Постанова

від 06.07.2007 по справі 37/239-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2007 р.                                                

Справа № 37/239-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слюсарева Л.В.,

судді Білоконь Н.Д. , Фоміна В.О.

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників:

прокурора - Малінки В.Є., посвідчення № 9 від 02.02.2007 р.;

позивача -Осипової Н.В., довіреність у справі;    

відповідача -  Клікіч В.В.,

директор; Гончаренко О.В., довіреність № 38 від 12.06.07р.;   

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського  апеляційного господарського

суду апеляційну скаргу  відповідача (вх.

№ 1541Х/1-13) на рішення господарського суду Харківської області від 27.03.07

р. по справі № 37/239-06

за позовом  Прокурора м.

Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та

приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської

ради, м.Харків

до Приватної фірми "Теплохимзащита", м. Харків

про розірвання договору оренди, виселення та передачу приміщення,

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.03.07р.

(суддя Доленчук Д.О.) задоволено клопотання позивача про залишення без розгляду

клопотання сторін про затвердження мирової угоди, залишено без розгляду

клопотання сторін про затвердження мирової угоди. Позов задоволено повністю.

Розірвано договір оренди нежитлового приміщення № 303 від 01.09.2003 року,

укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Харківської

міської ради  та приватною фірмою

"Теплохимзащита"  на

користування  нежитловим приміщенням

загальною площею 69, 4 кв. м., що розташоване за адресою: м. Харків, вул. 2-ї

П'ятирічки, 57, лит. "А-5".

Виселено приватну фірму "Теплохимзащита" з нежитлового

приміщення загальною площею 69, 4 кв. м., що розташовано за адресою: м. Харків,

вул. 2-ї П'ятирічки, 57, лит. "А-5" та передано це приміщення

Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та

комунального майна Харківської міської ради.

Стягнуто з Приватної фірми "Теплохимзащита"  на користь державного бюджету  85,00 грн. державного мита, на користь ДП

"Судовий інформаційний центр”  -

118,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився,

звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною

скаргою, в якій посилаючись на неповне з"ясування обставин, що мають

значення для справи, просить рішення скасувати, в задоволенні позовних вимог  відмовити.

Прокурор в наданих суду письмових поясненнях та в судовому

засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, посилаючись на порушення

відповідачем пункту 4.11 договору оренди № 303 від 01.09.2003р.  та ст. 10 Закону України “Про пожежну

безпеку”, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду

першої інстанції -без змін.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу посилається на порушення

відповідачем основного зобов”язання по договору оренди, передбаченого ст. 10

Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, п. 4.11 договору

оренди № 303 від 01.09.2003 року, згідно з яким відповідач зобов”язаний

узгодити призначення приміщення з органами пожежної державної охорони району по

місцю знаходження об”єкта оренди. До того ж, позивач вказує на ст. 10 Закону

України “ Про пожежну безпеку”, просить оскаржуване рішення суду першої

інстанції залишити без змін, а скаргу -без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної

скарги,  відзиву на неї, заслухавши

пояснення прокурора та представників сторін, перевіривши правильність

застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального

права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає

задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.07.1998 року між Управлінням

комунального майна та приватизації Харківської міської ради та приватною фірмою

"Теплохимзащита" було укладено договір № 169 оренди нежитлового

приміщення (будівлі) , строком дії до 08.07.2003 року.

01.09.2003р. між позивачем та відповідачем замість договору № 169

від 08.07.1998р. було укладено договір № 303 оренди нежитлового приміщення

(будівлі) (арк. спр. 6-8), відповідно до умов якого відповідачу було надано у

користування нежитлове приміщення, загальною площею 69, 4 кв. м., розташоване

за адресою: м. Харків, вул. 2-ї П'ятирічки, 57, лит. "А-5", про що

свідчить акт прийому-передачі до орендного користування нежитлового приміщення

(будівлі) від 01.09.2003 року (арк. спр. 9).

Пунктом 8.1. вказаного договору оренди визначено строк його дії: з

01.09.2003 р. по 01.09.2008 р.

