Рішення

від 04.02.2019 по справі 520/9139/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2019 р. № 520/9139/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,

представника позивача - Скриннік І.А.,

представника відповідача - Коваленко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуддизайн" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуддизайн" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 02.08.2018 р. №0125361213 повністю;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 02.08.2018 р. №0125441213 повністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на адресу підприємства надійшли податкові повідомлення-рішення від 02.08.2018 р. №0125361213 та №0125441213 про сплату штрафу за платежем орендна плата з юридичних осіб. Посилаючись на п.100.1 ст. 100, п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, вважає, що з набранням чинності постанови суду, якою розстрочено виконання рішення суду про стягнення податкового боргу, змінюються встановлені законом строки сплати відповідного податкового зобов'язання, яке через зміну судом термінів сплати втрачає ознаки податкового боргу, виключає можливість нарахування пені згідно з вимогами статті 129 Податкового кодексу України за умови своєчасного виконання платником податків постанови суду про розстрочення оплати, а також застосування штрафних санкцій. Зауважив, що дії відповідача в частині нарахування пені на суму розстроченого податкового боргу та спрямування сплачених коштів за податковим зобов'язанням щодо плати за землю в рахунок сплати пені є протиправними, а податкові повідомлення-рішення є такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2018 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 р. закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 04.02.2019 об 11:30 год.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник Головного управління ДФС у Харківській області в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Згідно наданого до суду відзиву на позов пояснив, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку позивача з питання дотримання граничних термінів сплати узгодженим сум податкових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб за 2015 рік та граничних термінів сплати податкового боргу. За результатами вказаної перевірки було складено акт, яким встановлено несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань з орендної плати по податковій декларації з плати за землю за 2015 рік та суми податкового боргу, стягнутого Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2015, виконання якого було розстрочено, що призвело до порушення приписів п.287.3 ст.287 ПК України. Висновки акту камеральної перевірки стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. За приписами ст.126 ПК України несплата узгодженої суми податкових зобов'язань є підставою для притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу, незалежно від причин такої несплати. Все це, на думку відповідача, є підставами для відмови в задоволенні позовних вимог.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуддизайн" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 32094262.

Фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області на підстав п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 та в порядку ст.76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку з питання дотримання граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб за 2015 рік та граничних термінів сплати розстроченого (відстроченого) податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуддизайн", за результатами якої складено акт перевірки від 27.06.2018 року № 9640/20-40-12-13-20/32094262.

За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено порушення Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуддизайн" п.287.3 ст.287 та п.100.1 ст.100 Податкового кодексу України внаслідок несвоєчасної сплати ТОВ "Укрбуддизайн" узгоджених сум податкових зобов'язань з орендної плати (код бюджетної класифікації 18010600) по податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік (від 10.02.2015 р. №9012278625) та суми розстроченого (відстроченого) податкового боргу за рішенням суду №820/16327/14 від 30.01.2015 р.

На підставі висновків акту камеральної перевірки від 27.06.2018 року №9640/20-40-12-13-20/32094262 контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

-№01253661213 від 02.08.2018 р., яким на підставі абз. 2 п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України за затримку на 14, 17, 28, 29, 30 календарних днів до ТОВ "Укрбуддизайн" застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 20740,15 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб;

-№0125441213 від 02.08.2018 р., яким на підставі абз. 2 п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України за затримку на 31, 332, 333, 334, 362, 364, 365, 375, 394, 395, 422, 424, 452, 457 календарних днів до ТОВ "Укрбуддизайн" застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 180144,50 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач надав до Державної фіскальної служби України скаргу, проте, рішенням Державної фіскальної служби України від 09.10.2018 р. №33060/6/99-99-11-03-01-25 податкові повідомлення - рішення від 02.08.2018 р. №0125361213 та №0125441213 залишені без змін.

Фактичними підставами для застосування відповідачем штрафу є порушення позивачем термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з орендної плати по податковій декларації з плати за землю за 2015 рік, самостійно поданою до контролюючого органу позивачем, та порушення термінів сплати суми розстроченого (відстроченого) податкового боргу за рішенням суду №820/16327/14 від 30.01.2015 р.

Позивач вважає, що у податкового органу відсутні підстави для застосування штрафу, оскільки сплата податкових зобов'язань відбувалась рівними частками, визначеними у податковій декларації, та у відповідності до постанови про розстрочення виконання судового рішення.

Не погоджуючись з діями контролюючого органу щодо притягнення до відповідальності у вигляді штрафу, позивач звернувся до суду.

При вирішенні справи по суті суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, ТОВ "Укрбуддизайн" подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю за 2015 р. від 10.02.2015 р. №9012278625, за якою підприємство позивача сплачувало суму грошового зобов'язання рівними частками, визначеними самостійно у податковій декларації, щомісяця.

Також судом встановлено, що Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2015 р. по справі № 820/16327/14, яка набрала 23.02.2015 р. законної сили, стягнуто з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуддизайн" заборгованість у сумі 941898,12 грн. та допущено розстрочення виконання постанови суду в загальній сумі 941898,12 грн.

Згідно вказаної постанови сплату заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуддизайн" в сумі 941898,12 грн. здійснювати наступним чином: у лютому - листопаді 2015 року - 90000,00 грн. щомісячно, у грудні 2015 року - 41898,12 грн.

Підприємством сплачувалось вказана сума боргу відповідно до графіку погашення, визначеного судовим рішенням, що не заперечується сторонами по справі.

