Постанова

від 07.02.2019 по справі 646/7874/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 лютого 2019 року

м. Харків

справа № 646/7874/17

провадження № 22-ц/818/ 728 /19

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Кругової С.С.,

Суддів Кіся П.В., Пилипчук Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 на заочне рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 17 липня 2018 року у цивільній справі за позовом Харківської місцевої прокуратури №5 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, (головуючий суддя першої інстанції Єжов В.А.), -

в с т а н о в и в :

В листопаді 2017 року керівник Харківської місцевої прокуратури №5 в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з відповідача на користь територіальної громади міста Харкова матеріальну шкоду спричинену кримінальним правопорушенням в розмірі 91813,91 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначав що ухвалою Червонозаводського районного суду м Харкова від 17.06.2016 у справі № 646/11256/14-к ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 197-1 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності та цивільний позов Харківської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 91813 грн. 91 коп. залишено без розгляду.

Позов мотивовано тим, що в результаті самовільного зайняття вказаної ділянки площею 0, 433 га, яка належить на праві власності територіальній громаді м. Харкова, ОСОБА_2 завдала матеріальної шкоди згідно висновку судово-економічної експертизи від 10.09.2013 № 7590, складеного судовим експертом ХНДІСЕ імені заслуженого професора М.С.Бокаріуса на загальну суму 91813, 91 гривень.

Заочним рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 17 липня 2018 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь територіальної громади Харківської міської ради матеріальну шкоду, спричинену кримінальним правопорушенням у розмірі 91813 грн. 91 коп. та судовий збір в сумі 1377 грн. 20 коп..

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що закриття провадження по кримінальній справі у зв'язку із закінченням строку не звільняє особу від обов'язку відшкодовувати в установленому законом порядку матеріальні збиткам, завдані державним, громадським організаціям або громадянам.

Закриття провадження по кримінальній справі у зв'язку із закінченням строку давності, не звільняє особу від обов'язку відшкодувати в установленому законом порядку матеріальні збитки, завдані нею державним, громадським організаціям або громадянам.

Закриття кримінального провадження не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності, а ухвала про закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК України.

З урахуванням цих обставин суд дійшов висновку про задоволення позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить заочне рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що відповідач не отримувала судові повістки про виклик в судові засідання, про час та місце розгляду справи судом належним чином не була повідомлена.

Вважає, що висновок суду не відповідає обставинам справи, судом першої інстанції при ухваленні рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Вказує, що суд залишив поза увагою, що позивачем як доказ було надано копію ухвали, яка не була належним чином завірена, з якої не зрозуміло відносно якої особи вона постановлена, крім того висновок експерта на який посилався позивач у позовній заяві не було надано та долучено до матеріалів справи, крім того якому судом надано оцінку.

На апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції надійшов відзив керівника Харківської місцевої прокуратури №5, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є законне та обґрунтоване. У відзиві зазначає, що представник відповідача вже звертався раніше про перегляд заочного рішення, а також зазначає про те, що відповідач не оскаржувала ухвалу, якою її звільнено від кримінальної відповідальності, а тому погодилася з нею тобто її не було виправдано тим самим фактично ОСОБА_2 визнала свою вину.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ухвалою Червонозаводського районного суду м Харкова від 17.06.2016 у справі № 646/11256/14-к ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 197-1 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності. (а.с.7), цивільний позов Харківської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 91813 грн. 91 коп. залишено без розгляду. Цивільний позов прокурором у кримінальному проваджені не пред'являвся.

Зі змісту вказаної ухвали суду вбачається, що ОСОБА_2 перебуваючи з 1993 року на посаді голови правління авто гаражного кооперативу Прогрес ОСОБА_2, будучи службовою особою протягом 2013 року, без отримання відповідного рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування та відсутності вчиненого правочину щодо земельної ділянки, що передбачено Порядком надання земельних ділянок у місті Харкові у власність і користування , затвердженого Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 №1191/13, в порушенні вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, шляхом явного перевищення своїх повноважень знаючи, що вона не має права використовувати земельні ділянки комунальної власності, розташовані на території 841 м/р по вулиці Грозненській Червонозаводського району міста Харкова (юридична адреса: м. Харків, вул. Грозненська, 124), організувала самовільне зайняття земельної ділянки шляхом фактичної передачі у користування частини такої земельної ділянки ЗАТ Київстар Дж.Ес.Ем., для розміщення базової станції стільникового зв'язку комунікаційної системи та антенно- фідерних пристроїв зазначеної станції на підставі договору від 01.09.2010 № КНА-1165 Про надання послуг з утримання обладнання загальною площею 0,433 га.

Суд визнав встановленими обставини, що мають значення для справи, які не доведені.

Так позивач в позовній заяві посилався на ухвалу Червонозаводського районного суду м Харкова від червня 2016 року, оригінал або належно завіреної копії суду не надано. Як і не надано зазначеного у позові висновку судово-економічної експертизи від 10.09.2013 № 7590, складеного судовим експертом ХНДІСЕ імені заслуженого професора М.С.Бокаріуса.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Отримавши копію апеляційної скарги, прокурор вивчивши доводи скарги надіслав апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу, але ці недоліки не усунув.

Судова колегія вважає, що прокурор не скористався своїм процесуальним правом і обов'язком добросовісно користуватися своїми процесуальними правами і надати суду докази позовних вимог.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Матеріали справи не містять доказів які саме протиправні дії вчинила відповідач, як керівником кооперативу і тому неможливо встановити причинний зв'язок з наслідками.

Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв'язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Крім вищенаведеного, судова колегія погоджується з тим, що справу було розглянуто за відсутності відповідача і відомостей про належне її повідомлення про розгляд справи.

Матеріали справи не містять взагалі відомостей про направлення відповідачу судової повістки на 14.07.2018.

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів заявлених позовних вимог судова колегія вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.

Заочне рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 17 липня 2018 року - скасувати.

У задоволенні позову Харківської місцевої прокуратури №5 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий С.С. Кругова

Судді П.В. Кісь

Н.П. Пилипчук

Повний текст постанови

складено 7 лютого 2019 року