Постанова

від 29.05.2019 по справі 910/6554/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2019 р. Справа№ 910/6554/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі: Петрик М.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Карандюк Ю.О.;

від відповідача: Апостолюк О. О., Лисий В.В. - голова правління;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2019

у справі № 910/6554/18 (суддя - Баранов Д. О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Житлово-будівельного кооперативу "Крістал-3"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Київенерго"

про стягнення 142 427 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Крістал-3" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" про стягнення 142 427 грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач в порушення положень законодавства України та умов укладеного між сторонами Договору №03037/4-05 на послуги водопостачання та водовідведення від 05.09.2003 не у повному обсязі здійснив оплату за надані позивачем послуги, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 100 138,13 грн (за послуги з водовідведення). Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1304,59 грн., штраф у розмірі 5006,91 грн., 3% річних у розмірі 5957,20 грн. та інфляційні втрати у розмірі 30020,17 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2019 у справі № 910/6554/18 у задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження викладених позивачем у позовній заяві обставин, зокрема, щодо обсягу/вартості наданих відповідачу послуг з приймання стоків гарячої води.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/6554/18 від 30.01.2019 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказав, що для підтвердження обсягу питної води, яка надійшла до теплового пункту позивач надав акти про зняття показань з приладу обліку, які підписані з боку ПрАТ АК Київодоканал та ПАТ Київенерго , так як згідно Закону № 1198-VII саме ПАТ Київенерго з 01.07.2014 став виконавцем послуг з централізованого постачання гарячої води, та відповідно - споживачем холодної води, що призначена для виробництва послуг з централізованого постачання гарячої води. В той же час, розподіл послуги з гарячого водовідведення було здійснено відповідачу пропорційно кількості мешканців у кожному з будинків, які споживали питну воду від центрального теплового пункту, що повністю відповідає умовам договору та Правилам користування № 190. З огляду на зазначене вище, скаржник зазначає, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується надання послуг з водовідведення стоків гарячої води.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/6554/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Смірнова Л. Г., Пономаренко Є. Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/6554/18, запропоновано учасникам судового процесу у відповідності до статті 267 Господарського процесуального кодексу України подати свої міркування або заперечення з приводу заявленого позивачем клопотання про витребування доказів по справі № 910/6554/18 та призначено справу до розгляду на 17.04.2019.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2019 враховуючи перебування у відпустці судді Смірнової Л. Г., яка не є головуючою суддею, справу № 910/6554/18 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу справ від 16.04.2019, справу № 910/6554/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2019 справу № 910/6554/18 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2019 було задоволено клопотання скаржника, витребувано у Публічного акціонерного товариства "Київенерго" у відповідності до п. 1.3. договору № 12477/5-01 від 07.08.2014, укладеного між ПАТ "АК "Київводоканал" та ПАТ "Київенерго" довідку, яка містить дані щодо помісячних обсягів гарячої води, поставленої ПАТ "Київенерго" споживачу (-ам) до багатоквартирного будинку (ЖБК "Крістал-3"), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Північна, 16 у період з 01.04.2015 по 28.02.2018 та письмові пояснення щодо факту надання споживачу (ЖБК "Крістал-3") за адресою: м. Київ, вул. Північна, 16 послуги з постачання гарячої води у період з 01.04.2015 по 28.02.2018, а у разі не надання таких послуг - вмотивовані обґрунтування з цього приводу, відкладено розгляд справи на 29.05.2019.

Позиції учасників справи

12.04.2019 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідач, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, зазначив, що апеляційна скарга є необґрунтованою, безпідставною, такою, що не враховує усі обставини справи та положення чинного законодавства України.

Явка представників сторін

Представники третьої особи у судове засідання 29.05.2019 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час і місце розгляду справи представники сторін були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи наявний відзив на апеляційну скаргу, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 29.05.2019 за відсутності представника третьої особи.

У судовому засіданні 29.05.2019 представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити.

У судовому засіданні 29.05.2019 представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

05.09.2003 між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", яке в подальшому змінило свою організаційно-правову форму на Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом "Крістал-3" (абонент) укладено Договір №03037/4-05 на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов`язався розраховуватися за вищезгадані послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994.

Відповідно до п 2.2 Договору абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новим тарифом з часу його введення в дію без внесення змін до договору.

Згідно з пунктом 2.3 Договору абонент в кінці кожного місяця направляє до постачальника свого повноважного представника з письмовою інформацією, згідно з Додатком № 1 до даного Договору, щодо об`єму спожитих ним послуг з водопостачання (водовідведення) за останній місяць для проведення звірки розрахунків з постачальником та підписання відповідного акту.

Кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильника здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Для абонентів із стабільним об`ємом водоспоживання (або незначним коливанням), зняття показників може здійснюватись один раз на квартал (п. 3.1 Договору).

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов`язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обліковими документами для проведення звірки даних та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом (п. 3.5 Договору).

Відповідно до п. 3.6 Договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента платіжний документ (дебетове повідомлення, вимогу-доручення, тощо) для оплати за надані йому послуги згідно з цим Договором. Оплата проводиться шляхом зарахування грошових коштів, що надійшли від абонента на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно з пунктом 7.1 Договору даний договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Як зазначає позивач, за період з квітня 2015 року по лютий 2018 року він надав відповідачу послуги з приймання стоків гарячої води на суму 147 849,10 грн., з яких відповідачем було сплачено лише 24 238,84 грн., у зв`язку з чим заборгованість відповідача за кодом 5-50443 становить 100 138,13 грн. (з урахуванням переплати за кодом 5-443 у сумі 23 472,13 грн.).

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості з оплати послуг за приймання стоків води, яка йде на підігрів (стоків гарячої води) за кодом 5-50443.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 5 статті 633 Цивільного кодексу України передбачено, що актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Укладений між позивачем та відповідачем Договір на послуги водопостачання та водовідведення відноситься до публічних договорів, оскільки його умови повністю відповідають положенням статті 633 ЦК України.

Оскільки предметом спірного договору є надання позивачем послуг з водопостачання та водовідведення відповідачу, то сторони, разом з умовами договору також зобов`язані виконувати і вимоги спеціальних нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини особи, що надає послуги з водовідведення та особи, що користується послугами з водовідведення.

Тому, відповідно до частини 5 статті 633 ЦК України у вказаному договорі за згодою сторін були встановлені правила, обов`язкові для них при виконанні цього договору.

Так, в п. 1.1 Договору зазначено, що постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов`язався розраховуватися за вищезгадані послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994.

Наказ Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 1 липня 1994 року № 65, яким було затверджено правила користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, на момент вчинення спірних правовідносин втратив чинність згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року N 190, яким також було введено в дію правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року N 190, визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод (п.1.1. правил, затверджених наказом № 190 від 27.06.2008 р.)

Згідно з п. 3.1. Правил, затверджених наказом № 190 від 27.06.2008 р., розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

Відповідно до п. 3.7. Правил, затверджених наказом № 190 від 27.06.2008 р., розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Як вбачається з умов Договору №03037/4-05 від 05.09.2003, позивач, крім постачання води відповідачу, також надає відповідачу послуги з відведення стоків такої води (тобто, стоків як холодної води, так і стоків води, що йде на виготовлення гарячої води) - п.п. 1.1., 2.1, 3.3 договору.

Пунктом 1.4 Правил користування №190, приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002р. № 37, зареєстрованих у Мін`юсті 26.04.2002р. за N 403/6691 (далі - Правила №37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Згідно п. 1.2 Правил № 37 останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства).

Як унормовано п. 1.4 Правил №37, абонент Водоканалу - це юридична особа, яка уклала договір з Водоканалом на надання послуг водопостачання та (або) каналізації.

Стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

Відповідно до п. 2.4 зазначених Правил приймання, підприємства зобов`язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги.

Оскільки обов`язок виконання сторонами вищевказаних нормативно-правових актів прямо передбачене укладеним договором, колегія суддів дійшла до висновку, що положення цих нормативно-правових є обов`язковими для виконання сторонами у справі.

Отже, надання послуг із водопостачання та приймання стічних вод регулюється умовами укладеного сторонами договору, а вартість таких послуг підлягає оплаті відповідачем на користь позивача.

Крім того, спірні правовідносини регулюються Законом України Про питну воду та питне водопостачання .

Відповідно до ст. 1 зазначеного закону централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Тобто стаття 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" передбачає надання послуг з питного водопостачання на підставі договору з підприємством питного водопостачання.

Також, на спірні правовідносини поширює свою дію Закон України "Про житлово-комунальні послуги", який регулює основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно із частиною першою статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

У частині першій статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги.

Що стосується тверджень відповідача про те, що умовами укладеного між сторонами Договору №03037/4-05 від 05.09.2003 не регулюються відносини щодо постачання води, яка йде на підігрів, суд зазначає, що вони не відносяться до предмета спору, так як предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості з оплати послуг за приймання стоків води, яка йде на підігрів (гарячої води), а не постачання води, яка йде на підігрів.

В позовній заяві позивач вказує на те, що ним належним чином виконувались послуги з приймання стоків гарячої води за період з квітня 2015 року по лютий 2018 року на суму 147849,10 грн., з яких відповідачем було сплачено лише 24238,84 грн., у зв`язку з чим заборгованість відповідача за кодом 5-50443 становить 100138,13 грн. (з урахуванням переплати за кодом 5-443 у сумі 23472,13 грн.).

Як зазначає позивач, ним було присвоєно відповідачу коди 5-443 для здійснення розрахунків за питну воду для потреб холодного водопостачання та водовідведення стоків холодної води та 5-50443 для розрахунків за водовідведення стоків гарячої води.

Таким чином, враховуючи предмет та підстави позову, предметом доказування у даній справі є обставини, що підтверджують факт надання позивачем у період з квітня 2015 року по лютий 2018 року відповідачу послуг з відведення гарячої води (стоки гарячої води) в обсягах та на суму, які вказані позивачем у розрахунку заборгованості, здійснення відповідачем часткової оплати за спожиті вказані послуги та, відповідно, виникнення заборгованості у сумі, заявленій до стягнення з відповідача (сума основного боргу).

В якості доказів наявності заборгованості з водовідведення гарячої води у заявлений період, позивачем надано Акти про зняття показань з приладу обліку, складені між позивачем та АТ "Київенерго", а також платіжні вимоги-доручення та розшифровки з рахунків абонента.

Натомість, в наданих актах не міститься жодного посилання на те, яку воду вони обліковують (холодну чи гарячу), а платіжні вимоги-доручення та розшифровки не підтверджують наявності заборгованості, оскільки не є належними та допустимими доказами цього у розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Вищевикладене спростовує доводи апелянта про безпідставно не прийняті до уваги акти про зняття показань з приладів обліку, підписані позивачем та ПАТ Київенерго , оскільки вони були досліджені господарським судом.

Оскільки докази, які б могли підтвердити об`єм спожитих послуг, відсутні, то суд позбавлений можливості встановити наявність і розмір заборгованості, а відтак позивачем не доведений факт її наявності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.03.2018 у справі №910/9095/17.

При цьому, відповідно до пункту 3.3 Договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно до показників водолічильника, та інших способів визначення об`ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

Як зазначає позивач, забезпечення відповідача водою, яка використовується для виготовлення гарячої води, за адресою: м. Київ, вул. Північна, буд. 16 здійснювалось від центрального теплового пункту, що знаходиться за адресою: вул. Північна, 16; нарахування обсягів відведення гарячої води здійснювалось відповідно до показів працюючого приладу обліку, який знаходиться на балансі АТ "Київенерго". Оскільки від вказаного теплового пункту одночасно споживали питну воду для потреб гарячого водопостання житлові будинку інших абонентів, подальший розподіл об`єму відведення стоків гарячої води здійснювався у процентному відношенні пропорційно кількості мешканців у житлових будинках.

Зокрема: 1) ЖБК "Крістал-3" - 473 мешканця = 22,165% від загального об`єму; 2) ЖБК "Оболонь-3" (вул.. Північна, 18) - 238 мешканців = 20,421% від загального об`єму; 3) ж/б по вул.. Північна, 12 - 541 мешканець = 25,351% від загального об`єму; 4) ж/б по вул. Північна 14 - 573 мешканця = 26,851% від загального об`єму; 5) ж/б по вул. Північна 10 - 309 мешканців = 14,480% від загального об`єму.

Для підтвердження обсягу питної води, яка надійшла до вказаного теплового пункту, позивачем долучено до матеріалів справи копії актів про зняття показань з приладу обліку, які підписані представниками позивача та АТ "Київенерго".

В той же час, як вірно зазначив суд першої інстанції, акти про зняття показань з приладу обліку, які складені представниками позивача і АТ "Київенерго", лише засвічують кількість води, що надійшла до центрального теплового пункту, що знаходиться за адресою: вул. Північна, 16, а не безпосередньо до відповідача (так як з вказаного теплового пункту вода постачається й до інших будинків).

Наведений позивачем механізм визначення (розрахунку) стоків гарячої води (пропорційно до кількості мешканців) не відповідає умовам укладеного між сторонами Договору №03037/4-05 від 05.09.2003 (а саме пункту 3.3 договору) та не свідчить про фактичний обсяг наданих послуг з приймання стоків гарячої води.