При цьому, у зв'язку з несвоєчасною сплатою узгоджених грошових зобов'язань, позивачу нараховувались штрафні санкції та пеня у порядку, визначеному ст.126 та ст.129 ПК України.

Стосовно правомірності дій контролюючого органу по нарахуванню позивачу штрафу за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань, суд зазначає наступне.

Згідно пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом. (п.54.5 ст. 54 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Згідно з п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Вказаною нормою Податкового кодексу України визначено обов'язок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.п.131.2, п.п.131.3 ст.131 Податкового кодексу України, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

Тобто, визначення у платіжних дорученнях призначення платежу не зобов'язує податковий орган зараховувати кошти, які сплачуються, в рахунок самостійно визначеного позивачем грошового зобов'язання, за наявності податкового боргу.

Законодавством встановлено обов'язок контролюючого органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в першу чергу в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Вказана позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 05 червня 2018 року по справі № К/9901/47707/18.

Тобто, у випадку перенаправлення контролюючим органом коштів на оплату поточних податкових зобов'язань у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, у такого платника податків виникає недоїмка за податковими зобов'язаннями за поточні податкові періоди, яка погашається у порядку, визначеному п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України та у випадку несвоєчасного погашення якої, податковий орган нараховує штраф у розмірах, установлених ст.126 Податкового кодексу України у залежності від терміну затримки.

Як встановлено судом та підтверджується інтегрованою карткою платника податків, підприємством позивача сплачувались суми податкового зобов'язання згідно податкової декларації з плати за землю в сумі, визначеній у декларації, та сплачувались суми податкового боргу щодо яких було допущено розстрочення постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2015р., проте вказані суми, на виконання приписів п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, були зараховані контролюючим органом в порядку черговості виникнення вказаних зобов'язань, зокрема, на сплату пені, що обліковувалась за Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуддизайн", за несплату у встановлений законодавством строк суми узгодженого грошового зобов'язання.

За результатами зарахування контролюючим органом коштів, сплачених платником податків, в рахунок погашення податкового боргу та пені, згідно з черговістю його виникнення, перевіркою було встановлено несвоєчасна сплата ТОВ "Укрбуддизайн" узгоджених сум податкових зобов'язань з орендної плати по податковій декларації з плати за землю за 2015 та суми розстроченого податкового боргу за рішенням суду №820/16327/14 від 30.01.2015 р.

Детальний розрахунок порушення строків сплати вказаних грошових зобов'язань з кількістю днів затримки наведений в акті перевірки (а.с.59-60).

Відповідно до п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп.14.1.265 п.14.1 ст. 14 ПК України).

При цьому, санкція норми ст.126 Податкового кодексу України передбачає застосування до платника податків штрафу у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов'язання безвідносно до підстав її виникнення. Порядок сплати чи погашення податкового боргу, у відповідності до приписів Податкового кодексу України жодним чином не може скасовувати відповідальність, встановлену Податковим кодексом України, чи іншим чином впливати на застосування штрафних санкцій, визначених ст. 126 Кодексу, або позбавляти податковий орган повноважень щодо притягнення платника до відповідальності за податкове правопорушення. Будь-яких винятків до випадків застосування контролюючим органом норм п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, ст.126 не містить.

Отже, за наявності у позивача податкового боргу, на погашення якого були направлені кошти, сплачені позивачем в рахунок поточних податкових зобов'язань, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області було правомірно нараховано штраф за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань на підставі ст.126 Податкового кодексу України.

Стосовно посилань представника позивача на протиправність податкового повідомлення-рішення №0125441213 від 02.08.2018 р. у зв'язку з невідповідністю вимогам п.100.1 ст.100 Податкового кодексу України та наявності рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова №1 від 30.01.2015 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів п.32.1ст.32 ПК України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

Згідно пп.32.2,32.3ст.32 ПК України зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки.

Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.100.1, п.102 ст.100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Як встановлено судом в ході судового розгляду справи, прийняття податковим органом рішення №1 від 30.01.2015 р. про розстрочення суми податкового боргу відбувалось на підставі рішення суду, яким допущено розстрочення виконання рішення суду, а не в порядку статті 100 Податкового кодексу України, жодних звернень підприємства позивача до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу в порядку статті 100 ПК України не було.

Таким чином, розстрочення є лише законодавчо передбаченою формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу; розстрочення не можна розцінювати як окремий спосіб погашення податкового боргу, що виключає можливість застосування інших заходів з примусового стягнення податкового боргу; використання інституту розстрочення не виключається і на стадії виконання судового рішення про примусове стягнення податкового боргу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що прийняття судового рішення, яким визначено згідно процесуального закону порядок виконання судового рішення щодо стягнення податкового боргу, жодним чином не впливає на звільнення платника податків від відповідальності у вигляді штрафних санкцій та пені, нарахування яких передбачено статтями 126 та 129 Податкового кодексу України, за несвоєчасну сплату сум грошових зобов'язань, а отже доводи позивача наведені в адміністративному позові є помилковими, а нарахування податковим органом штрафних санкцій у відповідній сумі є правомірним.

Аналогічну правову позицію викладено в рішеннях Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.02.2018 по справі №К/9901/3879/17, від 04.04.2018 по справі №К/9901/3770/17, від 17.04.2018 по справі №К/9901/716/18.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність своїх дій та рішень, в той час, як доводи позивача не ґрунтуються на законі, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуддизайн" є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуддизайн" (вул. Тобольська, буд. 29, к. 22, м. Харків, 61045, код 32094262) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 08 лютого 2019 року.

Суддя Д.А. Волошин