Рішення

від 24.01.2019 по справі 911/1963/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1963/18

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства «Сквирське комунальне господарство» (09001, Київська обл., Сквирський р-н., м. Сквира, вул. Р. Люксембург, буд. 93)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвест-контакт» (09000, Київська обл., Сквирський р-н., АДРЕСА_1)

про розірвання договору № 8-2017 від 10.11.2017 р. про надання послуг з очищення стічних вод та стягнення 137183,06 грн.,

секретар судового засідання: Демідова А.А.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - керівник (наказ № 38-К від 25.03.2016 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (ордер № 414631 від 23.11.2018 р.).

Обставини справи:

Комунальне підприємство «Сквирське комунальне господарство» (далі - позивач, КП «Сквирське комунальне господарство» ) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвест-контакт» (далі - відповідач, ТОВ «Будінвест-контакт» ) про розірвання договору № 8-2017 від 10.11.2017 р. про надання послуг з очищення стічних вод та стягнення 137183,06 грн., у тому числі - 120757,00 грн. відшкодування шкоди як суми неотриманих доходів, 14463,65 грн. пені, 1188,76 грн. 3% річних, 773,65 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суми втрачених доходів від фактично наданої послуги з очищення стячних вод.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ТОВ «Будінвест-контакт» було порушено умови договору № 8-2017 від 10.11.2017 р. про надання послуг з очищення стічних вод, у зв'язку з чим позивач просив суд розірвати договір № 8-2017 від 10.11.2017 р. про надання послуг з очищення стічних вод та стягнути 120757,00 грн. матеріальної шкоди у вигляді втрачених доходів, 14463,65 грн. пені, 1188,76 грн. 3% річних, 773,65 грн. інфляційних втрат, а також витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.09.2018 р. було відкрито провадження у даній справі, підготовче засідання призначено на 05.11.2018 р.

Підготовче засідання відкладалось.

23.10.2018 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання б/н, б/д (вх. № 30590/18 від 23.10.2018 р.), за змістом якого відповідач зазначає, що позивачем було надіслано на адресу ТОВ «Будінвест-контакт» неповний пакет документів до позовної заяви, а саме - відсутня одна із сторінок позовної заяви та копії листів-відповідей з УСЗН на двох аркушах, що не дає змоги відповідачу повно та всебічно підготуватись до розгляду справи в суді та надати відзив у встановлений строк.

21.11.2018 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив б/н від 20.11.2018 р. (вх. № 32621/18 від 21.11.2018 р.) на позовну заяву, за змістом якого відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на те, що позивачем, всупереч вимогам п.п. 2.1, 2.5, 2.6 договору № 8-2017 від 10.11.2017 р., не вчинено належних дій, спрямованих на дотримання порядку проведення розрахунків та не надано доказів надіслання чи вручення відповідачу актів виконаних робіт і несплати останнім виставлених рахунків. Також відповідач зазначає, що оскільки позивачем не доведено факт ухилення ТОВ «Будінвест-контакт» від підписання вказаних документів, то у КП «Сквирське комунальне господарство» не виникає право вимагати оплати наданих послуг. Водночас, відповідач зазначає, що на виконання своїх договірних зобов'язань, зокрема, п. 1.3 договору, ТОВ «Будінвест-контакт» встановило систему відстеження місцезнаходження, а саме - GPS-трекер, на спеціально обладнаний транспортний засіб для збору та вивезення рідких відходів та кожного місяця надсилало на електронну адресу КП «Сквирське комунальне господарство» дані із системи відеоспостереження щодо пересування транспортного засобу за минулий місяць, що підтверджується і позивачем у позовній заяві.

Відповідач підтверджує, що протягом 2018 року позивачем надавались послуги для ТОВ «Будінвест-контакт» з очищення стічних вод, але враховуючи, що об'єм скинутих стоків не був погоджений сторонами, то самостійно визначити загальну вартість отриманих послуг відповідач не міг. Щодо вартості послуг за скидання стоків ТОВ «Будінвест-контакт» вказує, що лише рішенням № 815/81 від 26.07.2018 р. виконавчого комітету Сквирської міської ради було затверджено тарифи на послуги по прийому та очищенню стічних вод, які скидаються в централізовану систему водовідведення, в розмірі 24,40 грн. за 1 кубічний метр, а також про те, що згідно з вказаним рішенням затверджені тарифи вступають в дію через 30 днів після їх опублікування (дата опублікування в газеті «Вісник Сквирщини» - 03.08.2018 р.), а отже до 03.09.2018 р. вартість послуг з очищення стічних вод за договором повинна розраховуватися у розмірі 11,06 грн. за 1 куб. метр стоків.

ТОВ «Будінвест-контакт» у відзиві б/н від 20.11.2018 р. (вх. № 32621/18 від 21.11.2018 р.) зазначає також про те, що договір № 8-2017 від 10.11.2017 р. про надання послуг з очищення стічних вод не містить застереження щодо можливості розірвання його в односторонньому порядку.

26.11.2018 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення № 466 від 23.11.2018 р. (вх. № 32897/18 від 26.11.2018 р.), за змістом яких позивач зазначає, що у зв'язку зі зміною тарифу на послуги по прийому та очищенню стічних вод, які скидаються в централізовану систему водовідведення, відповідно до рішення виконавчого комітету Сквирської міської ради № 621/55 від 06.11.2017 р., КП «Сквирське комунальне господарство» надсилало ТОВ «Будінвест-контакт» лист № 381 від 06.12.2017 р. про необхідність укладення додаткової угоди, а також лист № 397 від 28.12.2017 р. з повідомленням про розірвання договору як наслідок відсутності співпраці зі сторони відповідача. Водночас, позивач, посилаючись на приписи ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, наголошує, що недосягнення згоди між ТОВ «Будінвест-контакт» та КП «Сквирське комунальне господарство» стосовно зміни ціни договору, що відноситься до істотних умов, є, на переконання позивача, підставою для визнання правочину недійсним.

07.12.2018 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшло заперечення № 490 від 05.12.2018 р. (вх. № 34047/18 від 07.12.2018 р.) на відзив відповідача, за змістом якого позивач зазначає, що на дату підписання договору № 8-2017 від 10.11.2017 р. про надання послуг з очищення стічних вод вартість даної послуги становила 11,06 грн. за 1 метр кубічний водовідведення, яка була затверджена рішенням виконавчого комітету Сквирської міської ради № 452/30 від 28.04.2012 р. «Про затвердження тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення» . Рішенням виконавчого комітету Сквирської міської ради № 621/55 від 06.11.2017 р. «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету № 452/30 від 28.04.2012 р.» тариф було змінено, а саме - збільшено до 23,48 грн. за 1 метр куб. У подальшому виконавчим комітетом Сквирської міської ради на вимогу відповідача було розроблено та затверджено тарифи на послуги по прийому та очищенню стічних вод, які скидаються в централізовану систему водовідведення, в розмірі 24,40 грн. за 1 метр куб., що підтверджується рішенням № 815/81 від 26.07.2018 р. Проте, позивач вказує, що намагання підписати додаткову угоду з ТОВ «Будінвест-контакт» у зв'язку із зазначеними змінами, яка направлялась відповідачу листом № 381 від 06.12.2017 р., виявилось безрезультатним, що, в свою чергу, призвело до направлення на адресу відповідача листа № 397 від 28.12.2017 р. з повідомленням про розірвання договору внаслідок відсутності співпраці зі сторони ТОВ «Будінвест-контакт» та невиконання останнім пункту 2.4 договору № 8-2017 від 10.11.2017 р. про надання послуг з очищення стічних вод.

