Рішення

від 28.01.2019 по справі 916/2199/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" січня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2199/18

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мілк-Маркет" (юридична адреса: 33028, Рівненська обл., м.Рівне, вул.Гетьмана Мазепи, б.31, офіс 2, фактична адреса: вул. Євгена Коновальця, б. 31, оф.107/2, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 37816324)

За участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілк-Ворд" (юридична адреса: 33028, Рівненська обл., м.Рівне, вул.Гетьмана Мазепи, б.31, офіс 1, фактична адреса: вул. Є.Коновальця, б. 31, офіс 107/1, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 38346157).

До відповідача: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Південний" (вул. Краснова, б. 6/1, м. Одеса, 65059; код ЄДРПОУ 20953647 )

про визнання договору недійсним

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Лазуренко Є.С.

Представники:

Від позивача : Огороднік О.В. - на підставі довіреності від 01.10.2018 р.;

Від третьої особи: Запорожець І.А. - на підставі довіреності від 01.11.2018 р.;

Від відповідача: Васильєва К.В. - на підставі довіреності №294443 від 02.05.2018р., Возікова Н.В.- на підставі довіреності № 373928 від 05.11.2018р.

В засіданні брали участь:

Від позивача : не з'явився;

Від третьої особи: не з'явився;

Від відповідача: Возікова Н.В. - на підставі довіреності № 373928 від 05.11.2018р.

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Торговий дім "Мілк-Маркет", звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Акціонерний банк "Південний" про визнання недійсним договору поруки від 03.04.2017 р., укладеного між ПАТ "Акціонерний банк "Південний" та ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11 жовтня 2018р. відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "Мілк-Ворд" та призначено справу № 916/2199/18 до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10 грудня 2018р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/2199/18 на 30 днів в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09 січня 2019р. закрито підготовче провадження у справі № 916/2199/18. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 28.01.2019р.

В судове засідання щодо розгляду справи по суті представник позивача не з'явився, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив. Позивач - ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" будь-яких клопотань та заяв щодо змін предмету або підстав позову, залишення позову без розгляду, відмови від позову тощо до суду не надавав, у зв'язку з чим суд вважає, що позивач підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві та просить суд їх задовольнити.

Третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ "Мілк-Ворд" письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог надано не було.

Відповідач - ПАТ "Акціонерний банк "Південний" заперечує проти заявлених позовних вимог та просить суд відмовити в їх задоволенні з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 06.11 2018р. .

Позивач у справі зазначив, що 03 квітня 2017р. між ПАТ "Акціонерний банк "Південний" (Кредитор) та ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" (Поручитель) було укладено Договір поруки, відповідно до якого Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором за порушення ТОВ "Мілк-Ворд" його зобов'язань перед Кредитором, що виникли із Генеральної угоди №AGS2017-01190 від 03 квітня 2017р. та всіх додаткових угод до неї та кредитних договорів, в тому числі й тих, що будуть укладені в майбутньому, згідно з яким Кредитор зобов'язується надати Позичальнику кредитні кошти на суму 20 000 000 грн. 00 коп., а позичальник зобов'язується в розмірі, на умовах та строки, визначені в Генеральній угоді повернути кредитору кошти, сплатити відсотки за фактичний термін користування кредитними коштами, а також сплатити штрафи та пені, передбачені умовами Генеральної угоди та обраховані кредитом.

Позивач вважає, що Договір поруки від 03 квітня 2017р., укладений між ПАТ "Акціонерний банк "Південний" та ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет", є недійсним, адже, обсяг відповідальності Поручителя за зобов'язанням боржника- ТОВ "Мілк-Ворд" значно перевищує обсяг зобов'язань боржника згідно основного договору. Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного (кредитного) договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійсню поручитель.

При цьому, позивач зазначає, що підставою для недійсності правочину, передбаченою ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Згідно ж ч.ч. 1-3 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Також позивач зазначив, що згідно ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, на думку позивача, законодавець фактично поставив знак рівності між зобов'язанням боржника за основним договором та зобов'язанням поручителя за договором поруки - за змістом вони є тотожними. Натомість положеннями чинного законодавства не передбачено право кредитора вимагати від Поручителя виконання зобов'язань у обсязі, який перевищує обсяг зобов'язаний боржника, що встановлений основним (кредитним) договором.

Так, позивач зазначає, що 03 квітня 2017 року між ПАТ "Акціонерний банк "Південний", ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" та ТОВ "Мілк-Ворд" було укладено Генеральну угоду про кредитування №AGS2017-01190, відповідно до якої Банк зобов'язався на прохання будь-якого з Позичальників відкрити кредитні лінії на умовах, в об'ємах, зі строками повернення, викладеними в цій угоді та відповідних кредитних договорах, укладених з кожним з Позичальників окремо відповідно до положень цієї угоди.

Відповідно до п. 1.3. Генеральної угоди про кредитування № AGS2017-01190 від 03.04.2017р. по кожному кредитному договору, що укладається з кожним з позичальників в рамках цієї угоди встановлюється максимальний ліміт кредитних коштів: ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" у розмірі 18 000 000 грн. 00 коп., ТОВ "Мілк-Ворд" у розмірі 2 000 000 грн. 00 коп.

В межах вищевказаної Генеральної угоди про кредитування № AGS2017-01190 від 03.04.2017р., між ПАТ "Акціонерний банк "Південний" та ТОВ "Мілк-Ворд" було укладено Кредитний договір № AL2017-01194, відповідно до якого Банк відкрив позичальнику кредитну лінію в рамках Генеральної угоди про кредитування № AG2017-01190 від 03.04.2017р., а ТОВ "Мілк-Ворд" зобов'язався повернути кредит згідно п. 1.5. даного Договору не пізніше 31 березня 2022 року та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 21,5% річних.

Відповідно до п.1.5. Кредитного договору № AL2017-01194 від 03.04.2017р., сума заборгованості Позичальника за кредитом може збільшуватись при акцепті Банком наступних заявок, не перевищуючи при цьому максимальної суми (ліміту кредитної лінії) в розмірі 2 000 000 грн. 00 коп.

Позивач вказує, що п.1.3. Договору поруки від 03.04.2017р. передбачено, що Поручитель відповідає перед Кредитором у тому обсязі, що і Позичальники, за всіма зобов'язаннями останніх за Генеральною угодою (відповідальність Поручителя і Позичальників є солідарною) в тому числі як по сплаті основного боргу за кредитними коштами в розмірі неповерненої в термін суми кредитних коштів але не більше 20 000 000 грн. 00 коп., відсотків за користування кредитними коштами, нарахованими відповідно до Генеральної угоди, але не більше 21 774 722 грн. 00 коп., усе разом 41 774 722 грн. 00 коп. так і по сплату неустойки у вигляді пені, штрафів, передбачених Генеральною угодою, збитків кредитора внаслідок невиконання позичальниками зобов'язань за Генеральною угодою, а також будь-яких інших платежів, передбачених Генеральною угодою, усім своїм майном і засобами, на які може бути звернене стягнення відповідно до чинного законодавства України.

За таких обставин, позивач вважає, що оскаржуваним Договором поруки від 03.04.2017р. встановлено такий обсяг відповідальності поручителя за зобов'язаннями боржника (20 000 000 грн. 00 коп.), який значно перевищує обсяг зобов'язань боржника згідно Генеральної угоди про кредитування №AG2017-01190 від 03.04.2017р. та Кредитного Договору №AL2017-01194 від 03.04.2017р. - 2 000 000 грн. 00 коп., та такі умови вказаного Договору поруки суперечать вимогам чинного законодавства, яке регулює правовідносини поруки. При цьому умови Договору поруки, які визначають обсяг відповідальності поручителя є істотними умовами договору, мають загальний характер та стосуються всього договору поруки. Відтак, як вказує позивач, їх недійсність призводить до недійсності договору поруки в цілому.

Крім того, позивач зазначив, що мала місце відсутність згоди учасників ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет на укладання Договору поруки у зазначеному в договорі розмірі.

Відповідно до п. 7.1. Статуту ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" вищим органом Товариства є Загальні збори Учасників. Згідно п. 7.3.16. Статуту ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" до виключної компетенції Загальних зборів учасників належить надання директору або будь-якій іншій особі, якій повноваження директора були делеговані, попередньої згоди на укладання, зміну, розірвання, незалежно від суми, кредитних договорів, договорів позики, позички, поруки, застави, іпотеки, а також інших договорів, згідно з якими Товариство бере на себе виконання зобов'язань за третіх осіб та договорів про відступлення права вимоги Товариства до боржника за договором третій особі.

Позивач зазначає, що відсутність волевиявлення учасників ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" на укладання Договору поруки від 03.04.2017р. на суму 20 000 000 грн. 00 коп. полягає в тому, що директор ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" обмежений в укладанні договорів поруки, а учасники ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" не приймали рішення щодо поручительства по неіснуючих зобов'язаннях ТОВ "Мілк-Ворд" в розмірі 20 000 000 грн. 00 коп., які не передбачені умовами Кредитного Договору № AL2017-01194 від 03.04.2017р., у звязку з чим директор ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" перевищив свої повноваження, уклавши Договір поруки від 03.04.2017р. без згоди (попереднього погодження) учасників Товариства.

Дана обставина, на думку позивача, також є підставою для визнання Договору поруки недійсним.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до положень ст.ст.553, 554 Цивільного кодексу України суть поруки полягає в тому, що в разі невиконання зобов'язання боржником обов'язок з його виконання додатково покладається, крім боржника, на особу, яка добровільно погодилася на це, ставши поручителем такого боржника, та вважає, що доводи, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги не доведені належними та допустимими доказами.

Посилаючись на ст. 204, ст. 215, ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідач зазначає, що з вказаних норм вбачається, що законодавцем встановлені чіткі підстави визнання недійсним правочину, й до таких підстав не відносяться підстави на які посилається позивач у своїй позовній заяві та просить суд визнати договір поруки недійсним.

Відповідач зазначає, що відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарськими судом оспорюваного судом правочину недійсним, покладається на позивача .

Умовами Договору поруки від 03.04.2017р. визначено, що Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і позичальник, за всіма зобов'язаннями за Генеральною угодою, в тому числі як по сплаті основного боргу за кредитними коштами в розмірі неповерненої в термін суми кредитних коштів, але не більше 20 000 000 грн. 00 коп., відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих відповідно до Генеральної угоди, але не більше 21 774 722 грн.

На підставі викладеного, відповідач вважає, що Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник за Генеральною угодою, і посилання позивача у позовній заяві та не, що кредитор вимагає від поручителя виконання зобов'язання у обсязі, який перевищує обсяг зобов'язання боржника, не знаходять свого підтвердження, оскільки в Договорі поруки зазначений максимальний розмір неповерненої в термін суми кредитних коштів та відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих відповідно до Генеральної угоди, в межах якої було укладено кредитні договори.

Щодо тверджень позивача, що директор ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет", укладаючи спірний Договір поруки, перевищив обсяг повноважень на здійснення правочину, то відповідачем було зазначено суду, що позивачем не наведено жодних доводів того, що ПАТ "Акціонерний банк "Південний" було відомо про те, що директор ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет", укладаючи спірний договір, начебто, перевищив обсяг повноважень на здійснення правочину.

При цьому, відповідачем було зазначено, що 03.04.2017р. на загальних зборах учасників ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" було вирішено надати директору ОСОБА_7 повноваження на укладання, визначення на власний розсуд істотних умов та підписання від імені товариства Кредитного договору з ПАТ "Акціонерний банк "Південний", інших договорів та/або документів, пов'язаних з кредитним договором з самостійним визначенням істотних умов в цих договорах та/або документах, додаткових договорів/Догорів про внесення змін та доповнень до кредитного договору та/або пов'язаних договорів, що можуть бути укладені в майбутньому після підписання кредитного договору та/або пов'язаний договорів. На підтвердження надання повноважень директору Товариства ОСОБА_7 на підписання договору від імені ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет", ПАТ "Акціонерний банк "Південний" було надано належним чином засвідчену копію протоколу №13/17 загальних зборів учасників ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" від 03.04.2017р.

На підставі викладеного, відповідач вважає, що позивачем не доведено існування обставин, які за умовами статей 203, 215 Цивільного кодексу України, могли б бути підставою для визнання правочину недійсним, оскільки зміст укладеного Договору поруки від 03.04.2017р. відповідає положенням цивільного законодавства, моральним засадам суспільства, особи які вчинили правочин, мали необхідних обсяг цивільної дієздатності та волевиявлення учасників було вільним та відповідало внутрішній волі сторін, а також правочин вчинений у передбачені законом формі, та був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи матеріали справи, виходячи з пояснень представників сторін, судом встановлено, що 03 квітня 2017 року між ПАТ "Акціонерний банк "Південний" (Банк), ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" (Позичальник - 1) та ТОВ "Мілк-Ворд" (Позичальник - 2) було укладено Генеральну угоду про кредитування № AGS2017-01190, відповідно до якої Банк зобов'язався на прохання будь-якого з Позичальників відкрити кредитні лінії на умовах, в об'ємах, зі строками повернення, викладеними в цій угоді та відповідних кредитних договорах, укладених з кожним з Позичальників окремо відповідно до положень цієї угоди. Кредитні кошти надаються Банком окремо Позичальнику на цілі, що відповідають його статутній діяльності, в тому числі на погашення кредитної заборгованості та поповнення обігових коштів. Конкретна мета використання кредитних коштів назначатиметься у Кредитних договорах. Кредитні кошти надаються банком окремому Позичальнику тільки після укладання між Банком і Позичальником відповідного Кредитного договору, який є невід'ємною частиною цієї Угоди.

Відповідно до п. 1.2. Генеральної угоди про кредитування № AGS2017-01190 від03.04.2017р. загальний розмір кредитної заборгованості Позичальників за всіма відкритими в рамках даної Угоди кредитними лініями згідно Кредитних договорів неповинен перевищувати встановлений Максимальний ліміт у розмірі 20 000 000 грн. 00 коп., який змінюється відповідно до графіків зниження лімітів, зазначених в п. 1.5. укладений Кредитних договорів.

Умовами п.1.3. Генеральної угоди про кредитування № AGS2017-01190 від 03.04.2017р. сторонами погоджено, що по кожному Кредитному договору, що укладається з кожним з Позичальників у рамках цієї Угоди, встановлюється максимальний ліміт кредитних коштів: ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" у розмірі 18 000 000 грн. 00 коп., ТОВ "Мілк-Ворд" у розмірі 2 000 000 грн. 00 коп. (п. 1.3.1., п. 1.3.2. Генеральної угоди про кредитування № AGS2017-01190 від 03.04.2017р.).

За матеріалами справи встановлено, що в межах вищевказаної Генеральної угоди про кредитування № AGS2017-01190 від 03.04.2017р., між ПАТ "Акціонерний банк "Південний" (Банк) та ТОВ "Мілк-Ворд" (Позичальник) було укладено Кредитний договір № AL2017-01194, відповідно до якого Банк зобов'язався відкрити Позичальнику кредитну лінію в рамках Генеральної угоди про кредитування № AG2017-01190 від 03.04.2017р., а Позичальник зобов'язався повернути кредит згідно п. 1.5. Генеральної угоди, графіку повернення траншу(ів) та графіку зміни ліміту, зазначеному у п. 1.5. даного договору не пізніше 31 березня 2022 року та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 21,5% процентів річних.

Умовами п. 1.5. Кредитного договору № AL2017-01194 від 03.04.2017р. визначено, що сума заборгованості Позичальника за кредитом може збільшуватись при акцепті Банком наступних заявок, не перевищуючи при цьому максимальної суми (ліміту кредитної лінії) в розмірі 2 000 000 грн. 00 грн. та враховуючи графік зміну ліміту, що викладений у кредитному договорі.

Судом також встановлено, що 03 квітня 2017 року між ПАТ "Акціонерний банк "Південний" (Кредитор) та ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" (Поручитель) було укладено Договір поруки, у відповідності до якого Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором за порушення ТОВ "Мілк-Ворд" його зобов'язань перед Кредитором, що виникли із Генеральної кредитної угоди № AGS2017-01190 від 03.04.2017р. та всіх додаткових угод до неї та кредитних договорів, в тому числі і тих, що будуть укладені в майбутньому, згідно з яким Кредитор зобов'язується надати Позичальнику кредитні кошти на суму 20 000 000 грн. 00 коп., а Позичальник зобов'язується в розмірі, на умовах та в строки, визначені в Генеральній угоді, повернути кредитні кошти, сплатити відсотки за фактичний термін користування кредитними коштами, а також сплатити штрафи та пені, передбачені умовами Генеральної угоди та обраховані Кредитором.

Відповідно до п. 1.3. Договору поруки від 03.04.2017р. Поручитель відповідає перед Кредитором у тому обсязі, що і Позичальники, за всіма зобов'язаннями останніх за Генеральною угодою (відповідальність Поручителя і Позичальників є солідарною) в тому числі як по сплаті основного боргу за кредитними коштами в розмірі неповерненої в термін суми кредитних коштів, але не більше 20 000 000 грн. 00 коп., відсотків за користування кредитними коштами, нарахованими відповідно до Генеральної угоди, але не більше 21 774 722 грн. 00 коп., усе разом 41 774 722 грн. 00 коп. так і по сплаті неустойки у вигляді пені, штрафів, передбачених Генеральною угодою, збитків Кредитора внаслідок невиконання Позичальниками зобов'язань за Генеральною угодою, а також будь-яких інших платежів, передбачених Генеральною угодою, усім своїм майном і засобами, на які може бути звернене стягнення відповідно до чинного законодавства України.

З наданих до матеріалів справи відповідачем копій меморіальних ордерів та заявок на отримання грошових коштів вбачається, що банком меморіальним ордером №21122442 від 05.04.2017р. ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" було надано 18 000 000грн., та ТОВ "Мілк-Ворд" було надано 2 000 000 грн. меморіальними ордерами №23665365 від 18.04.2017р. на суму 285 714 грн. 29 коп. та №21122468 від 05.04.2017р. на суму 1 714 285 грн. 71 коп.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно до ч.ч.1,2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Положеннями ч.ч. 1-3, ч. 5, ч. 6 ст. 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

При цьому, відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ґрунтуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що обсяг відповідальності поручителя за зобов'язаннями боржника значно перевищує обсяг зобов'язань боржника згідно основного договору, у зв'язку з чим спірний правочин слід визнати недійсним. Але, з такою позицією позивача не можна погодитися, адже, умовами укладеного Договору поруки від 03.04.2017р. визначено максимальний розмір неповерненої в термін суми кредитних коштів та відсотків за користування кредитними коштами, які нараховані у відповідності до положень Генеральної угоди про кредитування № AGS2017-01190 від 03.04.2017р. в межах якої було укладено Кредитний договір № AL2017-01194 від 03.04.2017р., що не суперечить положенням діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Щодо тверджень позивача про укладення Договору поруки від 03.04.2017р. з перевищенням обсягу повноважень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Судом встановлено, що спірний правочин - Договір поруки від 03.04.2017р. підписано з боку ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" директором Товариства ОСОБА_7

Матеріали справи містять рішення загальних зборів учасників ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" від 03 квітня 2017 року, яке оформлено Протоколом №13/17 від 03.04.2017р., згідно якого по третьому питанню порядку денного вирішено надати директору Товариства ОСОБА_7 повноваження на укладення, визначення на власний розсуд істотних умов та підписання від імені Товариства: Кредитного договору з ПАТ "Акціонерний банк "Південний" відповідно до схвалених вище Товариством рішень, інших договорів та/або документів, пов'язаний з кредитним договором, в тому числі, але не виключно, договорів страхування майна, з самостійним визначенням істотних умов цих договорів та/або документів, додаткових договорів/договорів про внесення змін та доповнень до кредитного договору та/або пов'язаних договорів, що можуть бути укладені в майбутньому, після підписання кредитного договору та/або пов'язаних договорів.

Крім того, положеннями Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013р. №11 визначено, що припис абз. 1 ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абз. 2 ч. 3 ст. 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідачу було відомо щодо наявності таких обставин як перевищення директором Товариства ОСОБА_7 повноважень при підписанні спірного договору, а також відсутність таких повноважень на укладання договору взагалі.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мілк-Маркет" не підлягають задоволенню судом у зв'язку з їх не відповідністю фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, недоведеністю та безпідставністю.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мілк-Маркет" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Південний" про визнання недійсним договору поруки від 03.04.2017 р., укладеного між ПАТ "Акціонерний банк "Південний" та ТОВ "Торговий дім "Мілк-Маркет" - відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мілк-Маркет".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Повне рішення складено 07 лютого 2019 р.

Суддя Н.В. Рога