Рішення

від 04.02.2019 по справі 916/2770/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2019 р. Справа № 916/2770/18 Господарський суд Одеської області, м. Одеса у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання Матвієнко А.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 згідно довіреності № 01-16/1001 від 18.12.2018р.

від відповідача: не з'явився,

розглянувши справу №916/2770/18 за позовом Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради (67780, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 3) до Приватного підприємства «СЕРГІЇВКА-КУРОРТ-СЕРВИС» (67780, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Чорноморська, 33) про стягнення 91666,28 грн., де 79480,22грн. - заборгованість з орендної плати, 2268,31грн. - пеня, 7800,62грн. - інфляційні втрати, 2117,13грн. - три проценти річних,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23.04.2007р. між Сергіївською селищною радою Білгород-Дністровської міської ради та Приватним підприємством «СЕРГІЇВКА-КУРОРТ-СЕРВИС» укладено договір оренди земельної ділянки для розміщення та експлуатації торгівельного комплексу, площею 0,1200га, кадастровий номер 5110300000:03:004:0009, за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Чорноморська, 33 строком на двадцять п'ять років, який зареєстровано у Білгород-Дністровському міському відділі Одеської регіональної філії Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам від 29.05.2007р. за №04.07.506.00041. Додатковою угодою від 08.02.2017р. до договору оренди земельної ділянки, сторонами визначено розмір орендної плати, який становить 43352,82грн. Відповідач в порушення укладених між сторонами зобов'язань, останній платіж по оплаті орендної плати здійснив 19.09.2016р., та яким була закрита заборгованість за 2016р. повністю. Починаючи з січня 2017р. відповідач жодного разу не сплатив до селищного бюджету орендну плату за користування земельною ділянкою, що відповідно створило заборгованість з орендної плати в розмірі 79480,22грн., на яку позивачем нараховано пеню, три проценти річних та інфляційні втрати.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, правом на подання відзиву не скористався. При цьому, причини неявки відповідача в судові засідання на момент прийняття даного рішення суду не відомі, ухвали суду, що містили, зокрема, дату і час засідання суду надсилались за юридичною адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві та визначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04.02.2018р., та були отриманні останнім, про що свідчить рекомендаційне повідомлення про вручення поштового відправлення за вх.№13/19 від 02.01.2019р. За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.12.2018р. відкрито провадження у справі №916/2770/18, постановлено розглядати справу №916/2770/18 в порядку спрощеного позовного провадження, призначено розгляд справи по суті на 14.01.2019р. о 11год.30хв.

У судовому засіданні 14.01.2019р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 04.02.2019р. до 12год.00хв.

Ухвалою суду від 14.01.2019р. судом здійснено виклик відповідача у судове засідання, в якому оголошено перерву до 04.02.2019р. до 12год.00хв.

Ухвалою суду від 18.01.2019р. відмовлено у задоволенні заяви ПП «Сергіївка-Курорт-Сервіс» від 17.01.2019р. за вх.№2-218/19 про відвід судді Малярчук І.А. від розгляду справи №916/2770/18 та відмовлено у задоволенні заяви ПП «Сергіївка-Курорт-Сервіс» від 17.01.2019р. за вх.№2-218/19 в частині зупинення провадження по справі.

ОСОБА_2 розпорядження керівника апарату Господарського суду Одеської області №30 від 21.01.2019р. призначено повторний автоматичний розподіл заяви від 17.01.2019р. за вх.№2-218/19 про відвід судді Малярчук І.А. у справі №916/2770/18., яку згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2019р. було передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Погребної К.Ф.

Ухвалою суду від 22.01.2019р. (суддя Погребна К.Ф.) заяву Приватного підприємства «Сергіївка-Курорт-Сервіс» (вх.№2-218/19) про відвід судді Малярчук І.А. від розгляду справи №916/2770/18 залишено без задоволення.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

23.04.2007р. між Сергіївською селищною радою Білгород-Дністровської міської ради (орендодавець) та Приватним підприємством «СЕРГІЇВКА-КУРОРТ-СЕРВИС» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Білгород-Дністровському міському відділі Одеської регіональної філії ДП Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 29.05.2007р. за №04.07.506.00041, за умовами якого з врахуванням змін та доповнень внесених додаткової угодою №6 від 08.02.2017р. орендодавець, із забудованих земель, які відповідно до ст.19 Земельного кодексу України є землями житлової та громадської забудови, на підставі рішення сесії Сергіївської селищної ради від 25.12.2006р. №103 надає, а орендар набуває право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться в смт. Сергіївка за адресою вул. Чорноморська,33. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку, згідно з доданим планом землекористування, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток №1) (п.п.1.1., 1.2. договору від 23.04.2007р.).