Прокурор та позивач в обгрунтування позовних вимог посилаються на

те, що  відповідачем  в порушення ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу

України, відповідно до якої зобов”язання підлягає виконнанню у строк (термін),

який у ньому встановлено, не надано управлінню комунального майна та  приватизації 

відповідних дозвільних документів, передбачених пунктами 4.7, 4.11,

4.12, 4.15 договору оренди. До того ж прокурор та позивач посилаються на

використання відповідачем орендованого приміщення не за цільовим призначенням,

у зв”язку з чим просять в порядку  ч. 1

ст. 783 Цивільного кодексу України розірвати договір оренди. 

Відповідно до пункту 4.7. договору відповідач зобов"язан в

місячний термін з моменту укладення цього договору укласти і надати позивачу

договори на оплату експлуатаційних витрат, які пов"язані з поточним

утриманням будівлі і орендованого приміщення з наступними організаціями (при

умові надання нами відповідних послуг): 1. ТВО "Харківкомунпромвод";

2. ДП "Харківкомуночиствод"; 3. ОВО

"Харківтеплокомуненерго"; 4. Харківське міжрайонне виробниче

управління газового господарства; 5. 

Комунальне автотранспортне підприємство № 2028 (збір сміття); 6.

Харківське підприємство міських електромереж; 7. ДКП "Виробниче житлове

ремонтно-експлуатаційне підприємство Орджонікідзевського району м.Харкова.

Як вбачається з матеріалів, наданих відповідачем на виконання

ухвали Харківського апеляційного господарського 

суду від 14.06.07р. пункт 4.7 договору оренди ним виконано в повному

обсязі, а саме, відповідачем укладено договори: 

з СЕ “Харківенергосбит” (договір на користування електричною енергією №

С-2026-01), з  АК “Харківобленерго”

(договір  про постачання електричної

енергії № 1-2026С від 21.10.2004 року), з ТВО "Харківкомунпромвод" (

договір № 6910 від 06.04.2000р.); з ДП "Харківкомуночиствод" (договір

на приймання стічних вод № 5782/07-АК1 від 07.06.2000р. та № ІІ-7518/04-АК-2

від 08.04.2005 року); з КП “Виробничо-технологічним підприємством “Вода”

(договір № 6919 від 01.12.04р. на відпуск та споживання води), з ОВО

"Харківтеплоенерго" (договір № 6929 від 01.08.1998р. на відпуск

теплової енергії); з КП “Харківські теплові мережі” (договір № 8239 від

01.11.01р. про постачання теплової енергії); з КП “Комплекс по вивозу побутових

відходів” (договір № 2170 від 01.08.06р. про надання послуг з вивозу твердих

побутових відходів); з ДКП "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне

підприємство Орджонікідзевського району м.Харкова (договори б/н від 08.07.1998

року, № 139 від 25.12.2001р., № 216 від 02.01.2002р., № 137 від 01.08.2006 р.

на відшкодування витрат по експлуатації нежитлових приміщень). Доказів на

підтвердження витребування у відповідача цих договорів позивачем суду не

надано.

Пунктом 4.12. спірного договору оренди закріплено обов”язок

відповідача застрахувати орендоване приміщення (будівлю) на весь строк дії

договору в порядку, визначеному чинним законодавством.

З наявного в матеріалах справи договору  страхування майна, що знаходиться в оренді

від 02.06.2006 року  (арк. спр. 43),

укладеного між НАСК “Оранта” та ПФ “Теплохімзащита” та наданого на вимогу суду

договору № 42/03-МО від 18.01.2003 року , укладеного між ЗАТ”Страхова компанія

“Добриня” та ПФ “Теплохимзащита” , вбачається, що відповідачем п. 4.12 договору

оренди виконано в повному обсязі. Окрім цього на вимогу Харківського

апеляційного господарського суду від 14.06.07р. 

відповідачем надано  договір

страхування цивільно-правової відповідальності юридичних осіб № 180 від

04.12.2006 року, що підтверджує виконання відповідачем пункту 4.12 договору

оренди.

Пунктом 4.15 договору оренди передбачено обов”язок відповідача на

протязі 10 днів повідомити позивачу про зміну своїх банківських реквізитів,

юридичної адреси, коду ЄДРПОУ.

Наявний в матеріалах справи лист № 16 від 07.07.2006 року (арк.

спр. 17) свідчить про виконання відповідачем вимог листа № 12044 від 08.06.06р.

(арк. спр. 14)  яким відповідач надавав

позивачу копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення

до ЄДРПОУ.

Відповідно до пункту 4.11 договору 

відповідач зобов"язався узгодити призначення приміщення (будівлі) з

органами пожежної державної охорони і санітарно-епідеміологічної служби району

за місцем знаходження об'єкта оренди.

Прокурор та позивач щодо виконання відповідачем цього пункту

договору оренди, вказують на те, що ПФ “Теплохимзащита” вчасно не надала

позивачу документ на підтвердження 

узгодження призначення приміщення з органами пожежної державної охорони

району за місцем знаходження об”єкту оренди та 

взагалі не здійснила такого узгодження, та такими діями відповідач

порушує пункт 4.11 договору оренди  та

ст. 10 Закону України “Про пожежну безпеку”.

Колегія суддів такі посилання прокурора та позивача вважає

необгрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.

По-перше, прокурор та позивач вказують на порушення відповідачем

п. 4.11 договору оренди та ст. 10 Закону України “Про пожежну безпеку”.

Однак,  даним пунктом 4.11 договору

передбачено, що відповідач має узгодити призначення приміщення (будівлі)

з органами пожежної державної охорони, тоді як, стаття 10 Закону України “Про

пожежну безпеку” регламентує порядок отримання дозволу органів

державного пожежного нагляду.

По-друге,  відповідач

орендує спірне приміщення з 1998 року. 23.06.2006 року державним пожежним

наглядом винесено припис директору ПФ “Теплохимзащита “ (арк. спр. 106), в

якому зафіксовано виявлені під час перевірки недоліки щодо виконання вимог

пожежної безпеки та запропоновано заходи щодо їх усунення. Доказів того, що за

період з 1998 року до 2006 року  щодо

відповідача органами пожежної державної охорони району за місцем знаходження

об”єкту оренди виносились приписи щодо порушення положень Закону України “Про

пожежну безпеку” або притягнення керівника відповідача з приводу вказаних

порушень до  адміністративної

відповідальності в матеріалах справи не міститься та  прокурорм та позивачем суду надано не було.

З листа № 14 від 11.07.2006 року (арк. спр. 108) вбачається, що

відповідач звернувся до Орджонікідзевського районного відділу головного управління

МЧС України в Харківській області щодо отримання згоди на розміщення офісу за

адресою : м.Харків, вул. 2-ї П”ятирічки, 57 та листом  № 3/1906 від 13.07.2006 року ( арк. спр. 109)

був повідомлений про відсутність заперечень щодо розміщення офісу за вказаною

адресою.

Вказане дає суду підстави вважати, що  відповідачем вимоги пункту 4.11 щодо

узгодження призначення приміщення (будівлі) з органами пожежної державної

охорони виконані в повному обсязі, відповідне узгодження отримано.

По-третє, пункт 4.11 договору оренди не містить визначення строків

(терміну) в які відповідач має здійснити відповідне узгодження з органами

пожежної державної охорони за місцем знаходження об'єкта оренди та надати

відповідні документи позивачу.

До того ж, клегія суддів зазначає, що у відповідності до ст. 10

(ч.9) Закону України “Про пожежну безпеку” 

та п. 11-1 “Порядку видачі органами державного пожежного нагляду дозволу

на початок роботи підприємств та оренду приміщень” (затверджений Постановою КМУ

№ 150 від 14.02.2001р.)  суб”єкти

підприємницької діяльності можуть розпочинати свій бізнес за декларативним

принципом (без необхідності отримання дозволу) за умови страхування цивільної

відповідальності перед третіми особами стосовно відшкодування наслідків

можливої шкоди. При цьому цей принцип діє для об”єктів, які не відносяться до вибухопожежонебезпечних

та об'єктів   з   масовим перебуванням людей.  Як вбачається з наданого відповідачем

договору № 180 від 04.12.2006 року, укладеного між ВАТ НАК “Оранта” та ПФ

“Теплохімзащита“, останнім було застраховано цивільно-правову відповідальність

юридичної особи щодо відшкодування шкоди третім особам.  Отже, відповідач має  законодавчо визначені підстави для здійснення

діяльності в орендованому приміщенні за декларативним принципом.

Посилання прокурора та позивача на 

використання відповідачем орендованого приміщення не за цільовим

призначенням, колегія суддів вважає необгрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 4.5 договору оренди 

відповідач зобов”язаний використовувати орендоване нежитлове приміщення

(будівлю) під офіс у відповідності з його призначенням та умовами цього

договору. З наявної в матеріалах справи довідки житлово-експлуатаційної

дільниці № 147 від 28.09.06р.  (арк. спр.

70) вбачається, що відповідачем орендоване приміщення використовується за

цільовим призначенням, передбаченим умовами договору, а саме у якості офісу.

Не можна погодитися також з посиланнями господарського суду в

оскаржуваному рішення на ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, відповідно

до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу

однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших

випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення

стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною

мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.  Тобто істотним слід вважати таке порушення

договору, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення мети договору.

Відповідно до  частини 1

статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди)  наймодавець передає або зобов”язується

передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Таким чином, основною метою договору оренди є отримання плати за

користування майном. Метою спірного договору є поповнення місцевого бюджету за

рахунок сплати  своєчасної та в повному

обсязі  орендної плати. З матеріалів та

фактичних обставин справи вбачається, що заборгованість по орендній платі у

позивача відсутня.

А тому суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що

відповідаем істотно порушено договір оренди № 303 від 01.09.2003 року.

На підставі вказаного, колегія суддів дійшла висновку, що  доводи на які прокурор та позивач

посилаються, як на підставу для розірвання спірного  договору оренди є необгрунтованими та

безпідставними, спростовуються матеріалами справи, а тому позовні вимоги є

такими, що задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає апеляційну

скаргу позивача такою, що підлягає задоволенню, 

а рішення  господарського суду

Харківської області -скасуванню в частині задоволення позовних вимог щодо

розірвання договору оренди, виселення та передачі приміщення. Рішення в частині

задоволення клопотання позивача про залишення без розгляду клопотання сторін

про затвердження мирової угоди слід залишити без змін.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  33, 

34, 36, 43, 101, 102, п. 2 статті 103, 104, статтею 105 Господарського

процесуального кодексу  України, колегія

суддів

постановила:

Апеляційну скаргу 

задовольнити.

 Рішення господарського суду Харківської

області від 27.03.2007 року у справі № 37/239-06  в частині 

задоволення позовних вимог щодо розірвання договору оренди нежитлового

приміщення № 303 від 01.09.2003 року, укладеного між Управлінням комунального

майна та приватизації Харківської міської ради 

та приватною фірмою "Теплохимзащита"  на користування  нежитловим приміщенням загальною площею 69, 4

кв. м., що розташоване за адресою: м. Харків, вул. 2-ї П'ятирічки, 57, лит.

"А-5", виселення приватної фірми "Теплохимзащита"   та передачі приміщення Управлінню

комунального майна та приватизації Харківської міської ради скасувати.

В цій частині прийняти нове рішення.

В задоволенні  позовних

вимог відмовити повністю.

       Рішення в частині

задоволення клопотання позивача про залишення без розгляду клопотання сторін

про затвердження мирової угоди та залишення без розгляду клопотання сторін про

затвердження мирової угоди залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                    Слюсарева

Л.В. 

                                 Судді                                                                   

Білоконь Н.Д. 

                                           Фоміна

В.О.