Постанова

від 29.01.2019 по справі 1140/2328/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2019 року м. Дніпросправа № 1140/2328/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року (суддя Пасічник Ю.П.) в адміністративній справі №1140/2328/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держаної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держаної фіскальної служби у Кіровоградській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0085808-5302-1119 від 27.06.2018 року, прийняте ГУ ДФС у Кіровоградській області, яким було визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017р. на суму 7146,00 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року позов залишено без задоволення.

На рішення суду першої інстанції позивачем подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить оскаржене рішення скасувати, позов задовольнити. Апелянт зазначає, що на підставі договору дарування він є власником нежитлової будівлі за адресою: Кіровоградська область, Світловодський район, Подорожненська сільська рада, автодорога Кременчук-Черкаси 182 км, будинок 1, яка розташована на земельній ділянці, за тією ж адресою, що теж належить позивачеві на підставі договору дарування земельної ділянки, загальною площею 1 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Позивач зазначає, що вказані об'єкти використовуються ним для ведення особистого селянського господарства, тому відповідно до п.п. ж п. 266.2.2. ст. 266 Податкового кодексу України, не є об'єктом оподаткування.

Згідно статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини:

На підставі договору дарування нежитлової будівлі від 21.01.2011 позивач є власником комплексу будівель сортодільниці за адресою: Кіровоградська область, Світловодський район, Подорожненська сільська рада, автодорога Кременчук-Черкаси км 182, будинок 1 (а.с.11).

Рішенням четвертої сесії восьмого скликання Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області від 09.02.2017р. №39 Про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Великоандрусівської сільської ради на 2017р.-2018р. , затверджено Положення на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Великоандрусівської сільської ради (а.с.13-19).

Зокрема п.п. 2.1. п. 6.2. розділу вищевказаного Положення визначено ставка податку 0,25% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, за 1 м кв бази оподаткування, для господарських (присадибних) та інших будівель, які здаються в користування (оренду) з метою одержання доходів та/або відносяться до об'єктів визначених п.п.1.1.-1.3. п. 6.1. цього Положення.

У зв'язку з наявністю у позивача об'єкту нерухомого майна, відповідачем 27.06.2018 було складено та направлено позивачеві податкове повідомлення-рішення №0085808-5302-1119 від 27.06.2018, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017р. на суму 7146 грн. (а.с.7).

Не погодившись із вказаними податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом. Зазначаючи про незаконність оскаржуваного рішення, позивач вказує, що нерухоме майно використовується ним для ведення особистого селянського господарства, а тому в силу п.п. ж п.п.266.2.2. п. 266.2. ст.266 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування, адже, відповідно до цієї норми закону не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Залишаючи позов без задоволення суд першої інстанції дійшов висновку, що зібрані у справі докази спростовують доводи позивача, щодо того що ним ведеться особисте селянське господарство на території Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про особисте селянське господарство від 15 травня 2003 року № 742-IV, особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Статтею 3 Закону України Про особисте селянське господарство передбачено, що дія цього Закону поширюється на фізичних осіб, яким у встановленому законом порядку передано у власність або оренду земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Статтею 4 вказаного Закону визначено, що особисті селянські господарства підлягають обліку. Облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в Порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики.

Відповідно до пунктів 3, 5, 6 розділу І Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14 квітня 2017 року № 572, облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні та міські ради за такими формами первинної облікової документації: формою № 1 "Облікова картка об'єкта погосподарського обліку" (далі - форма № 1) та формою № 3 "Список осіб, яким надані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель міських поселень" (далі - форма № 3), які затверджуються Державною службою статистики України.

У разі ведення громадянином особистого селянського господарства для його обліку у формах № 1 і № 3 зазначаються прізвище, ім'я, по батькові особи, якій була надана земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площа земельної ділянки, яка належить цій особі або перебуває в її користуванні в межах сільської, селищної, міської ради, прізвище, ім'я, по батькові осіб, які разом з нею ведуть особисте селянське господарство, а також назва і дата документа, який засвідчує право власності або право користування цією земельною ділянкою. У випадках, передбачених статтею 11 Закону України "Про особисте селянське господарство", проставляється дата припинення ведення особистого селянського господарства. Крім того, у формі № 3 зазначається адреса реєстрації місця проживання особи, якій надано земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.

Протягом року сільські, селищні, міські ради систематично здійснюють відповідні записи про зміни, що відбуваються у веденні особистого селянського господарства: зміни членства в особистому селянському господарстві, зміни в складі та розмірах площ земельної ділянки / земельних ділянок, їхньої оренди тощо із зазначенням дати і причин змін та за потреби з посиланням на документи, що засвідчують ці зміни.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку, облік особистих селянських господарств та їх членів здійснюється у формі № 1 "Облікова картка об'єкта погосподарського обліку" у розділі II "Список осіб, які ведуть особисте селянське господарство", який містить основні відомості про таких громадян. У графі "Відмітка про ведення особистого селянського господарства", що складається з двох частин "ведеться" і "припинено", для громадян, яким у встановленому законом порядку передано у власність або оренду ділянки для ведення особистого селянського господарства, а також осіб, які перебувають у сімейних чи родинних стосунках і спільно проживають з особою, якій надана земельна ділянка з відповідним цільовим призначенням, фіксується їхнє волевиявлення вести (брати участь, бути членом особистого селянського господарства) або припинити ведення особистого селянського господарства шляхом проставлення у відповідній частині графи підпису члена особистого селянського господарства із зазначенням дати.

Наказом Держстату України від 24.11.2015. №340 затверджено форму №1 "Облікова картка об'єкта погосподарського обліку".

Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено, що особисте селянське господарство позивача підлягає обліку відповідно до Порядку за формами визначеними наказом Держстату України від 24.11.2015. №340.

Ухвалами суду про витребування доказів від 22.08.2018 та 20.09.2018 від Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області було витребувано письмову інформацію чи обліковується на території Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області особисте селянське господарство членом якого є ОСОБА_1. В разі підтвердження даної інформації зобов'язано надати копію облікової картки обєкта господарського обліку, форма №1, затверджена наказом Держстату України від 24.11.2015. №340 (а.с.23,40).

Витребувана судом інформація надана не була, натомість на адресу суд надіслано витяг з погосподарської книги №13 на 2016-2021р. (а.с.60-62).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що вказана інформація не можу бути належними доказом, яким підтверджується облік особистих селянських господарств на території Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області зважаючи на таке.

Порядок ведення та призначення погосподарської книги визначений Інструкцією з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах, затвердженою Наказом Державної служби статистики України від 11.04.2016 № 56 (надалі Інструкція 56).

Відповідно до п. 1 розділу І Інструкції 56 погосподарський облік, як вид первинного обліку, передбачений для накопичення і систематизації відомостей, які збирають сільські, селищні, міські ради територіальних громад (об'єднаних територіальних громад) (далі - місцеві ради) по кожному з розташованих на їхній території сільських населених пунктів і які є необхідними для проведення державних статистичних спостережень.

Згідно п. 1 розділу ІІ Інструкції 56 об'єктами погосподарського обліку (далі - об'єкт ПГО) є:

- домогосподарство з реєстрацією місця проживання на території населеного пункту разом із нерухомістю, якою воно володіє або користується, - перший тип об'єкта (код - 1);

- домогосподарство з реєстрацією місця перебування на території населеного пункту разом із нерухомістю, якою воно володіє або користується, - другий тип об'єкта (код - 2);

- домоволодіння, місце проживання власника (власників) якого зареєстровано в іншому населеному пункті, включаючи земельні ділянки, що належать цій особі (особам) у межах місцевої ради, - третій тип об'єкта (код - 3);

- землеволодіння, місце проживання власника (власників) якого зареєстровано в іншому населеному пункті, - четвертий тип об'єкта (код - 4). Землеволодіння, як об'єкт ПГО, не має розташованого на ньому житлового будинку, але на ньому можуть знаходитися окремі господарські споруди;

- закинутий об'єкт - домоволодіння або землеволодіння, яким тривалий час ніхто не користується і яке має ознаки занепаду, руйнування, а також домоволодіння або землеволодіння, чий єдиний власник, господар помер, а спадкоємці (правонаступники) ще не визначені, - п'ятий тип об'єкта (код - 5).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що особисті селянські господарства не є об'єктами погосподарського обліку, відомості щодо яких заносяться в погосподарську книгу, а тому наданий витяг з погосподарської книги не може бути належним доказом ведення позивачем особистого селянського господарства на території Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області.

Підпунктом 266.3.2. пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до підпунктів 266.7.1., 266.7.2. пункту 266.7. статті 266 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018року в адміністративній справі №1140/2328/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 29 січня 2019 року та оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук