Постанова

від 05.02.2019 по справі 916/1121/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року Справа № 916/1121/18

м.Одеса, пр-т Шевченка, 29

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.А .Мишкіної

суддів Л.О.Будішевської, С.В. Таран

(склад судової колегії змінений відповідно до розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи №19 від 08.01.2019р. та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2019р. )

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від ПАТ МТБ Банк - Гусельщикова М.А. - адвокат, за довіреністю;

від ОСОБА_3 - не з'явився;

від ТОВ ГОДВУД - Фірсов Д.О. - за ордером.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства МТБ Банк

на ухвалу господарського суду Одеської області від 08 червня 2018 року про забезпечення позову

№916/1121/18

за заявою засновника Товариства з обмеженою відповідальністю ГОДВУД ОСОБА_3

до Товариства з обмеженою відповідальністю ГОДВУД

про забезпечення позову

суддя суду першої інстанції: Волков Р.В.

дата і місце ухвалення судового рішення: 08.06.2018р., м.Одеса, господарський суд Одеської області

Учасники справи чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 05.02.2019р. згідно ст.ст.233, 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

07.06.2018р. до господарського суду Одеської області надійшла заява засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Годвуд" ОСОБА_3 про забезпечення позову, в якій заявник просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОДВУД" (67821, Одеська обл., Овідіопольський р-н., с. Нова Долина, вул. Південна, буд.3; код ЄДРПОУ 33279165), а саме: комплекс нежилих будівель та споруд загальною площею 6 876 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОДВУД",

- накладення арешту на рухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОДВУД" (67821, Одеська обл., Овідіопольський р-н., с. Нова Долина, вул. Південна, буд.3; код ЄДРПОУ 33279165) та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: калібрувально-шліфувальний станок Buldog 1300 RC 2M. 2005р., прес Sormec LT 100, 2005р., станок чотирьохбічний CM 757 2005р., шипорізний модуль МХБ-3518, 2005р., шипорізний модуль NF 16RS, 2005р.,

- заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно: скасування реєстрації права власності та інших речових прав, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна, а саме: комплексу нежилих будівель та споруд загальною площею 6 876 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОДВУД" та рухомого майна: калібрувально-шліфувальний станок Buldog 1300 RC 2M. 2005р., прес Sormec LT 100, 2005р., станок чотирьохбічний CM 757 2005р., шипорізний модуль МХБ-3518, 2005р., шипорізний модуль NF 16RS, 2005р., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОДВУД".

В обґрунтування заяви заявник зазначав про наміри звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОДВУД" про виключення фізичної особи ОСОБА_3 зі складу Товариства та виділення йому в натурі відповідної частки майна, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОДВУД", адже ним ще у 2016р. подано заяву про вихід зі складу учасників ТОВ Годвуд та виділення йому в натурі відповідної частки майна Товариства, отримано згоду на це, але до дійсного часу заявника не виключено зі складу учасників та не виділено відповідну частку у майні.

ОСОБА_3 вказував, що йому стало відомо, що ТОВ "ГОДВУД" тривалий час не веде господарську діяльність, має численні борги, що може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду (за розглядом позову, який буде подано, у випадку його задоволення) або може ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав заявника.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.06.2018р. (суддя Волков Р.В.) заяву фізичної особи ОСОБА_3 від 07.06.2018р. до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОДВУД" про забезпечення позову задоволено частково : накладено арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОДВУД" (67821, Одеська обл., Овідіопольський р-н., с. Нова Долина, вул. Південна, буд.3; код ЄДРПОУ 33279165), а саме: комплекс нежилих будівель та споруд загальною площею 6 876 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОДВУД"; накладено арешт на рухоме майно, що належить ТОВу "ГОДВУД" (67821, Одеська обл., Овідіопольський р-н., с. Нова Долина, вул. Південна, буд.3; код ЄДРПОУ 33279165) та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: калібрувально-шліфувальний станок Buldog 1300 RC 2M. 2005р.; прес Sormec LT 100, 2005р.; станок чотирьохбічний CM 757 2005р.; шипорізний модуль МХБ-3518, 2005р.; шипорізний модуль NF 16RS, 2005р.; заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно: скасування реєстрації права власності та інших речових прав, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна, а саме: комплексу нежилих будівель та споруд загальною площею 6 876 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОДВУД"; у вжитті решти заходів забезпечення позову відмовлено.

Ухвала обґрунтована посиланням на норми ч.ч.1,2 ст.136, ч.ч.1-4 ст.137, п.6 ч.1 ст.139, ч.ч.5,6 ст.140 ГПК України вмотивована наступним. Як вбачається з матеріалів заяви, фізична особа ОСОБА_3 має намір звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ "ГОДВУД" про виключення фізичної особи ОСОБА_3 зі складу товариства та виділення йому в натурі відповідної частки майна, що належить на праві власності ТОВу "ГОДВУД". За таких обставин суд вважає, що невжиття заходів, про які просить заявник, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду (за розглядом позову, який буде подано, у випадку його задоволення) або може ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав заявника. Суд вважає за необхідне задовольнити заяву частково, а саме в частині накладання арешту на нерухоме майно, рухоме майно товариства та в частині заборони органам держреєстрації вчиняти дії щодо: скасування реєстрації права власності та інших речових прав, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна ТОВа "ГОДВУД".

12.11.2018р. до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк", в якій скаржник просить скасувати оскаржену ухвалу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ПАТ "МТБ Банк" посилається на порушення господарським судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Зокрема скаржник зазначає, що 08.08.2006р між ВАТ "Морський транспортний банк", правонаступником якого є ПАТ "МАРФІН БАНК" (після зміни найменування ПАТ "МТБ БАНК"), та ОСОБА_6 укладено кредитний договір №00368/FO, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредитні кошти в іноземній валюті у розмірі 500 000дол.США на споживчі цілі зі сплатою 14% річних за фактичний період користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом і терміном погашення по 07.08.2011р. та зі сплатою комісії за оформлення кредитного договору у розмірі 250 грн. комісії за кожен транш в розмірі 0,1% річних від суми наданого траншу .

Того ж дня, з метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за вказаним кредитним договором, між банком і ТОВ "Годвуд" було укладено договір поруки №02588-СО, відповідно до якого останній на добровільних началах взяв на себе зобов'язання відповідати перед позивачем як солідарний боржник по зобов'язанням ОСОБА_6, що виникають з умов кредитного договору.

Крім того, 08.08.2016р. між Банком та ТОВ "Годвуд" укладено договір застави №02587-СО, відповідно до умов якого ТОВ "Годвуд" надав в заставу банку обладнання, що є його власністю, а саме: калібрувально-шліфувальний станок Buldog 1300 RC 2M, прес Sormec LT 100, станок чотирьохбічний CM757, шипорізний модуль MXБ -3518 та шипорізний модуль NF-16 RS/

Також між Банком та ТОВ "Годвуд" було укладено Договір іпотеки посвідчений 08.08.2016р. відповідно до умов якого ТОВ "Годвуд" надав в іпотеку банку нерухоме майно, що є його власністю, а саме: будівлі та споруди виробничої бази загальною площею 6876 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1 та включає в себе виробничий корпус площею 1232,6 кв.м., вагова площею 10,6 кв.м., приміщення трансформаторної підстанції площею 4,1 кв.м., офіс площею 144,8 кв.м., побутове приміщення площею 65,5 кв.м., сушильні площею 57,6кв.м., 19,0 кв.м., 64,1 кв.м., котельня площею 104,2 кв.м., дизельна площею 14,7 кв.м., убиральна площею 2,4 кв.м., склад площею 62,6 кв.м., цех №3 площею 2500,2 кв.м., прохідна площею 13,8 кв.м., мклад площею 1608,7кв.м., сушильня площею 573,8 кв.м, зварювальний цех площею 28,1 кв.м., компресорна площею 15,9 кв.м. , щитова площею 2,0кв.м., навіс площею 5,9 кв.м., підсобне площею 6,8 кв.м., вбиральня площею 13,3 кв.м., малярний цех площею 248,5 кв.м., підсобне площею 9,3 кв.м., офіс площею 67,5 кв.м., споруди 3 1, 5, 6- 12, І

Скаржник зазначає, що вказане, окрім договорів, підтверджується також рішенням Біляєвського районного суду Одеської області від 07.09.2017р. та ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 26.04.2018р. у справі №496/3778/14-ц.

Крім того, апелянт вказує, що станом на момент подання апеляційної скарги в провадженні господарського суду Одеської області розглядається справа №916/1893/17 за позовом ПАТ "МАРФІН БАНК" до ТОВ "Годвуд" про звернення стягнення на предмет іпотеки та предмет застави .

За твердженнями апелянта наявність ухвали господарського суду Одеської області від 06.08.2018р. перешкоджає позивачу реалізувати своє право, передбачене ст. 3 ЗУ "Про іпотеку", ст. 589 Цивільного кодексу України, оскільки обтяжуване майно не підлягає відчуженню, адже арешт та заборона на рухоме та нерухоме майно, накладені оскаржуваною ухвалою, порушує і унеможливлює реалізацію Банком як іпотекодержателем та заставодержателем свого першочергового та гарантованого законом права на задоволення вимог до боржника за рахунок предмета іпотеки та застави , що порушує основні принципи інституту іпотеки.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду (головуючий суддя М.А. Мишкіна, судді Л.В. Поліщук, С.В. Таран) від 15.11.2018р. апеляційну скаргу залишено без руху.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.12.2018р. поновлено скаржнику пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 08 червня 2018 року про забезпечення позову №916/1121/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" на ухвалу господарського суду Одеської області від 08 червня 2018 року про забезпечення позову №916/1121/18; встановлено іншим учасникам справи згідно з нормами ст.263 ГПК України строк для подання відзиву (з доказами його направлення учасникам справи) на апеляційну скаргу до 21.12.2018р.; роз'яснено іншим учасникам справи їх право в строк до 21.12.2018р. подати до суду разом з відзивом на апеляційну скаргу або окремо будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2018р. призначено справу до розгляду на 09.01.2019р.

У зв'язку із перебуванням судді Л.В.Поліщук у відпустці з 06.01.2019р. по 11.01.2019р., розпорядженням керівника апарату суду №16 від 08.01.2019р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/1121/18.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2019р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - М.А.Мишкіна, судді: Л.О.Будішевська, С.В.Таран.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 08.01.2019р. прийнято справу №916/1121/18 до провадження у зміненому складі суду: головуючий суддя М.А.Мишкіна, судді: Л.О.Будішевська, С.В.Таран; розгляд справи розпочато спочатку та призначено справу №916/1121/18 до розгляду у судовому засіданні на 05.02.2019р.

Відзиви на апеляційну скаргу від ТОВ "ГОДВУД" та ОСОБА_3 до суду не надходили.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити з викладених у скарзі підстав.

Представник ТОВ "Годвуд" проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити оскаржувану ухвалу без змін.

ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи встановлені строки розгляду справи, те, що явка представників сторін не визнавалася судом обов'язковою, апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника заявника.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази стосовно фактів, наведених скаржником, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення скарги виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналізуючи наведене, можна дійти висновку, що звертаючись з заявою про забезпечення позову, заявник має довести та підтвердити належними та допустимими доказами, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову, вказати обсяг позовних вимог, та довести реальність підстав для подальшого звернення з позовною заявою на протязі встановлених 10 днів.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З матеріалів оскарження ухвали, що надійшли до апеляційного господарського суду, убачається, що разом із заявою від 07.06.2018р. до господарського суду Одеської області ОСОБА_3 надав: документ про сплату судового збору, детальну інформацію про юридичну особу (ТОВ ГОДВУД ), копію Статуту ТОВ ГОДВУД , копію листа ТОВ ГОДВУД , копію паспорта та витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.11.2011р., копію довідки ТОВ ГОДВУД .

При цьому сама заява не містить викладення фактичних обставин, з якими пов'язане твердження заявника про вихід зі складу учасників ТОВ ГОДВУД у 2016 р. (посилання на дату подання заяви про вихід, спосіб її направлення Товариству, дату отримання Товариством, зазначення дати та інших реквізитів листа ТОВ ГОДВУД зі згодою на виділення майна, тощо).

В додатки до заяви не були надані будь-які докази, які б дозволяли зробити висновок про реальне існування стверджуваних заявником обставин в обґрунтування наявності між ним та ТОВ ГОДВУД невирішених питань щодо його виходу з Товариства та наміру звернутися до суду за вирішенням спору з відповідним предметом.

Отже в порушення вимог ст.ст. 74-78 ГПК України ОСОБА_3 не було доведено при зверненні із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, що ефективний захист або поновлення його порушених прав, за захистом яких він має намір звернутись до суду, буде істотно ускладненим або взагалі неможливим, позаяк з поданих матеріалів взагалі не убачалося наявності обставин, що свідчать про порушення його корпоративних прав.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що заявником не було надано належних та допустимих доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходу забезпечення позову, як не надано і доказів вчинення ТОВ "ГОДВУД" дій спрямованих на відчуження належного йому майна. Посилання заявника на наявність у ТОВ "ГОДВУД" заборгованості є голослівним, оскільки також не підтверджено належними доказами, зокрема судовими рішеннями, інформацією про наявність виконавчих проваджень щодо примусового стягнення заборгованості тощо.

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, господарський суд також здійснив лише формальне посилання на намір заявника звернутися до суду з позовною заявою до ТОВ "Годвуд" про виключення зі складу Товариства та невжиття заходів, про які просить заявник, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду (за розглядом позову, який буде подано, у випадку його задоволення) або може ускладнити чи унеможливити ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав заявника.

В порушення вимог ст.ст. 74, 76, 77, 136, 137 ГПК України, судом не досліджено аргументи заяви на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування забезпечення позову, та не досліджено, чи підтверджені такі аргументи належними та допустимими доказами. Судом не досліджувалося питання щодо встановлення майна, яке належить ТОВ "ГОДВУД", в тому числі щодо майна, на яке безпосередньо накладено арешт, не здійснено перевірки щодо наявності обмежень та обтяжень такого майна .

Відповідно до ч.ч. 1,3,4,5 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Надаючи оцінку обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо застосування заявлених видів забезпечення позову, колегія суддів вважає, що господарський суд безпідставно та передчасно задовольнив заяву ОСОБА_3 в частині накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ТОВ "ГОДВУД" згідно переліку та заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно: скасування реєстрації права власності та інших речових прав, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна, а саме: комплексу нежилих будівель та споруд загальною площею 6 876 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОДВУД".

Виходячи із викладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права (ст. 136, 140 ГПК України), що призвело до неправильного вирішення заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову (до подання позовної заяви).

Судом апеляційної інстанції з матеріалів оскарження ухвали та пояснень представника ТОВ Годвуд додатково встановлено, що після подання 07.06.2018р. заяви про забезпечення позову ОСОБА_3 у встановлений ч.3 ст. 138 ГПК України строк ( 10 днів) позов до ТОВ Годвуд не пред'явив; заходи забезпечення позову за оскаржуваною ухвалою від 08.06.2018р. відповідно до ч.13 ст.145 ГПК України судом першої інстанції не скасовувались.

ПАТ МТБ Банк обґрунтовано вважає, що оскаржуваною ухвалою вирішено питання про його права та інтереси як іпотекодержателя та заставодержателя за укладеними з ТОВ Годвуд договорами, що надає йому право оскаржити цю ухвалу в апеляційному порядку згідно положень ст. 254 ГПК України.

З урахуванням встановлених обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а відповідно до п. 4 ч.1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду Одеської області, яка прийнята з порушенням норм процесуального права - скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 136,137, 140, 232, 233, 235, 236, 240, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 08.06.2018р. №916/1121/18 скасувати .

Відмовити у забезпеченні позову за заявою ОСОБА_3 до ТОВ "Годвуд" (вх.. №ГСОО 4-27/18 ) від 07.06.2018р.

Постанова в порядку ст. 282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст. 284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.286,287 ГПК України.

Повна постанова складена 08 лютого 2019 року.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран