Постанова

від 05.02.2019 по справі 361/7684/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №361/7684/2017 головуючий у І інстанції: Сердинський В.С. провадження 22-ц/824/2651/2019 доповідач: Сліпченко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Сліпченка О.І., суддів Сержанюка А.С., Мельника Я.С.,

за участю секретаря: Пітенко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Броварський заводобудівельний комбінат на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Броварський заводобудівельний комбінат про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, суд,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з вищенаведеним позовом, який обґрунтовувала тим, що 03 березня 2011 року між її матір'ю ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Броварський заводобудівельний комбінат (надалі ТОВ Броварський заводобудівельний комбінат та/або ТОВ) було укладено договір купівлі-продажу квартири з розстроченням платежу. Загальна вартість квартири за договором склала - 262 463, 98 грн., які мати позивача повинна була виплатити відповідачу до 03 березня 2031 року.

14 березня 2011 року квартира була передана продавцем покупцю за Актом приймання-передачі.

ІНФОРМАЦІЯ_2 мати позивача померла, не встигнувши виплатити відповідачу повну суму грошових коштів за квартиру та зареєструвати на своє ім'я право власності на дану квартиру.

Позивач вказувала, що після смерті спадкодавця продовжувала сплачувати кошти відповідачу за квартиру протягом 2015-2017 років, а останній платіж у розмірі 155 291,20 грн., яким борг за квартиру було сплачено здійснено 07 вересня 2017 року.

25 вересня 2017 року позивач звернулась до відповідача із письмовою заявою про призначення останнім дати та місця проведення процедури складання Акту звіряння розрахунків , проте Товариство повідомило про неможливість підписання Акту звіряння розрахунків .

Вважаючи, що ТОВ створює перешкоди в завершені підготовчої процедури для реєстрації права власності позивача на квартиру, просила визнати за нею право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею - 64 кв.м., та складається з однієї кімнати житловою площею - 18,9 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 жовтня 2018 року позов задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на спірну квартиру та вирішено питання по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ Броварський заводобудівельний комбінат звернулось з апеляційною скаргою, обґрунтовуючи її тим, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Посилається на те, що відповідно до договору між ТОВ та спадкодавцем підставою для реєстрації права власності на квартиру є Акт звіряння розрахунків, складений на підтвердження розрахунку покупцем за квартиру та вважали, що до ОСОБА_1 в порядку спадкування перейшли права та обов'язки за Договором, а не право власності на квартиру.

Зазначає, що підставою для задоволення позову є те, що право власності на квартиру виникає з моменту державної реєстрації прав на квартиру, а не державної реєстрації договору.

Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом строк не надійшов.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_3 підтримала свою позицію, позивач в судове засідання не з'явилась.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами;

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів

3) показань свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає у повній мірі.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1, згідно чинного законодавства, має право на прийняття та належним чином оформлення права власності на спадкове майно після смерті її матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з оглядом на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 03 березня 2011 року між матір'ю позивача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ТОВ Броварський заводобудівельний комбінат було укладено договір купівлі-продажу квартири з розстроченням платежу, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, має загальну площу - 64 кв.м., та складається з однієї кімнати житловою площею - 18,9 кв.м. Загальна вартість квартири за договором склала - 262 463, 98 грн., які матір позивача повинна була виплатити відповідачу до 03 березня 2031 року (а.с.9-11).

Відповідно до умов, зазначених у п. 9 договору, квартира була передана продавцем покупцю за Актом приймання-передачі від 14.03.2011 року.

Згідно положень п.8 договору право власності на придбану квартиру у покупця виникає з моменту державної реєстрації цього договору. Аналогічне положення про момент виникнення права власності на квартиру у покупця міститься і у п. 14 договору.

Державна реєстрація цього договору відбулась в день укладення договору - 03.03.2011 р., про що свідчить Витяг з державного реєстру правочинів (а.с.12).

ІНФОРМАЦІЯ_2 матір позивача ОСОБА_2 померла (а.с.13,14).

Позивач є єдиним спадкоємцем після смерті матері, що підтверджується матеріалами спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №499/2014 (а.с.54-62).

Постановою нотаріуса Броварської міської державної нотаріальної контори Журавської В.В. від 03 липня 2015 року позивачу було відмовлено у вчиненні такої нотаріальної дії, як видача свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну квартиру, через те, що спадкодавець за життя не встигла зареєструвати право власності на квартиру та через наявність арешту на неї в рамках цивільної справи № 1007/3889/12 за позовом відповідача до спадкодавця про розірвання договору, припинення права власності на квартиру, зобов'язання повернути квартиру, визнання права власності на квартиру (а.с.17).

Протягом 2015-2017 років позивач ОСОБА_1, як спадкоємець після смерті своєї матері, сплачувала кошти за квартиру, в тому числі останній платіж у розмірі 155 291,20 грн., яким борг за квартиру був остаточно сплачений, було здійснено 07.09.2017 р.

Зазначене підтверджується письмовими матеріалами справи (а.с.18), показами свідка ОСОБА_5

Встановлено, що факт остаточного розрахунку за спірну квартиру представниками відповідача ТОВ Броварський заводобудівельний комбінат в судовому засіданні не оспорювався.

Листом від 20 жовтня 2017 року відповідач повідомив про неможливість підписання Акту звіряння розрахунків , оскільки у Товариства відсутні достатні правові підстави вважати, що права та обов'язки ОСОБА_2, що виникли на підставі договору, перейшли до позивача, як єдиної спадкоємиці померлої (а.с.19).

У абзаці 2 п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" надані роз'яснення про те, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Проте, якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 ЦК України) та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин (стаття 5 ЦК України ).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного 03 березня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Писаним В.Г. мати позивача придбала зазначену квартиру у ТОВ Броварський заводобудівельний комбінат .

Згідно пунктів 8, 14 вищевказаного договору, у відповідності до статей 182 , 210 ЦК України цей договір підлягає державній реєстрації. Право власності на квартиру, яка є предметом договору, виникає у покупців з моменту державної реєстрації цього договору. Договір вважається вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до положень ч.3 та 4 ст. 334 ЦК України (у редакції станом на 03 березня 2011 року) право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Частиною 3 ст. 640 ЦК України (у редакції станом на 03 березня 2011 року) передбачено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 657 ЦК України (у редакції станом на 03 березня 2011 року) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до п.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Згідно з ч.3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Статтею 334 ЦК України встановлено особливий порядок виникнення права власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Право власності на таке майно виникає, відповідно, з моменту державної реєстрації договору (ст.210 ЦК).

Зазначена норма є імперативною, тому сторони договору не можуть відступити від неї.

Згідно із ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи відповідача, оскільки у ОСОБА_2 на підставі укладеного з відповідачем договору купівлі-продажу виникло право власності на спірну квартиру, а ОСОБА_1 має право на прийняття спадщини від померлої матері.

Таким чином, суд першої інстанції, вирішуючи спір на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які їх регулюють.

Виходячи з вищевикладеного апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до вимог матеріального та процесуального законодавства і підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, яким судом надана відповідна оцінка, на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вважає необхідним залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374 - 375 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Броварський заводобудівельний комбінат - залишити без задоволення.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді: