Рішення

від 07.11.2018 по справі 0840/2908/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 листопада 2018 року 17:01Справа № 0840/2908/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О.

та представників

позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт

про арешт коштів на рахунках платника податків

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт (далі - відповідач), в якій позивач просить суд застосувати арешт коштів платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Ухвалою від 23.07.2018, у зв'язку з невідповідністю позову вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

20.08.2018 до суду надійшли витребувані документи.

У зв'язку з перебуванням в період з 13.08.2018 по 02.09.2018 судді Бойченко Ю.П. у відпустці, що підтверджується наказом від 23.07.2018 №190 Про надання відпусток питання щодо відкриття провадження у справі вирішувалось 03.09.2018.

Ухвалою суду від 03.09.2018 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №0840/2908/18 та призначено судове засідання на 26.09.2018.

Ухвалою суду від 26.09.2018, за клопотанням представників сторін, провадження у справі зупинено для надання їм часу на примирення.

Ухвалою суду від 07.11.2018 провадження у справі поновлено.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відмовив у допуску службових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової перевірки, тому 17.04.2018 о 17:00 прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна ТОВ Іоліт . Із посиланням на норми Податкового кодексу України, з метою реалізації наданих податковому органу прав щодо проведення перевірок, просить задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, у своєму відзиві зазначає, що за приписами п. 94.10. ст. 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Вказує, що обґрунтованість рішення, прийнятого 17.04.2018, не перевірена протягом 96 годин, а продовжуватися зазначений строк не може. З урахуванням викладеного просить відмовити у задоволенні позову.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу Акорд .

У судовому засіданні 07.11.2018 на підставі ст.250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Іоліт (код ЄДРПОУ 37941934) зареєстровано в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку у Запорізькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (відділення в Олександрівському районі м. Запоріжжя).

05.04.2018 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області винесено наказ №1021 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Іоліт з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за 2017 рік та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ КАРГО СОЛЮШН за жовтень 2017 року та ТОВ УКРБУД ІНВЕСТ КОМПАНІ за листопад, грудень 2017 року. Необхідність проведення перевірки обґрунтована виявленням недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях по податку на додану вартість за період жовтень - грудень 2017 року, поданих платником податків, та наданням на письмові запити контролюючого органу від 27.11.2017, від 04.01.2018 пояснень без надання їх документальних підтверджень.

05.04.2018 головному бухгалтеру підприємства вручено копію наказу про проведення перевірки та пред'явлено службове посвідчення та направлення на перевірку від 05.04.2018 №756.

Відповідачем відмовлено у допуску до проведення перевірки у зв'язку із наміром оскарження дій щодо проведення перевірки, оскільки підприємство вважає її незаконною через мораторій на проведення перевірок, про що складено акт від 05.04.2018 №456/08-01-14-06/37941934.

17.04.2018 о 17:00, за зверненням начальника управління аудиту, в.о. заступником начальника ГУ ДФС у Запорізькій області винесено рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, відповідно до якого застосовується умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ Іоліт .

18.04.2018 о 15:40 до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою звернулось Головне управління ДФС у Запорізькій області, в якій просить суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю ІОЛІТ застосованого на підставі рішення в.о. заступника начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області від 17.04.2018.

Ухвалою суду від 18.04.2018 заяву Головного управління ДФС у Запорізькій області залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків заяви до 11:00 19.04.2018, шляхом подання до суду документу про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 19.04.2018, у зв'язку із невиконанням вимог ухвали про залишення без руху, заяву Головного управління ДФС у Запорізькій області повернуто.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2018 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишено без задоволення, ухвалу від 19.04.2018 - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 06.09.2018 касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу від 19.04.2018 та постанову від 02.07.2018 повернуто.

Вважаючи, що існують підстави для застосування адміністративного арешту коштів відповідача, контролюючий орган звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно пункту 78.5. статті 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно пункту 81.1. статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до абзацу 5 пункту 81.1. статті 81 Податкового кодексу України непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Тобто абзац 5 пункту 81.1. статті 81 Податкового кодексу України містить вичерпний перелік підстав, з яких платник податків може відмовитись від допуску посадових осіб до перевірки.

Відповідно до ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом (п. 94.1 ст. 94).

Арешт майна може бути застосовано, зокрема, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (підпункт 94.2.3 пункту 94.2 статті 94).

Пунктом 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Таким чином, податковому органу надано право, в разі недопуску суб'єктом господарювання до проведення перевірки, на звернення до суду з вимогою виключно про арешт майна платника податків.

В той же час податковий орган звернувся до суду з позовом до ТОВ Іоліт про арешт коштів платника податків у банках, обслуговуючих такого платника.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (п. 94.6 ст. 94).

Відповідно до підпункту 20.1.33. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд (у постановах від 16.05.2018 по справі № 813/662/17; від 14.03.2018 по справі №817/3875/14): …наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі…чинне законодавство послідовно розмежовує порядок накладення адміністративного арешту на майно платника податків, відмінне від коштів, та арешту коштів платника податків.

Суд зазначає, що податковим органом не доведено наявність підстав у податкового органу, передбачених пунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, для реалізації права на звернення до суду з позовом щодо накладення арешту на кошти.

Таким чином, доводи позовної заяви не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи і не дають підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Іоліт про арешт коштів на рахунках платника податків відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписано 05.02.2019.

Суддя Ю.П. Бойченко