Постанова

від 06.02.2019 по справі 826/2815/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/2815/18 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю А.Т.П. - № 3721 на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю А.Т.П. - № 3721 до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю А.Т.П - №3721 (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 липня 2017 року №0009921201, №0009931201 та від 21 вересня 2017 року №0053511209 та №0053501209.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки відповідачем у порушення вимог п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України не додано до спірних рішень розрахунок штрафних (фінансових) санкцій, у позивача відсутні відомості щодо розгляду заперечень на акти перевірки, які стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, а також порушено право платника податків бути присутнім під час проведення перевірки. Крім того, висновки щодо порушення позивачем строків сплати податків, передбачених п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України не відповідають фактичним обставинам, оскільки в розрахунковій таблиці, яка міститься в актах перевірки, наведені дані, які не відповідають даним обліку позивача.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 вересня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки викладені в акті перевірки висновки про порушення ТОВ А.Т.П. - №3721 строків сплати податків передбачених п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки в розрахунковій таблиці, яка міститься в акті перевірки наведені дані, які не відповідають даним обліку позивача.

Апеляційним судом розглянуто справу в порядку письмового провадження згідно частини 2 ст. 313, п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 21 вересня 2017 року №0053501209 встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, визначеного п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України та на підставі ст.126 Податкового кодексу України за затримку на 29, 28, 22 календарних дні сплати грошового зобов'язання 129507,16 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 25950,72 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення отримане позивачем 27 вересня 2017 року.

Податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 21 вересня 2017 року №0053511209 встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, визначеного п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України та на підставі ст.126 Податкового кодексу України за затримку на 61, 62, 75, 44, 61, 61, 61, 60, 61, 31, 31, 31, 59, 61, 31, 45, 61, 92, 62, 74, 43, 53 календарних дні сплати грошового зобов'язання 1248141,40грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 249627,29грн. Вказане податкове повідомлення-рішення отримане позивачем 11 жовтня 2017 року.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту про результати камеральної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати орендної плати за землю позивачем за період з 30 березня 2016 року по 07 вересня 2017 року від 07 вересня 2017 року №6917/26-15-12-09-19/19254401, яким встановлено порушення строків сплати податкових зобов'язань з орендної плати за землю, встановлених п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, а саме:

заборгованість у розмірі 38173,77грн. сплачена з затримкою на 61 календарний день (граничний термін сплати - 30 березня 2016 року, фактично сплачено 30 травня 2016 року);

заборгованість у розмірі 57000,00 грн. сплачена з затримкою на 62 календарних дні (граничний термін сплати - 30 березня 2016 року, фактично сплачено 31 травня 2016 року);

заборгованість у розмірі 18556,53 грн. сплачена з затримкою на 75 календарних дні (граничний термін сплати - 30 березня 2016 року, фактично сплачено 13 червня 2016 року);

заборгованість у розмірі 1443,47 грн. сплачена з затримкою на 44 календарних дні (граничний термін сплати - 30 квітня 2016 року, фактично сплачено 13 червня 2016 року);

заборгованість у розмірі 33530,00грн. сплачена з затримкою на 61 календарний день (граничний термін сплати - 30 квітня 2016 року, фактично сплачено 30 червня 2016 року);

заборгованість у розмірі 78756,83грн. сплачена з затримкою на 61 календарний день (граничний термін сплати - 30 квітня 2016 року, фактично сплачено 30 червня 2016 року);

заборгованість у розмірі 1444,17грн. сплачена з затримкою на 61 календарний день (граничний термін сплати - 30 квітня 2016 року, фактично сплачено 30 червня 2016 року);

заборгованість у розмірі 112286,13грн. сплачена з затримкою на 60 календарних дні (граничний термін сплати - 30 травня 2016 року, фактично сплачено 29 липня 2016 року);

заборгованість у розмірі 112285,73грн. сплачена з затримкою на 61 календарний день (граничний термін сплати - 30 червня 2016 року, фактично сплачено 30 серпня 2016 року);

заборгованість у розмірі 1445,57грн. сплачена з затримкою на 31 календарний день (граничний термін сплати - 30 липня 2016 року, фактично сплачено 30 серпня 2016 року);

заборгованість у розмірі 112284,73грн. сплачена з затримкою на 31 календарний день (граничний термін сплати - 30 липня 2016 року, фактично сплачено 30 серпня 2016 року);

заборгованість у розмірі 1446,27грн. сплачена з затримкою на 31 календарний день (граничний термін сплати - 30 серпня 2016 року, фактично сплачено 30 вересня 2016 року);

заборгованість у розмірі 112284,03грн. сплачена з затримкою на 59 календарних дні (граничний термін сплати - 30 серпня 2016 року, фактично сплачено 28 жовтня 2016 року);

заборгованість у розмірі 112283,33грн. сплачена з затримкою на 61 календарний день (граничний термін сплати - 30 вересня 2016 року, фактично сплачено 30 листопада 2016 року);

заборгованість у розмірі 1447,67грн. сплачена з затримкою на 31 календарний день (граничний термін сплати - 30 жовтня 2016 року, фактично сплачено 30 листопада 2016 року);

заборгованість у розмірі 112282,63грн. сплачена з затримкою на 45 календарних дні (граничний термін сплати - 30 жовтня 2016 року, фактично сплачено 14 грудня 2016 року);

заборгованість у розмірі 90934,52грн. сплачена з затримкою на 61 календарний день (граничний термін сплати - 30 листопада 2016 року, фактично сплачено 30 січня 2017 року);

заборгованість у розмірі 22795,78грн. сплачена з затримкою на 92 календарний день (граничний термін сплати - 30 листопада 2016 року, фактично сплачено 02 березня 2017 року);

заборгованість у розмірі 100321,22грн. сплачена з затримкою на 62 календарних дні (граничний термін сплати - 30 грудня 2016 року, фактично сплачено 02 березня 2017 року);

заборгованість у розмірі 13409,08грн. сплачена з затримкою на 74 календарних дні (граничний термін сплати - 30 грудня 2016 року, фактично сплачено 14 березня 2017 року);

заборгованість у розмірі 9733,45грн. сплачена з затримкою на 43 календарних дні (граничний термін сплати - 30 січня 2017 року, фактично сплачено 14 березня 2017 року);

заборгованість у розмірі 103996,79грн. сплачена з затримкою на 53 календарних дні (граничний термін сплати - 30 січня 2017 року, фактично сплачено 24 березня 2017 року);

заборгованість у розмірі 126615,32грн. сплачена з затримкою на 22 календарних дні (граничний термін сплати - 02 березня 2017 року, фактично сплачено 24 березня 2017 року).

Відповідальність за порушення передбачена п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням-рішенням від 11 липня 2017 року №0009921201 встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ, визначеного п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України та на підставі ст.126 Податкового кодексу України за затримку на 28 та 22 календарних дні сплати грошового зобов'язання 26666,50грн. зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 2666,65грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 11 липня 2017 року №0009931201 встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ, визначеного п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України та на підставі ст.126 Податкового кодексу України за затримку на 85, 67, 62, 61, 59, 58, 57, 55, 54, 53, 52, 45, 36, 31 календарних дні грошового зобов'язання 220426,95грн. зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 44085,39грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту про результати камеральної перевірки своєчасності сплати ПДВ від 26 травня 2017 року №293/26-15-12-00-20/01-19254401, яким встановлено порушення позивачем граничних термінів сплати податкових зобов'язань, визначених п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України, а саме:

заборгованість у розмірі 6101,75грн., нарахована самостійно згідно податкової декларації з ПДВ за жовтень 2016 року №9220536041 від 17 листопада 2016 року, фактично сплачена 23 лютого 2017 року з затримкою 85 календарних дні;

заборгованість у розмірі 1600,80грн., нарахована самостійно згідно податкової декларації з ПДВ за листопад 2016 року №9244113704 від 16 грудня 2016 року, фактично сплачена 07 березня 2017 року з затримкою 67 календарних дні;

заборгованість у розмірі 8339,50грн., нарахована самостійно згідно податкової декларації з ПДВ за червень 2016 року №9123265915 від 18 липня 2016 року, фактично сплачена 30 вересня 2016 року з затримкою 62 календарних дні;

заборгованість у розмірі 15854,005грн., нарахована самостійно згідно податкової декларації з ПДВ за листопад 2016 року №9244113704 від 16 грудня 2016 року, фактично сплачена 02 березня 2017 року з затримкою 62 календарних дні;

заборгованість у розмірі 3272,45грн., нарахована самостійно згідно податкової декларації з ПДВ за травень 2016 року №9099218818 від 15 червня 2016 року, фактично сплачена 30 серпня 2016 року з затримкою 61 календарний день;

заборгованість у розмірі 11446,50грн., нарахована самостійно згідно податкової декларації з ПДВ за серпень 2016 року №9169106459 від 15 вересня 2016 року, фактично сплачена 30 листопада 2016 року з затримкою 61 календарний день;

заборгованість у розмірі 14464,00грн., нарахована самостійно згідно податкової декларації з ПДВ за жовтень 2016 року №9220536041 від 17 листопада 2016 року, фактично сплачена 30 січня 2017 року з затримкою 61 календарний день;

заборгованість у розмірі 12145,50грн., нарахована самостійно згідно податкової декларації з ПДВ за липень 2016 року №9146568114 від 16 серпня 2016 року, фактично сплачена 28 жовтня 2016 року з затримкою 59 календарних дні;

заборгованість у розмірі 15393,00грн., нарахована самостійно згідно податкової декларації з ПДВ за червень 2016 року №9123265915 від 18 липня 2016 року, фактично сплачена 26 вересня 2016 року з затримкою 58 календарних дні;

заборгованість у розмірі 17939,00грн., нарахована самостійно згідно податкової декларації з ПДВ за травень 2016 року №9099218818 від 15 червня 2016 року, фактично сплачена 26 серпня 2016 року з затримкою 57 календарних дні;

заборгованість у розмірі 16111,00грн., нарахована самостійно згідно податкової декларації з ПДВ за серпень 2016 року №9169106459 від 15 вересня 2016 року, фактично сплачена 24 листопада 2016 року з затримкою 55 календарних дні;

заборгованість у розмірі 14102,00грн., нарахована самостійно згідно податкової декларації з ПДВ за липень 2016 року №9146568114 від 16 серпня 2016 року, фактично сплачена 24 жовтня 2016 року з затримкою 55 календарних дні;

заборгованість у розмірі 3607,20грн., нарахована самостійно згідно податкової декларації з ПДВ за листопад 2016 року №9244113704 від 16 грудня 2016 року, фактично сплачена 23 лютого 2017 року з затримкою 55 календарних дні;

заборгованість у розмірі 11794,25грн., нарахована самостійно згідно податкової декларації з ПДВ за жовтень 2016 року №9220536041 від 17 листопада 2016 року, фактично сплачена 23 січня 2017 року з затримкою 54 календарних дні;

заборгованість у розмірі 17175,20грн., нарахована самостійно згідно податкової декларації з ПДВ за грудень 2016 року №9266062007 від 17 січня 2017 року, фактично сплачена 24 березня 2017 року з затримкою 53 календарних дні;

заборгованість у розмірі 10656,00грн., нарахована самостійно згідно податкової декларації з ПДВ за грудень 2016 року №9266062007 від 17 січня 2017 року, фактично сплачена 23 березня 2017 року з затримкою 52 календарних дні;

заборгованість у розмірі 21828,50грн., нарахована самостійно згідно податкової декларації з ПДВ за вересень 2016 року №9193837127 від 17 жовтня 2016 року, фактично сплачена 14 грудня 2016 року з затримкою 45 календарних дні;

заборгованість у розмірі 781,80грн., нарахована самостійно згідно податкової декларації з ПДВ за грудень 2016 року №9266062007 від 11 січня 2017 року, фактично сплачена 07 березня 2017 року з затримкою 36 календарних дні;

заборгованість у розмірі 9003,50грн., нарахована самостійно згідно податкової декларації з ПДВ за червень 2016 року №9123265915 від 18 липня 2016 року, фактично сплачена 30 серпня 2016 року з затримкою 58 календарних дні;

заборгованість у розмірі 4208,50грн., нарахована самостійно згідно податкової декларації з ПДВ за липень 2016 року №9146568114 від 16 серпня 2016 року, фактично сплачена 30 вересня 2016 року з затримкою 31 календарних дні;

заборгованість у розмірі 4782,50грн., нарахована самостійно згідно податкової декларації з ПДВ за вересень 2016 року №9193837127 від 17 жовтня 2016 року, фактично сплачена 30 листопада 2016 року з затримкою 31 календарних дні;

заборгованість у розмірі 363,50грн., нарахована самостійно згідно податкової декларації з ПДВ за серпень 2016 року №9169106459 від 15 вересня 2016 року, фактично сплачена 28 жовтня 2016 року з затримкою 28 календарних днів;

заборгованість у розмірі 26303,00грн., нарахована самостійно згідно податкової декларації з ПДВ за січень 2017 року №9022640298 від 17 лютого 2017 року, фактично сплачена 24 березня 2017 року з затримкою 22 календарних дні.

Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що товариством порушено терміни сплати узгоджених сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з орендної плати за землю з юридичних осіб у зв'язку із чим застосування контролюючим органом штрафних санкцій за порушення термінів сплати узгодженого грошового зобов'язання є правомірним.

Надаючи оцінку вищевказаним висновкам суду першої інстанції та доводам позивача наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів виходить із правових позицій Верховного Суду, викладених в постановах від 04.04.2018 р. по справі № 815/5491/16, від 05.08.2018 р. по справі № 821/1750/17, від 17.04.2018 р. № 2а/0570/4025/12, від 02.10.2018 р. у справі № 820/1824/17.

Так, Верховним Судом сформовано правову позицію щодо можливості застосування до платника податків штрафних санкцій при виконанні контролюючим органом встановленого положеннями пункту 87.9 статті 87 Податкового Кодексу України обов'язку зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати.

Зокрема, в постанові Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі №815/5491/16 зазначено, що у випадку перенаправлення контролюючим органом коштів на оплату поточних податкових зобов'язань у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, у такого платника податків виникає недоїмка за податковими зобов'язаннями за поточні податкові періоди, яка погашається у порядку, визначеному пунктом 87.9 ст. 87 ПК України та у випадку несвоєчасного погашення якої, ДПІ нараховує штраф у розмірах, установлених ст. 126 ПК України у залежності від терміну затримки.

При цьому, санкція норми ст. 126 ПК України передбачає застосування до платника податків штрафу у випадку несплати ним у строки, встановлені цим кодексом узгодженої суми грошового зобов'язання безвідносно до підстав її виникнення. Будь-яких винятків до випадків застосування контролюючим органом норм пункту 87.9 ст. 87 ПК України, стаття 126 не містить. Розрахунок сум штрафних санкцій позивачем у судовому процесі не оспорюється.

Отже, за встановлення у судовому процесі обставин наявності у позивача податкового боргу, на погашення якого були направлені кошти, сплачені позивачем в рахунок поточних податкових зобов'язань, ДПІ було правомірно нараховано штраф за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань на підставі ст. 126 ПК України.

Тому, зарахування контролюючим органом на підставі приписів пункту 87.9 статті 87 Податкового Кодексу України коштів, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу, не унеможливлює застосування до платника податку штрафних санкцій за неналежне виконання ним податкових зобов'язань.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем самостійно визначене грошове зобов'язання з податку на додану вартість згідно зазначених вище податкових декларацій з граничними термінами сплати, фактично порушивши дати сплати, оскільки суми коштів, які сплачувались позивачем за самостійно визначеними податковими зобов'язаннями зараховувались контролюючим органом в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення у зв'язку з наявністю у позивача податкового боргу, що вбачається з наявних в матеріалах справи облікових даних ТОВ А.Т.П. - №3721 з ПДВ за період 2016-2017 роки та з орендної плати за землю з юридичних осіб за 2016-2017 роки та не спростовано позивачем у судовому засіданні.

При цьому, надані позивачем докази сплати податкових зобов'язань за перевіряємий період не спростовують наявності у нього податкового боргу та, як наслідок, зарахування відповідачем сплачених сум в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

В контексті наведеного вище колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що товариством порушено терміни сплати узгоджених сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з орендної плати за землю з юридичних осіб, визначених Податковим кодексом України.

Таким чином, оскільки позивачем несвоєчасно сплачено грошові зобов'язання з податку на додану вартість та з орендної плати за землю з юридичних осіб за вказаний період, висновок податкового органу про порушення позивачем п.287.3 ст.287, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України та застосування штрафу відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, є правомірним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 244, 250, 257, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю А.Т.П.-№ 3721 залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Л.О.Костюк

О.Є.Пилипенко