Рішення

від 31.01.2019 по справі 926/2525/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

31 січня 2019 року Справа № 926/2525/18

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В. за участю секретаря судового засідання Чепишка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу № 926/2525/18

за позовом керівника Кіцманської місцевої прокуратури в інтересах держави

в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Оршівська» , с. Оршівці Кіцманського району Чернівецької області

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Ошихлібська сільська рада, с. Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди в сумі 3116,99 грн.

представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 09.01.2019 № 24-0.71-9/62-19;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - ОСОБА_2 сільський голова, посвідчення №1 від 05.11.2015;

за участю прокурора Балицької Р.С., посвідчення № 032766.

ОСОБА_3 виклад позицій учасників справи.

Керівник Кіцманської місцевої прокуратури, діючи в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Оршівська", в якому просить:

- стягнути з відповідача на користь Ошихлібської сільської ради Кіцманського району шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, в розмірі 3116,99 грн;

- зобов'язати відповідача звільнити та повернути позивачу самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,8716 га кадастровий номер 7322587500:01:002:0230 із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташовану в адміністративних межах Ошихлібської сільської ради (за межами населеного пункту) Кіцманського району Чернівецької області.

Позовні вимоги прокурором обґрунтовуються тим, що відповідач самовільно, без жодних правовстановлюючих документів використовує зазначену земельну ділянку шляхом її обробітку сільськогосподарською технікою, внаслідок чого завдав державі шкоди у сумі 3116,99 грн. У свою чергу позивач, який є розпорядником спірної земельної ділянки, самостійно не вживає заходів для її звільнення і повернення державі, а також стягнення з відповідача шкоди за її самовільне зайняття, чим спричинює суттєвої шкоди державним інтересам у сфері раціонального використання та охорони земель і підриває основи фінансово-економічної діяльності держави, що стало підставою для звернення прокурора з цим позовом для захисту інтересів держави у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 Господарського процесуального кодексу України.

Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (позивач у справі) подало пояснення, в яких позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, посилаючись на те, що за наслідками перевірки за використанням та охоронною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель державним інспектором встановлено самовільне зайняття відповідачем спірної земельної ділянки орієнтовною площею 10 га, у зв'язку з чим завдав державі збитків на суму 16654,14 грн.

Відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Оршівська» ) подав до суду заяви, в яких позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Третя особа - Ошихлібська селищна рада Кіцманського району Чернівецької області, позов підтримує, оскільки неодноразово попереджала відповідача про самовільне використання спірної земельної ділянки.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 02.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23.01.2019, а також залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Ошихлібську сільську раду Кіцманського району Чернівецької області.

23.01.2019 року прокурор подав витяг із технічної документації про нормативно-грошову оцінку спірної самовільно зайнятої земельної ділянки

Надалі суд ухвалою від 23.01.2019 вирішив відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні на 31.01.2019.

30 січня 2019 року відповідач надав суду заяву, в якій повторно повідомив про визнання позовних вимог прокурора, а також просив суд розглянути справу у підготовчому засіданні 31.01.2019 без участі його представника та надав згоду на розгляд справи по суті у той же самий день, після закінчення підготовчого судового засідання.

Відповідач, якому було відомо про дату, час та місце слухання справи, явку свого представника у підготовче засідання 31.01.2019 не забезпечив, що не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача, та прокурор у підготовчому засіданні 31.01.2019 позовні вимоги підтримали.

Представник третьої особи письмові пояснення не надав та позовні вимоги підтримав та просив позов задовільнити.

Представник позивача, третьої особи та прокурор у підготовчому засіданні 31.01.2019 зазначили, що всі наявні у них докази надані та про всі обставини справи суд повідомлено, відтак просили суд закінчити підготовче провадження у даній справі та призначити її до розгляду по суті.

При цьому, представники позивача, третьої особи та прокурор надали суду письмову згоду, в якій не заперечували проти розгляду даної справи по суті після закінчення підготовчого засідання.

Разом з тим, у світлі поданих відповідачем заяв про визнання позову суд констатує, що для прийняття визнання відповідачем позову необхідно дослідити матеріали справи з метою установлення чи не суперечить таке визнання закону або не порушує прав чи інтереси інших осіб. У свою чергу дослідження матеріалів справи здійснюються судом під час розгляду справи по суті - стаття 210 ГПК України.

За таких обставин справи та враховуючи, що завдання підготовчого провадження вирішені, підстав для відкладення чи оголошення перерви у підготовчому засіданні немає, всі учасники справи письмово надали згоду на розгляд справи після закінчення підготовчого засідання відповідно до частини шостої статті 183 ГПК України, суд вважає за необхідне закрити підготовче провадження та розпочати розгляд справи по суті одразу після закінчення підготовчого засідання.

У ході судового засідання з розгляду справи по суті прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов, не заперечували проти розгляду справи за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Враховуючи, що відповідачу було відомо про дату, час та місце слухання справи, проте він просив суд провести підготовче засідання за відсутності свого представника та провести розгляд справи одразу після закінчення підготовчого засідання, суд визнав за можливе розглядати справу по суті без участі представника відповідача на підставі наявних у справі матеріалах та документах.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив таке.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 29.01.2019 № 0-24-0.71-356/2-19 та витягу з Державного земельного кадастру НВ 7302976102019 від 25.01.2019 спірна земельна ділянка площею 1,8716 га кадастровий номер 7322587500:01:002:0230 знаходиться за межами населеного пункту (с.Ошихліби), в адміністративних межах Ошихлібської сільської ради та відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності, що не заперечується учасниками справи.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують виникнення у відповідача права власності чи іншого речового права на зазначену земельну ділянку, зареєстрованого в установленому законом порядку.

03 травня 2018 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_4 (далі - державний інспектор) у присутності директора ТОВ Агрофірма Оршівська складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки № 153-ДК/136/АП/09/01-2018, яким установлено що, відповідач самовільного зайняв і використовує земельну ділянку площею 1,8716 га кадастровий номер 7322587500:01:002:0230 із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташовану в адміністративних межах Ошихлібської сільської ради (за межами населеного пункту) Кіцманського району Чернівецької області. Самовільне зайняття земельної ділянки здійснено шляхом обробітку її сільськогосподарською технікою, що є порушенням вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України.

Тоді ж, 03.05.2018, державним інспектором у присутності директора ТОВ Агрофірма Оршівська складено акт обстеження земельної ділянки № 153-ДК/49/АО/10/01-18 про те, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області № 153-ДК від 20.04.2018 проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться в адміністративних межах Ошихлібської сільської ради (за межами населеного пункту) Кіцманського району Чернівецької області, площею 1,8716 га кадастровий номер 7322587500:01:002:0230 із земель державної власності сільськогосподарського призначення, за результатами якого установлено, що на самовільно зайнятій відповідачем земельній ділянці проведено обробіток родючого шару ґрунту сільськогосподарською технікою. На земельній ділянці відсутні будь-які об'єкти чи споруди.

У зв'язку із встановленням факту самовільного зайняття земельної ділянки державним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення від 03.05.2018 № 153-ДК/0087П/07/01-18 відносно директора ТОВ Агрофірма Оршівська гр. ОСОБА_5 та вручено останньому припис № 153-ДК/0098П/03/01-18, в якому зобов'язано в тридцятиденний строк звільнити вищезазначену земельну ділянку або вжити заходів щодо оформлення права користування нею.

Також відповідачу вручено повідомлення від 03.05.2018 про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 11:00 08.05.2018 в приміщенні Відділу у Кіцманському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області.

Крім того, постановою від 08.05.2018 № 153-ДК/00 98 По/07/01-18 державний інспектор, внаслідок самовільного зайняття спірної земельної ділянки, визнав гр. ОСОБА_5, як директора ТОВ Агрофірма Оршівська , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

При цьому, представниками позивача здійснено розрахунок розміру шкоди вручений відповідачу 08.05.2018), заподіяної внаслідок зайняття земельної ділянки площею 1,8716 га кадастровий номер 7322587500:01:002:0230 із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташовану в адміністративних межах Ошихлібської сільської ради (за межами населеного пункту) Кіцманського району Чернівецької області, та визначено, що відповідач заподіяв шкоду у сумі 3116,99 грн.

У матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем зазначеного розміру шкоди.

22 червня 2018 року начальником Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області видано наказ № 277-ДК Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій та форм власності щодо проведення перевірки виконання умов припису від 08.05.2018 №153-ДК/0098Пр/03/01-18 директором ТзОВ Агрофірма Оршівська ОСОБА_5

На підставі вказаного наказу 23.06.2018 державним інспектором у присутності директора ТОВ Агрофірма Оршівська проведено перевірку, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки № 277-ДК/240/АП/09/01-2018 про те, що ТОВ Агрофірма Оршівська вимоги припису №153-ДК/0098Пр/03/01-18 від 03.05.2018 не виконало, а саме: не звільнило, вказану у приписі, самовільно зайняту земельну ділянку і не вжило заходів щодо оформлення права користування на неї.