Водночас, позивач вказує, що TOB «Будінвест-контакт» , незважаючи на відсутність розробленого та затвердженого тарифу на очищення рідких побутових відходів, продовжувало зливати стоки в централізовану каналізаційну систему міста, що підтверджується даними, які направлялись на електронну адресу КП «Сквирське комунальне господарство» з GPS-трекера, що був встановлений на спеціально обладнаному транспортному засобі для збору та вивезення рідких відходів, чим позивачу було завдано матеріальну шкоду.

Стосовно твердження відповідача, викладеного у відзиві б/н від 20.11.2018 р. (вх. № 32621/18 від 21.11.2018 р.), щодо відсутності у позивача права вимагати оплати послуг внаслідок недотримання останнім порядку проведення розрахунків за договором, то позивач вважає його безпідставним, оскільки позов, поданий КП «Сквирське комунальне господарство» , стосується відшкодування матеріальних втрат, понесених позивачем, а не оплати вартості наданих послуг. Водночас, позивач наголошує, що недосягнення згоди між ТОВ «Будінвест-контакт» та КП «Сквирське комунальне господарство» стосовно зміни ціни договору надає право позивачу вимагати від відповідача розірвання договору та відшкодування матеріальної шкоди за очищення стічних вод, які злито в централізовану систему водовідведення.

22.12.2018 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив б/н від 20.12.2018 р. (вх. № 34952/18 від 22.12.2018 р.), за змістом якого відповідач зазначає, що оскільки рішенням органу місцевого самоврядування у 2017 році було змінено тариф на централізоване водовідведення, а не на послугу по прийому та очищенню стічних вод, які скидаються в централізовану систему водовідведення, то даний тариф, на думку відповідача, не підлягає застосуванню до договірних відносин сторін даної справи. Лише рішенням виконавчого комітету Сквирської міської ради № 815/81 від 26.07.2018 р. було затверджено нові тарифи на послуги по прийому та очищенню стічних вод (рідкі нечистоти з вигрібних ям), які скидаються в централізовану систему водовідведення, в розмірі 24,40 грн. за 1 куб. м. Згідно даного рішення, затверджені тарифи вступають в дію через 30 днів після опублікування. При цьому для відповідача зміна вартості послуг відбувається з моменту підписання відповідної додаткової угоди згідно з п. 2.4 укладеного договору.

Поряд з цим, всупереч умовам договору, позивачем не надсилалися відповідачу рахунки на оплату послуг ні з розрахунку 11,06 грн. за 1 м.куб. стоків, що передбачений в договорі, ні з розрахунку 23,48 грн. за 1 м.куб. стоків, що встановлено рішенням виконавчого комітету Сквирської міської ради № 621/55 від 06.11.2017 р. за централізоване водовідведення.

Окрім того, відповідач наголошує, що розрахунок втрачених доходів від надання послуг за злив в каналізаційну систему КП Сквирське комунальне господарство нечистот, отриманих від ТОВ Будінвест-контакт для подальшого очищення, здійснений позивачем з розрахунку вартості 24,40 грн. м.куб. стоків за період з грудня 2017 року по липень 2018 року, хоча згідно з рішенням виконавчого комітету Сквирської міської ради від 26.07.2018 р. № 815/81 вказаний тариф вступив в силу лише 03.09.2018 р., а додаткова угода про збільшення вартості послуг за скид стоків з 03.09.2018 р. не була надіслана позивачем відповідачу. Також позивачем не надано доказів ухилення відповідача від підписання додаткових угод до договору про надання послуг з очищення стічних вод № 8-2017 від 10.11.2017 р. зі зміною вартості тарифу за скид стоків.

У судовому засіданні 27.12.2018 р. представники позивача та відповідача зазначили суду про подання до матеріалів справи всіх наявних доказів, що мають значення для вирішення спору.

У судовому засіданні 27.12.2018 р. представників позивача та відповідача було повідомлено про постановлення ухвали про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.01.2019 р., про що зазначено у протоколі судового засідання від 27.12.2018 р.

