Рішення

від 30.01.2019 по справі 910/6554/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.01.2019Справа № 910/6554/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-а; ідентифікаційний код 03327664)

до Житлово-будівельного кооперативу "Крістал-3" (04214, м. Київ, вул. Північна, буд. 16; ідентифікаційний код 22883678)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 31, ідентифікаційний код 00131305)

про стягнення 142 427 грн. 00 коп.

Представники сторін:

від позивача: Дементович М.В. - представник, Гарматін К.В. - представник

від відповідача: Шевчук А.В. - представник, Лисий В.В. - представник

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.05.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал з вимогами до Житлово-будівельного кооперативу Крістал-3 про стягнення 142427,00 грн., з яких 100138,13 грн основного боргу, 1304,59 грн пені, 5006,91 грн штрафу, 5957,20 грн штрафу та 30020,17 грн інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач в порушення положень законодавства України та умов укладеного між сторонами Договору №03037/4-05 на послуги водопостачання та водовідведення від 05.09.2003 не у повному обсязі здійснив оплату за надані позивачем послуги, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 100138,13 грн (за послуги з водовідведення). Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1304,59 грн., штраф у розмірі 5006,91 грн., 3% річних у розмірі 5957,20 грн. та інфляційні втрати у розмірі 30020,17 грн.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування, в якому позивач просив суд витребувати в АТ Київенерго довідку, яка містить дані щодо помісячних обсягів гарячої води, поставленої АТ Київенерго у період з 01.04.2015 по 28.02.2018 споживачам багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Північна, буд. 16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2018 відкрито провадження у справі №910/6554/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; судове засідання призначено на 20.06.2018; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

20.06.2018 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав на те, що він є балансоутримувачем будинку за адресою: м. Київ, вул. Північна, 16; у нього відсутня заборгованість за кодом 5-443. Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за кодом 5-50443, відповідач зазначив, що йому незрозуміло звідки позивачем взяті дані щодо кількісних показників наданих позивачем послуг з приймання стоків гарячої води, оскільки жодних актів між сторонами не складалось. При цьому, іншими будь-якими доказами наведені позивачем у розрахунку заборгованості обсяги наданих послуг з відведення гарячої води також не підтверджуються.

Крім того, відповідача зазначив, що умовами укладеного між сторонами Договору №03037/4-05 від 05.09.2003 не регулюються відносини щодо постачання води, яка йде на підігрів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2018 задоволено клопотання позивача про витребування доказів; витребувано у АТ Київенерго довідку, яка містить дані щодо помісячних обсягів гарячої води, поставленої АТ Київенерго у період з 01.04.2015 по 28.02.2018 споживачам багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Північна, буд. 16; оголошено перерву у судовому засіданні на 27.07.2018.

24.11.2018 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що за кодом 5-50443 здійснюється нарахування вартості послуг з відведення гарячої води.

Позивач пояснив, що забезпечення відповідача водою, яка використовується для виготовлення гарячої води, за адресою: м. Київ, вул. Північна, буд. 16 здійснювалось від центрального теплового пункту, що знаходиться за адресо: вул. Північна, 16; нарахування обсягів відведення гарячої води здійснювалось відповідно до показів працюючого приладу обліку, який знаходиться на балансі АТ Київенерго . Оскільки від вказаного теплового пункту одночасно споживали питну воду для потреб гарячого водо постання житлові будинку інших абонентів, подальший розподіл об'єму відведення стоків гарячої води здійснювався у процентному відношенні пропорційно кількості мешканців у житлових будинках.

Зокрема: 1) ЖБК Крістал-3 - 473 мешканця = 22,165% від загального об'єму; 2) ЖБК Оболонь-3 (вул.. Північна, 18) - 238 мешканців = 20,421% від загального об'єму; 3) ж/б по вул.. Північна, 12 - 541 мешканець = 25,351% від загального об'єму; 4) ж/б по вул. Північна 14 - 573 мешканця = 26,851% від загального об'єму; 5) ж/б по вул. Північна 10 - 309 мешканців = 14,480% від загального об'єму.

Для підтвердження обсягу питної води, яка надійшла до вказаного теплового пункту, позивачем долучено до матеріалів справи копії актів про зняття показань з приладу обліку, які підписані представниками позивача та АТ Київенерго .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2018 продовжено строк розгляду справи на 30 днів, у судовому засіданні оголошено перерву до 22.08.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2018 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 26.09.2018.