ОСОБА_2 п.1.3. договору від 23.04.2007р. в редакції додаткової угоди №6 від 08.02.2017р.: В оренду передається земельна ділянка площею 0,12га. Кадастровий номер 5110300000:03:004:0009 .

Земельна ділянка передається в оренду з метою: для розміщення та експлуатації торгівельного комплексу. Договір укладається на термін 25 (двадцять п'ять) років, з моменту укладання договору (п.2.1.1., 2.2.1. договору від 23.04.2017р.).

Відповідно до п.2.3.1. договору від 23.04.2007р. викладеного в новій редакції додаткової угоді №6 від 08.02.2017р.: Річний розмір орендної плати становить 43352 (сорок три тисячі триста п'ятдесят дві гривні) 82коп. та вноситься на розрахунковий рахунок №33216812700012, Банк ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код 37894104, одержувач УДКСУ у Білгород-Дністровському районі Одеської області .

Пункт 2.3.3. договору від 23.04.2007р. передбачає, що у разі неперерахування в зазначений термін орендну плату орендар сплачує пеню в розмірі подвійної процентної ставки Національного Банку України за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Відповідно до п.3.1.3. орендар зобов'язаний, зокрема, передати орендарю по акту прийому-передачі у належному стані та у визначених межах земельну ділянку згідно з цим договором.

Розділ 7 договору від 23.04.2007р. передбачає, що сторони погоджуються, що спірні питання, які виникають з цього договору, мають вирішуватися в судовому порядку.

Так, 28.05.2007р. між сторонами договору складено та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, за яким відповідачу передано у користування земельну ділянку, яка розташована за адресою: смт. Сергіївка, вул. Чорноморська, 33.

ОСОБА_2 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.02.2017р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки, розташованої за адресою: смт. Сергіївка, вул. Чорноморська, 33., становить 963396грн.

На підтвердження наявності заборгованості відповідача по орендній платі позивачем подано до справи розрахунок заборгованості по оренді землі ПП «СЕРГІЇВКА-КУРОРТ-СЕРВИС» за договором від 23.04.2007р., складений завідуючим відділом бухгалтерського обліку та фінансів ОСОБА_3.

Листом №01-16/879 від 29.10.2018р., який був вручений 10.11.2018р. відповідачу нарочним, Сергіївська селищна рада повідомляла ПП «СЕРГІЇВКА-КУРОРТ-СЕРВИС» про наявність заборгованості по орендній платі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представника позивача, його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення позову, суд дійшов наступних висновків.

Правовідносини сторін у дійсному спорі регулюються наступними положеннями чинного законодавства.

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.2003 р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. (ст.15 ЦК України від 16.01.2003 р.).

ОСОБА_2 ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.ст.1, 13 Закону України «Про оренду землі» ).

Як передбачено ч.ч.1, 2, 3 ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положення ч.1 ст.24 Закону України „Про оренду землі» встановлюють, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Пункти 287.1., 287.2., 287.3. статті 287 Податкового кодексу України (строк сплати плати за землю) передбачають те, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

ОСОБА_2 п.1 ст.527 ЦК України, передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За положеннями п.1 ст.530 ГПК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач в період з січня 2017р. по жовтень 2018р. не сплачував орендну плату по договору оренди земельної ділянки від 23.04.2007р., у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 79480,22грн. по орендній платі, яка і підлягає стягненню з ПП «СЕРГІЇВКА-КУРОРТ-СЕРВИС» в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2 268,31грн. пені загалом за період з 31.05.2018р. по 30.11.2018р.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 2.3.3. договору від 23.04.2007р. передбачає, що у разі неперерахування в зазначений термін орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної процентної ставки Національного Банку України за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Перевіривши розрахунок пені, зроблений позивачем, суд встановив, що його зроблено вірно, у зв'язку з чим позовна вимога про стягнення з відповідача 2268,31грн. пені загалом за період з 31.05.2018р. по 30.11.2018р. підлягає судом задоволенню у повній мірі.

Також, позивач через несвоєчасність виконання відповідачем зобов'язань з оплати орендної плати нарахував до стягнення з останнього 2117,13грн. три проценти річних за період з березня 2017р. по листопад 2018р. та 7800,62грн. інфляційних втрат за період з березня 2017р. по листопад 2018р.

У відповідності до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ОСОБА_2 абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат суд встановив, що він зроблений не вірно, оскільки позивачем здійснено розрахунки із загальних сум заборгованості за періоди з 01.03.2017р. по 28.02.2018р., з 01.03.2018р. по 30.11.2018р., тоді як розрахунок слід було проводити із щомісячних наростаючих сум заборгованості. Крім цього інфляційні втрати за жовтень 2018р. не підлягають врахуванню з підстав того, що їх нараховано поза межами заявленого позивачем періоду, що вбачається із розрахунку заборгованості по орендній платі наданому позивачем, де орендна плата за жовтень 2018р. підлягала оплаті 30.11.2018р., та як заборгованість стала обліковуватися з 01.12.2018р. У зв'язку з цим, судом самостійно здійснено розрахунок інфляційних втрат, в результаті чого інфляційні втрати в межах заявленого позивачем періоду з березня 2017р. по листопад 2018р. із урахуванням наявної суми боргу становлять 2884,32грн. Однак, з врахуванням того, що позивачем заявлена до стягнення з відповідача більша сума інфляційних втрат, ніж та, що встановлена судом, задоволенню підлягає сума інфляційних втрат розрахована судом у розмірі 2884,32грн.

Суд, перевіривши розрахунок трьох процентів річних, зроблений позивачем, встановив, що розрахунок зроблений не вірно, оскільки позивач здійснив нарахування із загальних сум заборгованості за періоди з 01.03.2017р. по 28.02.2018р., з 01.03.2018р. по 30.11.2018р., тоді як розрахунок слід було проводити із щомісячних наростаючих сум заборгованості. Крім цього три проценти річних за жовтень 2018р. не підлягають судом врахуванню з підстав того, що останні нараховані поза межами заявленого позивачем періоду, що вбачається із розрахунку заборгованості по орендній платі наданому позивачем, де орендна плата за жовтень 2018р. підлягала оплаті 30.11.2018р., та як заборгованість стала обліковуватися з 01.12.2018р. Тому, судом самостійно здійснено відповідний розрахунок, в результаті чого три проценти річних в межах заявленого позивачем періоду із урахуванням наявної суми боргу становлять 1112,03грн.

З врахуванням того, що позивачем заявлена до стягнення більша сума трьох процентів річних, ніж та що встановлена судом, задоволенню підлягає сума трьох процентів річних розрахована судом у розмірі 1112,03грн.

ОСОБА_2 ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 1762грн., які підлягають відшкодуванню платнику внаслідок часткового задоволення його вимог за рахунок відповідача в сумі 1648,18грн.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Задовольнити позов Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради (67780, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Сергіївка, вул. Гагаріна, 3, код ЄДРПОУ 05383649) частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства «СЕРГІЇВКА-КУРОРТ-СЕРВИС» (67780, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Чорноморська, 33, код ЄДРПОУ 34652325) на користь Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради (67780, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 3) 79480 (сімдесят дев'ять тисяч чотириста вісімдесят)грн. 22коп. заборгованості з орендної плати, 2268 (дві тисячі двісті шістдесят вісім)грн. 31коп. пені, 2884 (дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири)грн. 32коп. інфляційних втрат, 1112 (одна тисяча сто дванадцять)грн. 03коп. три проценти річних, 1648 (одна тисяча шістсот сорок вісім)грн. 18коп. судового збору.

3.Відмовити Сергіївській селищній раді Білгород-Дністровської міської ради (67780, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Сергіївка, вул. Гагаріна, 3, код ЄДРПОУ 05383649) у задоволенні решти частини заявлених позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08 лютого 2019 р.

Суддя І.А. Малярчук