Постанова

від 05.02.2019 по справі 925/844/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2019 р. Справа№ 925/844/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 05.02.2019,

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.10.2018 (повний текст складено 09.11.2018)

у справі №925/844/18 (суддя Cкиба Г.М.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Фіщенко Євдокії Минівни

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

про визнання договору оренди землі поновленим та визнання укладеною додаткової угоди

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець Фіщенко Євдокія Минівна (далі, позивач або ФОП Фіщенко Є.М.) звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі, відповідач або Головне управління), в якому просить суд:

- визнати поновленим договір оренди землі від 14.07.2008, укладений між ФОП Фіщенко Є.М. та Маньківською районною державною адміністрацією, який 23.07.2008 зареєстрований у Маньківському районному відділі Черкаської регіональної філії ДЗК за №040879000037;

- визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 14.07.2008, який 23.07.2008 зареєстрований у Маньківському районному відділі Черкаської регіональної філії ДЗК за №040879000037, в редакції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач здійснив дії, передбачені статтею 33 Закону України Про оренду землі , звернувшись у встановлений договором строк до відповідача із листом-повідомленням про намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі на новий строк, однак відповідач заперечив у поновленні договору оренди землі та укладенні додаткової угоди, при цьому не висловив заперечень по істотним умовам поновлення договору оренди землі, а лише обмежився технічними зауваженнями з цього приводу. У зв'язку із зазначеним, на думку позивача, договір оренди земельної ділянки від 14.07.2008 підлягає поновленню відповідно до частини 1 статті 33 Закону України Про оренду землі .

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.10.2018 у справі №925/844/18 позов задоволено повністю.

Визнано поновленим - з моменту набрання судовим рішенням законної сили - договір оренди землі від 14.07.2008, укладений між Фізичною особою-підприємцем Фіщенко Євдокією Минівною та Маньківською районною державною адміністрацією, який 23.07.2008 зареєстрований у Маньківському районному відділі Черкаської регіональної філії ДЗК за №040879000037.

Визнано укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131, код ЄДРПОУ 39765890 та Фізичною особою-підприємцем Фіщенко Євдокією Минівною, Черкаська область, Маньківський район, с. Кривець, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 додаткову угоду до договору оренди землі від 14 липня 2008 року, який 23.07.2008 зареєстрований у Маньківському районному відділі Черкаської регіональної філії ДЗК за №040879000037 в редакції позивача (викладена у пункті 3 резолютивної частини рішення) з дня набрання рішенням суду законної сили у цій справі:

Д О Д А Т К О В А У Г О Д А

про поновлення договору оренди землі від 14.07.2008 б/н

м. Черкаси " "

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (18001, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131, ЄДРПОУ 39765890), надалі "Орендодавець", в особі керівника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, який діє на підставі Положення, з однієї сторони

та фізична особа-підприємець Фіщенко Євдокія Минівна, (20115, Черкаська область, Маньківський район, с. Кривець, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, надалі Орендар , з іншої сторони, за згодою сторін уклали цю додаткову угоду про наступне:

1. За згодою сторін поновити договір оренди землі від 14.07.2008р., зареєстрований 23.07.2008р. Маньківським районним відділом Черкаської регіональної філії ДЗК за №040879000037, виклавши пункти цього договору в наступній редакції:

- Пункт 2: В оренду передається земельна ділянка загальною площею 27,4068 га ріллі. Кадастровий номер земельної 7123184000:03:002:0395.

- Пункт 7: Договір продовжено (укладено) терміном до 27.06.2028р. Після закінчення строку дії договору орендар мас переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Ця додаткова угода про поновлення договору є невід'ємною частиною договору оренди землі від 14.07.2008р., який зареєстрований 23.07.2008р. Маньківським районним відділом Черкаської регіональної філії ДЗК за №040879000037.

Ця додаткова угода про поновлення договору оренди землі укладена та підписана сторонами у 3 (трьох) примірниках, які мають однакову юридичну силу. Перший примірник зберігається у орендодавця, другий - у орендаря, третій - в органі, який провів державну реєстрацію права оренди.

Реквізити Сторін:

Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, 18001 м. Черкаси, вул. Смілянська, 131, код ЄДРПОУ 39765890

Орендар: фізична особа-підприємець Фіщенко Євдокія Минівна, 20115, Черкаська область, Маньківський район, с. Кривець, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. .

