Постанова

від 06.02.2019 по справі 1817/1727/12

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року

м.Суми

Справа №1817/1727/12

Номер провадження 22-ц/816/520/19

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Криворотенко В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Левченко Т. А.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

сторони:

cтягувач - Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль в особі його Сумської обласної дирекції,

боржник - ОСОБА_2,

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КРИСТАЛБАНК

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 14 грудня 2018 року в складі судді Степаненка О.А., постановлену у м. Суми,

В С Т А Н О В И В:

05 квітня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою, вказуючи, що рішенням Апеляційного суду Сумської області від 27 листопада 2012 року по справі № 1817/1727/12 скасовано рішення Сумського районного суду Сумської області від 26 жовтня 2012 року, прийнято нове рішення, яким задоволені позовні вимоги ПАТ Райффайзен Банк Аваль до нього та стягнуто з нього як з поручителя заборгованість за кредитним договором № 012/15- 12/35/12 від 05 серпня 2008 року в сумі 195 281 грн. 38 коп. На виконання даного рішення суду Сумським районним судом Сумської області було видано виконавчий лист № 1 від 11 грудня 2012 року. З Єдиного державного реєстру судових рішень йому стало відомо, що ухвалою господарського суду Сумської області від 01 серпня 2011 року порушено провадження у справі № 5021/1741/2011 про банкрутство ТОВ Сумчанка - Тепігтар . Постановою цього ж суду від 15 серпня 2011 року боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Удовенка Р.П. Ухвалою господарського суду Сумської області 27 березня 2014 року було вирішено: затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; ТОВ Сумчанка - Тепігтар (м. Суми, вул. Дзержинського, 17, ід. код 02973333) - ліквідувати як юридичну особу; вимоги кредиторів, не задоволені за недостатністю майна банкрута, визнати погашеними. З зазначеної ухвали суду вбачається, що до реєстру вимог кредиторів включено ПАТ Райффайзен Банк Аваль з вимогами в сумі 1 001 341 грн. 46 коп. 15 січня 2014 року відбувся аукціон з продажу майна банкрута, було реалізовано майно за ціною 385 020 грн. 00 коп. За результатами погашення вимог кредиторів було частково погашено вимоги ПАТ Райффайзен Банк Аваль в сумі 288 000 грн. 00 коп. Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 08 квітня 2014 року до реєстру внесено запис № 16321170010003645 про припинення ТОВ Сумчанка - Тепігтар . Заявник вважав, що з цього часу його обов'язок як поручителя за зобов'язанням товариства по кредитному договору № 012/15-12/3512 від 05 серпня 2008 року та договору поруки № 012/15-12/3512/п відсутній у зв'язку припиненням існування юридичної особи, оскільки відповідно до ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), а згідно ст. 559 ч. 1 цього ж закону, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

У зв'язку з цим просив визнати виконавчий лист № 1817/1727/12 від 11 грудня 2012 року таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 14 грудня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про задоволення заяви.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвалою господарського суду Сумської області від 27 березня 2014 року у справі № 5021/1741/2011, як судовим рішенням, що набрало законної сили та підлягає обов'язковому виконанню, визнано погашеними вимоги Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль за кредитним договором № 012/15-12/3512 від 05 серпня 2008 року, відтак, фактично встановлено, що обов'язок щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 012/15-12/3512 від 05 серпня 2008 року відсутній повністю.

Сторони не скористалися своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_2, його представника - адвоката ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Сумського районного суду Сумської області від 26 жовтня 2012 року у задоволенні позовних вимог ПАТ Райффайзен Банк Аваль відмовлено за необґрунтованістю. Стягнуто з ПАТ Райффайзен Банк Аваль на користь НДКЦ при УМВС України в Сумській області 764 грн. 40 коп. судових витрат по проведенню судово - почеркознавчої експертизи.

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 27 листопада 2012 року рішення Сумського районного суду Сумської області скасовано; постановлено нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ Райффайзен Банк Аваль задоволені, стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість по кредитному договору № 012/15-12/3512 від 05 серпня 2008 року у сумі 195 281 грн. 38 коп., судові витрати 2 929 грн. 22 коп. та судові витрати за проведення судово - почеркознавчої експертизи 764 грн. 40 коп.

Рішення суду набрало законної сили і було звернуто до примусового виконання у відповідності з вимогами закону.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано суду доказів на підтвердження обставин, які б слугували підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Вказаний висновок суду є законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Частина 1 ст. 598 ЦК України та ч. 1 ст. 599 ЦК України передбачають, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 609 ЦК України, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно - правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Згідно із ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст.. 14 ЦПК України, однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду. За статтею 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Положення статті 559 ЦК України стосовно припинення поруки з припиненням забезпеченого нею зобов'язання не може застосовуватися до правовідносин, у яких обов'язок поручителя щодо виконання зобов'язання за основним договором виник з рішення суду, а не лише з договору поруки.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду, що припинення основного зобов'язання внаслідок ліквідації юридичної особи - боржника за цим зобов'язанням не припиняє поруки, якщо кредитор реалізував своє право на стягнення заборгованості до припинення юридичної особи - боржника.

Викладені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_2 були предметом дослідження в суді першої інстанції, висновків суду не спростовують та на законність ухвали суду не впливають.

При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування ухвали, в справі не виявлено.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 14 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - В.І. Криворотенко

Судді : О.Ю. Кононенко

Т. А. Левченко