ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
(додаткове)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" січня 2019 р.Справа № 922/2664/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікол Транс" від 21.01.2019 вих. (вх.№ 1683) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, у зв'язку із розглядом справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікол Транс", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсель", м. Харків
про стягнення 35397,26 грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсель", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікол Транс", м. Київ
про стягнення 9706,84 грн.
за участю представників:
позивача за первісним позовом (Заявник) - не з'явився
відповідача за первісним позовом - не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Господарським судом Харківської області розглянуто справу № 922/2664/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікол Транс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсель" про стягнення 35397,26 грн. заборгованості за договором-дорученням про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та регіональному сполученні № ДП 31/07/18-1 від 31.07.2018 р. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсель" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікол Транс" про стягнення 9706,84 грн. збитків.
Рішенням господарського суду Харківської області від 15.01.2019 первісний позов задовольнити частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсель" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікол Транс" 34000,00 грн. боргу, 1092,66 грн. пені, 92,22 грн. - 3% річних, а також витрати зі сплати судового збору за подачу первісного позову у розмірі 1762,00 грн. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсель" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікол Транс" про стягнення 9706,84 грн. було відмовлено повністю.
Водночас, 21.01.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікол Транс" на адресу господарського суду Харківської області надійшла заява про прийняття додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 1683), в якій позивач за первісним позовом просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача за первісним позовом на користь ТОВ "Вікол Транс" 6500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2399,80 грн. транспортних витрат, в обґрунтування вказаної заяви представник позивача вказує на те, що в рішенні господарського суду Харківської області від 15.01.2019 не вирішено питання щодо розподілу судових витрат понесених позивачем на професійну правову допомогу, у зв'язку з чим просить розглянути клопотання про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката. При цьому наголошує, що до моменту судових дебатів позивачу не було достеменно не було відомо усіх витрат, в тому числі здійснених з необхідністю забезпечення явки представника позивача, про що було наголошено у засіданні суду 15.01.2019 р.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст.244 ГПК України).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.01.2019 заяву про прийняття додаткового рішення у справі № 922/2664/18 прийнято до розгляду та призначено її розгляд на 31.01.2019 об 11:00 про що повідомлено сторін та учасників справи.
У судове засідання 31.01.2019 представники сторін не з'явились. Відповідач жодних заперечень щодо заяви про прийняття додаткового рішення та стягнення на користь позивача за первісним позовом судових витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу не надав, хоча, як вбачається з поштового повідомлення про вручення поштового відправлення був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання з розгляду заяви позивача про прийняття додаткового рішення.
Розглянувши заяву про прийняття додаткового рішення (вх. № 1683), суд виходить з наступного.
Як вбачається зі змісту судового рішення від 15.01.2019, при його ухваленні вирішено питання лише щодо розподілу судового збору, питання щодо витрат, пов'язаних з розглядом справи вирішено не було.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За приписами статті 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з частиною третьою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У позовній заяві було вказано орієнтовну суму витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката відповідно до укладеного договору про надання правової допомоги від 17.08.2018, в розмірі 5000грн.
У заяві про відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката позивач зазначив, що такі витрати станом на час прийняття рішення складаються з:
- 5000,00 грн. за вивчення матеріалів справи, формування правової позиції, складання відповідної позовної заяви, складання відповіді на відзив відповідача від 02.1..1.2018 р. № 02-11-1, складання відзиву щодо зустрічного позову відповідача від 02.11.2018 о. № 02-11-2;
- 1500,00 грн. участі адвоката в судовому засіданні по розгляду справи 15.01.2019 р., які ще мають бути сплачені адвокату;
- 2399,80 грн. транспортні витрати, які були зроблені з необхідністю забезпечення явки представників (адвоката та директора) у судове засідання у м. Харків)
За приписами статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове судове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Як зазначено вище, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Судом встановлено, що 17.08.2018 між адвокатом ОСОБА_1, який діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 5476, виданого 05.12.2013 та товариством з обмеженою відповідальністю "Вікол Транс" було укладено договір про надання правової допомоги, згідно п.п.1.1, 2.1 якого адвокат взяв на себе зобов'язання надати необхідну правову допомогу Клієнту щодо досудового та судового розгляду в суді першої інстанції справи відносно стягнення на користь клієнта заборгованості по договору доручення про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та регіональному сполученні № ДП 31/07/18-1 від 31.07.2018 р., укладеному між Клієнтом та товариством з обмеженою відповідальністю "Корсель", виконуючи передбачені чинним законодавством України засоби, способи і методи, а Клієнт зобов'язується виплатити Адвокату гонорар за надання правової допомоги.
Згідно з додатком № 1 до договору Клієнт зобов'язався не пізніше ніє 26 вересня 2018 р. сплатити адвокату гонорар в розмірі 5000,00 грн. за вивчення матеріалів формування правової позиції та складання відповідної позовної заяви.
За участь адвоката на вимогу Клієнта в кожному окремому судовому засіданні по розгляду справи в суді першої інстанції, Клієнт зобов'язується сплатити адвокату гонорар в розмірі 1500,00 грн. за відповідне одне судове засідання. (п. 2 додатку № 1).
Відповідно до п. 7.1. цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і припиняє свою дію 31.12.2018 р.
Надаючи оцінку зазначеним доказам суд враховує наступне.
Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 16, 60, 61, 126 ГПК України).
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Тобто, невід'ємною складовою процесу вирішення питання про відшкодування інших судових витрат є наявність доказів на підтвердження обсягу, вартості відповідних послуг та здійснення судом оцінки поданих доказів. зокрема на предмет їх дійсності.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу ТОВ "Вікол Транс" надано:
- договір про надання правової допомоги від 17.08.2018 року;
- копію ордеру серії КВ №087070 від 17.08.2018 на надання правової допомоги ТОВ "Вікол Транс" адвокатом ОСОБА_1;
- копію платіжного доручення № 1268 від 24.09.2018 на суму 5000грн, сплачених адвокату згідно з договором від 17.08.2018;
- копію фіскальних чеків № 93998 від 14.01.2019 р. на суму 1800,00 грн. та № 77155 від 15.01.2019 р. на суму 599,80 грн. на придбання дизельного палива (транспортні витрати).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
За приписами статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому цим Законом. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами (ст.6 Закону).
Пунктом 1 ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, згідно ч.1 ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, у відповідності до п.4 ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .
Відповідно до ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Тобто розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що позов позивача не підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст.30 Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність . Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За даних обставин, враховуючи, що судом прийнято рішення про задоволення первісного позову ТОВ "Вікол Транс", матеріалами справи підтверджується участь адвоката та директора ТОВ "Вікол Транс" в судовому засіданні 15.01.2019 та з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, з огляду на здійснення позивачем за первісним позовом оплати витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000,00 грн. та надання доказів здійснення витрат на дизельне паливо, в той час, як відповідачем за первісним позовом не було надано заперечень щодо заяви позивача та доказів неспівмірності зазначених витрат, суд вважає справедливим та співрозмірним розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн. та транспортних витрат в сумі 2399,80 грн., а відтак заява позивача в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо витрат в розмірі 1500,00 грн., що включають вартість послуг на представництво інтересів Клієнта в суді, суд враховує, що обов'язковою умовою задоволення таких вимог є доведення факту понесення таких витрат.
Натомість до матеріалів справи не надано доказів, які підтверджують здійснення таких витрат ТОВ "Вікол Транс", при цьому судом враховано, що адвокат був присутній у судовому засіданні 15.01.2019 р., натомість згідно з п. 7.1. договору про надання правової допомоги від 17.08.2018 року, строк його дії до 31.12.2018 р., що має наслідком відмову в покладення таких витрат на іншу сторону.
Суд, приймаючи до уваги те, що рішенням господарського суду Харківської області від 15.01.2019 не було вирішено питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, беручи до уваги заяву позивача про прийняття додаткового рішення щодо розподілу таких витрат, враховуючи положення ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на відсутність заперечень відповідача щодо розміру витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача фактично доведених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. та в сумі 2399,80 грн. транспортних витрат.
Керуючись ст.ст.123, 124, 126, 129, 221, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікол Транс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/2664/18 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсель" (61037, м. Харків, проспект Московський, 199, корп. Д5, оф. 228; ідент. код 33587016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікол Транс" (01004, АДРЕСА_1; ідент. Код 41267861) фактично понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7399,80 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено 05.02.2019.
Суддя ОСОБА_2
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2019 |
Оприлюднено | 08.02.2019 |
Номер документу | 79687477 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Шатерніков М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні