Постанова

від 13.06.2019 по справі 1340/4461/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 рокуЛьвів№ 857/5151/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В. М.,

суддів Качмара В. Я., Старунського Д. М.,

з участю секретаря судового засідання Болюк Н. В.,

представника позивача Дмуха М. В.,

представника відповідача Стецьків Н. І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року (рішення ухвалено у м. Львові судом у складі головуючого судді Коморного О. І., повний текст рішення виготовлено 06 лютого 2019 року) у справі № 1340/4461/18 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Розвиток нерухомості до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 року ТзОВ Розвиток нерухомості звернулось до суду з позовом до ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0012921413 від 30.07.2018 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 369685 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2019 позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.07.2018 № 0012921413.

Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Львівській області судовий збір в сумі 5545,28 грн.

Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначає, що ТзОВ Розвиток нерухомості податковим органом встановлено завищення податкового кредиту по операціях, що не проводились реально в межах господарської діяльності підприємства з ТзОВ Енергоінвест-плюс на суму ПДВ 295748,19 грн.

Між позивачем та Енергоінвест-плюс укладено договір підряду № 01/09/16-01 від 07 вересня 2016 року, згідно пункту 3.2 якого підрядник зобов`язаний завершити виконання усіх робіт, передбачених цим договором та передати їх замовнику протягом 12 календарних місяців з моменту здійснення передоплати. Однак, роботи ТзОВ Енергоінвест-плюс станом на 31.12.2017 не виконані, що суперечить вимогам договору.

Посадовими особами підприємства до перевірки не представлено документального підтвердження пролонгації договору № 01/09/16-01 від 07.09.2016.

Станом на дату складання акту перевірки відсутня інформація щодо позовних заяв ТзОВ Розвиток нерухомості до ТзОВ Енергоінвест-плюс з метою повернення грошових коштів за не виконання умов договору № 01/09/16-01 від 07.09.2016.

Апелянт вказує, що правоохоронними органами розслідується кримінальне провадження щодо ухиляння ТзОВ Енергоінвест-плюс від сплати податків в особливо великих розмірах, що на думку апелянта є свідченням безтоварності господарських операцій між ТзОВ Енергоінвест-плюс та позивачем.

Крім того, апелянт звертає увагу на ряд договорів укладених ТзОВ Розвиток нерухомості із ПАТ Львівобленерго та ПП Галиченерго , які на його думку укладені позивачем з метою мінімізації податкових зобов`язань.

Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким позивачу у задоволенні позову відмовити.

На апеляційну скаргу відповідача ТзОВ Розвиток нерухомості подало відзив, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, яка апеляційну скаргу підтримала, представника позивача, який просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що специфіка робіт, які ТзОВ Енергоінвест-плюс виконує згідно з умовами договору підряду № 01/09/16-01 від 07.09.2016 передбачає, що введення системи зовнішнього електропостачання в експлуатацію можливе лише після завершення спорудження та введення в експлуатацію житлового комплексу по проспекту Чорновола, 69 у місті Львові. Оскільки замовником ще не було завершено спорудження та введення в експлуатацію вищевказаного об`єкту, ТзОВ Енергоінвест-плюс позбавлене можливості завершити виконання взятих на себе за договором підряду № 01/09/16-01 від 07.09.2016 зобов`язань. Відповідно до пункту 9.2. договору підряду № 01/09/16-01 від 07.09.2016 останній діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Станом на час проведення перевірки ТзОВ Енергоінвест-плюс виконало умови договору підряду в частині, що не залежить від виконання замовником умов договору.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, враховує таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДФС у Львівській області проведена планова виїзна документальна перевірка ТзОВ Розвиток нерухомості з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, про що 10.07.2018 складено акт № 1696/13-01-14-13/35968671.

В акті перевірки, орган ДФС (серед інших) виклав висновок про порушення ТзОВ Розвиток нерухомості вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТзОВ Розвиток нерухомості завищено податковий кредит за період, що перевірявся, по операціях, що фактично не проводились в межах господарської діяльності підприємства з ТзОВ Енергоінвест-плюс на суму ПДВ 295748 грн, в тому числі за вересень 2016 року в сумі 159249 грн, за жовтень 2016 року в сумі 136499 грн, що призвело до заниження податкового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 295748 грн, в тому числі за вересень 2016 року в сумі 159249 грн, за жовтень 2016 року в сумі 136499 грн.

За наслідками проведеної перевірки та на підставі складеного акту 30 липня 2018 року ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0012921413, яким ТзОВ Розвиток нерухомості збільшено грошове зобов`язання зі сплати податку на додану вартість на суму 369685 грн (в тому числі 295748 грн основне зобов`язання та 73937 грн штрафні санкції).

ТзОВ Розвиток нерухомості подало скаргу № 09/08-18 від 09 серпня 2018 року на податкове повідомлення - рішення № 0012921413 від 30 липня 2018 року в адміністративному порядку до ДФС України.

22.08.2018 ДФС України прийняла рішення № 27270/6/99-99-11-01-01-25 про продовження строку розгляду скарги ТзОВ Розвиток нерухомості .

20 вересня 2018 року ДФС України прийняла рішення № 30472/6/99-99-11-01-01-25, яким відмовило ТзОВ Розвиток нерухомості у задоволенні адміністративної скарги на податкове повідомлення - рішення № 0012921413 від 30 липня 2018 року та залишила вказане податкове повідомлення - рішення без змін.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пункту 86.1 та пункту 86.3 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акту або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Відповідно до пункту 83.1 статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржене податкове повідомлення-рішення № 0012921413 від 30.07.2018 винесено відповідачем в результаті висновку про завищення податкового кредиту позивачем по операціях, що реально не проводились.

Згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або і виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 137 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з пунктами 200.1 та 200.2 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Держбюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з цим пунктом, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Податкового кодексу, а при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з цим пунктом, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні періоди у тому числі розстроченого або відстроченого до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частини 1 та 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Отже, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами.

Органом ДФС за наслідками проведеної перевірки зроблено висновок про безтоварний характер операцій за договором підряду № 01/09/16-01 від 07.09.2016, зокрема, отримання підрядником - ТзОВ Енергоінвест-Плюс передоплати від замовника - ТзОВ Розвиток нерухомості в розмірі 1774489,13 грн (в тому числі ПДВ 295748,19 грн), невиконання робіт підрядником, закінчення терміну дії договору, за відсутності документального підтвердження пролонгації договору.

В справі встановлено, що позивачем укладено договір підряду № 01/09/16-01 від 07.09.2016 із ТзОВ Енергоінвест-плюс (далі - договір). Згідно даного договору ТОВ Розвиток нерухомості виступає замовником, а ТзОВ Енергоінвест-плюс підрядником.

Відповідно до умов договору, підрядник зобов`язується на власний ризик, у відповідності до умов даного договору виконати проектні, електромонтажні, пусконалагоджувальні та електровимірювальні роботи по влаштуванню зовнішнього електропостачання житлового комплексу за адресою: м. Львів, пр АДРЕСА_1 .

Згідно пункту 3 договору підрядник зобов`язаний розпочати роботи не пізніше наступного робочого дня з моменту одержання від замовника оплати. Підрядник зобов`язаний одержати технічні умови протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору та завершити виконання усіх робіт, передбачених цим договором та передати їх замовнику протягом 12 календарних місяців з моменту здійснення передоплати.

Позивачем проведена передоплата ТзОВ Енергоінвест-Плюс в наступних розмірах: 08.09.2016 в розмірі 955464,15 грн та 04.10.2016 в розмірі 818994,98 грн.

ТзОВ Енергоінвест-Плюс видано позивачу податкові накладні на вищевказані операції. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені позивачем до складу податкового кредиту за вересень 2016 року у сумі 159249,03 грн та за жовтень 2016 року у сумі 136499,16 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції в частині того, що в силу вимог пункту 198.3. статті 198 ПК України право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникло у ТзОВ Розвиток нерухомості незалежно від факту виконання підрядником повного обсягу робіт за договором підряду № 01/09/16-01 від 07.09.2016 та передачі їх замовнику.

Органом ДФС під час проведення перевірки встановлено, що ТзОВ Енергоінвест-плюс не виконано всі передбачені договором роботи у 12-ти місячний строк.

З цього приводу слід зазначити, що в договорі підряду № 01/09/16-01 від 07.09.2016 вказано, що він діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 9.2.).

Пунктом 3.3. договору встановлено, що у разі прострочення підрядником термінів виконання робіт, передбачених цим договором, з вини замовника, термін виконання робіт автоматично продовжується на відповідну кількість днів прострочення.

Пункт 4.1. договору встановлює перелік робіт, виконання яких зобов`язався забезпечити підрядник.

Договір підряду № 01/09/16-01 від 07.09.2016 передбачає виконання підрядною організацією ТзОВ Енергоінвест-плюс комплексу проектних, підрядних та інших робіт, спрямованих на досягнення кінцевого результату - створення системи зовнішнього електропостачання та підключення до неї житлового комплексу, що споруджується на замовлення ТзОВ Розвиток нерухомості за адресою: м. Львів, проспект В. Чорновола, 69 з введенням такої системи зовнішнього електропостачання в експлуатацію.

Введення системи зовнішнього електропостачання в експлуатацію можливе лише після завершення спорудження та введення в експлуатацію житлового комплексу.

Таким чином, строк виконання відповідних зобов`язань підрядником залежить від створення відповідних умов замовником, та введення в експлуатацію об`єкта будівництва в цілому.

Оскільки замовником не завершено будівельні роботи та не введено в експлуатацію об`єкт будівництва, підрядник був позбавлений можливості виконати взяті на себе за договором зобов`язання.

Однак, ТзОВ Енергоінвест-плюс виконало умови договору підряду в частині, що не залежала від виконання замовником умов, передбачених договором.

Так, підрядником забезпечено розробку та отримання замовником технічних умов приєднання, які не є стандартними до електричних мереж електроустановок від 22.09.2016, розробку та отримання замовником технічних умов приєднання, які не є стандартними до електричних мереж електроустановок від 23.09.2016, розробку проектної документації на влаштування системи зовнішнього електропостачання житлового комплексу, закупівлю обладнання та комплектуючих матеріали для подальшого монтажу в будівлі трансформаторної підстанції.

Виходячи з вищенаведеного, станом на час проведення перевірки позивача органом ДФС існували об`єктивні обставини, які прямо позбавляли ТзОВ Енергоінвест-плюс можливості в повному обсязі виконати роботи за договором підряду № 01/09/16-01 від 07.09.2016, оскільки станом на той момент будівництво житлового комплексу по проспекту В. Чорновола, 69 у м. Львові не було завершено. Отже, висновок відповідача про безтоварний характер операцій за договором є необгрунтований.

Щодо посилання апелянта на договори укладені ТзОВ Розвиток нерухомості із ПАТ Львівобленерго , а саме: № 147/121 від 07.09.2017, № Р-3-2698 від 15.12.2017, № Р-53687 від 26.08.2015 та договір № 09-11/17 від 09.11.2017 укладений з ПП Галиченерго , то апеляційним судом встановлено, що такі договори пов`язані виключно із процесом спорудження житлового комплексу, та спрямовані на забезпечення електричною енергією процесу будівництва і не мають жодного відношення до договору підряду № 01/09/16-01 від 07.09.2016.

Виходячи з вищенаведеного, покликання відповідача на вказані договори як на доказ безтоварності взаємовідносин ТзОВ Розвиток нерухомості та ТзОВ Енергоінвест-плюс є необгрунтованим.

Щодо посилання відповідача в акті перевірки на матеріали розслідування кримінальних проваджень щодо ухиляння ТзОВ Енергоінвест-плюс від сплати податків в особливо великих розмірах, то апеляційний суд зазначає, що вказані факти не можуть свідчити про проведення операцій між ТзОВ Розвиток нерухомості та ТзОВ Енергоінвест-плюс без фактичного їх виконання.

Крім того, ТзОВ Розвиток нерухомості не несе відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, оскільки платник податків не наділений повноваженнями податкового контролю, а тому не може володіти інформацією відносно належного виконання контрагентом його податкових зобов`язань.

Позивачем на підтвердження реальності проведення операцій за договором підряду № 01/09/16-01 від 07.09.2016 подано докази, що свідчать про фактичне виконання робіт на об`єкті підрядником.

Згідно з актом приймання-передачі від 05.09.2018 замовник - ТзОВ Розвиток нерухомості передав а підрядник - ТзОВ Енергоінвест-плюс прийняв готову будівельну частину трансформаторної підстанції.

Згідно листа № 2910-10 від 29.10.2018 ТзОВ Енергоінвест-плюс виконано ряд робіт за договором. Викладену в листі № 2910-10 від 29.10.2018 інформацію підтверджено комісійним оглядом будівельного майданчика за адресою: м. Львів, просп. В. Чорновола, 69. До складу комісії були включені представники ТзОВ Розвиток нерухомості , ТзОВ Енергоінвест-плюс , ТзОВ Будівельна компанія Інтергал-Буд та незалежний спеціаліст в галузі будівництва. За результатами огляду було складено акт огляду будівельного майданчику від 31.10.2018 з фото-таблицею.

З врахуванням наведеного вище, апеляційний суд приходить до переконання про безпідставність висновків відповідача, викладених в акті перевірки № 1696/13-01-14-13/35968671 від 10.07.2018 щодо безтоварності операцій за договором підряду № 01/09/16-01 від 07.09.2016. Отже, прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Наведені вище доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року у справі № 1340/4461/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. М. Багрій судді В. Я. Качмар Д. М. Старунський Повний текст постанови виготовлений 14.06.2019.