Рішення

від 29.01.2019 по справі 922/3413/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3413/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, місто Харків до Приватного підприємства "Старпласт", місто Харків про стягнення 259 569,44 грн. за участю представників :

позивача - ОСОБА_1 довіреність № 08-21/20/2-19 від 02.01.2019;

відповідача - ОСОБА_2 ордер ХВ № 000070 від 10.01.2019 адвокат;

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Старпласт", в якій просить стягнути 259 569,44 грн. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Індустріальна, 3-Б (колишня Плиткова, 12), на якій знаходиться належне відповідачу на праві приватної власності майно, а саме: нежитлові будівлі літ. "БА-1-3" загальною площею 972,5 кв.м та літ. "БА-1" загальною площею 4627,2 кв.м. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у період з 23.01.2017 по 30.09.2017 в порушення вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України використовує вказану земельну ділянку без оформлення права користування цією земельною ділянкою, що є підставою для відшкодування позивачу недоотриманого доходу у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки без достатніх правових підстав на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.10.2017 у справі № 922/3413/17 (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 259 569,44 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 рішення Господарського суду Харківської області від 30 жовтня 2017 року скасовано в частині стягнення з відповідача 81 115,45 грн. з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в позові. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2018 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2017 року та рішення Господарського суду Харківської області від 30 жовтня 2017 року у справі № 922/3413/17 скасовано; справу № 922/3413/17 направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2018 для розгляду справи № 922/3413/17 визначено суддю Рильову В.В.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.07.2018 справу № 922/3413/17 призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження; розпочато у справі підготовче провадження та призначено підготовче засідання у справі.

06 вересня 2018 року до загального відділу діловодства Господарського суду Харківської області надійшов відзив Приватного підприємства "Старпласт" на позовну заяву (вх. № 25882), в якому відповідач зазначив, що 28 лютого 2018 року між сторонами спору вже укладено Договір оренди землі, а ПП "Старпласт" з березня 2018 року сплачує орендну плату за користування спірною земельною ділянкою. Крім того, після апеляційного розгляду справи, відповідач, хоча і не був згоден з винесеним рішенням та оскаржив його до касаційної інстанції, в добровільному порядку виконав постанову Харківського апеляційного господарського суду у справі № 922/3413/17 та сплатив на користь позивача стягнуту судом суму - 178 453,99 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1746 від 03.01.2018.

Також відповідач посилається на те, що в даному випадку відсутній факт отримання ним будь-якого майна від Харківської міської ради, в тому числі грошових коштів у стягуваній сумі. Тобто відсутні підстави говорити про наявність безпідставно отриманого майна, а відтак позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

11 вересня 2018 року представник позивача подав до суду письмові пояснення в обґрунтування своєї правової позиції (вх. № 26355), а представник відповідача, в свою чергу, 13 вересня 2018 подав заперечення на пояснення Харківської міської ради (вх. № 26621). Подані представниками сторін письмові пояснення були досліджені та долучені судом до матеріалів справи.

17 вересня 2018 року до загального відділу діловодства Господарського суду Харківської області надійшла відповідь Харківської міської ради на відзив Приватного підприємства "Старпласт" на позовну заяву (вх. № 26999), яку було досліджено, прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи, як таку, що подано у строк та відповідає вимогам статей 165, 166 ГПК України.

Представник Приватного підприємства "Старпласт" 20 вересня 2018 року подав до суду заперечення на відповідь на відзив Харківської міської ради (вх .№ 27385), які також були досліджені, прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 01.10.2018 провадження у справі 922/3413/17 зупинено до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах в справі № 922/3412/17 у касаційному порядку ОСОБА_3 Палатою Верховного Суду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.12.2018 провадження у справі № 922/3413/17 поновлено та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 14.01.2019.

В підготовчому засіданні 14 січня 2019 року сторони надали письмову згоду на розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого засідання. Підготовче провадження у справі № 922/3413/17 було закрито та розпочато розгляд справи № 922/3413/17 по суті, про що судом постановлено відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 14.01.2019 оголошено перерву на 29 січня 2019 року. Ухвалу про перерву занесено до протоколу судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 29.01.2019 позовні вимоги підтримував з підстав, викладених в письмових поясненнях та відповіді Харківської міської ради на відзив Приватного підприємства "Старпласт" на позовну заяву: зазначив, що відповідач, який без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування земельною ділянкою з 01.02.2017, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки саме на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Крім того, представник позивача підтвердив, що ПП "Старпласт" дійсно було сплачено на рахунок Харківської міської ради грошові кошти в розмірі 178 453,99 грн. (безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати) та надав до суду постанову про закінчення виконавчого провадження від 14.03.2018 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області, виданого 26.12.2017 у справі № 922/3413/17 (ВП № 55618004).

Представник відповідача, який брав участь в судовому засіданні 29.01.2019, проти позову заперечував, зазначив, що вимоги Харківської міської ради є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів позивача та заперечень відповідача фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

23 січня 2017 засновником (власником) Приватного підприємства "Старпласт" - ОСОБА_4 прийнято рішення, яким змінено склад внесків засновника до статутного капіталу ПП "Старпласт" шляхом передання до статутного капіталу підприємства нежитлових будівель літ. "БА-1-3" загальною площею 972,5 м кв. та літ. "БА-1" загальною площею 4627,2 м кв. по вул. Індустріальній, 3-Б (колишня вул. Плиткова, 12) у м. Харкові на підставі акту оцінки та приймання-передачі майна від 23.01.2017 (том 1, арк.с. 172 -174, 175).

У зв'язку з внесенням ОСОБА_4, як засновником, придбаних у власність нежитлових приміщень до статутного фонду ПП "Старпласт", 23 січня 2017 року було оформлено державну реєстрацію права власності за ПП "Старпласт" на нежитлові будівлі літ. "БА-1-3" загальною площею 972,5 кв.м та літ. "БА-1" загальною площею 4627,2 кв.м, що розташовані по вул. Індустріальній, 3-Б (колишній Плитковій, 12) у м. Харкові, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.01.2017 № 78815709 (том 1, арк.с. 176).

Рішенням Харківської міської ради від 19.04.2017 № 601/17 внесено зміни до рішень Харківської міської ради від 26.10.2016 № 394/16 та від 21.12.2016 № 459/16, згідно з якими припинено право користування ОСОБА_4 на земельну ділянку із земель територіальної громади м. Харкова, площею 0,5688 га (кадастровий номер 6310138200:02:005:0073) по вул. Індустріальній, 3-Б для обслуговування нежитлових будівель літ. "БА-1", літ. "БА-1 -3".

Іншим рішенням Харківської міської ради від 20.09.2017 № 740/17 надано вищезазначену земельну ділянку ПП "Старпласт" в оренду строком до 01.10.2022 для обслуговування нежитлових будівель "БА-1-3" та "БА-1" по вул. Індустріальній, 3-Б, розміщених на цій ділянці, та встановлено 4-х місячний строк для укладення договору оренди земельної ділянки.

За приписами статей 12, 189 Земельного кодексу України, повноваження щодо здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства покладено на сільські, селищні, міські, районні та обласні ради.

На виконання зазначеної норми Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 25.09.2017 здійснено заходи самоврядного контролю щодо дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, розташованої по вул. Індустріальній, 3-Б (колишня вул. Плиткова, 12) у м. Харкові, а саме: здійснено обстеження, визначення меж, площі та конфігурації зазначеної земельної ділянки, за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки від 25.09.2017.

Вказаним актом встановлено, що на вказаній земельній ділянці розташовані нежитлові будівлі літ. "БА-1-3" загальною площею 972,5 кв.м та літ. "БА-1" загальною площею 4627,2 кв.м, право власності на які з 04.03.2016 по 23.01.2017 було зареєстровано за ОСОБА_4, а з 23.01.2017 за Приватним підприємством "Старпласт". Земельна ділянка використовується Приватним підприємством "Старпласт" для експлуатації та обслуговування вищезазначених нежитлових приміщень.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.09.2017 № 98384533 право власності на нежитлові будівлі літ. "БА-1-3" загальною площею 972,5 кв.м та літ. "БА-1" загальною площею 4627,2 кв.м по вул. Індустріальній, 3-Б (колишня вул. Плиткова, 12) у м. Харкові з 23.01.2017 зареєстровано за Приватним підприємством "Старпласт" на підставі акту оцінки та приймання-передачі майна від 23.01.2017.

