Постанова

від 04.02.2019 по справі 904/3035/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2019 року м.Дніпро Справа № 904/3035/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Антоніка С.Г.(доповідач),

суддів : Дарміна М.О., Іванова О.Г.

секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2018 року ( повний текст складено 02.11.2018р.), постановлену суддею Бєлік В.Г. у справі № 904/3035/18

за позовом: Дніпропетровської технічної школи Товариства сприяння обороні України, м.Дніпро

до відповідача : Дніпровської міської ради, м.Дніпро

про розірвання договору оренди земельної ділянки ВСС № 584994 від 17.06.2005р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області звернулась Дніпропетровська технічна школа Товариства сприяння обороні України з позовною заявою до Дніпровської міської ради, в якій просила розірвати договір оренди землі, укладений між Дніпровською міською радою та Дніпропетровською технічною школою Товариства сприяння обороні України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2018р. позов задоволено. Рішення суду мотивоване тим, що оскільки право власності на будівлі, що розташовані на земельній ділянці, якою користувався позивач відповідно до договору орендної землі, перейшло до іншої особи, і фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею здійснює її новий власник, позивач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, законодавством та умовами договору передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Не погодившись з рішенням суду, Дніпровська міська рада звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення суду першої інстанції і постановити нове рішення, яким в задоволенні позову Дніпропетровській технічній школі Товариства сприяння обороні України відмовити.

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

- набуття права власності іншою особою на будівлі на орендованій іншою особою земельній ділянці, відповідно до норм Земельного кодексу України є підставою для припинення договору оренди землі, а не його дострокового розірвання;

- позивач не надав відповідачу необхідного переліку документів для винесення рішення на розгляд міської ради;

У відзиві на апеляційну скаргу, Дніпропетровська технічна школа Товариства сприяння обороні України просить апеляційний суд залишити рішення господарського суду без змін, оскільки позиція відповідача є маніпулятивною та такою, що суперечить діючому законодавству в сфері господарських та цивільних відносин. Посилається на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, відповідно до якого займана ним земельна ділянка переходить в користування іншій особі, і суд вважав за необхідність розірвання договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2018 року для розгляду справи № 904/3035/18 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач), суддів: Іванова О.Г., Дарміна М.О.

Ухвалою колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач), суддів: Іванова О.Г., Дарміна М.О. від 03.12.2018 року у справі № 904/3035/18 відкрите апеляційне провадження. Розгляд справи призначено у судове засідання.

Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України , суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 17.06.2005 року між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Дніпропетровською технічною школою Товариства сприяння обороні України (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: по Запорізькому шосе, 32 (Бабушкінський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:242:0103 (а.с.9-13).

Відповідно до п. 1.2. Договору цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 3.3 (оборона).

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 20.04.05 № 312/26 (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п.2.1 договору в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 1,6513 га.

Пунктом 12.7 договору передбачена можливість дострокового розірвання цього договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема на підставах, визначених законодавством України.

Пунктом 12.8. договору встановлено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Факт передачі земельної ділянки підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 13).

16.02.2017 року листом № 20 позивач звернувся до відповідача про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, з огляду на те, що позивач не має можливості сплачувати орендну плату і не має потреби у подальшому її використанні, а на вказаній земельній ділянці ніяких перебудов не проводилось, вона знаходиться у первинному стані та придатна для подальшого її використання, що підтверджується актом обстеження № 3/10-0616 (а.с. 23, 33).

14.03.2017 року листом №7/13-790 департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, роз'яснив позивачу діюче законодавство про оренду землі, та повідомив, що у міської ради немає підстав для дострокового розірвання договору (а.с.28-29).

13.10.2017 року листом №2/5-757 Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради повідомив департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради про те, що право власності на будівлі автостоянки, розташованої за адресою: м.Дніпро, Запорізьке шосе, буд.32 виникло 11.12.2013 року за дочірнім підприємством Дніпрооптбакалія на підставі рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 12.09.2013 року у справі № 200/12185/13-ц, а в подальшому переходило на підставі договорів купівлі-продажу до ТОВ РАНТЬЄ-ДНЄПР , а потім до ТОВ ОПТІС ПЛЮС (а.с.27).

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 12.09.2013 року у справі № 200/12185/13-ц визнано факт користування земельною ділянкою площею 1,6513 за адресою вул.Запорізьке шосе № 32 Дніпропетровською технічною школою товариства сприянню обороні України на підставі рішення сесії Дніпропетровської міської ради ДО 312/26 від 20.04.2005 року, та визнало право власності на самочинно збудовані житлові будівлі гаражі, навіс. Кадастровий номер земельної ділянки в рішенні суду не зазначено (а.с.30-32).

24.04.2018 року заявою №36 позивач, посилаючись на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.09.2013 року у справі № 200/12185/13-ц, повідомив Дніпровську міську раду про припинення в односторонньому порядку дію договору оренди земельної ділянки від 17.06.2005 року ( а.с.24).

Відповідач ніяких дій щодо розірвання договору оренди землі не здійснив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Розглядаючи вимоги апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне керуватись наступним законодавством.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом Ураїни Про оренду замлі , законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 15 вказаного Закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші істотні умови договору.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов'язаний, зокрема: виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі, дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Статтею 32 Закону визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктами "а", "е" ч. 1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (ч. ч. 1, 3 ст. 31 Закону України "Про оренду землі").

У випадку, коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 ЗК України).

Частиною першої статті 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Виходячи із наведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, - права власності або права користування.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно відомостей державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право власності на будівлі розташованої за адресою: м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 32 виникло 11.12.2013 за Дочірнім підприємством "Дніпрооптбакалія" на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.09.2013 у справі №200/12185/ 13-ц.

У зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та зведеним на ній нерухомим майном здійснює її новий власник, попередній землекористувач - позивач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, а законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній в Постанові від 17.04.2018р. у справі №922/2159/17.

Враховуючи вищевикладене та фактичні обставини даної справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що набуття права власності іншою особою на будівлі на орендованій іншою особою земельній ділянці, відповідно до норм Земельного кодексу України є підставою для припинення договору оренди землі, а не його дострокового розірвання, не приймаються судом до уваги, оскільки ст. 32 Закону України Про оренду землі передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору (Постанова Верховного Суду від 17.04.2018р. у справі №922/2159/17).

Також безпідставні доводи апеляційної скарги про те, що кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташовані об'єкти нерухомості, на які посилається позивач, і кадастровий номер земельної ділянки переданої в оренду позивачу міською радою є різними, оскільки згідно акту обстеження від 03.06.2016р. (а.с. 33) земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:02:242:0103 знаходиться за адресою: Запорізьке шосе, 32 та саме на ній знаходяться будівлі та споруди, власником яких стало ДП Дніпрооптбакалія .

Інших належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, відповідач не надав.

Оскільки доводи відповідача не підтвердилися, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені всі фактичні обставини справи, їм дана належна правова оцінка, отже підстави для скасування постановленого судового рішення у справі відсутні.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2018 року у справі № 904/3035/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст складено 07.02.2019р.

Головуючий:

---

С.Г. Антонік

Судді:

---

М.О. Дармін

---

ОСОБА_1