Того ж дня, 23.06.2018, державним інспектором, у зв'язку із невиконанням припису від 03.05.2018 №153-ДК/0098Пр/03/01-18, складено протокол про адміністративне правопорушення № 277-ДК/0128 П/07/01-18 на директора ТзОВ Агрофірма Оршівська ОСОБА_6

Директору ТОВ Агрофірма Оршівська гр. ОСОБА_5 вручено 23.06.2018 припис №277-ДК/0136Пр/03/01-18, в якому зобов'язано в тридцятиденний строк звільнити спірну земельну ділянку або вжити заходів щодо оформлення права користування нею.

Більше того, постановою від 23.06.2018 № 277-ДК/0130 По/07/01-18 державний інспектор, внаслідок невиконання вимог зазначеного припису, гр. ОСОБА_5 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

13 серпня 2018 року старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_4 у присутності директора ТОВ Агрофірма Оршівська складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки № 377-ДК/304/АП/09/01-2018 про те, що за наслідками виконання відповідачем вимог припису від 23.06.2018 № 275-ДК/0136 Пр/03/01-18 установлено, що відповідач вимоги зазначеного припису не виконав, а саме не звільнив, вказану у приписі, самовільно зайняту земельну ділянку і не вжив заходів щодо оформлення права користування на неї.

Суд виходить з того, що зазначені вище у цьому розділі рішення постанови про накладення адміністративного стягнення та приписи є чинними, скасовані чи оскаржені в установленому законом порядку не були, докази протилежного учасниками справи не подано.

01 листопада 2018 року прокурор звертався до позивача із листом № 112-6323вих-18, в якому з'ясовував чи вживались ним заходи представницького характеру щодо направлення позовних заяв до суду про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок (зокрема і спірної) та стягнення з відповідача шкоди внаслідок їх самовільного зайняття.

Листом від 02.11.2018 № 0-24-0.73-4418/2-18 позивач повідомив прокурора про те, що він не звертався до суду із позовом про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок (у тому числі і спірної) та відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.

16 листопада 2018 року комісією у складі селищного голови, голови земельної комісії та землевпорядника Ошихлібської сільської ради у присутності директора ТОВ Агрофірма Оршівська складено акт обстеження № 2 земельної ділянки площею 1,8716 га кадастровий номер 7322587500:01:002:0230 із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташовану в адміністративних межах Ошихлібської сільської ради (за межами населеного пункту) Кіцманського району Чернівецької області, у якому встановлено, що вказана земельна ділянка використовується відповідачем шляхом обробки сільськогосподарською технікою (виорано).

До того ж, прокурор листом №112-7121вих18 від 13.12.2018 письмово попереджував відповідача про необхідність у строк до 20.12.2018 повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,8716 га кадастровий номер 7322587500:01:002:0230 із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташовану в адміністративних межах Ошихлібської сільської ради (за межами населеного пункту) Кіцманського району Чернівецької області та відшкодування шкоди внаслідок самовільного зайняття у розмірі 3116,99 грн. Натомість у випадку не звільнення вказаної земельної ділянки та не відшкодування шкоди прокурором буде вжито заходів щодо врегулювання спору в судовому порядку.

У відповідь відповідач листом від 18.12.2018 № 18/12-02 повідомив прокурора, що питання повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди може бути врегульовано в цивільно-правовому порядку.

Доказів звільнення спірної самовільної земельної ділянки відповідач не надав та такі у матеріалах справи відсутні.

ІV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

А. Підстави захисту інтересів держави прокурором.

Згідно з частиною першою статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією

Відповідно до статті 14 Конституції України та ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно з частинами 1, 2 статті 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У відповідності до частини четвертої статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Статтею 188 ЗК України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

У статті 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» зазначено, що повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі відповідно до яких належать:

- здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

- вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам.

За приписами статті 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

1) давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

2) складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

3) звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Частинами 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У рішенні Конституційного Суду України 8 квітня 1999 року N 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) зазначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді. Інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, заґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Статтею 212 ЗК України встановлено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Частиною другою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Оцінюючи підстави звернення прокурора із даним позовом, суд зазначає, що Головне управління Держгеокадасту у Чернівецькій області з моменту закінчення терміну, визначеного приписом від 03.05.2018 № 153-ДК/0098Пр/03/01-18, а також складання розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок зайняття земельної ділянки і по 28.12.2018 не звернулось до суду з відповідним позовом, що є свідченням неналежного здійснення ним захисту інтересів держави у правовідносинах щодо самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки та завдання шкоди таким самовільним зайняттям.

При цьому, суд виходить з того, що відсутність коштів на сплату судового збору не є поважною причиною неналежного виконання позивачем повноважень, покладених на нього Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Тому суд констатує, що прокурор правомірно звернувся у цій справі із позовом на захист прав та інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадасту в Чернівецькій області, яке наділено повноваженнями щодо розпорядження спірними земельними ділянками, є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави у судовому порядку.

Б. З приводу вимог про звільнення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.

У пункті 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» господарським судам роз'яснено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку, тощо.

Так, правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118 ЗК України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За змістом статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Як установлено судом вище (розділ ІІІ рішення), відповідач не довів суд наявність у нього зареєстрованого у встановленому законом порядку права власності чи іншого речового права на спірну земельну ділянку.

Натомість розпорядник земель державної власності сільськогосподарського призначення - позивач у справі, рішень щодо розпорядження спірною самовільно зайнятою земельною ділянкою не приймав, відповідний договір оренди не укладав.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач самовільно зайняв та використовує земельну ділянку площею 1,8716 га кадастровий номер 7322587500:01:002:0230 із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташовану в адміністративних межах Ошихлібської сільської ради (за межами населеного пункту) Кіцманського району Чернівецької області.

Зазначені дії відповідача порушують право державної власності на спірну земельну ділянку, а тому таке підлягає захисту в обраний прокурором спосіб на підставі статей 156, 212 ЗК України.

Таким чином позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В. Щодо стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття спірної земельної ділянки .

Згідно з частиною другою статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 ЦК України.

У свою чергу спеціальними нормами відносно положень Цивільного кодексу України є положення статті 157 ЗК України, відповідно до якої відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок наведено у постанові Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття та знесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу".

З урахуванням наведеного суд також вважає, що в діях відповідача наявні ознаки цивільного правопорушення, а саме вина та дії (протиправна поведінка) відповідача спрямовані на самовільне використання спірної земельної ділянки без достатніх на те підстав, що встановлені постановами про накладення адміністративного стягнення та приписами про усунення порушення, внаслідок чого державі завдано шкоди, яка правомірно розрахована позивачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963, також наявний причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача.

Відтак з відповідача також слід стягнути шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, у сумі 3116,99 грн.

На підставі встановлених у цій справі обставин та зроблених висновків суд констатує, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права інших осіб, а тому приймається судом.

VІ. Розподіл судових витрат.

Положеннями частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» , унормовано, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову Прокуратурою Чернівецької області було сплачено судовий збір у сумі 3524 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 19.12.2018 № 1477.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку від 23.01.2019, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки складає 89172,58 грн., відповідно судовий збір за позовну вимогу про звільнення та повернення земельної ділянки вірно сплачений у сумі 1762 грн.

За таких обставин та враховуючи, що відповідач визнав позов повністю до початку розгляду справи по суті, прокуратурі Чернівецької області належить повернути з Державного бюджету України 1762 грн - 50% сплаченого судового збору за подання позову.

Решту 50% судового збору слід покласти на відповідача у порядку статті 129 ГПК України та стягнути з нього на користь прокуратури Чернівецької області.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 20, 129, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Оршівська» (59321, Чернівецька обл., Кіцманський район, с. Оршівці, код 03801730) на користь Ошихлібської сільської ради Кіцманського району шкоду (рахунок 31417611700149, ЄДРПОУ 38053640, МФО 856135, отримувач Кіцманське УК, с.Ошихліби, Кіцманський район/24062200), шкоду заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, в розмірі 3116,99 грн.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Оршівська» (59321, Чернівецька обл., Кіцманський район, с. Оршівці, код 03801730) звільнити та повернути Головному управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 194-А, код 39909396) самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,8716 га кадастровий номер 7322587500:01:002:0230 із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташовану в адміністративних межах Ошихлібської сільської ради (за межами населеного пункту) Кіцманського району Чернівецької області.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Оршівська» (59321, Чернівецька обл., Кіцманський район, с. Оршівці, код 03801730) на користь Прокуратури Чернівецької області (58001, м. Чернівці, вул. Мирона Кордуби, 21, код 02910120, банк платника ДКСУ м. Київ, код банку 820172, р/р 35219056004946, класифікація видатків бюджету - 2800) 1762 грн відшкодування судового збору.

5. Повернути Прокуратурі Чернівецької області (58001, м. Чернівці, вул. Мирона Кордуби, 21, код 02910120) з Державного бюджету України 1762 грн судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №1477 від 19.12.2018.

6. З набранням судовим рішення законної сили видати накази.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.02.2019 року.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя І.В. Марущак