Ухвала

від 08.02.2019 по справі 420/600/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/600/19

УХВАЛА

08 лютого 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви дочірнього підприємства Квіт Великомихайлівського районного споживчого товариства Надія до Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області, про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду, з позовною заявою звернулось дочірнє підприємство Квіт Великомихайлівського районного споживчого товариства Надія до Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області, про:

визнання протиправними та скасування складених щодо дочірнього підприємства Квіт Великомихайлівського районного споживчого товариства Надія (67100, Одеська область, Великомихайлівський район, смт. Велика Михайлівка, вул. Центральна (Леніна)10А, код ЄДРПОУ 25428756) податкових повідомлень-рішень Головного управління державної фіскальної служби України в Одеській області:

№0028851406 від 10 липня 2018 року, про застосування штрафних санкцій в сумі 1 гривня за порушення п.п.1,2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та на підставі п. 1 ст.17 цього Закону та підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового Кодексу України;

№0028861406 від 10 липня 2018 року про застосування штрафних санкцій в сумі 112 277,05 гривень, за порушення п.п.1,2,12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та на підставі п. 1 ст.17 цього Закону та підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового Кодексу України;

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачем вищезгадані вимоги виконані не були.

В порушення п.5 ч.5 ст.160 КАС України позивач в позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, однак не зазначив докази, що підтверджують вказані обставини.

Не дотримавшись п.8 ч.5 ст.160 КАС України позивач не зазначив доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), та не зазначив щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Крім того, всупереч п.9 ч.5 ст.160 КАС України відсутнє належне обґрунтування з посиланнями на норми чинного законодавства в чому полягає порушене право позивача у сфері публічно-правових відносин.

Згідно ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У матеріалах справи наявний акт №75 від 04 лютого 2019 року, складений на підставі Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України №174 від 17.12.2013 року, працівниками відділу судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду про те, що зазначеного у додатках до позовної заяви податкового повідомлення-рішення №0028851406 від 10 липня 2018 року - не виявилося. Додані Акти №587/15/13/РРО/25428756 від 25 червня 2018 року та №588/15/13/РРО/25428756 від 25 червня 2018 року - нечитаємі.

Крім того, згідно з ч.1, ч.2 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позивач взагалі не надав копій додатків для відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, а саме національним стандартом України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації". Зокрема, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

В порушення зазначених норм, позивач до позовної заяви не надав належним чином засвідчених копій доказів, що приєднуються до позовної заяви, оскільки дата засвідчення - відсутня.

Крім того, суд має зазначити, що згідно копії Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, доданого до позовної заяви, керівником дочірнього підприємства Квіт Великомихайлівського районного споживчого товариства Надія зазначено - ОСОБА_2, проте, позовна заява підписана (та докази засвідчені) - ОСОБА_3

Суд зазначає, що відповідно до вимог КАС України, позовна заява повинна містити підпис особи, яка відповідно до установчих документів правомочна діяти в інтересах юридичної особи або підпис особи, яка відповідно до вимог закону, наділена правом підписання відповідних документів. З урахуванням ч. 8 ст. 18 КАС України позовна заява може містити електронний цифровий підпис, прирівняний до власноручного підпису, відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

При цьому, згідно з п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає про необхідність підтвердження повноважень ОСОБА_3, на підписання позовної заяви та засвідчення доказів.

Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Підпунктом 1 п.3 ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1 921,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Таким чином, за дві майнові вимоги, позивачу потрібно сплатити судовий збір у розмірі 1921,00 гривень, виходячи з ціни позову (112277,05+1*1,05 = сума судового збору - 1921,00).

У тексті позовної заяви, дочірнє підприємство Квіт Великомихайлівського районного споживчого товариства Надія зазначено, що на день подання позовної заяви у позивача відсутня така фінансова можливість, у зв'язку з чим, звернулось з проханням відстрочити сплату судового збору до винесення у справі судового рішення.

Вирішуючи вищевказане клопотання, суд зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

Разом із тим, положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. При цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Разом із тим, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження скрутного матеріального стану чи існування інших підстав для відстрочення сплати судового збору. Також, позивач жодним чином не підтвердив виникнення у нього можливості сплатити судовий збір упродовж певного строку (після прийняття рішенням у справі).

За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами правового режиму регулювання питання відстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, заявлене позивачем клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 520/7216/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 461/8440/17, від 18 вересня 2018 року у справі № 466/9318/17 та інших судових рішеннях.

Таким чином, дочірнє підприємство Квіт Великомихайлівського районного споживчого товариства Надія має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи та повинно неухильно дотримуватись покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення позовної заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вищезазначені недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, його копій та копій документів відповідно до кількості учасників справи, наданням відповідних належних, засвідчених належним чином доказів по справі та доказів сплати судового збору на суму 1 921,00 гривень (оригінал).

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву дочірнього підприємства Квіт Великомихайлівського районного споживчого товариства Надія (67100, Одеська область, Великомихайлівський район, смт. Велика Михайлівка, вул. Центральна (Леніна) 10А, код ЄДРПОУ 25428756) до Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська 5, код ЄДРПОУ 39398646), про визнання протиправними та скасування складених щодо дочірнього підприємства Квіт Великомихайлівського районного споживчого товариства Надія (67100, Одеська область, Великомихайлівський район, смт. Велика Михайлівка, вул. Центральна (Леніна)10А, код ЄДРПОУ 25428756) податкових повідомлень-рішень Головного управління державної фіскальної служби України в Одеській області: №0028851406 від 10 липня 2018 року, про застосування штрафних санкцій в сумі 1 гривня за порушення п.п.1,2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та на підставі п. 1 ст.17 цього Закону та підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового Кодексу України; №0028861406 від 10 липня 2018 року про застосування штрафних санкцій в сумі 112 277,05 гривень, за порушення п.п.1,2,12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та на підставі п. 1 ст.17 цього Закону та підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового Кодексу України - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем. В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.

Суддя Балан Я.В.