Рішення

від 31.01.2019 по справі 540/2491/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/2491/18 14 год. 00 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Бондарчук О.О.,

за участю:

представника позивачів - ОСОБА_1,

представника відповідача - Рябітченко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (далі - позивачі) звернулися до суду із адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - відповідач), в якому просять:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок позивачам у власність для ведення фермерського господарства загальною площею 50,0000 га в розмірі, що не перевищує розмір земельної частки (паю), на території Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, наданих в користування фермерському господарству "СОФІЯ і Д" згідно договору оренди землі, зареєстрованого відділом Держкомзему у Каховському районі 20.12.2011 року за № 652350004002045, розташованих за межами населених пунктів на території Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області;

- зобовязати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення фермерського господарства громадянам ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 загальною площею 50,000 га в розмірі, що не перевищує розмір земельної частки (паю), на території Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, наданих в користування фермерському господарству "СОФІЯ і Д" згідно договору оренди землі, зареєстрованого відділом Держкомзему у Каховському районі 20.12.2011 року за № 652350004002045, розташованих за межами населених пунктів на території Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області, та передати земельні ділянки у власність членам фермерського господарства - позивачам;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.

Ухвалою від 07.12.2018 року у справі відкрите спрощене позовне провадження, учасникам справи надано строк для подання заяв по суті справи, судове засідання призначене на 11.01.2019 року о 13:30 год.

Протокольною ухвалою від 11.01.2019 року у судовому засіданні оголошено перерву до 31.01.2019 року о 10:00 год. для надання відповідачем додаткових доказів по справі.

Представник позивачів у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю. Суду пояснила, що відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 18.04.2018 року № 1450-СГ позивачі отримали дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність, як членам фермерського господарства земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) із земель державної власності, що розташовані на території Костогризівської сільської ради Каховського району для ведення с/г господарства, та перебувають у користуванні ФГ "СОФІЯ і Д" згідно договору оренди землі, від 25.11.2011 року за № 652350004002045, загальною площею 50000,00 га, в т.ч. ріллі - 50,00 га. Звернувшись до відповідача із заявою щодо затвердження проекту землеустрою, позивачі отримали відмову від 16.07.2018 року № 5137/0-2075/0/95-18 із посилання відповідача на формальні недоліки у розробленому проекті. Відповідно до ст. 122 ЗК України протягом двох тижнів з дня отримання проекту землеустрою, останній затверджується без передбачення можливості вивчати проект, вказувати на недоліки та вимагати додаткові документи, оскільки оцінка проекту землеустрою на предмет його відповідності вимогам законодавства, здійснювалося органами Держгеокадастру на етапі надання погоджувального висновку. Не дивлячись на незаконність підстав для відмови, в якій були викладені вимоги до проекту, позивачі з метою пришвидшення процесу затвердження проекту, усунули всі передбачені недоліки. Втім, подаючи проект землеустрою на повторне погодження, позивачі отримували незаконні листи-відмови ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 13.08.2018 року № 5880/0-23-11/0/95-18, від 06.09.2018 року №6395/0-2526/0/95-18, від 01.10.2018 року № 7095/0-2692/0/95-18, від 16.10.2018 року №7683/0-2793/0/95-18, від 14.11.2018 року № 8467/0-2526/3034/95-18. Позивачі зазначають, що остання відмова взагалі не містить жодних конкретних підстав для відмови, а лише зазначає, що недоліки не усунені, відтак відсутні підстави для затвердження проекту землеустрою. Позивачі вважають такі дії відповідача протиправними з огляду на наступне. Згідно зі ст. 122 ЗК України відповідач у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відвідення земельної ділянки та надання її у власність. Натомість підстави викладені у листах-відмовах є надуманими, та такими, що не передбачені чинним земельним законодавством. Крім того, питання повноважень голови ФГ та процедури його призначення взагалі не відносяться до компетенції відповідача. Правильність визначення категорії та агрогрупи земель перевірена під час погодження проекту. У свою чергу проект землеустрою містить розрахунки вартості та площі земельної частки (паю), що знімає питання їх відсутності, довідку про якісний стан грунтового покриву, що знімає питання про агрогрупи та категорії землі, довідку з держстатистики про те, що рілля не є зрошувальною. Однак, відповідач не бере зазначене до уваги та відмовляє у затвердженні проекту. Позивачі відмічають, що чинним законодавством передбачена єдина форма рішення, що приймаються відповідачем за результатами розгляду заяв про надання земельних ділянок - наказ. Інших форм рішень щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення, зокрема, таких, як лист-відповідь, не передбачено. Таким чином, відповідач не прийняв рішення у формі наказу про відмову позивачам, натомість листи не є документами організаційно-розпорядчого характеру. Стосовно дискреційності повноважень відповідача, позивачі зазначають про їх відсутність, оскільки у Держгеокадастру відсутня можливість правомірного вибору кількох законних варіантів поведінки (прийняття рішень), у зв'язку з існуванням лише єдиного можливого законного варіанту - затвердження проекту землеустрою. Також позивачі просять стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 10000,00 грн. та встановити судовий контроль за виконанням рішення. На підставі викладеного, просять задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти позову, зазначивши, що доводи викладені позивачами в позовній заяві є необгрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. 18.04.2018 року на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного від 12.02.2018 року у справі №658/3411/17 ГУ Держгеокадастру у Херсонській області винесено наказ № 1450-СГ "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою", яким надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, із земель, що перебувають у користуванні фермерського господарства "СОФІЯ І Л" згідно договору оренди землі, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Каховському районі 20.12.2011 року за №652350004002045, розташованих за межами населених пунктів на території Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області, в розмірі, що не перевищує розмір земельної частки (паю), із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, громадянам: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 04.07.2018 року, 26.07.2018 року та 17.09.2018 року позивачі зверталися до відповідача із заявами щодо затвердження розробленого проекту землеустрою, однак отримували відповіді про неможливість затвердження вказаного проекту, у зв'язку з його невідповідністю вимогам законодавства. Позивачі частково усували виявлені недоліки, однак не в повній мірі. Так, встановлено, що розробником проекту землеустрою при розрахунку вартості земельних ділянок та їх розмірів не вірно викладені дані щодо статусу земельної ділянки як ріллі богарної, в зв'язку з чим, невірно визначено вартість земельних часток (паїв) та їх розміри. Зазначене зауваження позивачами не прийнято до уваги та не усунено. Крім того, наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 22.12.2018 року № 246 анулювано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника ОСОБА_12 від 24.10.2013 року за НОМЕР_9, який розробляв спірний проект. Таким чином, ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, відмовляючи у затвердженні проекту, діяло в межах чинного законодавства та не порушувало прав позивачів. Разом з тим, відповідач заперечує проти розміру судових витрат, оскільки судові витрати, зокрема, на правничу допомогу документально не підтверджені належним чином, а саме: до позову додано лише розрахунок витрат до договору про надання правової допомоги від 28.11.2018 року, та квитанцію від 27.11.2018 року № 50396398633486905544 без вказівки на призначення платежу. Відповідач заперечує проти встановлення судового контролю за виконання рішення, оскільки позивачем не наведено вагомих підстав для його застосування, а ГУ Держгеокадастру у Херсонській області не тільки не ухиляється від виконань рішень, а завжди сприяє їх виконанню без застосування заходів примусового характеру. Також, зазначає, що суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції Управління, оскільки передача земельних ділянок у власність громадян належить до дискреційних повноважень відповідача. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до матеріалів справи фермерське господарство "СОФІЯ І Д", код ЄДРПОУ 39182082, засноване 16.04.2014 року № 15001020000001629, знаходиться за адресою: Херсонська область, Каховський район, с. Чорноморівка, вул. Комплексна, 1а, до складу якого входять: засновник та голова - ОСОБА_9, члени фермерського господарства - ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_14 ФГ "СОФІЯ І Л" здійснює свою діяльність за рахунок земель, наданих ФГ за договором оренди землі від 20.12.2011 року для ведення селянського (фермерського) господарства загальною площею 50,0 га, з кадастровим № НОМЕР_8.

