Постанова

від 08.02.2019 по справі 916/1121/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2019 року Справа № 916/1121/18 м.Одеса пр-т Шевченка, 29

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.А .Мишкіної

суддів Л.О.Будішевської, С.В. Таран

Розглянувши без повідомлення учасників справи питання про прийняття додаткової постанови до постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 5 лютого 2019 року

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк"

на ухвалу господарського суду Одеської області від 08 червня 2018 року про забезпечення позову

№916/1121/18

за заявою засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОДВУД" ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОДВУД"

про забезпечення позову

встановив:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.06.2018р. задоволено частково заяву фізичної особи ОСОБА_2 від 07.06.2018р. до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОДВУД" про забезпечення позову: накладено арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОДВУД" (67821, Одеська обл., Овідіопольський р-н., с. Нова Долина, вул. Південна, буд.3; код ЄДРПОУ 33279165), а саме: комплекс нежилих будівель та споруд загальною площею 6 876 кв.м., що розташовані за адресою: 67821, Одеська обл., Овідіопольський р-н., с. Нова Долина, вул. Південна, буд.3 та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОДВУД"; накладено арешт на рухоме майно, що належить ТОВу "ГОДВУД" (67821, Одеська обл., Овідіопольський р-н., с. Нова Долина, вул. Південна, буд.3; код ЄДРПОУ 33279165) та знаходиться за адресою: 67821, Одеська обл., Овідіопольський р-н., с. Нова Долина, вул. Південна, буд.3, а саме: калібрувально-шліфувальний станок Buldog 1300 RC 2M. 2005р.; прес Sormec LT 100, 2005р.; станок чотирьохбічний CM 757 2005р.; шипорізний модуль МХБ-3518, 2005р.; шипорізний модуль NF 16RS, 2005р.; заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно: скасування реєстрації права власності та інших речових прав, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна, а саме: комплексу нежилих будівель та споруд загальною площею 6 876 кв.м., що розташовані за адресою: 67821, Одеська обл., Овідіопольський р-н., с. Нова Долина, вул. Південна, буд.3 та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОДВУД"; у вжитті решти заходів забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "МТБ Банк" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 08.06.2018р та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2019р. апеляційну скаргу задоволено, ухвалу господарського суду Одеської області від 08.06.2018р. №916/1121/18 скасовано з ухваленням нового рішення, яким відмовлено у забезпеченні позову за заявою ОСОБА_2 до ТОВ "Годвуд".

Однак, в резолютивній частині постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2019р. відсутній висновок суду апеляційної інстанції про розподіл судових витрат у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги та скасуванням ухвали про забезпечення позову.

За приписами статті 244 ГПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає за необхідне за власної ініціативи вирішити питання про розподіл судових витрат шляхом ухвалення додаткової постанови у відповідності до ст. 244 ГПК України.

Оскільки питання про розподіл судових витрат при розгляді апеляційної скарги не стосуються суті спору, а виключно розподілу судових витрат, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути це питання в порядку письмового провадження.

Згідно із ст.129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Якщо у спорі про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, судові витрати за правилами цієї статті мають бути стягнуті на користь юридичної особи, то вони стягуються на користь власників (учасників, акціонерів), які подали позов в інтересах такої юридичної особи, у тій частині, в якій вони понесені цими власниками (учасниками, акціонерами). При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно сторони, на яку судовим рішенням покладено витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; в межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому цим Кодексом для забезпечення позову. Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вже вказувалось вище, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2019р. по даній справі апеляційну скаргу ПАТ "МТБ Банк" задоволено.

З матеріалів оскарження ухвали вбачається, що при поданні апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 08.06.2018р. №916/1121/18 ПАТ "МТБ Банк" був сплачений судовий збір у розмір 1762грн., за квитанцією №53539 від 05.11.2018р.

У зв'язку із скасуванням судом апеляційної інстанції ухвали господарського суду Одеської області від 08.06.2018р. з прийняттям нового рішення, судовий збір, сплачений ПАТ "МТБ Банк" за подання апеляційної скарги, у зв'язку із задоволенням вимог скаржника слід покласти на ОСОБА_2 у повному обсязі.

Враховуючи, що в постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2019р. не вирішено питання про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "МТБ Банк" витрат, пов'язаних з оскарженням ухвали господарського суду Одеської області від 08.06.2018р., судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду вважає за необхідне ухвалити додаткову постанову про розподіл судових витрат, пов'язаних з переглядом ухвали господарського суду Одеської області від 08.06.2018р.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 234, 236, 240, 244, 281-283 ГПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Стягнути з ОСОБА_2 ( 65044, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" (65003, Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, будинок 28, код ЄДРПОУ 21650966, МФО 328468, к/р 32007103401026 в НБУ) 1762грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 08 червня 2018 року №916/1121/18.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.286, 287 ГПК України.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран