Умов нарахування комісії здійснюється в день сплати.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов - при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3 термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4. 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт сплачує ОСОБА_3 за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у відсотках річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації ОСОБА_3 права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує ОСОБА_3 пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3 Умов, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язання передбачених 3.2.1.0.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3 Умов, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконано клієнтом (п. 3.2.1.5.4 Умов).

Згідно з п.3.2.1.6.1 Умов, цей Договір набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання ОСОБА_5 у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань Сторонами за цим Договором.

Протягом розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції відповідачем не подано заперечень та обґрунтованого власного розрахунку заявлених у позові сум заборгованості.

Колегія суддів вважає, що наявність у матеріалах справи таких документів як заявка на відкриття рахунку, заява про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, безпосередньо Умови та Правила надання банківських послуг , банківських виписок по рахунку відповідача та відомості оборотів і залишків є належними доказами, що підтверджують заборгованість відповідача перед позивачем. Зазначена заборгованість станом на дату звернення позивача із цим позовом до суду першої інстанції не погашена.

Вищевикладене, на думку колегії суддів, дає можливість дійти висновку, що позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення з відповідача 95 001,02 грн заборгованості по відсоткам за період з 02.02.2017 по 09.07.2018, нарахованих відповідно до п. 3.2.1.4.1.2, 3.2.1.4.1.3 Умов, 7 831,80 грн - комісії за період з 01.03.2017 по 09.07.2018, нарахованих відповідно до п. 3.2.1.4.4 Умов та 67 594,48 грн пені, нарахованої за період з 04.03.2017 по 09.07.2018 відповідно до п. 3.2.1.5.1. Умов. Зазначені вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів також враховує, що ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції відповідач заявлені до нього позовні вимоги належними доказами не спростував, будь-яких заперечень щодо суті вимог судам не подав.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову.

За приписами ч.ч. 1, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до пунктів 1-4 частини 1 статті 277 ГПК України, є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, зважаючи на встановлене вище, дійшла висновку про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи через неповне з'ясування та невідповідність висновків дійсним обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга ПАТ КБ Приватбанк є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.07.2018 у справі № 927/548/18 - скасуванню, з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Судові витрати за перегляд справи у суді апеляційної інстанції, у зв'язку з скасуванням судового рішення та задоволенням позову, на підставі статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 275-284, 333 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.09.2018 у справі №927/548/18 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.09.2018 у справі № 927/548/18 скасувати.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК ЗЕНИТ» (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 63, ідентифікаційний код 39474847) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за договором від 07.12.2015 у розмірі 286 697 (двісті вісімдесят шість тисяч шістсот дев'яносто сім) грн 09 коп., з яких 116 269 (сто шістнадцять тисяч двісті шістдесят дев'ять) грн 79 коп. - заборгованості за кредитом, 95 001 (дев'яносто п'ять тисяч одна) грн 02 коп. - заборгованості за відсотками, 7 831 (сім тисяч вісімсот тридцять одна) грн 80 коп. - заборгованості по комісії, 67 594 (шістдесят сім тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) грн 48 коп. - пені та судовий збір у сумі 4 300 (чотири тисячі триста) грн 46 коп. за подання позову до Господарського суду Чернігівської області.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК ЗЕНИТ» (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 63, ідентифікаційний код 39474847) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) судовий збір у сумі 6 450 (шість тисяч чотириста п'ятдесят) грн 69 коп. за подання апеляційної скарги.

6.Доручити Господарському суду Чернігівської області видати накази на виконання даної постанови.

7. Матеріали справи № 927/548/18 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.02.2019.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді С.Я. Дикунська

ОСОБА_1