Рішення суду мотивоване тим, що позивач належним чином використовувала і продовжує використовувати земельну ділянку протягом строку дії договору оренди землі і у передбачений частинами 1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі та пунктом 8 Договору строк повідомила ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. Відповідач, у свою чергу, безпідставно заперечував у поновленні договору оренди землі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 29.10.2018 у справі №925/844/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що сторонами не було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору оренди, зокрема, щодо орендної плати, не дотримано вимог статей 15, 33 Закону України Про оренду землі та статті 18 Закону України Про оцінку земель , про що відповідач повідомив позивача листом від 22.05.2018 №3330/2-18. Також, скаржник зазначає, що Головним управлінням на підставі частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі було направлено позивачу лист-заперечення щодо поновлення договору оренди від 19.07.2018 №31-23-0.32-4608/2-18. Даний лист був отриманий позивачем, що свідчить про неможливість поновлення договору згідно норм частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі .

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2018 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у справі №925/844/18 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Скрипки І.М., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.10.2018 у справі №925/844/18, запропоновано відповідачу у справі надати суду відзив на апеляційну скаргу, розгляд справи призначено на 05.02.2019.

22.01.2019 позивач подала через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просила суд у задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити, оскаржене рішення суду залишити без змін.

05.02.2019 ФОП Фіщенко Є.М. подала через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду клопотання про приєднання до матеріалів справи документів на підтвердження понесених ФОП Фіщенко Є.М. судових витрат (витрат на правничу допомогу) в апеляційному суді, а саме: копію договору про надання правової допомоги №1 від 02.02.2019, копію акту приймання-передачі наданих послуг від 05.02.2019; квитанцію про сплату коштів у сумі 5 000,00 грн. за договором про надання правової допомоги від 02.02.2019.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити оскаржене рішення суду без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати, у позові відмовити.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню із наступних підстав.

Як підтверджується матеріалами справи, 14.07.2008 між Фізичною особою-підприємцем Фіщенко Євдокією Минівною (Орендарем - позивач у справі) та Маньківською районною державною адміністрацією (Орендодавцем) було укладено Договір оренди землі, за умовами якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 27,4068 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), що розташована в адміністративних межах Кривецької сільської ради за межами населеного пункту (далі - Договір). Договір був зареєстрований 23.07.2008 у Маньківському районному відділі Черкаської регіональної філії ДЗК за №040879000037.

Пунктом 8 Договору встановлено, що останній укладено терміном до 10.07.2018. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Також, як вбачається із матеріалів справи, між Орендарем та Орендодавцем було укладено додаткові угоди до Договору:

10.06.2009 №1 (том 1, а.с. 16),

18.06.2010 №2 (том 1, а.с. 17),

30.05.2012 №3 (том 1, а.с. 18) щодо збільшення розміру орендної плати (до 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки).

У зв'язку з розмежуванням земель державної та комунальної власності право управління земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення перейшло до Держгеокадастру України.

Як зазначає позивач, маючи намір поновити договір оренди землі та керуючись приписами статті 33 Закону України Про оренду землі , Орендар 11.05.2018 звернувся з листом-повідомленням до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області (відповідача у справі), як розпорядника земельними ділянками, щодо поновлення на тих самих умовах і на той самий строк Договору оренди землі, укладеного із Маньківською районною державною адміністрацією - площею 27,4068 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), що розташована в адміністративних межах Кривецької сільської ради. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі Орендар додав проект додаткової угоди та інші документи (витяг з ДЗК на земельну ділянку, агрохімічний паспорт, договір щодо проведення нормативної грошової оцінки землі тощо).

Листом від 22.05.2018 вих. №3330/2-18 відповідач повідомив Орендаря, що Головне управління не може погодити таку істотну умову договору оренди як орендна плата, оскільки не подано вчасно виготовлену та затверджену відповідно до норм чинного законодавства технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а встановлення її на рівні, викладеному в договорі оренди землі від 14.07.2008 призведе до неправильного нарахування орендної плати та порушення законодавства.

Листом-повідомленням від 04.07.2018 Орендар повторно звернувся до Головного управління про поновлення договору оренди землі, в якому зазначено, що Орендарем сплачувалася орендна плата відповідно до чинного законодавства і тому поновлення договору не призведе до неправильного нарахування орендної плати та порушення законодавства. ФОП Фіщенко Є.М. просила повторно розглянути лист-повідомлення від 11.05.2018 з урахуванням даного листа та доданих до нього документів (копії додаткових угод, довідки виконкому Кривецької сільської ради про розмір орендної плати) та поновити договір оренди землі від 14.07.2008 без зміни його умов - на тих самих умовах і на той самий строк.

Проте, як зазначає позивач, Головне управління Держгеокадастру листом від 19.07.2018 №31-23-0.32-4608/2-18 (том 1, а.с. 32-33) заперечило у поновленні договору оренди землі від 14.07.2008 оскільки позивачем не дотримано вимог статей 15, 33 Закону України Про оренду землі та статті 18 Закону України Про оцінку земель .

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ФОП Фіщенко Є.М. вважає фактичну відмову з боку Головного управління в поновленні договору оренди землі від 14.07.2008 та укладенні додаткової угоди про внесення змін до неї такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, що і стало підставою для звернення позивача до суду із позовом у даній справі.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ФОП Фіщенко Є.М. у даній справі та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги відповідача з огляду на наступне.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України Про оренду землі визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 даного Закону передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди (стаття 15 Закону України Про оренду землі ).

За приписами статті 31 Закону України Про оренду землі та згідно умов пункту 34 Договору договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Як уже зазначалося вище, пунктом 8 Договору встановлено, що він (договір) укладено терміном до 10.07.2018. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Тобто, строк оренди за договором становить 9 років 352 дні та закінчується 10.07.2018.

Водночас, після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновлення його на новий термін.

Підстави та порядок поновлення договору оренди землі врегульовані нормою статті 33 Закону України Про оренду землі

Так, статтею 33 Закону України Про оренду землі регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Таким чином, законодавець у частині 5 статті 33 Закону України Про оренду землі визначив алгоритм дій, який зобов'язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця стосовно невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2018 у справі №925/1293/17.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про визнання додаткової угоди укладеною на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.

Разом із тим, частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди, відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно із цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у мовчазній згоді .

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною, і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

Колегією суддів встановлено, що орендар 11.05.2018 звернулася з листом-повідомленням до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області (том 1, а.с. 29), як розпорядника земельними ділянками, у якому, керуючись статтею 33 Закону України Про оренду землі та пунктом 8 Договору оренди землі, повідомила, що має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) і на тих самих умовах. У даному листі ФОП Фіщенко Є.М. також повідомила, що у лютому 2018 року нею було замовлено у ПП Землекспертцентр виготовлення технічної документації із землеустрою щодо проведення нормативної грошової оцінки об'єкту оренди, яка знаходиться на експертизі в Головному управлінні Держгеокадастру в Черкаській області.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі Орендар додала проект додаткової угоди та інші необхідні документи (витяг з ДЗК на земельну ділянку, агрохімічний паспорт, договір щодо проведення нормативної грошової оцінки землі тощо).

Отже, позивач у встановлений пунктом 8 Договору строк повідомив відповідача про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди.

У відповідь скаржник листом від 22.05.2018 вих. №3330/2-18 (том 1, а.с. 30) повідомив Орендаря, що Головне управління не може погодити таку істотну умову договору оренди як орендна плата, оскільки позивачем не подано вчасно виготовлену та затверджену відповідно до норм чинного законодавства технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а встановлення її на рівні, викладеному в договорі оренди землі від 14.07.2008 призведе до неправильного нарахування орендної плати та порушення законодавства. Відповідач у даному листі зазначив, що оскільки між Головним управлінням та позивачем не досягнуто домовленості щодо істотних умов договору оренди, а позивачем не дотримано вимог статей 15, 33 Закону України Про оренду землі та статті 18 Закону України Про оцінку земель , Головне управління заперечує проти поновлення договору оренди.

Оцінивши вказаний лист відповідача, суд зазначає наступне.

Як уже наголошувалось, заперечення орендодавця стосовно невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є:

- об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 1 Закону України Про оцінку земель встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Частиною 1 статті 13 Закону України Про оцінку земель визначено випадки обов'язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно зі статтею 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій .

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності і законодавцем встановлено максимальну періодичність її проведення.

За змістом статті 15 Закону України Про оцінку земель підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач рішення про проведення нової нормативної грошової оцінки об'єкту оренди не приймав.

Водночас, положення частини 2 статті 15 Закону України Про оцінку земель не покладають безпосереднього обов'язку щодо проведення нормативної грошової оцінки землі на орендаря, а лише вказують на можливість проведення такої оцінки заінтересованою особою.

Відтак, посилання відповідача у листі від 22.05.2018 вих. №3330/2-18 на відсутність поданої технічної документації з нормативної грошової оцінки землі як на підставу для відмови у поновленні договору оренди землі є безпідставними.

