Постанова

від 04.02.2019 по справі 761/6413/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 761/6413/13-ц

провадження № 61-27526св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Енергобанк ,

відповідач - ОСОБА_4,

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Магістраль Фулл , ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Енергобанк на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 серпня 2017 року у складі судді Макаренко І. О. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 09 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Музичко С. Г., Рубан С. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У березні 2013 року Публічне акціонерне товариство Енергобанк (далі - ПАТ Енергобанк ) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 07 жовтня 2010 року між ПАТ Енергобанк та ТОВ Магістраль Фулл укладений договір кредитної лінії із змінами та доповненнями, внесеними у зазначений договір згідно із додатковим договором від 09 грудня 2010 року № 1, додатковим договором від 14 січня 2011 року № 2, додатковим договором від 01 березня 2011 року № 3, додатковим договором від 01 березня 2011 року № 4, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику не відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 3 500 000,00 доларів США, зі сплатою 13,5 % річних, строком до 07 лютого 2012 року на рефінансування заборгованості за кредитним договором від 16 грудня 2009 року № 26, укладеним між ТОВ Магістраль Фулл та ВАТ БГ Банк та на поповнення обігових коштів.

На забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором, між ПАТ Енергобанк та ОСОБА_4 28 жовтня 2010 року укладений договір іпотеки із змінами та доповненнями, внесеними в зазначений договір від 14 січня та 01 березня 2011 року, згідно із умовами якого ОСОБА_4 передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 122,1 кв. м, яка належить їй на праві власності.

Оскільки боржник ТОВ Магістраль Фулл належним чином не виконував свої зобов'язання за договором кредитної лінії від 07 жовтня 2010 року, у зв'язку з чим станом на 20 лютого 2013 року утворилась заборгованість в розмірі 4 650 337,13 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 37 170 144,69 грн, позивач просив у порядку звернення стягнення на майно в рахунок часткового погашення боргу визнати за ним право власності на предмет іпотеки.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року позов ПАТ Енергобанк задоволено.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 12 червня 2014 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 серпня 2014 року рішення Апеляційного суду міста Києва від 12 червня 2014 року залишено без змін.

У вересні 2014 року ПАТ Енергобанк звернулося до суду із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду міста Києва від 12 червня 2014 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12 листопада 2014 року заяву ПАТ Енергобанк задоволено. Рішення Апеляційного суду міста Києва від 12 червня 2014 року скасовано. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 квітня 2015 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

У квітні 2017 року ПАТ Енергобанк подало заяву про зміну предмета позову, в якій просило звернути стягнення на предмет іпотеки, переданий ПАТ Енергобанк згідно із договором іпотеки від 28 жовтня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською В. О. за реєстровим номером 2639, а саме: квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 78,10 кв. м, загальною площею - 122,1 кв. м, що складається з чотирьох житлових кімнат, для часткового задоволення вимог у розмірі простроченої заборгованості за процентами за договором кредитної лінії від 07 жовтня 2010 року № 1010-2, укладеного між ПАТ Енергобанк та ТОВ Магістраль Фулл , що становить 4 385 000,00 грн. Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів. Встановити початкову ціну продажу предмета іпотеки відповідно до оцінки, яка проведена суб'єктом оціночної діяльності ТОВ Українська оціночна компанія , у розмірі 4 385 000,00 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01 серпня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 26 листопада 2015 року, визнано припиненою іпотеку нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, оформлену укладеним між ПАТ Енергобанк та ОСОБА_4 договором іпотеки від 28 жовтня 2010 року, із подальшими змінами та доповненнями від 14 січня та від 01 березня 2011 року. Скасовано записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження квартири АДРЕСА_1. Оскільки правовідносини, які виникли на підставі договору іпотеки від 28 жовтня 2010 року припинені, правові підстави для задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 09 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що за наявності судового рішення про припинення іпотеки, яке є чинним та обов'язковим для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян, відсутні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку припинення правовідносин за договором іпотеки .

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У листопаді 2017 року ПАТ Енергобанк подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 09 листопада 2017 року , в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що сам факт ліквідації боржника за кредитним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладений на забезпечення виконання кредитного договору боржником.

Заперечень на касаційну скаргу на адресу суду не надходило.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подання заперечень на неї.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену цивільну справу передано Верховному Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України (у редакції на час його ухвалення) щодо законності та обґрунтованості.

Судом установлено, що 07 жовтня 2010 року між ПАТ Енергобанк та ТОВ Магістраль Фулл укладений договір кредитної лінії із змінами та доповненнями, внесеними в зазначений договір згідно із додатковим договором від 09 грудня 2010 року № 1, додатковим договором від 14 січня 2011 року № 2, додатковим договором від 01 березня 2011 року № 3, додатковим договором від 01 березня 2011 року № 4, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику не відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 3 500 000,00 доларів США, зі сплатою 13,5 % річних, строком до 07 лютого 2012 року на рефінансування заборгованості за кредитним договором від 16 грудня 2009 року № 26, укладеним між ТОВ Магістраль Фулл та ВАТ БГ Банк та на поповнення обігових коштів.

На забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором, між ПАТ Енергобанк та ОСОБА_4 28 жовтня 2010 року укладений договір іпотеки із змінами та доповненнями, внесеними в зазначений договір від 14 січня та 01 березня 2011 року, згідно із умовами якого ОСОБА_4 передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 122,1 кв. м, яка належить їй на праві власності.

Оскільки боржник ТОВ Магістраль Фулл належним чином не виконував свої зобов'язання за договором кредитної лінії від 07 жовтня 2010 року, станом на 20 лютого 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 4 650 337,13 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 37 170 144,69 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04 листопада 2013 року порушено провадження у справі № 911/4103/13 про банкрутство боржника ТОВ Магістраль Фулл .

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09 лютого 2015 року затверджений звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та ліквідовано ТОВ Магістраль Фулл як юридичну особу у зв'язку із банкрутством.

24 лютого 2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб внесений запис про припинення ТОВ Магістраль Фулл .

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 26 листопада 2015 року, визнано припиненою іпотеку нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 та скасовано записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження зазначеної квартири.

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно із частиною першою статті 509, статтею 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За загальним правилом зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України Про іпотеку ). Вона має похідний характер від основного зобов'язання і за загальним правилом є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3 Закону України Про іпотеку .

Підстави припинення іпотеки окремо визначені в статті 17 зазначеного Закону. Конструкція цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Частинами першою, третьою статті 33 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.

Суб'єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об'єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Враховуючи наведене, ухвалюючи оскаржувані рішення, суди на підставі наявних у матеріалах справи доказах, поданих сторонами, дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки правовідносини за договором іпотеки припинилися на підставі рішення суду.

Доводи касаційної скарги про те, що сам факт ліквідації боржника за кредитним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладений на забезпечення виконання кредитного договору боржником є правильними, однак не можуть бути взяті до уваги під час розгляду зазначеної справи, оскільки для суду преюдиційним є рішення про припинення правовідносин за договором іпотеки, а тому зазначені обставини не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Енергобанк залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 09 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак С. О. Погрібний Г. І. Усик