Відповідно до договору оренди землі, зареєстрованого 20.12.2011 року у відділі Держкомзему у Каховському районі № 652350004002045 зі змінами відповідно до додаткової угоди від 17.01.2017 року, між ГУ Держгеокадастру у Херсонській області та ФГ "СОФІЯ ІД" в особі голови ФГ ОСОБА_14 укладений договір оренди земельної ділянки з кадастровим № НОМЕР_7 площею 50 га, яка розташована на території Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області.

Відповідно до рішення від 25.04.2018 року засновника ФВ "СОФІЯ І Д" вирішено передати у власність членам фермерського господарства "СОФІЯ І Д" земельну ділянку в розмірі 50 га , яка використовується ФГ згідно договору оренди землі від 20.12.2011 року №НОМЕР_7 у порядку розпаювання ФГ: ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, член ФГ ОСОБА_14 відмовилась від права на отримання у власність земельної ділянки (паю).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 18.04.2018 року № 1450-СГ на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного від 12.02.2018 року у справі № 658/3411/17 ГУ Держгеокадастру у Херсонській області винесено наказ № 1450-СГ "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою" надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, із земель, що перебувають у користуванні фермерського господарства "СОФІЯ І Л" згідно договору оренди землі, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Каховському районі 20.12.2011 року за №652350004002045, розташовані за межами населених пунктів на території Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області, в розмірі, що не перевищує розмір земельної частки (паю), із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, громадянам: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11

На підставі наданого дозволу ФОП ОСОБА_12 (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника від 24.10.2013 року НОМЕР_9 розроблений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення фермерського господарства - громадянам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11

25.06.2018 року ГУ Держгеокадастру у Київській області складений висновок №5924/82-18, яким погоджений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 із земель, що перебувають у користуванні фермерського господарства "СОФІЯ І Л" загальною площею 50,000 га.

Згідно висновку від 26.07.2018 року № 116/1116 розроблений проект землеустрою погоджений сектором містобудування та архітектури Управління економічного розвитку та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації.

Листами від 13.08.2018 року № 5880/0-23-11/0/95-18, від 06.09.2018 року № 6395/0-2526/0/95-18, від 01.10.2018 року № 7095/0-2692/0/95-18 ГУ Держгеокадастру у Херсонській області відмовляло позивача у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, що перебувають у користуванні фермерського господарства "СОФІЯ І Л" загальною площею 50,000 га з підстав: в проекті відсутнє підтвердження легітимності використання матеріалів із документації для розрахунку вартості земельної частки (паю), а також віднесення агровиробничої групи грунтів 71е до особливо цінних грунтів, відсутня інформація щодо обмеження умов додержання природоохоронних вимог пбо викоання визначених робіт, не досліджена хронологія передачі повноважень голови та засновника ФГ "СОФІЯ І Л" від ОСОБА_14 до ОСОБА_9

16.10.2018 року ГУ Держгеокадастру у Херсонській області надіслало позивачам лист № 7683/0-2793/0/95-18 про розгляд заяв стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок загальною площею 50,000 га в розмірі, що не перевищує розмір земельної частки (паю) на території Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області для ведення фермерського господарства, в якому зазначив, що розробником проекту землеустрою при розрахунку вартості земельних ділянок та їх розмірів не вірно викладені дані щодо статусу земельної ділянки як ріллі богарної, в зв'язку з чим, не вірно визначено вартість земельних часток (паїв) та їх розміри. Так, приховано, що частина земельної ділянки площею 6,76 га є зрошуваною землею, відтак Головне управління не має можливості затвердити вищезазначений проект землеустрою.

Надаючи оцінку обґрунтованості доводів позивачів про протиправність відмови відповідача затвердити проект землеустрою, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За приписами ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради (ч. 1 ст. 32 ЗК України).

Частиною 1 статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської ради, де знаходиться фермерське господарство.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно ч. 8 ст. 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується у порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (ч. 5 ст. 186-1 ЗК України).

Згідно ч. 6 ст. 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Частиною сьомою статті 186-1 ЗК України встановлено, що органам, зазначеним у ч.ч. 1-3 цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій"; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у ч.ч. 1-3 ст. 186-1 ЗК України, у визначений законом строк.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (ч. 13 ст. 123 ЗК України).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що розроблений проект землеустрою підлягає погодженню та затвердженню відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування. У разі прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність одночасно вирішується питання про надання земельної ділянки у власність.

Відмова у затвердженні проекту землеустрою приймається лише з підстав невідповідності проекту вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів та оформлюється рішенням уповноваженого органу.

Суд звертає увагу на те, що позиція відповідача щодо неможливості затвердити проект землеустрою, доведена до позивачів у формі листа від 16.10.2018 року № 7683/0-2793/0/95-18 "Про розгляд заяви".

Натомість приписи ч.ч. 9, 13 ст. 118 ЗК України вказують на те, що за результатами розгляду розробленого проекту землеустрою суб'єкт владних повноважень приймає відповідне рішення організаційно-розпорядчого характеру, тобто відмова у затвердженні проекту не може бути оформлена листом у відповідь на клопотання заявників.

Відсутність належним чином оформленого рішення Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області про затвердження або про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не зважаючи на надсилання заявникам листів про розгляд заяв, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. У свою чергу, надіслані відповідачем листи є проміжними відповіддями на звернення, не містять чіткого та однозначного рішення про відмову, а отже не можуть вважатися відмовою у затверженні проекту землеустрою у розумінні ч. 13 ст. 118 ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 20.09.2018 року № 804/5597/15 та від 11.04.2018 року у справі № 806/2208/17.

Щодо посилання відповідача у оскаржуваній відмові на невірне зазначення статусу земельної ділянки, як ріллі богарної та, як наслідок, невірне визначення вартості земельних часток (паю) та їх розмірів, варто зазначити наступне.

03.10.2018 року ГУ Держгеокадастру у Херсонській області на підставі доповідної записки від 01.10.2018 року № 1037/3-18-0.302, винесено наказ № 468-ДК про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів шляхом проведення обстеження земельної ділянки загальною площею 50,00 га, що розташована за межами населених пунктів на території Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області і перебуває в користуванні фермерського господарства "СОФІЯ і Д" відповідно до договору оренди землі, з метою підтвердженняі факту використання частини земельної ділянки під зрошення.

04.10.2018 року старшими державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Кравченком О.В. та Марченком Ю.П. за відсутності позивачів або їх представника проведено обстеження земельної ділянки, за результатами якого складено Акт обстеження від 04.10.2018 року № 468-ДК/284/АО/10/01-18, яким зафіксовано, що "… на суміжній земельній ділянці, яка розташована на північно-західній стороні від вказаної площі 50,00 га знаходиться пересувна універсальна дощувальна зрошувальна система "Zimmatik"довжиною 420 м, яка згідно візуального огляду ділянки рухається по колу. Частина зазначеної зрошувальної системи довжиною 184 м під час пересування по колу, зрошує частину земельної ділянки на полощі 6,76 га, із загальної площі вказаної ділянки площею 50,00 га, що перебуває у користуванні ФГ "СОФІЯ І Д". Тобто, частина земельної ділянки площею 6,76 га із земельної ділянки площею 50,00 га, яка перебуває у користуванні ФГ "СОФІЯ І Д" використовується, як зрошувальні землі, а не богарні…".

У судовому засіданні представник відповідача пояснила, що підставою для висновку про відмову у затвердженні проекту землеустрою слугував Акт обстеження земельної ділянки від 04.10.2018 року № 468-ДК/284/АО/10/01-18.

У свою чергу представник позивачів пояснила, що земельна ділянка площею 50,00 га, що перебуває у користуванні ФГ "СОФІЯ І Д", межує із земельною ділянкою, що належить ПП "Восток-Агро", якому і належить на праві власності зрошувальна система, що є рухомим майном та постійно змінює місцерозташування. Відтак, проведення обстеження земельної ділянки без позивачів та їх представників, а також без належних підстав не дає відповідачу право стерджувати, що землі є зрошувальними, зважаючи також на ту обставину, що згідно довідки форми 6-зем та відомостей, які містяться у проекті землеустрою та договорі оренди, категорія земель - рілля.

Суд критично оцінює посилання відповідача на Акт обстеження земельної ділянки від 04.10.2018 року № 468-ДК/284/АО/10/01-18, як на документ, що підтверджує зрошення частини земельної ділянки площею 6,76 га із загальної площі 50,000 га, з огляду на наступне.

Матеріали проекту землеустрою містять довідку Херсонського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру від 17.08.2018 року № 1/688 про те, що земельна ділянка що надається у власність громадянам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 - угіддя- рілля та віднесена до агрогрупи 71е - чорноземи залишково слабосолонцюваті важкосуглинкові та не відносяться до особливо цінних грунтів.

Згідно довідки 6-зем від 25.04.2018 року, виданої ГУ Держгеокадастру у Херсонській області земельна ділянка площею 50,000 га, яка перебуває в оренді гр. ОСОБА_14 віднесена до ріллі.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, об'єкт нерухомого майна №1229945865000 - система зрошування на орендованих землях ПП "Восток-Агро" в адміністративний межах Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області від насосної станції на Перекопському каналі ПК 122-75, належить ПП "Восток-Агро".

Як вбачається зі змісту листа Управління Північно-Кримського каналу від 22.11.2018 року, земельна ділянка площею 50,0 га, згідно з викопіюванням кадастровий №НОМЕР_7 з публічної кадастрової карти України, розташована вздовж Перекопського каналу ПК 112+53-ПК 122+75 (права сторона) не зрошується. Договори на послуги з подачі води на зрошення цієї ділянки Управління Північно-Кримського каналу не укладало.

Отже, зрошувана система є пересувним об'єктом, який належить на праві приватної власності ПП "Восток-Агро" та не використовується позивачами на земельній ділянці з кадастровим № НОМЕР_7.

Крім того, суд погоджується з доводами позивачів про те, що зрошувальні землі є за своїм характером особливим видом покращених сільськогосподарських земель, відомості про які вносяться до довідки форми 6-зем, яка наявна в матеріалах проекту землеустрою. У разі відображення вказаної інформації у довідці 6-зем, проект землеустрою не міг бути погоджений відповідним органом виконавчої влади із зазначенням статусу земель, як богарної ріллі. Натомість, висновок про погодження проекту землеустрою від 26.07.2018 року №116/1116 не містить жодних застережень щодо невідповідності категорії земельної ділянки.

Отже, враховуючи, що крім Акту обстеження земельної ділянки від 04.10.2018 року, який проведений за відсутності позивачів, у жодному іншому документі не йде мова про наявність зрошення земельної ділянки площею 50,00 га, відтак суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів відповідача про зрошувальний характер частини земель, щодо яких позивачами розроблений проект землеустрою.

Варто зауважити, що оскаржувана відмова відповідача від 16.10.2018 року не є першою відмовою контролюючого органу у затвердженні проекту землеустрою, а попередні відмови кожен раз містили інші підстави для відмови, що свідчить про зловживання відповідачем своїми владними функціями.

Також суд не бере до уваги доводи відповідача про скасування 22.12.2018 року сертифікату інженера-землевпорядника розробнику проекту землеустрою ОСОБА_12, оскільки скасування сертифікату відбулося після розробки проекту землеустрою, та відмови у його затвердженні та не було зазначене, як підстава для відмови.

Стосовно доводів відповідача про те, що передача земельних ділянок у власність громадян належить до дискреційних повноважень Держгеокадастру, суд зазначає наступне.

Задоволення вимоги про зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою в даному випадку не буде втручанням суду в дискреційні повноваження Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, а буде обґрунтованим способом захисту порушеного права позивачів, оскільки відповідач протиправно надав позивачам формальну відмову з підстав, не передбачених діючим законодавством. Оскільки процес надання формальних відмов у затвердженні проекту землеустрою може тривати безкінечно, то в даному випадку єдиним правильним способом захисту порушеного права є зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Херсмонській області затвердити проект землеустрою. Таке зобов'язання повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, який у рішенні від 16.09.2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Одночасно суд зауважує, що відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини (рішення Олссон проти Швеції від 24.03.1988 року), запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб'єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов'язаний відновити порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається. Аналогічний підхід має бути застосований і в разі, коли має місце протиправна бездіяльність органу влади щодо неприйняття відповідного рішення у відносинах, коли обставини свідчать про наявність всіх підстав для його прийняття (Olsson v. Sweden (no. 1), 24 March 1988, Series A no. 130).

