Постанова

від 06.02.2019 по справі 823/1919/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/1919/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.П. Тимошенко

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Держпраці у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Формула систем безпеки Центр до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання постанов протиправними та їх скасування,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Формула систем безпеки Центр звернулося до суду з даним позовом, в якому просить визнати незаконними та скасувати постанови заступника начальника Управління Держпраці у Черкаській області Жаркової М.В. від 17.04.2018: №23-01-86/0112-114 про накладення на ПП Формула систем безпеки Центр штрафу у розмірі 111690,00 грн;, та №23-01-86/0112-113 про накладення на ПП Формула систем безпеки Центр штрафу у розмірі 11169,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що інспекційне відвідування ПП Формула систем безпеки Центр проведено за відсутності правових підстав, передбачених Законом України від 05.04.2007 №877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295. Позивач вказує, що висновки інспекції ґрунтуються на непідтверджених фактах

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю, при цьому, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено, порушення позивачем ст. 24 КЗпП України, а саме: факту допуску працівника ОСОБА_4 до роботи охоронця без оформлення трудового договору. Крім того, суд першої інстанції взяв до уваги постанову суду у справі про адміністративне правопорушення №711/2626/18 в частині невчасної виплати відпускних ОСОБА_5, якою закрито провадження по справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Разом із тим, суд вказав про визнання позивачем порушення в частині несвоєчасної виплати працівникам ОСОБА_6 та ОСОБА_7 при звільненні всіх сум, що належить їм від підприємства, що підтверджує наявність порушення ч. 1 ст. 116 КЗпП України.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він, вказуючи на правильність і законність рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, відхиливши доводи апеляційної скарги як необґрунтовані.

Згідно п.2 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду необхідно скасувати, з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що 07 березня 2018 року до заступника начальника Управління Держпраці у Черкаській області надійшла службова записка начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Кучер Г.О., про необхідність проведення інспекційного відвідування у ПП Формула систем безпеки Центр з метою встановлення трудових відносин між ОСОБА_4 та ПП Формула систем безпеки Центр . Згідно зі службовою запискою, під час проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_9 встановлено, що між ФОП ОСОБА_9 та ПП Формула систем безпеки Центр укладено договір про надання послуг охорони від 01.10.2017 №693-БГП. На момент інспекційного відвідування в залі магазину знаходилась представник вказаної охоронної фірми ОСОБА_4, яка під час інспекційного відвідування швидко залишила приміщення.

Наказом Управління Держпраці у Черкаській області від 20.03.2018 №121-Н призначено у період з 22.03.2018 до 04.04.2018 позаплановий захід (інспекційне відвідування) у ПП Формула систем безпеки Центр (п. 4 вказаного наказу).

Згідно з направленням на проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання та його структурного підрозділу від 20.03.2018 №405, посадовим особам відповідача доручається провести позаплановий захід (інспекційне відвідування) з питань оформлення трудових відносин з найманими працівниками, робочого часу, часу відпочинку, оплати праці ПП Формула систем безпеки Центр .

З 22.03.2018 до 26.03.2018 посадовими особами Управління Держпраці у Черкаській області проведено інспекційне відвідування приватного підприємства Формула систем безпеки Центр , за наслідками якого складено акт №23-01-86/0112 від 26.03.2018.

В акті інспекційного відвідування встановлено порушення трудового законодавства, зокрема: всупереч ст. 24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413, було допущено до роботи охоронцем ОСОБА_4 без укладення трудового договору, без оформлення наказу та без повідомлення органу Державної фіскальної служби; заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується пізніше ніж за три дні до її початку, чим порушено вимоги ч. 4 ст. 115 КЗпП України, ст. 21 Закону України Про відпустки . Так, ОСОБА_5 надано щорічну відпустку з 04.11.2017 відповідно до наказу від 04.11.2017 № ФСБ/К-0089, а заробітна плата за весь її час зарахована на картковий рахунок 13.12.2017 (картка рахунку 313 за грудень 2017 року); при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, провадиться не в день звільнення, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 116 КЗпП України. Так, ОСОБА_6 звільнено з роботи наказом від 30.11.2017 № ФСБ/К-0093, а остаточний розрахунок ним отримано 13.12.2017 відповідно до картки рахунку 313 за грудень 2017 року; ОСОБА_7 звільнено з роботи наказом від 14.12.2017 № ФСБ/К-0094, а остаточний розрахунок ним отримано 17.01.2018 (відповідно до прибуткових касових ордерів по касі за 17.01.2018).

26 березня 2018 року посадовою особою Управління Держпраці у Черкаській області винесено припис про усунення виявлених порушень №23-01-86/0112-0066, із визначенням строків усунення порушень, складено протокол про адміністративне правопорушення №23-01-86/0062, в якому встановлено, що директор ПП Формула систем безпеки Центр ОСОБА_10 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та протокол про адміністративне правопорушення №23-01-86/0063, в якому встановлено, що директор ПП Формула систем безпеки Центр ОСОБА_10 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі акта інспекційного відвідування, 17 квітня 2018 року заступником начальника Управління Держпраці у Черкаській області Жарковою М.В. прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №23-01-86/0112-114, згідно з якою встановлено, що ОСОБА_4, яка виконувала функції охоронця, допущено до роботи без укладення трудового договору та повідомлення територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за встановленою формою, чим порушено вимоги ст. 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України №413 від 17.06.2015, тому, відповідно до ст. 259 КЗпП України, на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, накладено на ПП Формула систем безпеки Центр штраф у розмірі 111690,00 грн.

Також, прийнято постанову про накладення штрафу №23-01-86/0112-113, згідно з якою встановлено, що заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується пізніше ніж за три дні до її початку, чим порушено вимоги ч. 4 ст. 115 КЗпП України, ст. 21 Закону України Про відпустки ; при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, провадиться не в день звільнення, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 116 КЗпП України, тому, відповідно до ст. 259 КЗпП України та на підставі абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП України на ПП Формула систем безпеки Центр накладено штраф у розмірі 11169,00 грн.

Вказані постанови про накладення штрафу є предметом цього позову, оскільки позивач вважає їх протиправними.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду, що діяв правомірно, проте, колегія суддів не може повною мірою погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-У (далі - Закон № 877), відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, регулюються цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону № 877-У, заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Статтею 259 Кодексу законів про працю України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України № 877-У, заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Так, згідно зі ст. 12 Конвенції МОП № 81, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції, та здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Згідно зі ст. 16 вказаної Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Тобто, Конвенція МОП № 81 визначає безумовне дискреційне повноваження інспектора самостійно приймати рішення щодо необхідності проведення інспектування того чи іншого роботодавця для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.

Отже, посилання позивача щодо неправомірності дій відповідача по проведенню інспекційного відвідування не ґрунтуються на нормах законодавства.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суд, викладеною у постанові від 22.03.2018 у справі 697/2073/17.

В свою чергу, Кабінет Міністрів України постановою від 26.04.2017 № 295 затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (пункт 19 Порядку № 295).

Згідно з пунктом 23, 24 Порядку № 295 припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю. Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються (пункт 28 Порядку № 295).

Разом з тим, згідно п.29 Порядку № 295, заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Так, згідно ч. 3 ст. 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу від 17.06.2015 №413 установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника.

Відповідно до ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема, встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. При цьому такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті інспекційного відвідування та доведений належними доказами.

Так, в акті інспекційного відвідування встановлено, що всупереч ст. 24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413, ОСОБА_4 було допущено до роботи охоронцем без укладення трудового договору, без оформлення наказу та без повідомлення органу Державної фіскальної служби.

Суд першої інстанції, скасовуючи постанову про накладення штрафу за вказане порушення законодавства про працю, дійшов до висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем ст. 24 КЗпП України, а саме: факту допуску працівника ОСОБА_4 до роботи охоронцем без оформлення трудового договору.

При цьому, суд першої інстанції дав оцінку договору підряду від 01.03.2018, письмовим поясненням ОСОБА_4, договору №693-БГП від 01.01.2017, відповідним відеоматеріалам інспекційного відвідування.

Разом із тим, відповідно до постанови Придніпровського районного суду м.Черкаси з урахуванням постанови Апеляційного суду Черкаської області від 14.06.2018 у справі №711/2626/18 (а.с.57-62, містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за №74710754), установлений факт того, що ОСОБА_4 було допущено позивачем до роботи охоронцем без укладення трудового договору, без оформлення наказу, та без повідомлення органу Державної фіскальної служби, і не прийнято до уваги наявність цивільно-правового договору підряду, який носив разовий характер з метою можливої заміни охоронця у разі відсутності такого з посиланням на норми ч.1 ст. 11 ЗУ Про охоронну діяльність , відповідно до якої, персоналом охорони можуть бути дієздатні громадяни України, які досягли 18-річного віку, пройшли відповідне навчання або професійну підготовку,уклали трудовий договір із суб'єктом господарювання та подали документи, що вони: не перебувають на обліку в органах охорони здоров'я з приводу психічної хвороби, алкоголізму чи наркоманії; не мають непогашеної чи не знятої судимості за скоєння умисних злочинів; не мають обмежень, встановлених судом щодо виконання покладених на них функціональних обов'язків; не мають обмежень за станом здоров'я для виконання функціональних обов'язків; зареєстровані за місцем проживання в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судовими рішеннями у справі №711/2626/18 встановлено факт допущення позивачем до роботи ОСОБА_4 без укладення трудового договору, чим порушено ст.24 КЗпП України, отже, постанова про накладення штрафу №23-01-86/0112-114 про накладення на ПП Формула систем безпеки Центр штрафу у розмірі 111690,00 грн є правомірною та не підлягає скасуванню.

Разом з тим, з цих же самих судових рішень вбачається, що в частині невчасної виплати відпускних ОСОБА_5 провадження по справі закрито на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність постанови відповідача від 17.04.2018 №23-01-86/0112-113, оскільки процесуального регулювання виокремлення з постанови про адміністративне правопорушення певної частини штрафу за інші порушення, охоплені цією ж постановою, чинне законодавство не містить

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Черкаській області задовольнити частково .

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2018 року скасувати в частині задоволення позовних вимог Приватного підприємства Формула систем безпеки Центр про визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника Управління Держпраці у Черкаській області Жаркової Марини Вікторівни від 17.04.2018 №23-01-86/0112-114 про накладення на Приватне підприємство Формула систем безпеки Центр штрафу у розмірі 111690,00 грн та прийняти постанову, якою у задоволенні позову в цій частині - відмовити .

В іній частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2018 року залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Карпушова

А.Г. Степанюк