Постанова

від 05.02.2019 по справі 826/5914/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/5914/18 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Лічевецького І.О., Ісаєнко Ю.А.

за участю секретаря Антоненко К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю САТУРН - ЛОГІСТІК

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 року

у справі №826/5914/18 (розглянутої у відкритому судовому засіданні)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю САТУРН - ЛОГІСТІК

до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2018 року ТОВ САТУРН - ЛОГІСТІК звернулося у суд із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №0035144001 від 29.12.2017.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що податковий орган неправильно визначив партію товару, з якої було безпосередньо реалізовано алкогольні напої за цінами нижчими за мінімально оптово - відпускні, та як наслідок, неправильно визначив суму грошового зобов'язання позивачу за вчинене порушення. Також, позивач вказує, на те, що перевірка проведена та оформлена із порушенням вимог чинного законодавства.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Судове рішення умотивоване тим, що оспорюване податкове повідомлення - рішення прийнято у відповідності до вимог законодавства.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

В обгрунутвання вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що під час розгляду адміністративної справи суд першої інстанції в неповній мірі дослідив докази і неправильно встановив обставини справи. Зокрема, на думку позивача, місцевий суд не врахував доводи позивача та не дослідив докази надані позивачем щодо обсягу та вартості отриманих партій товару, з яких саме були реалізовані алкогольні напої за цінами нижчими за мінімально оптово - відпускних цін, і відповідно неправильно встановив обставини справи.

Відповідачем було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом при прийнятті рішення норм процесуального та матеріального права.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечував та просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити з огляду на її необґрунтованість та безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення, з таких підстав.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315, статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права.

Відповідно до положень ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, контролюючим органом 22.11.2017 року проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, суб'єкта господарювання - ТОВ САТУРН-ЛОГІСТІК , за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 102.

За результатами фактичної перевірки складено акт від 27.11.2017 року №26/2835/40/40208901, згідно висновків якого встановлено факт реалізації горілки зі складу, який розташований за адресою: м. Київ. вул. Кирилівська, 102, за цінами нижчими за мінімальні оптово-відпускні ціни, встановлені постановою Кабінету Міністрів від 30.10.2008 № 957 Про встановлення мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв , чим порушено ст. 18 Закону України Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв і тютюнових виробів .

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач подав заперечення, за результатом розгляду якого висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0035144001 від 29.12.2017 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 3832162,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Уважаючи податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся у суд із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України ).

Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України від 19.12.1995 № 481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - Закон №481/95).

Згідно ст. 1 цього Закону мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.

З матеріалів справи убачається та не спростовується учасниками справи, що під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено факти реалізації горілки зі складу який розташований за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 102, за цінами нижчими за мінімальні оптово-відпускні ціни, а саме (товар, відпускна ціна, реалізація товару -товарно-транспортними накладними, сертифікат відповідності): Люботин Горілка Преміум Пшенична 0,25л - 23,10 грн., 13.09.2017 №РП!-34643, UA1.007.X000862-09; Люботин Горілка Преміум Срібна 0,25л - 23,10 грн., 13.09.2017 №РП!-34643, UA1.007.X000862-09; Люботин Горілка Преміум Відбірна 0,25л - 23,10 грн., 13.09.2017 №РП!-34643, UA1.007.X000862-09; Люботин Горілка Преміум Житня 0,25л - 23,10 грн., 13 09.2017 №РП!-34643, UA1.007.X000862-09; Люботин Горілка Пшенична 0,25л - 22,62 грн., 13.09.2017 №РП!-34643, UA1.007.X001367-12; Люботин Горілка Пшенична 0.25л - 26,04 грн., 19.09.2017 №РП!-31659, UA1.007.X001367-12; Люботин Горілка Пшенична 0,25л - 26,82 грн., 19.09.2017 №РП!-31711, UA1.007.Х001367-12; Люботин Горілка Пшенична 0,5л - 51,90 грн., 19.09.2017 №РП!-31659, UA1.007.X001367-12; Люботин Горілка Пшенична 0,5л - 53,58 грн., 19.09.2017 №РП!-31711, UA1.007.X001367-12; Люботин Горілка Пшенична 0,25л - 26,52 грн., 20.09.2017 №РП!-32259, UA1.007.Х001367-12; Люботин Горілка Пшенична 0,25л - 26,52 грн., 23.09.2017 №РП!-34246, UA1.007.X001367-12; Люботин Горілка Пшенична 0,25л - 26,52 грн., 27.09.2017 №РП!-35279, UA1.007.Х001367-12; Люботин Горілка Пшенична 0,25л - 26,52 грн., 27.09.2017 №РП!-35284, UA1.007.Х001367-12; Люботин Горілка Пшенична 0,25л - 22,62 грн., 03.10.2017 №РП!-41146, UA1.007.X001854-14; Люботин Горілка Преміум Пшенична 0,100л - 10,44 грн., 03.10.2017 №РП!-41146, UA1.007.X001367-12.

Згідно з Розмірами мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 Про встановлення розділу мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, мінімально оптово-відпускна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту у товарі на Горілка та лікеро-горілчані вироби, інші складала 268,67 грн., а роздрібна ціна складає 397,76 грн.

Тобто, горілка: Преміум Пшенична , Преміум Срібна , Преміум Відбірна , Преміум Житня , 0,25 л. мала коштувати 26,87 грн. (267,67*0,25*0,4); Преміум Пшенична 0,5 л мала коштувати 53,74 грн. (268,67*0,5*0,4); Преміум Пшенична 0,100 л мала коштувати 10,75 грн. (268,67*0,1*0,4).

Факт реалізація вказаного товару за цінами нижчими за мінімальні оптово-відпускні ціни підтверджується копіями товарно - транспортних накладних та не заперечується позивачем.

Разом з тим, позивач вказує на те, що податковий орган неправильно встановив суму штрафної санкції, не визначив партію товару, з якої було безпосередньо реалізовано алкогольні напої за цінами нижчими за мінімально оптово - відпускні, та як наслідок, неправильно визначив суму грошового зобов'язання позивачу за вчинене порушення.

Суд першої інстанції необґрунтовано не погодився із вказаними доводами позивача, ураховуючи наступне.

Відповідно до статті 17 Закону №481/95 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару , розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Згідно Державного стандарту України 3993-2000 Товарознавство. Термін та визначення партія товару - це визначена кількість товарів одного або декількох найменувань, закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом.

Відповідно до листа Державної податкової адміністрації України від 26.06.2002 №2704/21-4317, яким роз'яснено поняття отримана партія товару , визначеного в ст. 17 Закону№481/95 отримана партія товару - це сукупність одиниць продукції одного або декількох найменувань, відвантажених або отриманих по одному товаросупровідному документу.

Як зазначалося вище, спірним податковим повідомленням - рішенням податковим органом до позивача застосовано штрафну санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у сумі 3 832 162 грн. Розмір штрафної санкції відповідачем розраховано виходячи з вартості всіх партій алкогольних напоїв, отриманих позивачем за різними накладними та від різних постачальників за 2016 -2017 рік, що не заперечується відповідачем та підтверджується наданим розрахунком.

Однак, податковий орган, приймаючи спірне рішення, не урахував партії товару, з яких було безпосередньо реалізовано алкогольні напої за цінами нижчими за мінімально оптово - відпускних цін, та як наслідок, неправильно визначив суму штрафу позивачу за вчинене порушення.

Так, в матеріалах справи містяться копії накладних з яких були реалізовані позивачем алкогольні напої, за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін, а саме: №ХА0811001 від 11.08.2017 року та №ХА0709003 від 09.07.2017 року на загальну суму 165495, 00 грн., що підтверджується наявними в справі копіями видаткових накладних, за якими реалізовано товар, що є вартістю партій товару, з розрахунку якої повинна визначатися сума штрафних санкцій згідно ст. 17 Закону №481/95, та оборотно - сальдовими відомостями, які давали можливість податковому органу встановити партію товару з якої реалізовано продукцію.

Таким чином, податковий орган не вірно визначив розмір фінансових санкцій за здійснене позивачем правопорушення.

Покликання відповідача на те, що за наданими позивачем до перевірки документами неможливо ідентифікувати з якої отриманої партії товару реалізовано алкогольні напої за цінами нижчими за мінімально оптово-відпускні, є необґрунтованими.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 4 Податкового кодексу України одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу

Тож, саме податковий орган відповідно до принципу офіційності повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних сум штрафних санкцій, та правомірність прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.03.2018 р. у справі № 813/2758/16.

Апеляційний суд також враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 23.07.2002 р. у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , відповідно до яких адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, має саме податкове управління.

Усупереч вищенаведеному, відповідач не надав суду доказів та не навів доводів, які б підтверджували правомірність прийняття ним спірного податкового повідомлення - рішення в частині визначення розміру штрафної санкції позивачу.

Отже, ураховуючи, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності за порушення вимог законодавства в сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що виявилось у реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін на такий товар, відповідачем надано невірну оцінку фактам, що потягло неправильне визначення розміру штрафних (фінансових) санкцій, та оскільки суд не наділений повноваженнями зменшувати розмір адміністративного стягнення, спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 242, 246, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю САТУРН - ЛОГІСТІК - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 року - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №0035144001 від 29.12.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 код ЄДРПОУ 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю САТУРН - ЛОГІСТІК (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 102 код ЄДРПОУ 40208901) судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 143706 (сто сорок три тисячі сімсот шість) грн. 10 коп.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст постанови виготовлено 07 лютого 2019 року.