Суд вважає, що обрана форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов'язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб'єкта владних повноважень.

Також, поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Натомість, у даній справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, затвердити проект землеустрою, або ні. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

Вказана правова позиція щодо дискреційних повноважень суб'єктів владних повноважень узгоджується з позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 27.02.2018 року у справі № 816/591/15-а та 18.10.2018 року у справі №818/1976/17.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності відмови позивачам у затвердженні проекту землеустрою.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, відтак - задовольняє позов у повному обсязі.

Щодо заявлених позивачами до стягнення витрат на правову допомогу у сумі 10000,00 грн., суд відмічає наступне.

На підтвердження витрат позивачі надали договори про надання правової допомоги, укладені 28.11.2018 року між кожним позивачем окремо та адвокатом ОСОБА_1, розрахунок витрат від 30.11.2018 року до договорів про надання правової допомоги від 28.11.2018 року, квитанцію до прибуткового касового ордера від 30.11.2018 року про оплату 2000,00 грн. послуг адвоката ОСОБА_1 за договором від 28.11.2018 року та квитанцію від 27.11.2018 року про перерахування на рахунок ОСОБА_1 суми 8040,00 грн.

Суд не погоджується із позицією відповідача про не підтвердження витрат на правову допомогу у зв'язку із відсутністю на розрахункових документах призначення платежу, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою… Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд вважає, що сума витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. є підтвердженою та співмірною із складністю справи та виконаними адвокатом роботами, та значенням справи для позивачів.

Таким чином, суд задовольняє клопотання про стягнення витрат на правову допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За правилами статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 382 КАС України, суд, -

вирішив :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39766281, 73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136-а) щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у власність для ведення фермерського господарства загальною площею 50,0000 га в розмірі, що не перевищує розмір земельної частки (паю), на території Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, наданих в користування фермерському господарству "СОФІЯ і Д" згідно договору оренди землі, зареєстрованого відділом Держкомзему у Каховському районі 20.12.2011 року за № 652350004002045, розташованих за межами населених пунктів на території Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39766281, 73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136-а) затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення фермерського господарства громадянам ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1, АДРЕСА_1), ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_2, АДРЕСА_2), ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_3, АДРЕСА_2), ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_4, АДРЕСА_2), ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_5, АДРЕСА_3), ОСОБА_8 (рнокпп НОМЕР_6, АДРЕСА_3) загальною площею 50,0000 га в розмірі, що не перевищує розмір земельної частки (паю), на території Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, наданих в користування фермерському господарству "СОФІЯ і Д" згідно договору оренди землі, зареєстрованого відділом Держкомзему у Каховському районі 20.12.2011 року за №652350004002045, розташованих за межами населених пунктів на території Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області, та передати земельні ділянки у власність членам фермерського господарства "СОФІЯ і Д".

Стягнути на користь ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1, АДРЕСА_1) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 1666 (одна тисяча шістсот шістдесят шість) грн. 65 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39766281, 73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136-а).

Стягнути на користь ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_2, АДРЕСА_2) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 1666 (одна тисяча шістсот шістдесят шість) грн. 65 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39766281, 73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136-а).

Стягнути на користь ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_3, АДРЕСА_2) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 1666 (одна тисяча шістсот шістдесят шість) грн. 65 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39766281, 73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136-а).

Стягнути на користь ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_4, АДРЕСА_2) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 1666 (одна тисяча шістсот шістдесят шість) грн. 65 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39766281, 73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136-а).

Стягнути на користь ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_5, АДРЕСА_3) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 1666 (одна тисяча шістсот шістдесят шість) грн. 65 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39766281, 73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136-а).

Стягнути на користь ОСОБА_8 (рнокпп НОМЕР_6, АДРЕСА_3) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 1666 (одна тисяча шістсот шістдесят шість) грн. 65 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39766281, 73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136-а).

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39766281, 73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136-а) протягом місяця з дня набрання рішенням законної сили надати суду звіт про його виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 05 лютого 2019 р.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 109020100