Ухвала

від 08.02.2019 по справі 808/1569/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 лютого 2019 року м. Дніпросправа № 808/1569/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Панченко О.М., Суховарова А.В.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року у справі № 808/1569/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Алоінс-Агро до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Алоінс-Агро до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, після складення 31 липня 2018 року повного судового рішення, 26 грудня 2018 року звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року визнано неповажними підстави наведені скаржником для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки повернення попередньоподаної апеляційної скарги з підстав не надання документу, який підтверджує факт сплати судового збору, не може бути визнано об'єктивними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, адже такі причини є суто суб'єктивними та свідчать виключно про неналежні дії/бездіяльність скаржника щодо оформлення та направлення документів до суду.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року скаржником отримано 22 січня 2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

01 лютого 2019 року скаржник звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, у якому зазначає про те, що ним вжито всіх заходів для реалізації права на оскарження рішення суду першої.

Проте, суд апеляційної інстанції не може визнати поважними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження наведені скаржником у вищезазначеному клопотанні, оскільки зазначені скаржником обставини попереднього звернення з апеляційною скаргою вже визнавалися судом такими, що не є поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, про що скаржника було повідомлено ухвалою суду.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, наступне.

Статтею 44 КАС України (в редакції чинній з 15.12.2018 року), яка кореспондується із положеннями частини 2 статті 49 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, в тому числі надання суду документу, який підтверджує факт сплати судового збору.

Суд зауважує, що обов'язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 296 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, тобто з дати складення повного судового рішення - 31 липня 2018 року, який, враховуючи дату повторного звернення до суду з апеляційною скаргою - 26 грудня 2018 року є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що первинноподана апеляційна скарга була повернута скаржнику ухвалою суду від 09 листопада 2018 року, яка набрала статусу остаточної та оскаржена не була, до повторних апеляційних скарг застосовуються вимоги КАС України як до нової апеляційної скарги. При цьому, скаржник під час реалізації свого права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою не звільняється від обов'язку дотримуватися встановленого законодавтвом строку звернення до суду з такою апеляційною скаргою.

Так, у пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Проте, скаржником таких обставин не наведено.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приймаючи до уваги те, що підстави наведені скаржником для поновлення строку апеляційного оскарження ухвалою суду від 16 січня 2019 року визнано неповажними, а також те, що інші зазначені скаржником обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суд вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року у справі № 808/1569/18.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено та підписано 08 лютого 2019 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя О.М. Панченко

суддя А.В. Суховаров