Відповідно до вказаної інформаційної довідки, листа Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від 01.12.2016 № 19-20.08-3-5210/20-16 та листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 21.12.2016 № 8805/0/225-16 речові права на земельну ділянку по вул. Індустріальній, 3-Б (колишня вул. Плиткова, 12) у м. Харкові, станом час звернення Харківської міської ради до Господарського суду Харківської області (жовтень 2017 року), не були зареєстровані.

Посилаючись на те, що відповідач у період з 01.02.2017 по 30.09.2017 використовував земельну ділянку без достатніх правових підстав і не сплачував за користування плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки по вул. Індустріальній, 3-Б (колишня вул. Плиткова, 12) у місті Харкові, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати, позивач звернувся до господарського суду Харківської області із позовом, в якому на підставі статей 1212-1214 ЦК України просить стягнути з Приватного підприємства "Старпласт" безпідставно збережені кошти.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи суд зазначає, що правовий механізм переходу прав на землю, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини першої статті 141 Земельного кодексу України).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).

Отже, за змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

Судом встановлено, що відповідач правомірно володіє нежитловими будівлями літ. "БА-1-3" загальною площею 972,5 кв.м та літ. "БА-1" загальною площею 4627,2 кв.м що розташовані на земельній ділянці по вул. Індустріальній, 3-Б (колишня вул. Плиткова, 12) у м. Харкові з 23.01.2017.

Отже, з моменту виникнення права власності на вищезазначене нерухоме майно у відповідача виник обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під нежитловими будівлями. Проте, Договір оренди землі, предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою по вул. Індустріальній, 3-Б у місті Харкові, укладено між Харківською міською радою та ПП "Старпласт" 28 лютого 2018 року.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Податковим кодексом України визначено, що оренда плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (стаття 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

За висновками Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 25 травня 2018 року у справі № 922/3413/17 (п. 26, 27) предметом спору у справі, що розглядається, є вимога про стягнення несплаченої орендної плати за використання земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, без укладення договору оренди, внаслідок чого позивачем не отримано дохід у зазначеному розмірі у виді неодержаної орендної плати за землю, який за визначенням статті 22 ЦК є збитками у вигляді упущеної вигоди. За таких обставин до спірних правовідносин положення статей 1212- 1214 ЦК не застосовуються, а застосуванню підлягають положення закону щодо відшкодування збитків.

Разом з тим, ухвалою від 14 червня 2018 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду передав на розгляд ОСОБА_3 Верховного Суду справу № 922/3412/17, разом з поданою Харківською міською радою касаційною скаргою, з огляду на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України стосовно можливості стягнення орендної плати без укладеного між сторонами договору оренди землі), викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07 грудня 2016 року у справі № 922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12 квітня 2017 року у справах № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) та № 922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16).

Верховний Суд України зазначив про необхідність застосування положень статей 156, 157 Земельного кодексу України, Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, статті 22 та глави 82 Цивільного кодексу України при вирішенні спору про стягнення збитків у виді неодержаних доходів (орендної плати за землю), заподіяних міській раді внаслідок користування юридичною особою земельною ділянкою, на якій розташоване належне їй на праві власності нерухоме майно, без укладення договору оренди. При цьому Верховний Суд України вказав про можливість стягнення таких збитків, посилаючись на статті 1212 - 1214 Цивільного кодексу України, оскільки підставою заявленого позову є не саме посилання на ці норми права, а обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Керуючись висновками, зробленими ОСОБА_3 Палатою Верховного Суду в постанові від 20.11.2018 року у справі № 922/3412/17, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об'єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розміщені.

ОСОБА_3 Верховного Суду зазначає, що немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Враховуючи вищевикладене, суд зауважує, що в межах чинного процесуального закону як реалізацію принципу правової визначеності, так і формування сталої судової практики неможливо забезпечити без урахування правових висновків ОСОБА_3 Верховного Суду щодо застосування конкретних норм матеріального права до спірних правовідносин. З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що Приватне підприємство "Старпласт", як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов'язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.

Рішенням Харківської міської ради №7/15 від 20.11.2015 затверджено Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради (далі - Положення).

На підставі пункту 3.1.7 вказаного Положення для виконання покладених на Департамент функцій і завдань, Департамент: розраховує розмір збитків, заподіяних територіальній громаді міста Харкова порушенням вимог земельного законодавства, у випадках, визначених Земельним кодексом України; розмір коштів, які підлягають відшкодуванню Харківській міській раді в результаті набуття, зберігання майна (земельних ділянок) територіальної громади м. Харкова без достатніх правових підстав (у розмірі орендної плати за землю); плату за землю як податок (у формі орендної плати або земельного податку); отримує розрахунковим методом із застосуванням програмних комплексів з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова дані про нормативну - грошову оцінку окремої земельної ділянки.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача за використання землі виходячи з розміру орендної за період з 01.02.2017 по 30.09.2017 складає 259 569,44 грн.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунок розміру доходу, одержаного відповідачем за користування від безпідставно набутого майна (земельної ділянки) територіальної громади м. Харкова здійснено позивачем на підставі нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки (визначеної шляхом множення площі вказаної ділянки та нормативної грошової оцінки одного квадратного метра землі) з урахуванням ставки річної орендної плати у період з 01.02.2017 по 30.09.2017. При цьому, такий розрахунок здійснено на підставі Земельного кодексу України; Податкового кодексу України; Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08; рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013".

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ПП "Старпласт" в добровільному порядку виконав постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 922/3413/17 та сплатив на користь позивача стягнуту судом суму - 178 453,99 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1746 від 03.01.2018, що також підтверджено представником позивача в судовому засіданні 29 січня 2019 року.

У відповідності до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, оскільки між сторонами відсутній предмет спору в частині позовних вимог щодо стягнення з Приватного підприємства "Старпласт" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку за період з 19.04.2017 по 30.09.2017 в сумі 178 453,99 грн., суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в цій частині вимог.

Разом з тим, керуючись приписами частини другої статті 120, а також пунктом "е" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, суд зазначає, що набуття 23 січня 2017 року Приватним підприємством "Старпласт" права власності на нежитлові будівлі літ. "БА-1-3" загальною площею 972,5 кв.м та літ. "БА-1" загальною площею 4627,2 кв.м, що розташовані на земельній ділянці по вул. Індустріальній, 3-Б (колишній Плитковій, 12) у м. Харкові, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача - ОСОБА_4

Так, згідно висновку викладеного в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 908/1990/17, у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене, у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника.

Отже, саме з 23 січня 2017 року відповідач фактичного користувався земельною ділянкою без укладеного договору оренди, оскільки відповідно до статті 141 ЗК України набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці є підставою припинення права користування земельною ділянкою, а в силу статті 120 ЗК України це відбувається в момент переходу права власності на нежитлову будівлю.

Заперечення відповідача проти позову з посиланням відповідача на укладання між Харківською міською радою та ПП "Старпласт" договору оренди судом не приймаються, оскільки такий Договір укладено між сторонами лише 28 лютого 2018 року, в той час, як стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку заявлено позивачем період з 01.02.2017 по 30.09.2017.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає позовні вимоги Харківської міської ради щодо стягнення з Приватного підприємства "Старпласт" в частині стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку за період з 01.02.2017 по 18.04.2017 в сумі 81 115,45 грн. законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, судовий збір в розмірі 1 216,73 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 1, 13, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Харківської міської ради до Приватного підприємства "Старпласт" задовольнити частково.

Провадження у справі в частині стягнення з Приватного підприємства "Старпласт" 178 453,99 грн. - закрити.

Стягнути з Приватного підприємства "Старпласт" (місцезнаходження: 61106, місто Харків, вулиця Індустріальна, будинок 3-Б, код ЄДРПОУ 32563542) на користь Харківської міської ради (місцезнаходження: 61003, місто Харків, майдан Конституції, 7; код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за земельну ділянку в розмірі 81 115,45 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 216,73 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 08.02.2019 р.

Суддя ОСОБА_5

справа № 922/3413/17