Поруч із цим, судом встановлено, що 06.02.2018 позивач замовив у ПП Земекспертцентр виготовлення технічної документації із землеустрою щодо проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 27,4068 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), яка розташована в адміністративних межах Кривецької сільської ради. У березні 2018 року ПП Земекспертцентр подало вищевказану документацію до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області для проходження державної експертизи землевпорядної документації.

Згодом, 18.04.2018 Головним управлінням Держгеокадастру в Черкаській області прийнято висновок державної експертизи землевпорядної документації за №517-18, в пункті 10 якого зазначено, що пояснювальну записку необхідно привести у відповідність до вимог, визначених пунктом 3 розділу ІІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого Наказом МінАПК від 23.05.2017р. №262 (підпункт 1) та клопотання замовника на розробку технічної документації не зареєстроване у встановленому порядку (підпункт 2).

У травні 2018 року ПП Земекспертцентр повторно направило технічну документацію із землеустрою щодо проведення нормативної грошової оцінки до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області щодо здійснення контролю за усуненням зауважень, вказаних у висновку експертизи. Проте, Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області листом від 23.06.2018 №32-23-0.9-3975/2-18 повідомило розробника, що викладене у підпункті 1 пункту 10 Висновку зауваження - не враховане.

Тобто, позивачем вчинялись дії, спрямовані на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо проведення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки. Однак, відсутність у позивача встановленого законом прямого обов'язку щодо розробки такої документації та подання її разом із проектом додаткової угоди про поновлення договору оренди, про що зазначалося вище, свідчить про безпідставність посилання відповідача у своєму листі від 22.05.2018 вих. №3330/2-18 на неподання позивачем виготовленої та затвердженої відповідно до норм чинного законодавства технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, як на підставу для відмови у поновленні договору оренди.

Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідач у листі від 22.05.2018 вих. №3330/2-18 не наводить конкретних істотних умов Договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни, у тому числі і щодо орендної плати, зазначаючи лише, що переукладанні договорів оренди Головне управління встановлює розмір річної орендної плати на рівні 12% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Отже, відмова відповідачем у поновленні договору оренди шляхом укладення додаткової угоди у редакції позивача, викладена у листі від 22.05.2018 вих. №3330/2-18, яка була отримана позивачем у відповідь на свій лист від 11.05.2018 про наміри скористатися переважним правом на його поновлення, суперечить вищевказаним правовим нормам та є необґрунтованою.

При цьому колегія суддів зазначає, що норми частин 1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі не передбачають обов'язкового внесення змін до договору оренди землі (щодо розміру нормативної грошової оцінки землі, орендної плати, строків оренди тощо) оскільки такі зміни можуть бути внесені до Договору і після його поновлення на новий строк.

Водночас, як стверджує позивач, протягом 2008-2018 років ним належним чином виконувались обов'язки щодо сплати орендної плати у встановленому Договором із урахуванням додаткових угод до нього розмірі та інші обов'язки орендаря. Претензій чи зауважень від орендодавця не надходило. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Обставин щодо порушення позивачем істотних умов Договору судом під час розгляду справи не виявлено, відповідачем суду не наведено.

У подальшому, як вбачається із матеріалів справи, листом-повідомленням від 04.07.2018 Орендар повторно звернувся до Головного управління про поновлення договору оренди землі, в якому зазначено, що Орендарем сплачувалася орендна плата відповідно до чинного законодавства і тому поновлення договору не призведе до неправильного нарахування орендної плати та порушення законодавства. ФОП Фіщенко Є.М. просила повторно розглянути лист-повідомлення від 11.05.2018 з урахуванням даного листа та доданих до нього документів (копії додаткових угод, довідки виконкому Кривецької сільської ради про розмір орендної плати) та поновити договір оренди землі від 14.07.2008 без зміни його умов - на тих самих умовах і на той самий строк (а.с. 31).

Проте, Головне управління Держгеокадастру листом від 19.07.2018 №31-23-0.32-4608/2-18 (том 1, а.с. 32-33) заперечило у поновленні договору оренди землі від 14.07.2008 з аналогічних підстав: позивачем не дотримано вимог статей 15, 33 Закону України Про оренду землі та статті 18 Закону України Про оцінку земель .

Однак, як уже зазначалося вище, вказані відповідачем підстави для відмови у поновленні дії договору оренди та укладенні додаткової угоди є необґрунтованими.

При цьому, лист від 19.07.2018 №31-23-0.32-4608/2-18 за своїм змістом не є запереченням проти поновлення договору оренди землі у відповідності до частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , як про це зазначає скаржник, оскільки такий лист містить посилання саме на положення закону щодо переважного права на його поновлення.

Доводи скаржника із приводу того, що позивачем до листа від 04.07.2018 не було додано проект додаткової угоди, а тому поновлення договору оренди було неможливим, оцінюються судом критично, оскільки така додаткова угода була подана відповідачу разом із листом від 11.05.2018, а лист від 04.07.2018 містить посилання на останній.

З огляду на вищевикладене, колегією суддів встановлено, що орендар належним чином виконував свої обов'язки за договором оренди із урахуванням внесених до нього змін додатковими угодами, до спливу строку дії Договору у встановлений пунктом 8 останнього строк повідомив орендодавця про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк, до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди, а орендодавець, у свою чергу, висловив проти поновлення договору заперечення, зміст яких не відповідає положенням чинного земельного законодавства.

Відтак, наявна уся сукупність обставин, передбачених частинами 1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі , які є підставою для поновлення дії договору оренди.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на положення частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , з огляду на вищенаведене, колегією суддів до уваги не приймаються. Крім того, як вбачається зі змісту позовної заяви ФОП Фіщенко Є.М., позов заявлено саме на підставі положень частин 1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі , які регламентують поновлення договору оренди землі на новий строк у випадку реалізації орендарем переважного права на його поновлення.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Колегія суддів, дослідивши умови запропонованої позивачем додаткової угоди, встановила, що вона відповідає нормам діючого законодавства, а законні права позивача, з огляду на приписи частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 33 Закону України Про оренду землі , підлягають захисту шляхом визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі у редакції позивача на той самий строк та на тих самих умовах.

Позивачем доведено порушення його прав та законних інтересів зі сторони відповідача.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки останні не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі таким, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає з мотивів, викладених у даній постанові.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції не виявлено.

Стосовно клопотання позивача від 05.02.2019 про відшкодування витрат, понесених нею на правову допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено частинами 4, 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до договору №1 від 02.02.2019 про надання правової допомоги, який укладено між Фізичною особою-підприємцем Фіщенко Є.М. та адвокатом Булатецьким А.А. (діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №001020 від 01.11.2018), останній зобов'язується надати клієнту правову допомогу щодо представництва його інтересів в суді апеляційної інстанції (Північному апеляційному господарському суді) під час розгляду справи №925/844/18 та вчинення всіх необхідних дій, пов'язаних із розглядом справи та поновленням спірного договору оренди.

Як визначено пунктами 1, 2 розділу 3 вказаного договору, гонорар - винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені даним договором. Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в Додатку 1 до цього договору.

Так, згідно Додатку 1 до договору №1 від 02.02.2019 про надання правової допомоги гонорар адвоката за представництво інтересів в суді апеляційної інстанції становить 5 000 (п'ять тисяч гривень).

Згідно акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05.02.2018 вартість виконаних робіт (наданих послуг) за вказаним договором становить 5 000,00 грн. та складається із: консультація - 300 грн.; підготовка до розгляду, складання документів - 1000 грн.; представництво інтересів - 3 700 грн.

Відповідно до квитанції Приватбанку (додана до клопотання), клієнтом сплачено на рахунок адвоката грошові кошти в сумі 5 000,00 грн. із призначенням платежу: оплата за договором про надання правової допомоги від 02.02.2019 .

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у рішенні у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, рішенні у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009 та інших заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Колегія суддів, з огляду на рівень складності справи та обсяг доказів, що підлягали вивченню та аналізу, участь адвоката в одному судовому засіданні, здійснивши оцінку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності та врахувавши заперечення відповідача проти заявленої позивачем до відшкодування суми витрат на правничу допомогу, дійшла висновку, що співрозмірними витратами на послуги адвоката під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції є 4 000,00 грн., які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.10.2018 у справі №925/844/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 29.10.2018 у справі №925/844/18 залишити без змін.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (м. Черкаси, вул. Смілянська, 131, код ЄДРПОУ 39765890) на користь Фізичної особи-підприємця Фіщенко Євдокії Минівни (Черкаська область, Маньківський район, с. Кривець, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 копійок. Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду Черкаської області відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №925/844/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 07.02.2019.

Головуючий суддя Ю.Б.Михальська

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко