Ухвала

від 06.02.2019 по справі 388/1158/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 388/1158/17

провадження № 61-2 743ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства Павел на постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства Павел про відшкодування шкоди, завданої самовільним користуванням земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ :

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом до селянського (фермерського) господарства Павел , який в ході розгляду справи уточнила, та остаточно просила стягнути з відповідача на її користь суму збитків, пов'язаних із самовільним зайняттям з 2010 року включно по 2016 рік її земельної ділянки у розмірі 113 194 грн 03 коп., індекс інфляції без врахування розміру орендної плати у розмірі 66 844 грн 46 коп. та 8 506 грн 19 коп. 3 % річних.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 14 червня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 03 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 14 червня 2018 року в оскаржуваній частині скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення.

Стягнуто з селянського (фермерського) господарства Павел на користь ОСОБА_1 113 194 грн 03 коп. збитків, пов'язаних із самовільним зайняттям з липня 2010 по 2016 рік її земельної ділянки.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У лютому 2019 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга селянського (фермерського) господарства Павел на постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 січня 2019 року.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом першим частини шостої статті 19 ЦПК Українипередбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства Павел є відшкодування шкоди на загальну суму 188 544 грн 68 коп., у зв'язку з чим ціна позову у справі № 388/1158/17 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ЦПК України.

Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Касаційна скарга не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження , містяться у статті 129 Конституції України, відповідно до якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain від 19 грудня 1997 року).

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою селянського (фермерського) господарства Павел на постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 січня 2019 року слід відмовити з підстав, встановлених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.

Керуючись пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою селянського (фермерського) господарства Павел на постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства Павел про відшкодування шкоди, завданої самовільним користуванням земельною ділянкою , відмовити.

Суддя М. Є. Червинська