Ухвала

від 08.02.2019 по справі 569/159/19

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/159/19

УХВАЛА

08 лютого 2019 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду

Рівненської області ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12018180000000599 від 17.12.2018, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в РВС СУ ГУНП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_4 звернулась до суду з клопотанням, погодженим прокурором прокуратури Рівненської області ОСОБА_3 , у якому просить накласти арешт на майно, а саме: на будівлю культурно-видовищного закладу (об`єкт нежитлової нерухомості), що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:007:0038 загальною площею 0.7136 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

З клопотання вбачається, що у провадженні слідчого управління ГУ Національної поліції в Рівненській області знаходяться матеріали досудового розслідування внесеного до ЄРДР за №12018180000000599 від 18.12.2018 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України за фактом самовільного будівництва посадовими особами ТОВ «Ріал Істейд» та ТОВ «Істрейт».

Так, в ході проведених заходів встановлено факти можливого самоправства вчинені посадовими особами ТОВ «Істрейт» (м. Дніпро, проспект Б.Хмельницького, 13), що виразилося у самовільному будівництві за адресою місто Рівне, вул. Гагаріна, 51. Вказаний об`єкт у подальшому буде використовуватися під приміщення супермаркетів мережі «АТБ».

Під час аналізу наявних документів та виїзду за адресою будівництва встановлено, що ТОВ «Істрейт» здійснює будівельні роботи з реконструкції та добудови до приміщення будівлі культурно-видовищного залу за адресою м. Рівне, вул. Гагаріна, 51 на земельній ділянці з кадастровим номером: 5610100000:01:007:0038 з цільовим призначенням для реконструкції нежитлової будівлі під культурно-видовищний центр та його обслуговування, хоча фактично вказане приміщення буде використовуватися як будівля торгівлі, а саме супермаркет «АТБ». Будівництво вказаного об`єкта здійснюється ТОВ «Істрейт» самовільно без наявності дозвільних документів та зареєстрованої в Управлінні Державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №136224913 будівля культурно-видовищного закладу за адресою: м. Рівне вул. Гагаріна, 51, що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:007:0038, на праві приватної власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ІСТРЕЙТ», код ЄДРПОУ 37213365.

Для встановлення об`єктивних обставин у кримінальному провадженні, 15.01.2019 слідчим управлінням спільно із спеціалістами Управління державної архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Рівненської міської ради та Управління містобудування та архітектури, на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду (справа №569/157/19) проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:007:0038 загальною площею 0.7136 га, за адресою: вулиця Гагаріна, 51 в місті Рівне.

Під час огляду установлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:007:0038 загальною площею 0.7136 га, за адресою: вулиця Гагаріна, 51 в місті Рівне наявний об`єкт будівництва (реконструкції). Зі сторони вулиці Гагаріна на головному фасаді проведені наступні роботи: головний вхід з вітражними вікнами замуровані блоками та утеплені мінватою; зліва фасаду вибито новий дверний проріз з влаштуванням металевого ригаля на ним; облаштований майданчик для складування матеріалів (піддони з бруківкою); знесений металевий забор. З лівого бокового фасаду облаштовані вхідні двері, знімається старе утеплення з пінопласту. На дворовому фасаді наявна добудова, на якій влаштовується утеплення з мінвати; облицьовується приміщення металопрофілем; в дворі наявне складування вентиляційного обладнання; будівельне сміття, бруківка; наявні тимчасові споруди (вагончики). Правий боковий фасад повністю облицьований металопрофілем. Зі слів спеціаліста УДАБК дозвільних документів на проведення реконструкції даного об`єкту Управлінням не видавалось. Зі слів спеціаліста Управління містобудування та архітектури містобудівні умови та обмеження на даний об`єкт Управлінням не надавались.

Таким чином, досудовим розслідуванням установлено, що ТОВ «Істрейт» здійснює будівельні роботи з реконструкції та добудови приміщення будівлі культурно-видовищного залу за адресою: м. Рівне вул. Гагаріна, 51 на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:007:0038 з цільовим призначення для реконструкції нежитлової будівлі під культурно-видовищний центр та його обслуговування, хоча фактично вказане приміщення буде використовуватись як будівля торгівлі, а саме: супермаркет «АТБ». Будівництво вказаного об`єкту здійснюється ТОВ «Істрейт» самовільно без наявності дозвільних документів та зареєстрованої в Управлінні Державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради декларації про початок виконання будівельних робіт. Вказане підтверджується проведеним оглядом земельної ділянки, а також рапортом працівників УЗЕ в Рівненській області від 16.01.2019.

Слідчий також вказує на те, що досудовим розслідуванням здобуто достотні дані вважати про те, що вищевказаний об`єкт будівництва (реконструкції) є об`єктом кримінально протиправних дій, в тому виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно.

Слідчий у своєму клопотанні доводить, що з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, враховуючи сукупність наявних підстав вважати, що зазначене майно відповідає критеріям, встановленим ст.98 КПК України, необхідно накласти на нього арешт.

З урахуванням заяви слідчого та прокурора, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні просили клопотання задовольнити з підстав, викладених в ньому.

Представник ТЗОВ "ІСТРЕЙТ" в судове засідання не з"явився, хоча повідомлявся належним чином про час та місце розгляду клопотання.

Заслухавши прокурора, слідчого, дослідивши матеріали клопотання та вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Всудовому засіданнівстановлено,що у провадженні слідчого управління ГУ Національної поліції в Рівненській області знаходяться матеріали досудового розслідування внесеного до ЄРДР за №12018180000000599 від 18.12.2018 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Під час огляду земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:007:0038 загальною площею 0.7136 га, за адресою: АДРЕСА_1 встановлено наявний об`єкт будівництва (реконструкції). Згідно даних УДАБК дозвільних документів на проведення реконструкції даного об`єкту Управлінням не видавалось та містобудівні умови та обмеження на даний об`єкт Управлінням також не надавались.

Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальненнявищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майно є речі, документи, гроші тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Згідно вимог ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Згідно вимог ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 171 КПК України з клопотанням пор арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

При цьому тільки у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як встановлено в ході судового розгляду, ТОВ "Істрейт" здійснює будівельні роботи та добудови приміщення будівлі культурно - видовищного залу за адресою. м. Рівне, вул. гагаріна, 51 на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:007:0038 з цільовим призначенням для реконструкції нежитлової будівлі під культурно-видовищний центр та його обслуговування, хоча фактично вказане приміщення буде використовуватись як будівля торгівлі, а саме: супермаркет "АТБ". Будівництво вказаного об"єкту здійснюється вказаним товариством самовільно, без наявності дозвільних документів та зареєстрованої в УДАБК Рівненської міської ради про початок виконання будіельних робіт.

Враховуючи, що повернення майна його власнику може позбавити орган досудового розслідування можливості повного, всебічного та неупередженого проведення слідчих (розшукових) дій, що у свою чергу позбавить можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання про накладення арешту на майно, а саме: на будівлю культурно-видовищного закладу (об`єкт нежитлової нерухомості), що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:007:0038 загальною площею 0.7136 га, за адресою: АДРЕСА_1 , яке є об"єктом кримінально-протиправних дій, з метою збереження речових доказів, так, як не застосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження предмету, що були об`єктом кримінально протиправних дій, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт на будівлю культурно-видовищного закладу (об`єкт нежитлової нерухомості), що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:007:0038 загальною площею 0.7136 га, за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ІСТРЕЙТ», код ЄДРПОУ 37213365.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1