При цьому, усвідомлюючи предмет доказування та докази, якими він підтверджується, разом з позовною заявою позивачем до суду першої інстанції було подано клопотання про витребування доказів, в якому позивач просив суд витребувати в АТ "Київенерго" довідку, яка містить дані щодо помісячних обсягів гарячої води, поставленої АТ "Київенерго" у період з 01.04.2015 по 28.02.2018 споживачам багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Північна, буд. 16.

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2018 задоволено клопотання позивача про витребування доказів; витребувано у АТ "Київенерго" довідку, яка містить дані щодо помісячних обсягів гарячої води, поставленої АТ "Київенерго" у період з 01.04.2015 по 28.02.2018 споживачам багатоквартирного будинку за адресою: м . Київ , вул. Північна, буд. 16; оголошено перерву у судовому засіданні на 27.07.2018.

04.07.2018 до Господарського суду міста Києва від АТ "Київенерго" надійшла відповідь на запит суду. Втім, вказана відповідь стосується будинку за адресою: м. Київ, вул. Миколи Мурашка, буд. 5, а не спірного будинку за адресою: м. Київ, вул. Північна, буд. 16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2018 повторно витребувано у АТ "Київенерго" довідку, яка містить дані щодо помісячних обсягів гарячої води, поставленої АТ "Київенерго" у період з 01.04.2015 по 28.02.2018 споживачам багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Північна, буд. 16.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2018 повторно витребувано у АТ "Київенерго" довідку, яка містить дані щодо помісячних обсягів гарячої води, поставленої АТ "Київенерго" у період з 01.04.2015 по 28.02.2018 споживачам багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Північна, буд. 16.

Судом апеляційної інстанції ухвалою суду від 17.04.2019 також було зобов`язано АТ Київенерго надати відповідну довідку, яка містить дані щодо помісячних обсягів гарячої води, поставленої АТ "Київенерго" у період з 01.04.2015 по 28.02.2018 споживачам багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Північна, буд. 16.

АТ "Київенерго" вимог ухвали суду не виконало, довідки, яка містить дані щодо помісячних обсягів гарячої води, поставленої АТ "Київенерго" у період з 01.04.2015 по 28.02.2018 споживачам багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Північна, буд. 16, не надало.

За таких обставин, враховуючи що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження викладених позивачем у позовній заві (розрахунку заборгованості) обставин, зокрема, щодо обсягу/вартості наданих відповідачу послуг з приймання стоків гарячої води, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо недоведеності позивачем викладених у позовній заяві обставин.

При цьому, відповідачем 20.06.2018 долучено до матеріалів справи копії платіжних доручень за період з квітня 2015 року по квітень 2018 року, з яких вбачається, що у призначеннях платежу відповідач не вказував коду абонента 5-50443 (стоки гарячої води), а вказував код абонента 5-443 (постачання та відведення холодної води), тоді як позивачем здійснені відповідачем платежі 30.08.2017 (водовідведення на суму 9229,61 грн.), 22.06.2017 (водовідведення на суму 9229,61 грн.), 25.05.2017 (водовідведення на суму 5779,62 грн) були враховані в оплату за кодом 5-50443 (стоки гарячої води) - відповідно до розрахунку заборгованості та пояснень позивача.

24.09.2018 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення, в яких позивач, зокрема, вказав на те, що 06.06.2018 відповідач звернувся до нього з листом, в якому просив кошти, помилково зараховані позивачем в оплату стоків гарячої води (сплачені відповідачем 30.08.2017 (водовідведення на суму 9229,61 грн.), 22.06.2017 (водовідведення на суму 9229,61 грн.), 25.05.2017 (водовідведення на суму 5779,62 грн)) зарахувати за кодом 5-443 (постачання та відведення холодної води).

З наведеного (враховуючи заперечення відповідача, викладені у заявах по суті справи) вбачається, що відповідач не визнає обсяги та вартість послуг з приймання стоків гарячої води за спірний період, які, як зазначає позивач, надавались відповідачу.

Враховуючи викладені обставини, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволені позовних вимог про стягнення заборгованості з оплати послуг з приймання стоків гарячої води у сумі 100 138,13 грн. у зв`язку з недоведеністю.

Оскільки відсутні правові підстави для стягнення 100 138,13 грн. заборгованості, відсутні підстави для стягнення інфляційних втрат, 3% річних, пені та штрафу, які є похідними.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження викладених позивачем у позовній заяві (розрахунку заборгованості) обставин, зокрема, щодо обсягу/вартості наданих відповідачу послуг з приймання стоків гарячої води, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо недоведеності позивачем викладених у позовній заяві обставин.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2019 року у справі № 910/6554/18 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2019 року у справі № 910/6554/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2019 року у справі № 910/6554/18 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/6554/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 03.06.2019 р.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко