Рішення

від 01.02.2019 по справі 1340/4461/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/4461/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2019 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Коморний О.І.,

секретар судового засідання Редкевич О.Р.,

за участю:

представника позивача Дмух М.В.,

представника відповідача Гурняк О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток нерухомості" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Розвиток нерухомості з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0012921413 від 30 липня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки є надуманими, необґрунтованими та безпідставними, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують здійснення господарської операції з контрагентом згідно укладеного договору, тому вимог податкового законодавства позивач не порушував. Також зазначає, що строк виконання відповідних зобов'язань підрядником - ТзОВ Енергоінвест-Плюс безпосередньо залежить від створення відповідних умов замовником - ТзОВ Розвиток нерухомості , та введення в експлуатацію об'єкта будівництва в цілому. Крім того вказує, що відповідно до договору підряду №01/09/16-01 від 07 вересня 2016 року останній діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. У зв'язку з цим, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідачем прийнято безпідставно, тому просить суд його скасувати.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у поданому письмовому відзиві. В обґрунтування зазначив, що за результатами документальної планової виїзної перевірки складено акт №1696/13-01-14-13/35968671 від 10.07.2018 року та встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТзОВ Розвиток нерухомості завищено податковий кредит за період, що перевірявся, по операціях, що не проводились в межах господарської діяльності підприємства з ТОВ Енергоінвест-плюс на суму ПДВ 295748 грн, в тому числі за вересень 2016 року в сумі 159249 грн, за жовтень 2016 року в сумі 136499 грн, що призвело до заниження податкового зобов'язання по ПДВ на загальну суму 295748 грн в тому числі за вересень 2016 року в сумі 159249 грн, за жовтень 2016 року в сумі 136499 грн. В ході проведення перевірки, відповідно до представлених документів встановлено, що ТзОВ Розвиток нерухомості укладено із ТзОВ Енергоінвест-плюс договір підряду № 01/09/16-01 від 07.09.2016, відповідно до умов якого ТзОВ Розвиток нерухомості виступає Замовником , а ТзОВ Енергоінвест-плюс - Підрядник . На виконання договору ТзОВ Розвиток нерухомості здійснено передоплату в загальній сумі 1774489,13 грн (в тому числі ПДВ 295748,19 грн), однак ТзОВ Енергоінвест-плюс на виконання п.3.2. не здійснив виконані роботи. Посадовими особами підприємства до проведення перевірки не представлено документального підтвердження пролонгації договору від 01/09/16-01 від 07.09.2016. Станом на 31.12.2017 року у ТзОВ Розвиток нерухомості рахується дебетове сальдо по рах.6851 на суму 1774489,13 грн. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними, включено ТзОВ Розвиток нерухомості до складу податкового кредиту за період вересень 2016 року в сумі 159249,03 грн, та за період жовтень 2016 року в сумі 136499,16 грн, що відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за період вересень-жовтень 2016 року. Податкові накладні, отримані від ТзОВ Енергоінвест-плюс та включені ТзОВ Розвиток нерухомості до складу податкового кредиту, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Дані роботи ТзОВ Енергоінвест-плюс станом на 31.12.2017 року не виконані, що суперечить вимогам Договору. Враховуючи наведене, відповідач стверджує, що позивач допустив порушення податкового законодавства, а спірне податкове повідомлення-рішення вважає таким, що прийняте у відповідності до чинного законодавства України та не підлягає його скасуванню.

Ухвалою суду від 01.10.2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з вищенаведених підстав, просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно та об'єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив:

Головним управлінням ДФС у Львівській області проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою Відповідальністю Розвиток нерухомості з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, валютного законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 pоку, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, про що 10.07.2018 року складено акт № 1696/13-01-14-13/35968671. (т.1 а.с.18-70)

У вищевказаному акті, за результатами перевірки, орган ДФС (серед інших) виклав висновок про порушення ТзОВ Розвиток нерухомості вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України - ТзОВ Розвиток нерухомості завищено податковий кредит за період, що перевірявся, по операціях, що не проводились в межах господарської діяльності підприємства з ТОВ Енергоінвест-плюс на суму ПДВ 295748 грн, в тому числі за вересень 2016 року в сумі 159249 грн, за жовтень 2016 року в сумі 136499 грн, що призвело до заниження податкового зобов'язання по ПДВ на загальну суму 295748 грн в тому числі за вересень 2016 року в сумі 159249 грн, за жовтень 2016 року в сумі 136499 грн.

За наслідками проведеної перевірки та на підставі складеного акта відповідачем 30 липня 2018 року Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0012921413, яким ТзОВ Розвиток нерухомості збільшено грошове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на суму 369685 гривень 00 копійок (в тому числі 295748,00 грн основне зобов'язання та 73937,00 грн штрафні санкції). (т.1 а.с.17)

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався такими нормами законодавства.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п.75.1.2. ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно п.86.1 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

Згідно п. 54.3.2 п. 54.3. ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Відповідно до п. 123.1 ст 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 58.1. ст 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Судом встановлено з матеріалів справи, що за результатами документальної планової виїзної перевірки відповідачем 10.07.2018 року складено акт № 1696/13-01-14-13/359686671 на підставі якого 30 липня 2018 року прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0012921413, де зазначено порушення ТзОВ Розвиток нерухомості вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та згідно з п. п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 ПК України ТзОВ Розвиток нерухомості збільшено грошове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на суму 369685 гривень 00 копійок (в тому числі 295748,00 грн. основне зобов'язання та 73937,00 грн штрафні санкції)

Підставою для такого висновку, відповідач зазначає безтоварний характер операцій за Договором підряду № 01/09/16-01 від 07 вересня 2016 року, зокрема, отримання підрядником - ТзОВ Енергоінвест-Плюс передоплати від замовника - ТзОВ Розвиток нерухомості в розмірі 1774489,13 гривень (в тому числі ПДВ 295748,19 грн.), та невиконання робіт підрядником, й закінчення терміну дії договору, за відсутності документального підтвердження пролонгації договору.

Відповідно до п. 56.1. ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 56.2. ст. 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТзОВ Розвиток нерухомості подало скаргу № 09/08-18 від 09 серпня 2018 року на податкове повідомлення - рішення № 0012921413 від 30 липня 2018 року в адміністративному порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику - Державної фіскальної служби України. (т.1 а.с.71-82)

22.08.2018 р. Державна фіскальна служба України прийняла рішення № 27270/6/99-99-11-01-01-25 про продовження строку розгляду скарги ТзОВ Розвиток нерухомості . (т.1 а.с. 85)

20 вересня 2018 року ДФС України прийняла рішення № 30472/6/99-99-11-01-01-25, яким відмовило ТзОВ Розвиток нерухомості у задоволенні адміністративної скарги на податкове повідомлення - рішення № 0012921413 від 30 липня 2018 року у зв'язку із завищенням податкового кредиту за період, що перевірявся, по операціях, що не проводились в межах господарської діяльності підприємства з ТзОВ Енергоінвест-плюс на суму ПДВ 295748,19 грн. (т.1 а.с.86-89)

Порядок формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначено ст. 198 ПК України.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VІ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або і виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 нього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 137 цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 7 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними доку ситами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Держбюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з цим пунктом, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Податкового кодексу, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з цим пунктом, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні періоди у тому числі розстроченого або відстроченого до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із положень ч. 1,2 ст. 9 вказаного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

З долучених до матеріалі справи доказів суд встановив укладення позивачем договору підряду № 01/09/16-01 від 07.09.2016 із ТзОВ Енергоінвест-плюс (код ЄДРПОУ 40187178), відповідно до якого ТОВ Розвиток нерухомості виступає Замовником , а ТОВ Енергоінвест-плюс - Підрядник . Відповідно вказаного договору, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на власний ризик, у відповідності до умов даного договору виконати проектні, електромонтажні, пусконалагоджувальні та електровимірювальні роботи по влаштуванню зовнішнього електропостачання житлового комплексу за адресою: м. Львів, пр-т Чорновола, 69. Замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх. Згідно договору Підрядник виконує роботи власними силами та засобами. Залучення субпідрядників для виконання окремих видів робіт по даному Договору, допускається лише зі Згоди Замовника. (т.1 а.с.95-100)

Пунктом 3 договору передбачено строки виконання робіт, де п. 3.1 встановлено, що підрядник зобов'язаний розпочати роботи не пізніше наступного робочого дня з моменту підписання одержання від Замовника оплати відповідно до п. п. 4.4.1. цього Договору. 3.2. Підрядник зобов'язаний одержати технічні умови протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього Договору та завершити виконання усіх робіт, передбачених цим Договором та передати їх Замовнику протягом 12 календарних місяців з моменту здійснення передоплати згідно п. 4.3.1.

На виконання п. 4.3.1, 4.3.2 договору ТзОВ Розвиток нерухомості здійснено передоплату в загальній сумі 1774 489,13 грн. (в тому числі ПДВ 295748,19 грн).

Як встановлено з доказів, наданих позивачем та не заперечується відповідачем, позивачем (як замовником за Договором підряду) проведена передоплата Товариству з обмеженою відповідальністю Енергоінвест-Плюс (підряднику) в наступних розмірах:

08 вересня 2016 року у розмірі 955464,15 грн. (в т.ч. ПДВ 20 % - 159249,03 грн); (т.2 а.с.24-25)

04 жовтня 2016 року у розмірі 818994,98 грн. (в т.ч. ПДВ 20 % - 136499,16 грн). (т.2 а.с.26-27)

Податкові накладні отримані позивачем від ТзОВ Енергоінвест-Плюс та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені позивачем до складу податкового кредиту за вересень 2016 року у сумі 159249,03 грн, та за жовтень 2016 року у сумі 136499,16 грн.

Відповідно вимог п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення позивачем сум податку до податкового кредиту є дата списання коштів з банківського рахунку ТзОВ Розвиток нерухомості на оплату робіт, за Договором підряду № 01/09/16-01 від 07 вересня 2016 року.

В силу вимог п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникло у ТзОВ Розвиток нерухомості незалежно від факту виконання підрядником - ТзОВ Енергоінвест-Плюс повного обсягу робіт за Договором підряду № 01/09/16-01 від 07 вересня 2016 року та передачі їх замовнику.

Відповідачем під час перевірки встановлено, що ТзОВ Енергоінвест-плюс на виконання п. 3.2. не здійснив виконані роботи.

Однак суд звертає увагу на те, що в договорі підряду №01/09/16-01 від 07.09.2016 року згідно пункт 3.2. передбачено строк завершення виконання усіх робіт, передбачених договором та передачі їх Замовнику - 12 (дванадцять) календарних місяців з моменту здійснення Замовником передоплати згідно п. 4.3.1. договору (проведена ТОВ Розвиток нерухомості ) при умові:

3.2.1. Передачі Замовником Підряднику готової будівельної частини трансформаторної підстанції в монтаж, що супроводжується підписанням Сторонами Акту прийому-передачі, не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення терміну виконання Підрядником робіт по даному договору;

3.2.2. надання підряднику відповідного документа про готовність об'єкта до експлуатації не пізніше ніж за 1 (один) місяць до закінчення терміну виконання Підрядником робіт по даному Договору;

Згідно з п. 3.3. договору у разі прострочення Підрядником термінів виконання робіт, передбачених цим Договором, з вини Замовника, термін виконання робіт автоматично продовжується на відповідну кількість днів прострочення.

Відповідно до п. 4.1. договору до переліку робіт, виконання яких зобов'язався забезпечити Підрядник, входить:

- отримання технічних умов, згідно наданого опитувального листа;

- проектні роботи на зовнішнє електропостачання та влаштування обліку електроенергії із погодженням; плата за приєднання та підключення до електромереж, що діє на момент надання пропозиції та орієнтовно складає 258770,00 грн. на потужність 500 кВт і може бути змінена;

- дольова участь по встановленню РУОМу;

- організація зовнішнього електропостачання будівельного майданчика на потужність 148 кВт;

- постачання обладнання необхідного для виконання робіт;

- виконання електромонтажних робіт та монтаж мережі освітлення проектованої підстанції ТПпр;

- прокладання кабельних ліній до проектованої підстанції ТПпр із підключенням до електромереж та виконанням відновлювальних робіт по існуючому благоустрою;

- монтаж контуру захисного заземлення проектованої підстанції ТПпр;

- електровимірювальні та пусконалагоджувальні роботи із випробуваннями;

- підготовка технічної документації та здача в експлуатацію.

Суд погоджується з твердженням позивача, що договір підряду № 01/09/16-01 від 07 вересня 2016 року передбачає виконання підрядною організацією - ТзОВ Енергоінвест-плюс цілого комплексу проектних, підрядних та інших робіт, спрямованих на досягнення кінцевого результату - створення системи зовнішнього електропостачання та підключення до неї житлового комплексу, що споруджується на замовлення ТОВ Розвиток нерухомості за адресою: м. Львів, проспект В. Чорновола, 69 з введенням такої системи зовнішнього електропостачання в експлуатацію.

Отже, специфіка робіт, які ТзОВ Енергоінвест-плюс виконує згідно з умовами Договору підряду № 01/09/16-01 від 07 вересня 0216 р. передбачає, що введення системи зовнішнього електропостачання в експлуатацію можливе лише після завершення спорудження та введення в експлуатацію житлового комплексу по просп. Чорновола, 69 у м. Львові.

При цьому, строк виконання відповідних зобов'язань підрядником - ТзОВ Енергоінвест-плюс безпосередньо залежить від створення відповідних умов замовником - ТОВ Розвиток нерухомості , та введення в експлуатацію об'єкта будівництва в цілому.

Суд встановив з матеріалів справи, що на момент проведення перевірки, ТзОВ Енергоінвест-плюс виконало умови договору підряду в частині, що не залежала від виконання Замовником умов, передбачених п. 3.2.1.. 3.2.2. договору, зокрема забезпечено:

- розробку та отримання замовником Технічних умов приєднання, які не є стандартними до електричних мереж електроустановок від 22 вересня 2016 року (на приєднання багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом, прогнозований рік введення в експлуатацію - 2020);

- розробку та отримання замовником Технічних умов приєднання, які не є стандартними до електричних мереж електроустановок від 23 вересня 2016 року на приєднання будівельного майданчику;

- розробку проектної документації на влаштування системи зовнішнього електропостачання житлового комплексу по просп. В.Чорновола, 69 у м. Львові, що міститься в матеріалах справи;

- закуплене обладнання та комплектуючі матеріали для подальшого монтажу в будівлі трансформаторної підстанції (спорудження якої має забезпечити ТзОВ Розвиток нерухомості згідно з п. 3.2.1. договору). На підтвердження позивачем долучено до матеріалів справи видаткові та товаротранспортні накладні, платіжні доручення про закупівлю обладнання та оплату відповідних рахунків.

Судом встановлено, що виконання інших робіт за Договором підряду № 01/09/16-01 від 07 вересня 2016 року підрядником - ТзОВ Енергоінвест-плюс на час проведення перевірки було неможливим, оскільки ТзОВ Розвиток нерухомості не створило відповідних умов, передбачених п.п.3.2.1, 3.2.2. Договору підряду № 01/09/16-01 від 07 вересня 2016 року.

Разом з тим, спорудження житлового комплексу по просп. В. Чорновола, 69 у м. Львові здійснюється генеральним підрядником - Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Інтергал-Буд на замовлення ТзОВ Розвиток нерухомості , на підставі Договору № 25/11-2016 генерального підряду, укладеного 25 листопада 2016 року. (т.1 а.с. 233-246)

Відповідно до пункту 5.1. договору № 25/11-2016 генерального підряду від 25 листопада 2016 року, передбачений термін завершення виконання будівельних робіт - 01 грудня 2018 року.

Отже суд погоджується з твердженням позивача, що враховуючи термін необхідний для оформлення документів, що підтверджують готовність житлового комплексу по просп. В. Чорновола, 69 у м. Львові до експлуатації, передача замовником підряднику - ТзОВ Енергоінвест-плюс відповідного документа, що підтверджує готовність об'єкта до експлуатації (згідно з умовами п. 3.2.2. договору підряду № 01/09/16-01 від 07 вересня 2016 року) можлива лише у січні 2019 року.

Суд зазначає, що згідно з п. 4.8.3. Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою № 310 від 14 березня 2018 року Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, після отримання довідки про виконання технічних умов у частині зовнішнього електрозабезпечення Замовник надає Оператору систем розподілу заяву на підключення, до якої додаються:

- документи, то підтверджують прийняття в експлуатацію (сертифікат або декларація) новозбудованих, реконструйованих або технічно переоснащених об'єктів Замовника;

- документи, що підтверджують укладання Замовником договорів (або внесення змін до діючих договорів) згідно з вимогами, встановленими на ринку електричної енергії;

- документи, що підтверджують отримання Замовником послуги з улаштування комерційного обліку електричної енергії.

Отже, необхідно повністю збудувати об'єкт (в даному випадку - житловий комплекс), ввести його в експлуатацію, й лише після цього вчиняти дії щодо приєднання об'єкта до системи зовнішнього електропостачання.

Судом встановлено, що станом на період проведення перевірки існували об'єктивні обставини, які прямо та безпосередньо підтверджують неможливість виконання ТзОВ Енергоінвест-плюс повного обсягу робіт за договором підряду № 01/09/16-01 від 07 вересня 2016 року, оскільки в той час будівництво житлового комплексу по просп. В.Чорновола, 69 у м. Львові не було завершено та не введено експлуатацію, таким чином, у відповідача були відсутні підстави для висновку щодо безтоварності операцій за вищевказаним договором.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до п. 9.2. договору підряду № 01/09/16-01 від 07 вересня 2016 року останній діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Станом на час проведення перевірки, ТзОВ Енергоінвест-плюс умови договору підряду виконані в частині, що не залежить від виконання Замовником умов, передбачених п. 3.2.1., 3.2.2. договору.

Отже, покликання відповідача на той факт, що посадовими особами підприємства до проведення перевірки не представлено документального підтвердження пролонгації договору від 01/09/16-01 від 07.09.2016 року, є безпідставними та спростовані п. 9.2. договору підряду № 01/09/16-01 від 07 вересня 2016 року.

Водночас, суд зазначає, що безпідставними та необґрунтованими є також посилання органу ДФС на договори, укладені ТзОВ Розвиток нерухомості із ПАТ Львівобленерго (договір № 147/121 від 07.09.2017 p., № Р-3-2698 від 15.12.2017 p., № Р-53687 від 26.08.2015 p.), а також договір № 09-11/17 від 09.11.2017 p., укладений з ПП Галиченерго . (т.1 а.с 101-107)

Судом встановлено з аналізу вищевказаних договорів, що такі мають інший предмет та склад зобов'язань, аніж передбачений договором підряду № 01/09/16-01 від 07 вересня 2016 року.

Зокрема, договором № 147/121 від 07.09.2017 р. передбачено оплату 66 гривень 77 копійок ТзОВ Розвиток нерухомості на користь ПрАТ Львівобленерго за погодження зведеного плану інженерних мереж житлового комплексу по просп. В.Чорновола, 69 у м. Львові. (т.1 а.с.106-107)

Тобто, йдеться про внутрішні інженерні мережі житлового комплексу та вказаний договір має відношення до підключення об'єкта до зовнішніх електричних мереж.

Відповідно до договору № 3-2698 від 15 грудня 2017 року передбачене проведення спеціалістами ПрАТ Львівобленерго позачергової технічної перевірки вимірювального комплексу, а саме повірку лічильника електроенергії, що обліковує електричну енергію, яка постачається на будівельний майданчик по просп. В.Чорновола, 69 у м. Львові. (т. 1 а.с.101)

Договором № 09-11/17 від 09 листопада 2017 року, передбачено виконання підрядником ПП Галиченерго електромонтажних робіт по тимчасовому електропостачанню будівельного майданчика по просп. В.Чорновола, 69 у м. Львові та перенесенню існуючого Ввідного розподільчого пристрою (ВРП) та конденсаторно-компенсаційної установки (ККУ). (т.1 а.с.102-105)

Отже, дослідивши дані договори, суд дійшов висновку, що вказані роботи також пов'язані виключно із процесом спорудження житлового комплексу, та спрямовані на забезпечення електричною енергією процесу будівництва.

Таким чином, жодних з предметів господарських договорів, перелічених в акті планової перевірки від 10.07.2018 pоку, не стосується предмета договору підряду № 01/09-16-01 від 07.09.2016 року.

Отже, покликання відповідача на вказані договори, орган ДФС робить безпідставний висновок про їх подібність та відповідно безтоварність правовідносин між ТзОВ Розвиток нерухомості та ТзОВ Енергоінвест-плюс .

Посилання відповідача в акті перевірки на матеріали розслідування кримінальних проваджень, а саме те, що ТзОВ Енергоінвест-плюс є фігурантом кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах , а також протягом вересня - жовтня 2016 року формував податковий кредит по виконання даних робіт (передбачених Договором підряду № 01/09-16-01 від 07.09.2016 р.) за рахунок підприємств з ознаками ризиковості, а саме таких як ТОВ Елайтинг , ТОВ Універсалгаранш маркет , ТОВ Хорса Груп суд вважає безпідставним, оскільки це не може свідчити про проведення операцій між ТзОВ Розвиток нерухомості та ТзОВ Енергоінвест-плюс без фактичного їх виконання.

Як вже зазначалося, та не заперечується відповідачем, в період вересень-жовтень 2016 року підрядником - ТзОВ Енергоінвест-плюс на виконання зобов'язань за договором підряду № 01/09-16-01 від 07.09.2016 р. було забезпечено отримання ТОВ Розвиток нерухомості Технічних умов на приєднання до електричних мереж.

Інші роботи за договором з причин, які викладені вище, підрядником у вказаний період не виконувались.

Одночасно, 08.09.2016 р. та 04.10.2016 р. ТзОВ Розвиток нерухомості , у повній відповідності до умов договору підряду № 01/09-16-01 від 07.09.2016 p., проведено передоплату, що стало підставою для складення ТзОВ Енергоінвест-плюс та надання ТзОВ Розвиток нерухомості податкових накладних за правилом першої події .

Оскільки, вказані в акті планової перевірки від 10.07.2018 р. суб'єкти господарювання жодних робіт для ТзОВ Розвиток нерухомості не виконували (в тому числі на умовах субпідряду), тому питання дотримання ТзОВ Енергоінвест-плюс вимог діючого законодавства в сфері оподаткування, є сферою виключної відповідальності службових осіб даного Товариства.

Суд зазначає, що будь-які порушення в господарській діяльності ТзОВ Енергоінвест-плюс не можуть бути підставою для покладення відповідальності на його контрагентів, в тому числі ТзОВ Розвиток нерухомості .

Суд звертає увагу на те, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно належного виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між ТзОВ Розвиток нерухомості та ТзОВ Енергоінвест-плюс щодо виконання зобов'язань всупереч договору підряду № 01/09-16-01 від 07.09.2016 р.

У п.110 рішення у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" Європейський суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського суду з прав людини у п. 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом".

Чинне законодавство України покладає відповідальність на особу, яка вчинила порушення певних норм податкового законодавства, і не містить норм, які можуть бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту та валових витрат".

Формування суб'єктом господарювання податкового кредиту та витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим об'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це не тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та мас всі документальні підтвердження.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту".

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п.44.1 ст.44 Кодексу.

Разом з тим, в акті не міститься висновків стосовно невідповідності наданих для перевірки бухгалтерських документів вимогам ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в свою чергу податкові накладні відповідають вимогам, визначеним п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Окрім того, суд зазначає, що позивачем на підтвердження реальності проведення операцій за Договором підряду № 01/09/16-01 від 07 вересня 2016 року, долучено докази, що свідчать про фактичне виконання робіт на об'єкті підрядником станом на час розгляду справи.

Зокрема, згідно з Актом приймання-передачі від 05.09.2018 року замовник - ТзОВ Розвиток нерухомості передав а підрядник - ТзОВ Енергоінвест-плюс прийняв готову будівельну частину трансформаторної підстанції. (т.2 а.с.60)

На запит позивача до ТзОВ Енергоінвест-плюс , останнім надана інформація щодо стану виконання зобов'язань за Договором підряду № 01/09/16-01 від 07 вересня 2016 року викладена в листі № 2910 від 29 жовтня 2018 року, відповідно до якого ТзОВ Енергоінвест-плюс станом на даний час виконано наступні роботи:

- силові трансформатори закуплено та встановлено в проектованій ТП;

- обладнання для РУ-6кВ закуплено, РУ-6кВ змонтовано, встановлено в проектованій ТП та ошиновано;

- обладнання для РУ-0,4кВ закуплено, змонтовано та встановлено в проектований ТП;

- засоби обліку закуплено, щити обліку встановлені в проектованій ТП облікові кола розключені та підготовлені для встановлення лічильників і проведення налагодження;

- контур заземлення проектованої ТП змонтований;

- обладнання для мережі освітлення (основного та аварійного) закуплено та змонтовано в проектованій ТП;

- силові кабеля 6кВ та муфти кабельні закуплено, кабеля прокладено у траншеї, заведено в приміщення проектованої ТП та в приміщення джерела живлення, благоустрій території після прокладання кабельних ліній відновлено;

- технічні умови приєднання отримано, робочий проект на електропостачання та влаштування обліку електроенергії розроблено;

- електропостачання будівельних механізмів на потужність 148 кВт завершено та заключено Договір про постачання електричної енергії з ПАТ Львівобленерго . (т.2 а.с.48)

Викладену в листі № 2910 від 29 жовтня 2018 року інформацію підрядника підтверджено, комісійним оглядом будівельного майданчика за адресою: м. Львів, просп. В.Чорновола, 69. До складу комісії був включений представник ТзОВ Розвиток нерухомості , ТзОВ Енергоінвест-плюс , ТзОВ Будівельна компанія Інтергал-Буд та незалежний спеціаліст в галузі будівництва та за результатами огляду було складено акт огляду будівельного майданчику від 31 жовтня 2018 року, до якого долучена фото-таблиця. (т.2 а.с.49,52-59)

Станом на момент складання акту, ТзОВ Енергоінвест-Плюс виготовлена проектна документація в складі:

- Робочий проект. Том І: Електроустановки замовника . 001/2018-1 Пояснювальна записка;(т.2 а.с.61-11)

- Робочий проект. Том І: Електроустановки замовника . 00/2018-І-ЕП.2 Трансформаторна підстанція 10/0,4 кВ; (т.2 а.с.115-137)

- Робочий проект. Том II: Електроустановки енергопередавальної організації . 001/2018- ІІ-ПЗ- Пояснювальна записка;(т.2 а.с.138-175)

Проектна документація виготовлена ТзОВ Енергоінвест-Плюс , один примірник переданий позивачу на його запит та на час розгляду справи проектна документація перебуває у ПАТ Львівобленерго на погодженні.

Суд дійшов висновку, що вищевикладені обставини, свідчать про безпідставність та необґрунтованість висновків відповідача в акті перевірки №1696/13-01-14-13/35968671 від 10.07.2018 року, щодо безтоварності операцій за Договором підряду №01/09/16-01 від 07 вересня 2016 року, а відтак прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права, що призвело до безпідставного збільшення податкового навантаження на платника податків. Відтак позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 5545,28 грн, такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0012921413 від 30 липня 2018 року.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток нерухомості" (пр. В. Чорновола, 67 "г", м. Львів, 79020; ЄДРПОУ 35968671) з Головного управління ДФС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, ЄДРПОУ 39462700), за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 5545 (п'ять тисяч п'ятсот сорок п'ять) грн 28 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складений 06.02.2019р.

Суддя Коморний О.І.