ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" лютого 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2465/18 Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
секретар судового засідання Косенко К.Д.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1, довіреність № 08-21/20/2/-19 від 02 січня 2019 року
відповідача: не з'явився
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом Харківської міської ради, м. Харків до товариства з обмеженою відповідальністю "Кваліта-Плюс", м. Харків, про стягнення 160 455,46 грн.
здійснюється фіксування судового процесу технічними засобами - програмно апаратним комплексом "Діловодство суду", серійний номер диска CD-R 922/2465/18
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Кваліта-Плюс", про стягнення безпідставно збереженого майна у розмірі орендної плати у сумі 160 455,46 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 вересня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. 01 листопада 2018 року, ухвалою суду, задоволено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, зупинено провадження у справі № 922/2465/18 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у справі № 922/3412/17) у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду. Ухвалою суду від 14 грудня 2018 року провадження у справі № 922/2465/18 поновлено, призначено у справі підготовче засідання. 19 грудня 2018 року, ухвалою суду, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 19 січня 2019 року. Протокольною ухвалою суду від 14 січня 2019 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21 січня 2019 року, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 , ст. 232 ГПК України. 21 січня 2019 року судом розпочато розгляд справи по суті та протокольною ухвалою відкладено розгляд справи до 04 лютого 2018 року, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 202, п. 1 ст. 216, ст. 232 ГПК України. В призначене судове засідання 04 лютого 2019 року з'явився представник позивача, відповідач свого уповноваженого представника не направив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями з відміткою поштової установи "за не запитом" та поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Водночас, судом перевірено адресу відповідача: згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача -61009, м. Харків, вул. Достоєвського, буд. 13, саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем - копія позовної заяви з доданими до неї документами. Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 03 травня 2018 року № 122635632 право власності на нежитлові приміщення: 1) першого поверху № 7, 10-:-17, 39-:-43; антресолі першого поверху № 44; другого поверху № 24-:-29, 45, 46, 47, 47а. 48, 49, 49а, 50, 51, 51а, 52, 52а в нежитловій будівлі літ. "О-2" по вул. Достоєвського, 13 у м. Харкові з 24 лютого 2016 року зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю "Кваліта-Плюс" (відповідач по справі) на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 06 березня 2007 року № 2-4894/07; 2) другого поверху № 30, 31 в нежитловій будівлі літ. "О-2" по вул. Достоєвського,13 у м. Харкові з 24 листопада 2015 року зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю "Кваліта-Плюс" на підставі договору купівлі-продажу від 24 листопада 2015 року № 768.
Відділом самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради 26 квітня 2018 року проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що відповідач використовує з 24 лютого 2016 року по теперішній час земельну ділянку площею 0,2010 га по вул. Достоєвського, 13 у м. Харкові без виникнення права власності/використання та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, для обслуговування нежитлової будівлі. Як вбачається з листа Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківській області від 04 жовтня 2017 року № 19-20.0.23,08-2106/116-17 та листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 05 жовтня 2017 року № 6251/0/225-17 речові права відповідача на земельну ділянку по вул. Достоєвського, 13 у м. Харкові не зареєстровані. Як вказує позивач у позовній заяві, відповідач з 01 вересня 2016 року по 31 січня 2018 року не сплачував за користування земельною ділянкою плату у встановленому законодавчими актами розмірі, наслідок чого зберіг у себе майно - грошові кошти. Зазначені обставини й стали для позивача, підставою для звернення з даним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частинами 1-3 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Отже, норма статті 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільний кодекс України). Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб. За змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Тобто, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під вказане вище визначення Європейського суду з прав людини "виправдане очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права власності. При цьому, суд зазначає, що відновлення порушених прав ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.
Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов'язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки. Крім того, за приписами пункту 4 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Підстави та порядок стягнення коштів, які особа мала б отримати за звичайних умов, втім не отримала, визначені також статтею 22 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 224, статтею 225 Господарського кодексу України, за змістом яких упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, як норми статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, так і статті 1212 Цивільного кодексу України унормовують відшкодування шкоди, зокрема, у вигляді неодержаних потерпілою особою доходів, що завдана як внаслідок неправомірних дій/бездіяльності, так і внаслідок безпідставного збагачення іншої особи за рахунок безпідставного збереження нею коштів, які належать (мають бути сплачені) цій потерпілій особі.
При цьому, правову кваліфікацію матеріально-правової природи вимоги про стягнення коштів має дати саме суд, виходячи з обставин справи.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
З огляду на викладене, для визначення розміру безпідставно збереженої орендної плати, яку просить стягнути позивач, необхідним є встановлення її розміру, шляхом множення площі земельної ділянки, визначеної з урахуванням розміру фактичного користування відповідачем земельної ділянки встановленого актом в ході обстеження 26 квітня 2018 року, та розміру нормативної грошової оцінки займаної земельної ділянки.
З матеріалів справи вбачається, що розрахунок розміру доходу, одержаного відповідачем за користування від безпідставно набутого майна (земельної ділянки) територіальної громади м. Харкова здійснено позивачем на підставі нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки (визначеної шляхом множення площі вказаної ділянки та нормативної грошової оцінки одного квадратного метра землі).
Враховуючи вище викладене в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 160 455,46 грн. (за період з 01 вересня 2016 року по 31 січня 2018 року) безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.
Дана правова позиція повністю узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною в постановах від 30 листопада 2016 року по справі № 922/1008/15, від 12 квітня 2017 року по справі № 922/207/15 та від 07 грудня 2016 року у справі № 922/1009/15 та позицією Верховного Суду, викладеною у постанові № 922/3412/17 від 20 листопада 2018 року.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі 2 406,83 грн. покладається на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 194, 195, 196, 197, 201, 208-210, 216-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кваліта-Плюс" (61009, м. Харків, вул. Достоєвського, 13, код ЄДРПОУ 30426664) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 160 455,46 грн. та 2 406,83 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено 08.02.2019 р.
Суддя ОСОБА_2 Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 04.02.2019 |
Оприлюднено | 08.02.2019 |
Номер документу | 79687910 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Гребенюк Наталія Володимирівна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Гребенюк Наталія Володимирівна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Гребенюк Наталія Володимирівна
Господарське
Господарський суд Харківської області
Калініченко Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні