Постанова

від 08.02.2019 по справі 803/736/15-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 лютого 2019 року

Київ

справа №803/736/15-a

адміністративне провадження №К/9901/28087/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29.04.2015 (головуючий суддя - Александрова М.А.)

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 (головуючий суддя - Большакова О.О., судді - Глушко І.В., Макарик В.Я.)

у справі № 803/736/15-а

за позовом Горохівської районної спілки споживчих товариств

до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 року Горохівська районна спілка споживчих товариств (далі - Горохівська райспоживспілка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ОДПІ) про визнання протиправним та скасування рішення № 1 від 31.03.2015 про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

В обґрунтування позовних вимог Горохівська райспоживспілка зазначила, що рішення № 1 від 31.03.2015 про анулювання реєстрації платника єдиного податку є протиправним та таким, що прийняте відповідачем безпідставно, оскільки з аналізу статуту Горохівської райспоживспілки, а також видів економічної діяльності, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що позивач не здійснює діяльність, яка пов'язана з управлінням підприємствами, або діяльність холдингової компанії, або діяльність головних управлінь (хед-офісів).

Волинський окружний адміністративний суд постановою від 29.04.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016, позов задовольнив:

- визнав протиправним і скасувати рішення Горохівського відділення Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області № 1 від 31.03.2015 про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. При цьому, в обґрунтування касаційної скарги відповідач посилався на правомірність прийняття оскарженого рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.12.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОДПІ.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення з огляду на законність та обґрунтованість судових рішень.

23.02.2018 справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діє з 15.12.2017; далі - КАС України), передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що Горохівська райспоживспілка з 01.04.2012 перебуває на спрощеній системі оподаткування на підставі свідоцтва платника єдиного податку серії А № 638639 від 31.05.2012.

25.03.2015 головним державним інспектором Горохівського відділення Нововолинської ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової декларації платника єдиного податку за звітний податковий період: І квартал 2014 року, І півріччя 2014 року, 9 місяців 2014 року, 2014 рік.

Результати вказаної перевірки викладено в акті № 88/15.2-01744240 від 25.03.2015, відповідно до висновків якого Горохівська райспоживспілка безпідставно перебуває на спрощеній системі оподаткування. Контролюючий орган просив позивача повернути свідоцтво платника єдиного податку та з 01 квітня 2015 року перейти на сплату інших податків.

На підставі акта № 88/15.2-01744240 від 25.03.2015 відповідачем прийнято рішення № 1 від 31.03.2015 про анулювання реєстрації платника єдиного податку Горохівській райспоживспілці.

Скасовуючи вказане рішення ОДПІ, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки відсутні реєстраційні відомості щодо розміру статутного фонду юридичної особи та розміру часток засновників (учасників) у статутному фонді, обмеження щодо перебування на спрощеній системі оподаткування, встановлені підпунктом 291.5.5 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на таку юридичну особу не поширюються.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статті 291 ПК України передбачено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з підпунктом 291.5.5 пункту 291.5 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

Відносини, пов'язані зі створенням і діяльністю райспоживспілки регулюються Законом України Про споживчу кооперацію від 10.04.1992 № 2265-ХІІ, Законом України Про кооперацію від 10.07.2003 № 1087-IV, іншими законодавчими актами України та нормативними актами Укркоопспілки.

Статтею 2 Закону України Про кооперацію визначено, що споживчий кооператив (споживче товариство) - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для організації торговельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів.

Відповідно до вимог статті 8 Закону України Про споживчу кооперацію споживчі товариства можуть на добровільних засадах об'єднуватися в місцеві спілки, Центральну спілку споживчих товариств України, і мають право вільного виходу з них.

Взаємовідносини між споживчими товариствами та їх спілками будуються на договірних засадах. Товариства можуть делегувати спілкам частину своїх повноважень та виконання окремих функцій.

Спілки споживчих товариств виходячи з делегованих їм прав можуть представляти і захищати інтереси споживчих товариств, їх членів та обслуговуваного населення у відповідних державних та інших органах, а також у міжнародних організаціях; подавати споживчим товариствам практичну допомогу в здійсненні господарської діяльності, впровадженні в практику досягнень науково-технічного прогресу, передового досвіду; проводити науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, підготовку та підвищення кваліфікації кадрів; вирішувати господарські спори між організаціями і підприємствами споживчої кооперації; вести власну господарську діяльність, спрямовану на створення необхідної виробничої та соціальної інфраструктури споживчої кооперації.

Вищим органом управління спілки є з'їзд (конференція), який приймає статут, обирає розпорядчі, виконавчі та контрольні органи, вирішує інші питання діяльності спілки. Взаємодія і підпорядкованість розпорядчих, виконавчих та контрольних органів спілки визначається статутом.

Спілка визнається юридичною особою і може здійснювати господарську та іншу не заборонену чинним законодавством діяльність з дня її державної реєстрації. Вона не відповідає за зобов'язаннями споживчих товариств і не має щодо них розпорядчих функцій.

У контексті встановлених обставин справи суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що Законом України Про споживчу кооперацію не встановлено обов'язку формувати та визначати в установчих документах споживчої спілки розмір статутного капіталу та виділяти розмір часток її засновників (учасників).

Горохівська райспоживспілка зареєстрована як юридична особа 24.11.1992, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та діє на підставі статуту, викладеного в новій редакції, державна реєстрація якого проведена 05.12.2013, номер запису в Єдиному державному реєстрі 118110500030000005.

Суд враховує, що до моменту набрання чинності Господарським кодексом України від 16.01.2003 № 436-IV, юридичні особи могли створюватись із формуванням статутного фонду або без його формування згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2 розділу І Статуту Горохівська райспоживспілка об'єднує на добровільних засадах споживчі товариства, які виявили бажання стати членами райспоживспілки відповідно до законодавства. Членами райспоживспілки є: Горохівське міське, Берестечківське, Мар'янівське, Сенкевичівське споживчі товариства Горохівського району Волинської області.

В чинній редакції Статуту позивача розмір статутного капіталу та частки засновників (учасників) в статутному капіталі не визначені.

Крім того, в Статуті позивача відсутні норми, які ставлять в залежність формування та компетенцію органів управління і контролю райспоживспілки від частки учасників райспоживспілки в її статутному фонді.

Також судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги доводи відповідача про те, що статутний капітал райспоживспілки створений за рахунок внесків її пайовиків - чотирьох юридичних осіб - засновників позивача, що не є платниками єдиного податку, а тому сукупність часток, що належать цим юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює 100 відсоткам.

Так, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.04.2015 відомості щодо даних про розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу) та дата закінчення його формування містять запис: 0,00 грн., 24.11.1992 , розмір внеску засновників (учасників) юридичної особи до статутного фонду - 0,00 грн. .

За змістом частини першої статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2003 № 755-IV якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, з огляду на відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що статутний фонд Горохівської райспоживспілки не сформовано, оскільки розмір внеску учасників райспоживспілки становить 0,00 грн. Зазначене, у свою чергу, свідчить про безпідставність визначення контролюючим органом часток споживчих товариств - учасників райспоживспілки у відсотковому співвідношенні до несформованого статутного фонду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про визнання протиправним рішення ОДПІ № 1 від 31.03.2015 у зв'язку з відсутністю підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку, встановлених підпунктом 291.5.5 пункту 291.5 статті 291 ПК України.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами попередніх інстанцій порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29.04.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова