Постанова

від 08.05.2019 по справі 520/9139/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 р.Справа № 520/9139/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. ,Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача Скринніка І.А.

представника відповідача Михайлової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуддизайн" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 08.02.19 року по справі № 520/9139/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуддизайн"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуддизайн" (далі - ТОВ "Укрбуддизайн", позивач), звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області ( далі - ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 02.08.2018 р. №0125361213 повністю;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 02.08.2018 р. №0125441213 повністю.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.19 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуддизайн" (вул. Тобольська, буд. 29, к. 22, м. Харків, 61045, код 32094262) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно дослідженні докази і встановлені обставини справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуддизайн" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 32094262.

Фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області на підстав п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 та в порядку ст.76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку з питання дотримання граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб за 2015 рік та граничних термінів сплати розстроченого (відстроченого) податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуддизайн", за результатами якої складено акт перевірки від 27.06.2018 року № 9640/20-40-12-13-20/32094262.

За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено порушення Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуддизайн" п.287.3 ст.287 та п.100.1 ст.100 Податкового кодексу України внаслідок несвоєчасної сплати ТОВ "Укрбуддизайн" узгоджених сум податкових зобов`язань з орендної плати (код бюджетної класифікації 18010600) по податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік (від 10.02.2015 р. №9012278625) та суми розстроченого (відстроченого) податкового боргу за рішенням суду №820/16327/14 від 30.01.2015 р.

На підставі висновків акту камеральної перевірки від 27.06.2018 року №9640/20-40-12-13-20/32094262 контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

-№01253661213 від 02.08.2018 р., яким на підставі абз. 2 п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України за затримку на 14, 17, 28, 29, 30 календарних днів до ТОВ "Укрбуддизайн" застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 20740,15 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб;

-№0125441213 від 02.08.2018 р., яким на підставі абз. 2 п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України за затримку на 31, 332, 333, 334, 362, 364, 365, 375, 394, 395, 422, 424, 452, 457 календарних днів до ТОВ "Укрбуддизайн" застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 118144,50 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач надав до Державної фіскальної служби України скаргу, проте, рішенням Державної фіскальної служби України від 09.10.2018 р. №33060/6/99-99-11-03-01-25 податкові повідомлення - рішення від 02.08.2018 р. №0125361213 та №0125441213 залишені без змін.

Фактичними підставами для застосування відповідачем штрафу є порушення позивачем термінів сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з орендної плати по податковій декларації з плати за землю за 2015 рік, самостійно поданою до контролюючого органу позивачем, та порушення термінів сплати суми розстроченого (відстроченого) податкового боргу за рішенням суду №820/16327/14 від 30.01.2015 р.

Позивач вважає, що у податкового органу відсутні підстави для застосування штрафу, оскільки сплата податкових зобов`язань відбувалась рівними частками, визначеними у податковій декларації, та у відповідності до постанови про розстрочення виконання судового рішення.

Не погоджуючись з діями контролюючого органу щодо притягнення до відповідальності у вигляді штрафу, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем під час розгляду справи доведено обґрунтованість та правомірність викладених в акті перевірки висновків, а відтак законність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно із п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Положеннями п.76.1 ст.76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до п. 54.1 ст.54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з п.54.5 ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

У відповідності до п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Згідно із п. 31.1 ст. 31 Податкового Кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.152 а. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4 1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України (п.87.1 ст. 87 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Вказаною нормою Податкового кодексу України визначено обов`язок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Згідно з п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України у разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

Тобто, визначення у платіжних дорученнях призначення платежу не зобов`язує податковий орган зараховувати кошти, які сплачуються, в рахунок самостійно визначеного позивачем грошового зобов`язання, за наявності податкового боргу.

Законодавством встановлено обов`язок контролюючого органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в першу чергу в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Вказана позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 05 червня 2018 року по справі № К/9901/47707/18.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Укрбуддизайн" подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю за 2015 р. від 10.02.2015 р. №9012278625, за якою підприємство позивача сплачувало суму грошового зобов`язання рівними частками, визначеними самостійно у податковій декларації, щомісяця.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2015 р. по справі № 820/16327/14, яка набрала законної сили 23.02.2015 р., стягнуто з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуддизайн" заборгованість у сумі 941898,12 грн. та допущено розстрочення виконання постанови суду в загальній сумі 941898,12 грн.

Згідно вказаної постанови сплату заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуддизайн" в сумі 941898,12 грн. здійснювати наступним чином: у лютому - листопаді 2015 року - 90000,00 грн. щомісячно, у грудні 2015 року - 41898,12 грн.

Юридичною особою сплачувалось вказана сума боргу відповідно до графіку погашення, визначеного судовим рішенням, що не заперечується сторонами по справі.

При цьому, у зв`язку з несвоєчасною сплатою узгоджених грошових зобов`язань, позивачу нараховувались штрафні санкції та пеня у порядку, визначеному ст.126 та ст.129 ПК України.

Відповідно до п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу.

У відповідності до п. 126.1 ст.126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з інтегрованої картки платника податків, підприємством позивача сплачувались суми податкового зобов`язання згідно податкової декларації з плати за землю в сумі, визначеній у декларації, та сплачувались суми податкового боргу щодо яких було допущено розстрочення постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2015р., проте вказані суми, на виконання приписів п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, були зараховані контролюючим органом в порядку черговості виникнення вказаних зобов`язань, зокрема, на сплату пені, що обліковувалась за Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуддизайн", за несплату у встановлений законодавством строк суми узгодженого грошового зобов`язання.

За результатами зарахування контролюючим органом коштів, сплачених платником податків, в рахунок погашення податкового боргу та пені, згідно з черговістю його виникнення, перевіркою було встановлено несвоєчасна сплата ТОВ "Укрбуддизайн" узгоджених сум податкових зобов`язань з орендної плати по податковій декларації з плати за землю за 2015 та суми розстроченого податкового боргу за рішенням суду №820/16327/14 від 30.01.2015 р.

Детальний розрахунок порушення строків сплати вказаних грошових зобов`язань з кількістю днів затримки наведений в акті перевірки.

У відповідності до пп.14.1.265 п.14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

При цьому, санкція норми ст.126 Податкового кодексу України передбачає застосування до платника податків штрафу у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов`язання безвідносно до підстав її виникнення. Порядок сплати чи погашення податкового боргу, у відповідності до приписів Податкового кодексу України жодним чином не може скасовувати відповідальність, встановлену Податковим кодексом України, чи іншим чином впливати на застосування штрафних санкцій, визначених ст. 126 Кодексу, або позбавляти податковий орган повноважень щодо притягнення платника до відповідальності за податкове правопорушення. Будь-яких винятків до випадків застосування контролюючим органом норм п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, ст.126 не містить.

Отже, за наявності у позивача податкового боргу, на погашення якого були направлені кошти, сплачені позивачем в рахунок поточних податкових зобов`язань, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області було правомірно нараховано штраф за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань на підставі ст.126 Податкового кодексу України.

Щодо тверджень позивача про невідповідність податкового повідомлення-рішення №0125441213 від 02.08.2018 р. вимогам п.100.1 ст.100 Податкового кодексу України та наявності рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова №1 від 30.01.2015 р., колегія суддів зазначає наступне.

Так, п. 100.1 ст.100 Податкового кодексу України зазначено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, прийняття податковим органом рішення №1 від 30.01.2015 р. про розстрочення суми податкового боргу відбувалось на підставі рішення суду, яким допущено розстрочення виконання рішення суду, а не в порядку статті 100 Податкового кодексу України, жодних звернень підприємства позивача до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу в порядку статті 100 Податкового кодексу України не було.

Таким чином, розстрочення є лише законодавчо передбаченою формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу; розстрочення не можна розцінювати як окремий спосіб погашення податкового боргу, що виключає можливість застосування інших заходів з примусового стягнення податкового боргу; використання інституту розстрочення не виключається і на стадії виконання судового рішення про примусове стягнення податкового боргу.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що прийняття судового рішення, яким визначено згідно процесуального закону порядок виконання судового рішення щодо стягнення податкового боргу, жодним чином не впливає на звільнення платника податків від відповідальності у вигляді штрафних санкцій та пені, нарахування яких передбачено статтями 126 та 129 Податкового кодексу України, за несвоєчасну сплату сум грошових зобов`язань, а отже доводи позивача наведені в адміністративному позові є помилковими, а нарахування податковим органом штрафних санкцій у відповідній сумі є правомірним.

Аналогічну правову позицію викладено в рішеннях Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.02.2018 р. по справі №К/9901/3879/17, від 04.04.2018 р. по справі №К/9901/3770/17, від 17.04.2018 р. по справі №К/9901/716/18.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 77 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості власних дій, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують .

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуддизайн" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2019 року по справі № 520/9139/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 13.05.2019 року