Рішення

від 06.02.2019 по справі 918/801/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2019 р. м. Рівне Справа № 918/801/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н.Ф. ,

за участі секретаря судового засідання Оліфер С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілк Інгредієнтс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельне підприємство "Агропереробка"

про стягнення заборгованості в сумі 40 244 грн 62 коп.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілк Інгредієнтс" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельне підприємство "Агропереробка" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 40 244 грн 62 коп., з яких: 34 142 грн 00 коп. - основний борг, 6 102 грн 62 коп. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між позивачем та відповідачем договору поставки від 01.11.2017 року №1/2180 в частині оплати за поставлений товар.

На виконання умов зазначеного договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 184 842 грн 00 коп, що стверджується видатковими накладними.

Відповідач отримав товар, проте частково розрахувався, відтак заборгованість останнього перед позивачем становить 34 142 грн 00 коп.

Крім того, за несвоєчасне проведення розрахунків за поставлений товар позивачем нараховано 6 102 грн 62 коп. пені.

Ухвалою суду від 20.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, задоволено клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 16.01.2019 року.

15 січня 2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву згідно якого останній просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 34 142 грн 00 коп. за відсутністю предмета спору, у зв'язку із його сплатою.

На підтвердження вказаного відповідачем долучено до матеріалів справи платіжне доручення №5302 від 14.01.2019 року. Крім того, просить суд зменшити витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 10% від ціни позову.

16 січня 2019 року від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в частині основного боргу в сумі 34 142 грн 00 коп. та збільшення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 500 грн 00 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

З огляду на викладене, заява позивача про зменшення розміру позовних вимог подана у строк, визначений п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, а відтак приймається судом.

Ухвалою суду від 16.01.2019 року розгляд справи відкладено на 06.02.2019 року.

31 січня 2019 року відповідачем подано клопотання про зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу на суму, не більше 10% від ціни позову.

01 лютого 2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою останній, зокрема, вважає витрати позивача на професійну правничу допомогу належним чином обґрунтованими, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

У судове засіданні 06.02.2019 року представники сторін не з'явилися, уповноважених представників у судове засідання не направили, хоч про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Водночас, 05.02.2019 року позивачем подано заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, надані сторонами, суд встановив на їх підставі такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

01 листопада 2017 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладений договір поставки №1/2180 (надалі - договір), відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю сухофрукти (цілі та подрібнені), (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах визначених договором.

Відповідно до п. 1.2. договору товар постачається партіями, об'єм та строки поставки кожної партії товару визначаються на підставі письмового замовлення Покупця, підтвердженого Продавцем.

Згідно з п. 2.1. договору кількість та асортиментний перелік товару, що постачається за цим договором, зазначаються у накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей, які підписуються сторонами і є невід'ємними частинами цього Договору.

Поставка здійснюється протягом строку, зазначеного в замовленні. Датою поставки є дата оформлення видаткової накладної або товарно - транспортної накладної, оформленої на ім'я Покупця та підписаної її представником, що підтверджує факт отримання товару (п.3.3. договору).

Покупець оплачує товар, що постачається за ціною вказаною в рахунках-фактурах. Сумою договору є загальна сума цінностей, яка зазначена в видаткових накладних, згідно яких покупець отримав товар (п.4.1.- 4.2. договору).

На виконання зобов'язань за договором позивачем здійснено поставку відповідачу товару за видатковими накладними №131 від 26.04.2018 року на суму 26 406 грн 00 коп., №136 від 03.05.2018 року на суму 39 609 грн 00 коп., №193 від 26.06.2018 року на суму 39 609 грн 00 коп., №203 від 05.07.2018 року на суму 39 609 грн 00 коп., №247 від 09.08.2018 року на суму 38 728 грн 80 коп., №248 від 09.08.2018 року на суму 880 грн 20 коп. Всього на загальну суму 184 842 грн 00 коп. (а.с. 33-38).

Факт виконання поставки товару позивачем та прийняття його відповідачем підтверджується підписом останнього у відповідній графі про отримання та скріпленням печаткою юридичної особи вказаних видаткових накладних.

Водночас, відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 150 700 грн 00 коп, що стверджується банківськими виписками (а.с. 39-47).

Враховуючи наведене, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар за вказаними вище видатковими накладними на день подання позову до суду становить 34 142 грн 00 коп.

Разом з тим, враховуючи подання позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог в частині основного боргу в сумі 34 142 грн 00 коп., у зв'язку із його сплатою, що підтверджується платіжним дорученням №5302 від 14.01.2019 року (а.с. 77), заборгованість відповідача за поставлений товар погашена в повному обсязі, про що також зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (ч. 2 ст. 11 ЦК України). Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

За приписами ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

За несвоєчасне проведення розрахунків за поставлений товар позивачем нараховано пеню в сумі 6 102 грн 62 коп.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 5.1. договору, розрахунки за кожну партію товару покупець здійснює в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця не пізніше 21 (двадцять одного) календарного дня з моменту отримання товару, якщо інші умови оплати не передбачені (домовлені) сторонами для кожної окремої поставки.

Відповідно до п. 9.5 договору, за прострочення оплати товару покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Суд, здійснивши перерахунок пені, встановив, що її розмір становить 6 050 грн 61 коп (при заявленому - 6 102 грн 62 коп).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 6 050 грн 61 коп.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 7 500 грн 00 коп. суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивачем заявлено для відшкодування суму 7 500 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В свою чергу, відповідачем подано клопотання про зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. ч. 1-4 ст. 126 ГПК України).

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Позивачем до позовної заяви додано укладений між позивачем та Адвокатським об'єднанням "БІ ЕС БІ ПАРТНЕРС" (далі за текстом - Адвокатське об'єднання) договір №1-АБ-16 від 06.10.2016 року про надання правової допомоги позивачу, додаткова угода до договору про надання правової допомоги від 05.10.2018 року, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом від 13.12.2018 року, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести від 13.12.2018 року, платіжне доручення №716 від 06.12.2018 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4107 від 31.08.2010 року, ордер на надання правової допомоги серії КВ №193300 від 20.03.2017 року.

Крім того, 16.01.2019 року позивачем на підтвердження витрат на правову допомогу долучено до матеріалів справи платіжне доручення № 24 від 14.01.2019 року.

Відповідно до п. 1.1 Договору про надання правової допомоги клієнт доручає ведення справ по договору адвокатам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 незалежно один від одного.

Згідно з п. п. 4, 5 Договору про надання правової допомоги, цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє протягом двох років. Договір укладено в трьох примірниках. Оплата правових послуг за цим Договором буде визначено в додаткових угодах.

На виконання умов договору про надання правової допомоги Адвокатське об'єднання надало позивачу наступні юридичні послуги:

- вивчення договору поставки №1/2180 від 01 листопада 2017 року укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю Між Інгредієнте та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство Агропереробка - 2 години;

- вивчення усіх видаткових накладних до вказаного договору -1 година;

- вивчення усіх проплат по вказаному договору на підставі виписки по рахунку від 28.11.2018 року - 1 година;

- складання досудової претензії та направлення останньої поштовим зв'язком на адресу відповідача - 2 години;

- складання додаткової угоди та проведення зустрічі з Позивачем - 3 години. До відому відстань між офісом Позивача та Адвокатського об'єднання становить приблизно 29 км.

- повторне вивчення документів визначених у п.п. 1-3 після ігнорування претензії Відповідачем, тобто минуло приблизно 20 днів з моменту складання претензії - 4 години;

- збір доказів у справі та їх оформлення - 8 годин;

- складання позовної заяви та додатків до неї - 8 годин;

- участь у судовому засіданні 16.01.2019 року.

Додатковою угодою до договору про надання правової допомоги від 05.10.2018 року сторони погодили, що вартість наданої правової допомоги щодо стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство Агропереробка , (код ЄДРПОУ 22572180, місцезнаходження: 35360, Рівненська обл., Рівненський район, с. Велика Омеляна, вул. Ярослава Гашека, буд.120) на користь клієнта, яка виникла на підставі договору поставки №1/2180 від 01 листопада 2017 року складається та становить:

1.1.складання позовної заяви та усіх додатків до неї, а також розрахунок позовних вимог та інших необхідний дій направлених на швидке та ефективне вирішення питання - 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп.

1.2. прийняття участі за одне судове засідання - 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн 00 коп. без врахування клопотань та надання письмових пояснень за необхідності в режимі відеоконференції або 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн 00 коп. за участь в судовому засіданні у м.Рівне. Всього: 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 05.10.2018 року, сторони прийшли до згоди продовжити дію основного договору №1-АБ/16 про надання правової допомоги від 06.10.2016 року ще на 2 (два) роки.

Згідно платіжних доручень №716 від 06.12.2018 року та №24 від 14.01.2019 року позивачем здійснено оплату Адвокатському об'єднанню у розмірі 7 500 грн 00 коп. за надання правової допомоги згідно додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 05.10.2018 року

Тобто, сума судових витрат, понесених позивачем, у зв'язку з розглядом справи №918/801/18 у Господарському суді Рівненської області, а саме витрат на професійну правничу допомогу складає 7 500 грн 00 коп.

Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд констатує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката співмірний зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); участю адвоката у судовому засіданні; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; а також предметом позовних вимог та строку розгляду справи, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Положеннями ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про доведеність вказаних судових витрат та покладення їх на відповідача.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 1 759 грн 72 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельне підприємство "Агропереробка (35360, Рівненська область, Рівненський район, с. Велика Омеляна, вул. Ярослава Гашека, буд. 120, ідентифікаційний код 22572180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілк Інгредієнтс" (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 164, ідентифікаційний код 32305398) 6 050 грн 61 коп. пені, 1 759 грн 72 коп. судового збору та 7 500 грн 00 грн витрат на правову допомогу.

3. У задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 52, 01 грн пені відмовити.

Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Рівненської області (п. 17.5 ч. 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 07.02.2018 року.

Суддя Церковна Н. Ф.