Рішення

від 29.01.2019 по справі 1340/4171/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/4171/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лізогуб В.В.,

представників позивача Горонного О.О., Хабаль І.С.,

представника відповідача Чабана О.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Вілла Марія до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства Вілла Марія , в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області форми В1 №0123461221 від 01.06.2018 року;

-зобов'язати Головне управління ДФС у Львівській області відновити показники в обліковій картці на рахунку платника податку та в системі електронного адміністрування ПДВ юридичної особи Приватного підприємства Вілла Марія (код ЄДРПОУ 31300100) щодо суми ПДВ в розмірі 188733,00 грн. згідно митної декларації типу ІМ-40 №209140000/2017/009093 від 27.02.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що право на отримання бюджетного відшкодування у платника ПДВ виникає щодо суми, яку він фактично сплатив у попередніх податкових періодах, за наявності у нього від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом у поточному та попередньому податковому періоді, за умови наявності у платника податку належно оформлених податкових накладних (ВМД) та відсутності спору щодо реальності господарських операцій із поставки товарів, робіт, послуг. Вважає, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області №0123461221 від 01.06.2018 року не відповідає положенням податкового законодавства України, є протиправним та таким, що порушує охоронювані права та інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою від 17.09.2018 року відкрито провадження та призначено підготовче засідання у справі на 02.10.2018 року.

02.10.2018 підготовче засідання відкладено на 25.10.2018.

25.10.2018 підготовче засідання відкладено на 22.11.2018.

22.11.2018 року протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 18.12.2018.

18.12.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 29.01.2019 року.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, просили позов задоволити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що проведеним камеральним аналізом податкової звітності з ПДВ за березень 2018 року ПП Вілла Марія встановлено недостовірність відображення суми у попередніх та звітному періодах постачальником товарів/послуг або до Державного бюджету України, яка задекларована платником до бюджетного відшкодування, а саме по імпорту сума ПДВ включена в ДЗ за період березень 2017 року. Згідно баз даних АІС Податковий Блок реєстрація митних декларацій здійснювалась у лютому 2017 року. Вважає, що позивачем завищено бюджетне відшкодування за період березень 2018 року в сумі 188733 грн.

25.10.2018 року позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій він зазначає, що сам по собі факт розбіжності в терміні реєстрації митної декларації не тягне за собою наслідків зменшення бюджетного відшкодування, оскільки платник податку вправі включити таку суму шляхом коригування в наступні податкові періоди. Облік бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється за накопичувальним характером з попередніх податкових періодів, якими є, в тому числі, і лютий-березень 2017 року, а відтак, підприємством правомірно було перенесено в податкову декларацію з ПДВ за березень 2018 року залишок від'ємного значення попереднього періоду, який складається з сум від'ємного значення за періоди - лютий 2017 року та березень 2017 року. Крім того, стверджує, що Податковий кодекс України не містить обов'язку платника податку, який має від'ємне значення ПДВ, заявляти таку суму до бюджетного відшкодування і, одночасно, не містить заборону на включення в повному обсязі (чи частково) такого від'ємного значення до податкового кредиту в наступному податковому періоді. При цьому, не визначено жодних обмежень щодо періоду, протягом якого платник податку має право включати таке від'ємне значення до податкового кредиту.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

16.05.2018 року працівниками Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку ПП Вілла - Марія з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за березень 2018 року. За результатами проведеної перевірки складено акт №65/13-01-12-21/31300100 від 16.05.2018 року.

Відповідачем в акті перевірки вказано, що згідно поданої платником податкової декларації з ПДВ за березень 2018 року (вх.№ 9070265399 від 17.04.2018 року) у Д3 заявлено до відшкодування ПДВ сплачене митним органам (імпорт) по періоду березень 2017 року, однак, згідно баз даних АІС Податковий Блок реєстрація митних декларацій здійснювалась у лютому 2017 року на суму ПДВ 281511,00 грн. Тобто по імпорту сума ПДВ включена в Д3 за період березень 2017 року становить 214536,00 грн., а реєстрація митних декларацій здійснювалась у лютому 2017 року, що вказує, на завищення податкового кредиту та від'ємного значення на суму ПДВ - 214536,00 грн., і як наслідок вказує на завищення за даний період бюджетного відшкодування.

В ході проведеної камеральної перевірки встановлено, що ПП Вілла - Марія в порушення пункту 201.12. статті 201, пункту 200.1. статті 200, пункту 198.2. статті 198, пункту 200.4. статті 200 ПК України завищено від'ємне значення за період березень 2017 року та суму бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2018 року на суму 118733,00 грн.

01.06.2018 року за наслідками перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення форми В1 № 0123461221 згідно якого, на підставі акту перевірки № 65/13-01-12-21/31300100 від 16.05.2018 року, встановлено порушення глави 5, п. 200.1., п. 200.4. ст. 200, п. 201.12. ст. 201, п. 198.2. ст. 198 ПК України та ПП Вілла-Марія зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі, в розрахунок податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ в розмірі 188733,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 47183,00 грн.

22.05.2018 року ПП Вілла-Марія подано начальнику Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області заперечення на акт перевірки №65/13-01-12-21/31300100 від 16.05.2018 року.

Листом заступника начальника ГУ ДФС у Львівській області №19132/10/13-01-12-21 від 29.05.2018 року Про надання відповіді обґрунтування заперечень позивача від 22.05.2018 року на акт перевірки залишено без задоволення, висновки акту залишено без змін.

15.06.2018 року позивачем за вих.№2, в порядку визначеному п. 86.7. ст. 86 ПК України, подано голові ДФС України скаргу на спірне податкове повідомлення - рішення.

10.07.2018 року за №23050/6/99-99.11-01.02-25 першим заступником Голови ДФС України надана відповідь Про розгляд скарги , якою скаргу ПП Вілла - Марія залишено без розгляду та повернуто її скаржнику.

Не погоджуючись із оскарженим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника. (п.п.14.1.18. п.14.1. ст.14 ПК України).

За змістом пункту 198.1. статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а)придбання або виготовлення товарів та послуг;

б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

ґ)ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8. статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно матеріалів справи, ПП Вілла - Марія придбало в CLEVER S.R.L. (37141, Montorio (Verona), Via A. De Legnago 9 - Ponte Florio, Italia товар - патрони мисливські та спортивні Miragе в кількості 135000 штук на загальну суму 34993,25 євро, що підтверджується копіями інвойсу від 20.09.2016 року, платіжних доручень № 1 від 01.12.2016 року, № 3 від 10.01.2017 року та копіями транспортних документів.

При здійснені імпорту придбаних товарів, позивачем було виконано всі необхідні митні формальності з питань державної митної справи та сплачено податкові зобов'язання з ПДВ за оформленою відповідно до вимог законодавства митною декларацією, що підтверджується копією СMR, ВМД типу ІМ-40 № 209140000/2017/009093 від 27.02.2017 року, платіжного доручення № 83 від 27.02.2017 року.

Сплативши податкові зобов'язання з ПДВ в розмірі 214536,48 грн., підприємство, включило скориговану суму ПДВ, яка становила 214563,48 грн. до податкового кредиту за березень 2017 року. Вказану суму податкового кредиту було перенесено в наступні періоди аж до березня 2018 року.

У Податковій декларації з ПДВ за березень 2018 року позивачем суму податкового кредиту в розмірі 188733,00 грн., яка віднесена на підставі вищевказаної митної декларації було включено до суми від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3. ст. 200-1 ПК України на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (р. 20.2.1., 20.2 розділу ІІІ декларації).

Разом із Декларацією з ПДВ за березень 2018 року також подано до податкового органу Розрахунок бюджетного відшкодування (Д3) та Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізовується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) на загальну суму ПДВ - 188733,00 грн.

Згідно з п.50.1 ст.50 ПК України у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

В липні 2018 року позивачем подано контролюючому органу Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, вказавши період самостійного виправлення допущених помилок - лютий 2017 року, вказавши суму від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1+20.2.2) (рядок 3 Д3) в розмірі 188733,00 грн.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Пунктом 200.1. статті 200 ПК України встановлено, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4. ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а)враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 -1 .3 статті 200 -1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б)або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 -1 .3 статті 200 -1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в)та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.7. статті 200 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Судом встановлено, що ПП Вілла Марія включило до податкового кредиту у березні 2017 року суму ПДВ, сплачену за оформленою митною декларацією ВМД типу ІМ-40 № 209140000/2017/009093 від 27.02.2017 року. Зазначену суму ПДВ підприємство повинно було включити у лютому 2017 року.

Однак, платник ПДВ з березня 2017 року у всіх наступних податкових деклараціях вказану суму ПДВ також відобразив, а у березні 2018 року включив до суми від'ємного значення що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3. ст. 200-1 ПК України на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (р. 20.2.1., 20.2 розділу ІІІ декларації).

З огляду на те, що сума податку віднесена позивачем до податкового кредиту у березні 2017 року підтверджена первинними документами, що не заперечує відповідач, відсутні підстави для позбавлення ПП Вілла Марія права на податковий кредит, а відповідно і права на отримання бюджетного відшкодування.

Право на отримання бюджетного відшкодування у платника ПДВ виникає щодо суми, яку він фактично сплатив у попередніх податкових періодах, за наявності у нього від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом у поточному та попередньому податковому періоді, за умови наявності у платника податку належно оформлених податкових накладних (митних декларацій) та відсутності спору щодо реальності господарських операцій із поставки товарів, робіт, послуг.

Обмеження права платника податку на відображення податкового кредиту на підставах наведених податковим органом призведе до подвійної сплати податку до бюджету: перший раз - на митниці при імпорті товару, другий раз - при визначенні об'єкта оподаткування за звітний період внаслідок не відображення в складі податкового кредиту сплаченого на митниці податку.

Суд звертає увагу на те, що в акті перевірки № 65/13-01-12-21/31300100 від 16.05.2018 року податковий орган по суті не заперечує факт правомірності формування підприємством податкового кредиту та виникнення в останнього права на отримання бюджетного відшкодування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління ДФС у Львівській області відновити показники в обліковій картці на рахунку платника податку та в системі електронного адміністрування ПДВ юридичної особи Приватного підприємства Вілла Марія (код ЄДРПОУ 31300100) щодо суми ПДВ в розмірі 188733,00 грн. згідно митної декларації типу ІМ-40 №209140000/2017/009093 від 27.02.2017 року, суд не вбачає правових підстав для її задоволення, оскільки відповідні зміни показників ПДВ відповідач має відкоригувати за наслідками прийнятого судом рішення про скасування податкового повідомлення-рішення, але з врахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2018 року (уточнений період лютий 2017 року).

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У спірних правовідносин відповідач діяв не у спосіб, передбачений законом.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позов належить задоволити частково. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області форми В1 №0123461221 від 01.06.2018 року.

Відповідно до вимог ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст.14, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області форми В1 №0123461221 від 01.06.2018 року.

Відмовити в задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Головного управління ДФС у Львівській області відновити показники в обліковій картці на рахунку платника податку та в системі електронного адміністрування ПДВ юридичної особи Приватного підприємства Вілла Марія (код ЄДРПОУ 31300100) щодо суми ПДВ в розмірі 188733,00 грн. згідно митної декларації типу ІМ-40 №209140000/2017/009093 від 27.02.2017 року.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) за рахунок бюджетних асигнувань 3538,74 грн. сплаченого судового збору на користь Приватного підприємства Вілла Марія (81110, Львівська область, Пустомитівський район, с.Зимна Вода, вул.Левицького, 2, код ЄДРПОУ 31300100).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08 лютого 2019 року.

Суддя Крутько О.В.