24.09.2018 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення, в яких позивач, зокрема, вказав на те, 06.06.2018 відповідач звернувся до нього з листом, в якому просив кошти, помилково зараховані позивачем в оплату стоків гарячої води (сплачені відповідачем 30.08.2017 (водовідведення на суму 9229,61 грн.), 22.06.2017 (водовідведення на суму 9229,61 грн.), 25.05.2017 (водовідведення на суму 5779,62 грн)) зарахувати за кодом 5-443 (постачання та відведення холодної води).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2018 оголошено перерву до 19.10.2018; повторно витребувано у АТ Київенерго довідку, яка містить дані щодо помісячних обсягів гарячої води, поставленої АТ Київенерго у період з 01.04.2015 по 28.02.2018 споживачам багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Північна, буд. 16.

19.10.2018 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, які долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2018 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство Київенерго ; повторно витребувано у АТ Київенерго довідку, яка містить дані щодо помісячних обсягів гарячої води, поставленої АТ Київенерго у період з 01.04.2015 по 28.02.2018 споживачам багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Північна, буд. 16; продовжено строк розгляду справи у підготовчому засіданні на 30 днів; оголошено перерву до 21.11.2018.

02.11.2018 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 закрито підготовче провадження у справі №910/6554/18; справу призначено до судового розгляду по суті на 12.12.2018.

Судове засідання, призначене на 12.12.2018, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Баранова Д.О. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 судове засідання у справі №910/6554/18 призначено на 18.01.2019.

04.01.2018 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 18.01.2019 судом було оголошено перерву до 30.01.2019.

28.01.2019 до Господарського суду міста Києва відповідачем подано додаткові письмові пояснення, які долучені судом до матеріалів справи.

Представники позивача у судовому засіданні 30.01.2019 надали усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні 30.01.2019 надали усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечили.

Представник третьої особи у судове засідання 30.01.2019 не з'явився, про призначене судове засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103048537069.

У судовому засіданні 30.01.2019 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши надані суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

05.09.2003 між Відкритим акціонерним товариством Акціонерна компанія Київводоканал (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом Крістал-3 (абонент) укладено Договір №03037/4-05 на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язався розраховуватися за вищезгадані послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994.

Відповідно до Статуту Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал товариство створено шляхом перетворення Державного комунального об'єднання водопровідно-каналізаційного господарства Київводоканал і Відкрите акціонерне товариство відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місті Києву від 20.07.2001 №359; товариство є правонаступником майнових та особистих немайнових прав та обов'язків державного комунального об'єднання водопровідно- каналізаційного господарства Київводоканал .

Відповідно до п 2.2 Договору №03037/4-05 від 05.09.2003 абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новим тарифом з часу його введення в дію без внесення змін до договору.

Згідно з пунктом 2.3 Договору №03037/4-05 від 05.09.2003 абонент в кінці кожного місяця направляє до постачальника свого повноважного представника з письмовою інформацією, згідно з Додатком № 1 до даного Договору, щодо об'єму спожитих ним послуг з водопостачання (водовідведення) за останній місяць для проведення звірки розрахунків з постачальником та підписання відповідного акту.

Кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильника здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Для абонентів із стабільним об'ємом водоспоживання (або незначним коливанням), зняття показників може здійснюватись один раз на квартал (п. 3.1 Договору №03037/4-05 від 05.09.2003).

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обліковими документами для проведення звірки даних та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом (п. 3.5 Договору №03037/4-05 від 05.09.2003).

Відповідно до п. 3.6 Договору №03037/4-05 від 05.09.2003 постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента платіжний документ (дебетове повідомлення, вимогу-доручення, тощо) для оплати за надані йому послуги згідно з цим Договором. Оплата проводиться шляхом зарахування грошових коштів, що надійшли від абонента на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно з пунктом 7.1 Договору №03037/4-05 від 05.09.2003 даний договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті змішаного договору.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку про його змішану правову природу, а саме, про те, що договір містить елементи договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу (постачання води) та елементи договору про надання послуг (відведення води).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.

В статті 1 цього Закону визначено, що централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води; централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Тобто, стаття 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" передбачає надання послуг з питного водопостачання на підставі договору з підприємством питного водопостачання.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190 (далі - Правила), які є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Пунктом 1.4 Правил визначено, що приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 N 37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 за N 403/6691 (далі - Правила приймання №37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Згідно з пунктом 1.2 Правил № 37, останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - підприємства).

Відповідно до пункту 1.4 Правил № 37 стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

Згідно з пунктом п. 2.4 Правил № 37 підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих правил, місцевих правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги.

Отже, надання послуг із приймання стічних вод регулюється умовами укладеного сторонами договору, а вартість таких послуг підлягає оплаті абонентом (яким є відповідач) на користь водоканалу.

Таким чином, оплаті підлягають послуги з водовідведення стічних вод, що утворились після використання холодної води та води, що підігрівається тепловими пунктами відповідача.

Згідно з пунктом 3.7 Правил розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Як вбачається з умов Договору №03037/4-05 від 05.09.2003, позивач, крім постачання води відповідачу, також надає відповідачу послуги з відведення стоків такої води (тобто, стоків як холодної води, так і стоків води, що йде на виготовлення гарячої води) - п.п. 1.1., 2.1, 3.3 договору.

Що стосується тверджень відповідача про те, що умовами укладеного між сторонами Договору №03037/4-05 від 05.09.2003 не регулюються відносини щодо постачання води, яка йде на підігрів, суд зазначає, що вони не відносяться до предмета спору, так як предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості з оплати послуг за приймання стоків води, яка йде на підігрів (гарячої води), а не постачання води, яка йде на підігрів.

Частиною 5 статті 633 Цивільного кодексу України передбачено, що актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Укладений між позивачем та відповідачем Договір на послуги водопостачання та водовідведення відноситься до публічних договорів, оскільки його умови повністю відповідають положенням статті 633 Цивільного кодексу України.

Оскільки предметом спірного договору є надання позивачем послуг з водопостачання та водовідведення відповідачу, то сторони, разом з умовами договору також зобов'язані виконувати і вимоги спеціальних нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини особи, що надає послуги з водовідведення та особи, що користується послугами з водовідведення.

Тому, відповідно до частини 5 статті 633 Цивільного кодексу України у вказаному договорі за згодою сторін були встановлені правила, обов'язкові для них при виконанні цього договору.

Так, в п. 1.1 Договору №03037/4-05 від 05.09.2003 зазначено, що постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язався розраховуватися за вищезгадані послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994.

Наказ Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 1 липня 1994 року № 65, яким було затверджено правила користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, на момент вчинення спірних правовідносин втратив чинність згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року N 190, яким також було введено в дію правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод (п. 1.1 правил, затверджених наказом № 190 від 27.06.2008).

Згідно з п. 3.1 Правил, затверджених наказом № 190 від 27.06.2008, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

Відповідно до п. 3.7 Правил, затверджених наказом № 190 від 27.06.2008, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Оскільки, обов'язок виконання сторонами вищевказаних нормативно-правових актів прямо передбачене укладеним договором, то положення цих нормативно-правових актів є обов'язковими для виконання сторонами у справі.

Таким чином, на відповідача поширюється дія правил, затверджених наказом № 190 від 27.06.2008, якими передбачено обов'язок споживачів сплачувати за спожиту питну воду та скид стічних вод щомісячно на основі показів засобів обліку.

Згідно з пунктом п. 2.4 Правил № 37 підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих правил, місцевих правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги.

Отже, надання послуг із приймання стічних вод регулюється умовами укладеного сторонами договору, а вартість таких послуг підлягає оплаті абонентом (яким є відповідач) на користь водоканалу.

Таким чином, оплаті підлягають послуги з водовідведення стічних вод, що утворились після використання холодної води та води, що підігрівається тепловими пунктами відповідача.

У відповіді на відзив позивач пояснив, що ним було присвоєно відповідачу коди 5-443 для здійснення розрахунків за питну воду для потреб холодного водопостачання та водовідведення стоків холодної води та 5-50443 для розрахунків за водовідведення стоків гарячої води.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості з оплати послуг за приймання стоків води, яка йде на підігрів (стоків гарячої води) за кодом 5-50443.

Зокрема, як зазначає позивач, за період з квітня 2015 року по лютий 2018 року він надав відповідачу послуги з приймання стоків гарячої води на суму 147849,10 грн., з яких відповідачем було сплачено лише 24238,84 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача за кодом 5-50443 становить 100138,13 грн. (з урахуванням переплати за кодом 5-443 у сумі 23472,13 грн.).

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, враховуючи предмет та підстави позову, предметом доказування у даній справі є обставини, що підтверджують факт надання позивачем у період з квітня 2015 року по лютий 2018 року відповідачу послуг з відведення гарячої води (стоки гарячої води) в обсягах та на суму, які вказані позивачем у розрахунку заборгованості, здійснення відповідачем часткової оплати за спожиті вказані послуги та, відповідно, виникнення заборгованості у сумі, заявленій до стягнення з відповідача (сума основного боргу).

В якості доказів наявності заборгованості з водовідведення гарячої води у заявлений період, позивачем надано суду Акти про зняття показань з приладу обліку, складені між позивачем та АТ Київенерго , а також платіжні вимоги-доручення та розшифровки з рахунків абонента.

Натомість, в наданих актах не міститься жодного посилання на те, яку воду вони обліковують (холодну чи гарячу), а платіжні вимоги-доручення та розшифровки не підтверджують наявності заборгованості, оскільки не є належними та допустимими доказами цього у розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Будь яких інших доказів, окрім наявних в матеріалах справи, в підтвердження заборгованості за послугу з водовідведення гарячої води позивачем не надано.

Таким чином, належні та допустимі докази в розумінні приписів ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження факту наявності заборгованості з водовідведення гарячої води в матеріалах справи відсутні.

Оскільки докази, які б могли підтвердити об'єм спожитих послуг, відсутні, то суд позбавлений можливості встановити наявність і розмір заборгованості, а відтак позивачем не доведений факт її наявності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.03.2018 у справі №910/9095/17.

При цьому, відповідно до пункту 3.3 Договору №03037/4-05 від 05.09.2003 кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно до показників водолічильника, та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

У поданій до суду відповіді на відзив відповідач пояснив, що забезпечення відповідача водою, яка використовується для виготовлення гарячої води, за адресою: м. Київ, вул. Північна, буд. 16 здійснювалось від центрального теплового пункту, що знаходиться за адресо: вул. Північна, 16; нарахування обсягів відведення гарячої води здійснювалось відповідно до показів працюючого приладу обліку, який знаходиться на балансі АТ Київенерго . Оскільки від вказаного теплового пункту одночасно споживали питну воду для потреб гарячого водо постання житлові будинку інших абонентів, подальший розподіл об'єму відведення стоків гарячої води здійснювався у процентному відношенні пропорційно кількості мешканців у житлових будинках.

Зокрема: 1) ЖБК Крістал-3 - 473 мешканця = 22,165% від загального об'єму; 2) ЖБК Оболонь-3 (вул.. Північна, 18) - 238 мешканців = 20,421% від загального об'єму; 3) ж/б по вул.. Північна, 12 - 541 мешканець = 25,351% від загального об'єму; 4) ж/б по вул. Північна 14 - 573 мешканця = 26,851% від загального об'єму; 5) ж/б по вул. Північна 10 - 309 мешканців = 14,480% від загального об'єму.

Для підтвердження обсягу питної води, яка надійшла до вказаного теплового пункту, позивачем долучено до матеріалів справи копії актів про зняття показань з приладу обліку, які підписані представниками позивача та АТ Київенерго .

Втім, суд зазначає, що акти про зняття показань з приладу обліку, які складені представниками позивача і АТ Київенерго , лише засвічують кількість води, що надійшла до центрального теплового пункту, що знаходиться за адресо: вул. Північна, 16, а не безпосередньо до відповідача (так як з вказаного теплового пункту вода постачається й до інших будинків).

Наведений позивачем механізм визначення (розрахунку) стоків гарячої води (пропорційно до кількості мешканців) не відповідає умовам укладеного між сторонами Договору №03037/4-05 від 05.09.2003 (а саме пункту 3.3 договору) та не свідчить про фактичний обсяг наданих послуг з приймання стоків гарячої води.

При цьому, усвідомлюючи предмет доказування та докази, якими він підтверджується, разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів, в якому позивач просив суд витребувати в АТ Київенерго довідку, яка містить дані щодо помісячних обсягів гарячої води, поставленої АТ Київенерго у період з 01.04.2015 по 28.02.2018 споживачам багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Північна, буд. 16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2018 задоволено клопотання позивача про витребування доказів; витребувано у АТ Київенерго довідку, яка містить дані щодо помісячних обсягів гарячої води, поставленої АТ Київенерго у період з 01.04.2015 по 28.02.2018 споживачам багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Північна, буд. 16; оголошено перерву у судовому засіданні на 27.07.2018.

04.07.2018 до Господарського суду міста Києва від АТ Київенерго надійшла відповідь на запит суду. Втім, вказана відповідь стосується будинку за адресою: м. Київ, вул. Миколи Мурашка, буд. 5, а не спірного будинку за адресою: м. Київ, вул. Північна, буд. 16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2018 оголошено перерву до 19.10.2018; повторно витребувано у АТ Київенерго довідку, яка містить дані щодо помісячних обсягів гарячої води, поставленої АТ Київенерго у період з 01.04.2015 по 28.02.2018 споживачам багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Північна, буд. 16.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2018 судом знову було витребувано у АТ Київенерго довідку, яка містить дані щодо помісячних обсягів гарячої води, поставленої АТ Київенерго у період з 01.04.2015 по 28.02.2018 споживачам багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Північна, буд. 16.

Суд зазначає, що АТ Київенерго не надано суду довідки, яка містить дані щодо помісячних обсягів гарячої води, поставленої АТ Київенерго у період з 01.04.2015 по 28.02.2018 споживачам багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Північна, буд. 16.

За таких обставин, враховуючи що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження викладених позивачем у позовній заві (розрахунку заборгованості) обставин, зокрема, щодо обсягу/вартості наданих відповідачу послуг з приймання стоків гарячої води, суд дійшов висновку щодо недоведеності позивачем викладених у позовній заяві обставин.

При цьому, відповідачем 20.06.2018 долучено до матеріалів справи копії платіжних доручень за період з квітня 2015 року по квітень 2018 року, з яких вбачається, що у призначеннях платежу відповідач не вказував коду абонента 5-50443 (стоки гарячої води), а вказував код абонента 5-443 (постачання та відведення холодної води), тоді як позивачем здійснені відповідачем платежі 30.08.2017 (водовідведення на суму 9229,61 грн.), 22.06.2017 (водовідведення на суму 9229,61 грн.), 25.05.2017 (водовідведення на суму 5779,62 грн) були враховані в оплату за кодом 5-50443 (стоки гарячої води) - відповідно до розрахунку заборгованості та пояснень позивача.

24.09.2018 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення, в яких позивач, зокрема, вказав на те, 06.06.2018 відповідач звернувся до нього з листом, в якому просив кошти, помилково зараховані позивачем в оплату стоків гарячої води (сплачені відповідачем 30.08.2017 (водовідведення на суму 9229,61 грн.), 22.06.2017 (водовідведення на суму 9229,61 грн.), 25.05.2017 (водовідведення на суму 5779,62 грн)) зарахувати за кодом 5-443 (постачання та відведення холодної води).

З наведеного (враховуючи заперечення відповідача, викладені у заявах по суті справи) вбачається, що відповідач не визнає обсяги та вартість послуг з приймання стоків гарячої води за спірний період, які, як зазначає позивач, надавались відповідачу.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про відмову у позові Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал до Житлово-будівельного кооперативу Крістал-3 про стягнення заборгованості з оплати послуг з приймання стоків гарячої води у сумі 100138,13 грн. у зв'язку з недоведеністю.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язку з оплати за надані позивачем послуг з відведення гарячої води позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1304,59 грн., штраф у розмірі 5006,91 грн., 3% річних у розмірі 5957,20 грн. та інфляційні втрати у розмірі 30020,17 грн. (відповідно до розрахунку заборгованості).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 4.1 Договору №03037/4-05 від 05.09.2003 за безпідставну відмову від оплати наданих послуг абонент сплачує штраф у розмірі 5% від несплаченої суми.

Згідно з п. 4.2 Договору №03037/4-05 від 05.09.2003за несвоєчасну оплату послуг абонент сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал в частині стягнення з Житлово-будівельного кооперативу Крістал-3 суми основного боргу у розмірі 100138,13 грн., позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі у розмірі 1304,59 грн., штрафу у розмірі 5006,91 грн., 3% річних у розмірі 5957,20 грн. та інфляційних втрат у розмірі 30020,17 грн. як похідні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на позивача у зв'язку з відмовою у позові.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 178, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал до Житлово-будівельного кооперативу "Крістал-3" за участю третої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення 142 427 грн. 00 коп. - відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 06.02.2019

Суддя Д.О. Баранов