У судовому засіданні 24.01.2019 р. керівник позивача позовні вимоги підтримував у повному обсязі; представник відповідача проти позову заперечувала та до закінчення судових дебатів заявила про понесення відповідачем витрат на правову допомогу адвоката в орієнтовному розмірі 7000,00 грн., докази чого будуть подані після ухвалення рішення суду в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

У судовому засіданні 24.01.2019 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

10 листопада 2017 року між Комунальним підприємством «Сквирське комунальне господарство» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінвест-контакт» (перевізник) було укладено договір № 8-2017 про надання послуг з очищення стічних вод, відповідно до п. 1.1 якого виконавець бере на себе зобов'язання приймати від перевізника стічні води, які скидаються спеціалізованим автотранспортом, та проводити їх очищення, а перевізник зобов'язується своєчасно здійснювати оплату за надані послуги та належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання, згідно умов цього договору: ГАЗ 33075 марки КО 503В, ДНЗ АІ4721СР, об'єм ємкості V = 4 куб.м.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що перевізник зобов'язується встановити систему відстеження місцезнаходження - GPS-трекери на спеціально обладнані транспортні засоби для збору та вивезення рідких відходів та 5 числа кожного місяця надавати водоканалу дані із системи стосовно пересування транспортного засобу за минулий місяць.

Об'єм стоків, доставлених та скинутих перевізником в каналізаційну систему міста, визначається за об'ємом місткості цистерни, якою здійснюється доставка. Факт передачі стічних вод оформляється відповідно до акту прийому-передачі, один примірник якої залишається у виконавця, інший - у перевізника, або зафіксований відповідальною особою виконавця в журналі обліку прийнятих стічних вод (п. 1.4 договору).

Згідно з п. 1.5 договору сторони зобов'язуються належно виконувати умови даного договору, вимоги Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу України № 190 від 27.06.2008 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 р. за № 936/15627, з подальшими внесеними до них змінами та доповненнями, Правил приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу м. Сквира, затверджених рішенням Сквирської міської ради, з подальшими внесеними до них змінами та доповненнями, а також інших нормативно-правових актів України, які регулюють правовідносини, що становлять предмет цього договору.

У відповідності з п. 2.1 договору перевізник зобов'язується проводити за надані йому послуги оплату, яка нараховується виконавцем за загальним обсягом скинутих перевізником стоків на підставі акту виконаних робіт .

За умовами п. 2.2 договору вартість послуг за скид стоків встановлюється згідно тарифу, погодженого із замовником і затвердженого виконавцем в розмірі - 1 куб. м стоків - 11,06 грн.

Відповідно до п. 2.3 договору об'єм вивезених рідких відходів сторони встановлюють згідно акту виконаних робіт.

Зміна вартості послуг відбувається на підставі акту органу місцевого самоврядування (чи іншого органу на якого покладені обов'язки по становленню тарифів) шляхом підписання додаткової угоди (п. 2.4 договору).

Пунктом 2.5 договору передбачено, що розрахунок за надані в поточному місяці послуги перевізник проводить на підставі рахунків виконавця, які підлягають оплаті протягом 5 днів з моменту їх отримання, однак, у будь-якому випадку, остаточний розрахунок за послуги, надані в поточному періоді, має бути проведений перевізником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У відповідності з п. 2.6 договору оплата послуг з очищення стоків здійснюється перевізником шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок виконавця, реквізити якого зазначено у відповідному рахунку про оплату послуг.

Згідно з п. 4.2 договору за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно норм чинного законодавства України.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом п'яти років, до 10.11.2022 р., а в частині своєчасно не виконаних зобов'язань - до моменту їх повного виконання (п. 5.1 договору).

Як слідує з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Сквирської міської ради № 621/55 від 06.11.2017 р. Про внесення змін до рішення виконавчого комітету № 452/30 від 28.04.2012 р. Про затвердження тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення з 10.12.2017 р. встановлено тариф на водовідведення для юридичних осіб в розмірі 23,48 грн. за куб.м.

Позивач стверджує, що КП Сквирське комунальне господарство 15.12.2017 р. власнику ТОВ Будінвест-контакт , а саме - ОСОБА_3, під особистий підпис було вручено лист № 381 від 06.12.2017 р. про необхідність укладення додаткової угоди до договору № 8-2017 від 10.11.2017 р. у зв'язку з прийняттям рішення виконавчим комітетом Сквирської міської ради № 621/55 від 06.11.2017 р. Про внесення змін до рішення виконавчого комітету № 452/30 від 28.04.2012 р. Про затвердження тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення щодо встановлення нового тарифу на водовідведення в розмірі 23,48 грн. за куб.м.

Крім того, КП Сквирське комунальне господарство було надіслано на адресу ТОВ Будінвест-контакт повідомлення № 397 від 28.12.2017 р. про розірвання договору, відповідно до якого позивач доводив до відома відповідача, що у зв'язку з численними порушеннями умов договору № 8-2017 від 10.11.2017 р. даний договір буде розірвано.

За твердженням позивача, ТОВ Будінвест-контакт було надіслано на адресу КП Сквирське комунальне господарство лист № 2 від 09.01.2018 р., відповідно до якого відповідач висловив незгоду з встановленням вказаного у листі № 381 від 06.12.2017 р. тарифу та позицію щодо відсутності підстав для укладання додаткової угоди до договору № 8-2017 від 10.11.2017 р. (зазначений лист до матеріалів справи долучено не було).

Зміни до договору № 8-2017 від 10.11.2017 р. внесено не було. Протилежного матеріали справи не містять.

Як зазначає позивач, у зв'язку з відсутністю узгодженого тарифу на очищення стічних вод, договір про надання послуг з очищення стічних вод № 8-2017 від 10.11.12017 р., укладений між КП Сквирське комунальне господарство та ТОВ Будінвест-контакт , є нікчемним, оскільки замовник не визнав діючий тариф на водовідведення шляхом підписання додаткової угоди та, відповідно, не виконав умови п. 2.4 договору № 8-2017 щодо зміни вартості послуг, яка відбувається на підставі акту органу місцевого самоврядування, а саме - рішення виконавчого комітету Сквирської міської ради № 621/55 від 06.11.2017 р. Про внесення змін до рішення виконавчого комітету № 452/30 від 28.04.2012 р. Про затвердження тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення , яким з 10.12.2017 р. було встановлено тариф на водовідведення для юридичних осіб в розмірі 23,48 грн. за куб.м.

Позивач зазначає, що ТОВ Будінвест-контакт листом № 3 від 10.01.2018 р. звернулося до Сквирської міської ради з проханням переглянути та затвердити єдиний обгрунтований тариф на очищення рідких побутових відходів для КП Сквирське комунальне господарство та інших виконавців послуг з вивезення рідких побутових відходів. Комунальним підприємством Сквирське комунальне господарство було розраховано економічно обґрунтований тариф з послуг по прийому та очищенню стічних вод, які скидаються в централізовану систему водовідведення, який було подано на розгляд до Сквирської міської ради листом № 204 від 11.06.2018 р. та, в подальшому, затверджено рішенням виконавчого комітету Сквирської міської ради від 26.07.2018 р. № 815/81 Про затвердження тарифу на послугу з прийому та очищенню стічних вод, які скидаються в централізовану систему водовідведення .

Позивач стверджує, що, попри непогодження ТОВ Будінвест-контакт зі зміною ціни договору, відповідач зі своєї сторони продовжував діяти в межах договору № 8-2017 від 10.11.2017 р., а саме - зливати рідкі нечистоти в централізовану каналізаційну систему.

Зокрема, ТОВ Будінвест-контакт на виконання умов договору кожного місяця на електронну адресу позивача надсилало дані із системи відеоспостереження стосовно пересування транспортного засобу за минулий місяць, зокрема, за період з грудня 2017 року по липень 2018 року, окрім червня 2018 року, що свідчить, на переконання позивача, про злив в централізовану систему стоків для подальшого очищення.

01.08.2018 р. КП Сквирське комунальне господарство для підтвердження факту зливу до центральної системи водовідведення стоків для подальшого очищення шляхом надання послуг з очищення стічних вод жителям м. Сквира, які надає ТОВ Будінвест-контакт для пільгових категорій громадян з подальшим відшкодування за рахунок коштів Державного бюджету, та громадянам, які мають право на відшкодування вартості спожитих комунальних послуг за рахунок субсидії, було направлено до Управління соціального захисту Сквирської РДА запит № 300.

Управління соціального захисту Сквирської РДА направило на адресу КП Сквирське комунальне господарство відповіді № 2041 від 07.08.2018 р. та № 2076 від 09.08.2018 р., відповідно до яких зазначалось, що Управлінням соціального захисту Сквирської РДА було проведено відшкодування за надані пільги громадянам на вивезення рідких нечистот, за якими надавач послуг - ТОВ Будінвест-контакт , яким за січень-липень 2018 року було вивезено 898 бочок у 82 домогосподарствах. Всього відшкодовано наданих послуг в кількості 980 бочок, що становить 3920 куб.м.

З позову вбачається, що Комунальним підприємством Сквирське комунальне господарство , враховуючи надіслані відповідачем дані системи відеоспостереження по руху автомобіля ГАЗ 33075 марки КО 503 В, ДНЗ AI 4721 СР, який зазначено в договорі № 8-2017 від 10.11.2017 р., та відповіді Управління соціального захисту Сквирської РДА, було обраховано втрачені доходи від фактично наданих послуг з очищення стічних вод, скинутих в централізовану систему ТОВ Будінвест-контакт , виходячи із затвердженого тарифу на послугу по прийому та очищенню стічних вод, які скидаються в централізовану систему водовідведення, затвердженого рішенням виконавчого комітету Сквирської міської ради від 26.07.2018 р. № 815/81 Про затвердження тарифу на послугу з прийому та очищенню стічних вод, які скидаються в централізовану систему водовідведення , який було введено в дію 03.09.2018 р. після офіційного опублікування.

З урахуванням викладеного, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд розірвати договір № 8-2017 про надання послуг з очищення стічних вод від 10.11.2017 р. та стягнути з відповідача матеріальну шкоду, як суму недоотриманих доходів, у розмірі 120757,00 грн. за період з грудня 2017 року до липня 2018 року (розраховану на підставі рішення виконавчого комітету Сквирської міської ради від 26.07.2018 р. № 815/81 Про затвердження тарифу на послугу з прийому та очищенню стічних вод, які скидаються в централізовану систему водовідведення , який було введено в дію 03.09.2018 р. в розмірі 24,40 грн. за куб.м) внаслідок надання послуги з очищення стічних вод, які злито в централізовану систему водовідведення КП Сквирське комунальне господарство .

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Згідно з частинами 1 і 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з приписами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (стаття 903 ЦК України).

Згідно з приписами статті 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі - шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Загальні норми, якими регулюються відносини суб'єктів господарювання щодо розірвання договорів, визначені главою 53 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 652 ЦК України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Разом з тим, у даній справі обставин, які б підтверджували одночасну наявність чотирьох умов для розірвання спірного договору, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, судом не встановлено.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також встановити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Таким чином, чинне законодавство визначає, що підставою для розірвання договору у судовому порядку може бути доведений належними та допустимими доказами факт невиконання стороною зобов'язань за договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Слід зазначити, що статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Судом встановлено, що за умовами п. 2.2 договору № 8-2017 від 10.11.2017 р. вартість послуг за скид стоків встановлюється згідно тарифу, погодженого із замовником і затвердженого виконавцем, в розмірі за 1 куб. стоків - 11,06 грн. При цьому, зміна вартості послуг відбувається на підставі акту органу місцевого самоврядування (чи іншого органу, на який покладені обов'язки по встановленню тарифів) шляхом підписання додаткової угоди (п. 2.4 договору).

Позивач посилається на те, що рішенням виконавчого комітету Сквирської міської ради № 621/55 від 06.11.2017 р. Про внесення змін до рішення виконавчого комітету № 452/30 від 28.04.2012 р. Про затвердження тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення з 10.12.2017 р. було встановлено тариф на водовідведення для юридичних осіб в розмірі 23,48 грн. за куб.м.

Суд констатує, що умовами укладеного між сторонами договору не було узгоджено, що тариф, за яким формується вартість послуг з очищення стічних вод, є саме тарифом на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, хоча, за поясненнями представника позивача, вказана у договорі вартість послуги з очищення 1 куб.м стічних вод в сумі 11,06 грн. відповідала саме тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення.

Водночас, слід зазначити, що зміна вартості послуг за договором у будь-якому разі мала відбуватися шляхом укладення додаткової угоди до договору.

Щодо звернення позивача до відповідача з листом № 381 від 06.12.2017 р. стосовно необхідності укладання додаткової угоди до договору у зв'язку зі зміною тарифу до 23,48 грн. за 1 куб.м, суд зазначає, що, в порушення наведених вище вимог ст. 188 ГК України, позивачем вказаним листом не було направлено відповідачу самої додаткової угоди.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Водночас, до матеріалів справи не надано і будь-яких доказів направлення відповідачеві додаткової угоди № 1 від 12.12.2017 р. до договору № 8-2017 від 10.11.2017 р., копію якої, підписаної лише з боку позивача, останнім було надано до матеріалів справи.

Стосовно листа КП Сквирське комунальне господарство № 370 від 25.09.2018 р., адресованого ТОВ Будінвест-контакт , рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення щодо направлення якого долучено позивачем до матеріалів справи, суд також зазначає, що вказаний лист містить повідомлення відповідача про необхідність укладення додаткової угоди, однак не містить посилань на направлення відповідачеві проекту додаткової угоди до договору.

За таких обставин, позивачем не доведено дотримання ним встановленого законодавством порядку звернення з пропозицією щодо зміни договору, у зв'язку з чим посилання позивача на ухилення відповідача від укладення додаткової угоди до договору є необґрунтованими.

Натомість, слід відзначити, що у випадку недосягнення згоди щодо внесення змін до договору заінтересована сторона може звернутися до суду, як це передбачено ст. 188 ГК України.

Позивачем доказів звернення до суду щодо внесення змін до договору, укладеного з відповідачем, до матеріалів справи не надано.

Що ж до посилань позивача на порушення відповідачем умов договору, які, на думку КП Сквирське комунальне господарство , дають підстави для розірвання договору, суд вважає за необхідне зазначити таке.

До матеріалів справи не додано жодних доказів надіслання чи вручення позивачем відповідачу, всупереч умовам договору, рахунків на оплату послуг ані з розрахунку 11,06 грн. за 1 м.куб. стоків, що передбачений в договорі, ані з розрахунку 23,48 грн. за 1 м.куб. стоків за встановленим рішенням виконавчого комітету Сквирської міської ради від 06.11.2017 р. № 621/55 за централізоване водовідведення. Між тим, саме на підставі виставлених виконавцем рахунків перевізник здійснює оплату згідно з пунктом 2.5 укладеного між сторонами договору.

Також судом враховано, що визначення об'єму наданих послуг здійснюється сторонами згідно акту виконаних робіт (п. 2.3 договору), проте жодних актів виконаних робіт, підписаних сторонами, до матеріалів справи не надано. При цьому, обов'язку складати вказані акти та направляти їх виконавцеві умовами договору на перевізника не покладено. Водночас, за наданими представником позивача поясненнями в засіданнях суду, акти позивачем не складалися з огляду на неузгодження ціни позову сторонами.

За таких обставин, підстави для застосування до правовідносин сторін даної справи приписів ст. 651 ЦК України є відсутніми.

Поряд з цим, суд констатує, що укладеним сторонами договором № 8-2017 від 10.11.2017 р. не передбачено можливості його розірвання в односторонньому порядку.

З огляду на все викладене вище, суд дійшов висновку щодо відсутності передбачених чинним законодавством та укладеним сторонами договором підстав для розірвання останнього, у зв'язку з чим позовні вимоги КП Сквирське комунальне господарство в цій частині задоволенню не підлягають.

Окрім того, позивач, посилаючись на приписи ст. 1166 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача 120757,00 грн. відшкодування шкоди як суми неотриманих доходів через порушення ТОВ Будінвест-контакт умов договору про надання послуг з очищення стічних вод № 8-2017 від 10.11.2017 р.

Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Поряд з цим, відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною (ст. 224 Господарського кодексу України).

Зважаючи на визначений позивачем предмет позову у даній справі - стягнення саме матеріальної шкоди на підставі ст. 1166 ЦК України, на чому наголошував позивач, у предмет доказування в даному випадку входить наявність елементів складу правопорушення, у тому числі - факту завдання позивачу шкоди, завдання такої шкоди саме відповідачем та її розміру.

Слід зазначити, що для притягнення до цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді відшкодування заподіяних ним збитків обов'язковою є наявність складу правопорушення: протиправна поведінка особи, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків. При цьому чинне законодавство передбачає принцип вини контрагента або особи, яка завдала шкоду, як підставу для відшкодування заподіяних збитків (шкоди). Так, за приписами ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності повного складу правопорушення, необхідного для настання цивільно-правової відповідальності відповідача.

Зокрема, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачем було завдано матеріальної шкоди позивачу в сумі 120757,00 грн., оскільки підставою виникнення правовідносин у сторін є укладений між ними договір № 8-2017 від 10.11.2017 р., що є чинним, за умовами якого виконавець бере на себе зобов'язання приймати від перевізника стічні води, які скидаються спеціалізованим автотранспортом, а перевізник зобов'язується своєчасно здійснювати оплату за надані послуги та належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання, згідно умов цього договору.

З огляду на те, що між сторонами діє договір № 8-2017 від 10.11.2017 р., заявлена до стягнення з відповідача сума коштів, яка фактично є вартістю послуг, наданих за договором, не є збитками в розумінні статті 22 чи матеріальною шкодою в розумінні статті 1166 Цивільного кодексу України.

Крім того, слід відзначити, що розрахунок втрачених доходів від надання послуг за злив нечистот в каналізаційну систему КП Сквирське комунальне господарство , отриманих від ТОВ Будінвест-контакт для подальшого очищення, здійснений позивачем з розрахунку вартості 24,40 грн. за куб. м з грудня 2017 року по липень 2018 року, хоча згідно рішення виконавчого комітету Сквирської міської ради від 26.07.2018 р. № 815/81 вказаний тариф вступив в силу лише у вересні 2018 року.

З огляду на все викладене вище, суд дійшов висновку, що позивач не обґрунтував належними та допустимими доказами заподіяння йому відповідачем шкоди в сумі 120757,00 грн., відтак позов у цій частині також задоволенню не підлягає.

Окрім того, позивачем було заявлено вимоги про стягнення з відповідача 14463,65 грн. пені, 1188,76 грн. 3% річних, 773,65 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суми шкоди (втрачених доходів) .

При цьому, суд зазначає, що оскільки вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат є похідними від вимоги про стягнення матеріальної шкоди (втрачених доходів), в задоволенні якої судом відмовлено, то вказані похідні позовні вимоги про стягнення з відповідача 14463,65 грн. пені, 1188,76 грн. 3% річних, 773,65 грн. інфляційних втрат також задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог КП Сквирське комунальне господарство у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складене 08.02.2019 р.

Суддя В.М. Бабкіна