Постанова

від 07.02.2019 по справі 365/303/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/285/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2019 року місто Київ

справа № 365/303/18

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.

за участю секретаря судового засідання - Волошина В.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою керівника Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_1 на ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 19 жовтня 2018 року про закриття провадження, постановлену під головуванням судді Денисенко Н.О., у справі за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Згурівської районної державної адміністрації Київської області, Шевченківської сільської ради Згурівського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування розпоряджень, наказів, рішень та визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2018 року керівник Бориспільської місцевої прокуратури звернувся до Згурівського районного суду Київської області з позовом, в якому з урахуванням уточнених вимог просив:

визнати недійсним та скасувати розпорядження Згурівської районної державної адміністрації Київської області від 24 травня 2011 року №248, яким ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 66,00 га для ведення фермерського господарства на території Шевченківської сільської ради Згурівського району Київської області;

визнати недійсними та скасувати:

наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-4042/15- 14-сг від 01 серпня 2014 року, яким ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, розташованої на території Безуглівської сільської ради Згурівського району Київської області;

наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-9721/36-15-СГ від 15 грудня 2015 року, яким ОСОБА_2 надано в оренду земельну ділянку загальною площею 66,0000 га (кадастровий номер НОМЕР_1) для ведення фермерського господарства на території Шевченківської сільської ради Згурівського району Київської області;

наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-9720/36-15-СГ від 15 грудня 2015 року, яким ОСОБА_2 надано в оренду земельну ділянку загальною площею 11,1738 га (кадастровий номер НОМЕР_2) для ведення фермерського господарства на території Безуглівської сільської ради Згурівського району Київської області;

визнати незаконними та скасувати рішення Шевченківської сільської ради Згурівського району Київської області:

від 25 лютого 2011 року №37-05-VІ, яким ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 5,3 га для ведення фермерського господарства на території Шевченківської сільської ради Згурівського району Київської області;

від 25 лютого 2011 року №38-05-VІ яким, ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки загальною площею 5,7 га для ведення фермерського господарства на території Шевченківської сільської ради Згурівського району Київської області;

від 20 жовтня 2016 року №75-07-VІІ, яким ОСОБА_2 передано з оренду земельні ділянки площею 5,0217 га із кадастровим номером НОМЕР_3 та площею 5,1211 га із кадастровим номером НОМЕР_4 для ведення фермерського господарства на території Шевченківської сільської ради Згурівського району Київської області;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки укладений 24 березня 2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 66,0000 га (кадастровий номер НОМЕР_1) розташованої на території Шевченківської сільської ради Згурівського району, право оренди на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №14008579;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки укладений 26 травня 2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 11,1738 га (кадастровий номер НОМЕР_2) розташованої на території Безуглівської сільської ради Згурівського району, право оренди на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №15214002;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки укладений 01 лютого 2018 року між Шевченківською сільською радою Згурівського району Київської області та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 5,0217 га (кадастровий номер НОМЕР_5) розташованої на території Шевченківської сільської ради Згурівського району, право оренди на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №24988021;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки укладений 01 лютого 2018 між Шевченківською сільською радою Згурівського району Київської області та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 5,1211 га (кадастровий номер НОМЕР_6) розташованої на території Шевченківської сільської ради Згурівського району, право оренди на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №24982269.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_2 є засновником та керівником фермерського господарства Крук-2008 , яке відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано 14 січня 2008 року ОСОБА_2

Вказував, що ОСОБА_2 на час звернення у лютому 2011 року до Шевченківської сільської ради Згурівського району, у квітні 2011 року до Згурівської райдержадміністрації Київської області та у липні 2014 року доГоловного управління Держгеокадастру у Київській області із заявами про отримання спірних земельних ділянок для ведення фермерського господарства, вже був засновником та керівником фермерського господарства Крук-2008 , мав в оренді земельні ділянки, отримані шляхом реалізації права отримання земель на позаконкурсній основі та відповідно займався фермерським господарством.

Посилався на те, що оскільки ОСОБА_2 отримав у 2008 році у користування земельні ділянки на території Безуглівської сільської ради Згурівського району на позаконкурсній основі для створення та ведення фермерського господарства та був керівником фермерського господарства Крук-2008 , то надання йому на позаконкурсній основі для ведення фермерського господарства інших земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які розташовані в іншому місці, зокрема на території Шевченківської та Безуглівської сільських рад Згурівського район Київської області, суперечить вимогам законодавства.

Зазначав, що 21 лютого 2011 ОСОБА_2 звернувся до Шевченківської сільської ради Згурівського району із заявою про передачу в оренду земельних ділянок орієнтовною площею 5,3 га та 5,7 га, до якої додав копії паспорту та ідентифікаційного коду. В тексті заяви ОСОБА_2 зазначив, що має сільськогосподарську техніку для обробітку вказаних ділянок, однак письмових підтверджень стосовно цього не долучив.

Вказував, що ОСОБА_2 як керівник фермерського господарства Крук - 2008 06 квітня 2011року звернувся із заявою до Згурівської райдержадміністрації про надання в оренду для розширення фермерського господарства земельної ділянки площею 70 га на території Шевченківської сільської ради Згурівського району. До цієї заяви ОСОБА_2 додав копію свідоцтва про державну реєстрацію фермерського господарства Крук-2008 та викопіювання місцезнаходження земельної ділянки.

Посилався на те, що всупереч вимогам законодавства у заявах ОСОБА_2 окрім бажаного розміру та місця розташування земельних ділянок інші, передбачені законом обставини та обґрунтування, не зазначено. Зокрема, ОСОБА_2 не обґрунтував необхідність отримання земельних ділянок для ведення фермерського господарства з урахуванням можливості їх обробітку, не вказав кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, не обґрунтував розміри земельних ділянок з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, не надав підтвердження наявності відповідної освіти та техніки.

Враховуючи те, що на підставі незаконних наказів та рішень між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_2, а також між Шевченківською сільською радою Згурівського району та ОСОБА_2 укладено договори оренди спірних земельних ділянок від 24 березня 2016 року, 26 травня 2016 року та 01 лютого 2018 року, вважає, що відповідно до ст.ст.16, 203, 215 ЦК України, ст.152 ЗК України такі договори підлягають визнанню недійсними.

Вказував, що незаконне надання в оренду ОСОБА_2 спірних земельних ділянок порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороні земель, ефективного використання земельних ресурсів, суперечить державі політиці у сфері земельних відносин, не сприяє досягненню цілей, передбачених Законом України Про фермерське господарство щодо створення умов для реалізації ініціативи громадян в сфері виробництва товарної сільськогосподарської продукції, забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств.

Крім того, встановлення факту, що ОСОБА_2 вже отримував землі для вказаних цілей та був і на даний час продовжує бути керівником фермерського господарства, свідчить про те, що ділянки отримано для розширення вже існуючого фермерського господарства, тобто надання у такий спосіб земель було фактично спрямовано на набуття прав на землю у позаконкурентному порядку, внаслідок чого не забезпечено застосування ринкових ставок орендної плати за землю, що завдає істотної шкоди інтересам держави та є підставою для їх захисту органами прокуратури шляхом пред'явлення цього позову.

Згідно з ч.12 п.5-1 Положення про державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень не мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Вказував, що у органів Держгеокадастру відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовами про визнання недійсними організаційно-розпорядчих актів органів державної влади та місцевого самоврядування, договорів оренди земельних ділянок при здійсненні державного контролю за використанням та охороною земель.

Зауважував, що оскільки у органів Держгеокадастру відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовом про визнання недійсними організаційно-розпорядчих актів органів державної влади та місцевого самоврядування, а також договорів оренди земельних ділянок, керуючись ст.45 ЦПК України, прокурор пред'являє цей позов в інтересах держави як позивач.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 19 жовтня 2018 року провадження у даній справі закрито.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції керівник Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказував, що спір у даній справі пов'язаний з відновленням порушених цивільних прав держави на спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Зазначав, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно орендарем спірних земельних ділянок є ОСОБА_2 - фізична особа, громадянин України, а тому відповідачем у даній справі є фізична особа ОСОБА_2, за яким оформлено право оренди на спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Вважає, що висновок суду про те, що спірні земельні ділянки передавалися фермерському господарству, оскільки відповідач є засновником та керівником фермерського господарства Крук-2008 є хибним та не відповідає доказам, наявним у матеріалах цивільної справи.

Посилався на те, що рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної особи виникло цивільне право.

Від відповідача ОСОБА_2 до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній посилаючись на те, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Вказував, що на момент виникнення спірних правовідносин та на момент подачі позовної заяви прокурором, він вже був керівником та засновником фермерського господарства Крук-2008 і земельні ділянки, що є предметом даного позову фактично використовувалися, оброблялися та сплачувалися за них податки та орендну плату юридичною особою - фермерським господарством Крук-2008 .

В судовому засіданні апеляційного суду прокурор доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували.

Відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Згурівська районна державна адміністрація Київської області, Шевченківська сільська рада Згурівського району Київської області у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від Згурівської районної державної адміністрації Київської області до суду надійшла заява, в якій остання просила проводити розгляд справи без участі представника адміністрації, щодо задоволення вимог апеляційної скарги покладається на розсуд суду.

Колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутності осіб, які не з'явилися у судове засідання на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції посилаючись на постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року №10 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам , від 17 травня 2011 року №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин та те, що спірні земельні ділянки передавались вже зареєстрованому фермерському господарству для його ведення, прийшов до висновку, що позов повинен розглядатись в порядку господарського судочинства, а не в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Згурівської РДА від 17 квітня 2007 року №198 ОСОБА_2 на підставі його заяви від 02 березня 2007 року було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, площею 9,0000 га (земельна ділянка під виробничими будівлями і господарськими дворами) для ведення фермерського господарства на території Безуглівської сільської ради.

Розпорядженням Згурівської РДА від 04 липня 2007 року №353 ОСОБА_2 на підставі його заяви від 06 червня 2007 року було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, площею 17,0000 га, для ведення фермерського господарства на території Безуглівської сільської ради.

10 січня 2008 рокуна підставі цих розпоряджень між Згурівською РДА та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельних ділянок, загальною площею 26 га, за №0408343000001.

З матеріалів справи вбачається, що 06 квітня 2011 року голова фермерського господарства Крук-2008 ОСОБА_2 звернувся до Згурівської районної державної адміністрації Київської області з заявою, в якій просив надати в оренду для розширення фермерського господарства земельну ділянку площею 70 га на території Шевченківської сільської ради.

У заяві вказував, що земельна ділянка прилягає до земельної ділянки, яку вони орендують.

На підставі вказаної заяви розпорядженням Згурівської районної державної адміністрації Київської області від 24 травня 2011 року №248, ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства із земель державної власності, орієнтовною площею 66,0 га для за межами села Шевченкове в адміністративно-територіальних межах Шевченківської сільської ради Згурівського району Київської області, межі якої не встановлено в натурі.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 15 грудня2015 року №10-9721/36-15-СГ, затверджено документацію із землеустрою та передано ОСОБА_2в оренду земельну ділянку, площею 66,00 га, кадастровий номер якої НОМЕР_1, для ведення фермерського господарства на території Шевченківської сільської ради Згурівського району Київської області.

24 березня 2016 рокуна підставі вказаногонаказу між ГоловнимуправліннямДержгеокадастру у Київській області та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, без номера, строком на 7 років, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30 березня 2016 року за №14008579.

На підставі заяви ОСОБА_2 від 15 липня 2014 року Головне управління Держгеокадастру у Київській області видало наказ про надання останньому дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, орієнтовною площею 16,0000 га, для ведення фермерського господарства на території Безуглівської сільської ради Згурівського району Київської області.

Головне управління наказом від 15 грудня 2015 року №10-9720/36-15-СГ затвердило документацію із землеустрою та передало ОСОБА_2 в оренду земельну ділянку, площею 11,1738 га, кадастровий номер якої НОМЕР_2, для ведення фермерського господарства на території Безуглівської сільської ради Згурівського району Київської області.

26 травня 2016 рокуна підставі цього наказу між ГоловнимуправліннямДержгеокадастру у Київській області та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, без номера, строком на 7 років, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30 березня 2016 року за №15214002.

Рішенням Шевченківської сільської ради Згурівського району Київської області від 25 лютого 2011 року №37-05-VI ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, орієнтовною площею 5,3 га для ведення фермерського господарства на території Шевченківської сільської ради.

Рішенням Шевченківської сільської ради Згурівського району Київської області від 25 лютого 2011 року №38-05-VI ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, орієнтовною площею 5,7 га, для ведення фермерського господарства на території Шевченківської сільської ради Згурівського району Київської області.

Вищевказані рішення прийняті на підставі відповідних заяв ОСОБА_2 від 21 лютого 2011 року.

20 жовтня 2016 року Шевченківська сільська рада Згурівського району Київської області рішенням №75-07-VIIзатвердила проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, площею 5,0217 га, кадастровий номер якої НОМЕР_5 та площею 5,1211 га, кадастровий номер якої НОМЕР_6 для ведення фермерського господарства на території Шевченківської сільської ради Згурівського району Київської області.

На підставі зазначеного рішення між Шевченківською сільською радою Згурівського району Київської області та ОСОБА_2 01 лютого 2018 року укладено два договори оренди цих земельних ділянок строком на 7 років, які 20 лютого 2018 року були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно за № 24988021 та за № 24982269.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є засновником та керівником фермерського господарства Крук-2008 , зареєстрованого 14 січня 2008 року як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (т.1, а.с.58-61).

Позов подано до суду у травні 2018 року.

При визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Положеннями п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Частинами 2,3 ст.4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У статті 20 ГПК України визначено особливості предметної та суб'єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю) крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

У справі, яка розглядається, керівник Бориспільської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави з цивільним позовом до фізичної особи про визнання незаконними та скасування розпоряджень, наказів, рішень та визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, керівник Бориспільської місцевої прокуратури вказував на те, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно орендарем спірних земельних ділянок є фізична особа - ОСОБА_2, а тому саме до нього як фізичної особи пред'явлено позов, оскільки саме ним як фізичною особою оформлено право оренди на спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 №10 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також усі спори, що виникають з господарських договорів між суб'єктами господарювання і органами державної влади і місцевого самоврядування, включаючи угоди, які укладаються шляхом проведення конкурсу, біржових торгів, аукціонів тощо. До таких договорів відносяться зокрема й договори про передачу державного або комунальному майна в оренду.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України Про фермерське господарство (чинній на час надання відповідачеві земельної ділянки) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України Про фермерське господарство та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах Закон України Про фермерське господарство є спеціальним нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст.8 вищевказаного Закону фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Зі змісту положень статті 12 Закону вбачається, що земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земельфермерського господарства.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядження, накази та рішення, які прокурор просить визнати недійсними були видані на підставі відповідних заяв ОСОБА_2 від 21 лютого 2011 року та 06 квітня 2011 року щодо надання у користування земельних ділянок для ведення фермерського господарства, який на момент отримання спірних земельних ділянок вже був засновником, власником та керівником фермерського господарства Крук-2008 .

Доводи апеляційної скарги про те, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та те, що земельні ділянки надавалися в оренду ОСОБА_2, як фізичній особі, за яким оформлено право оренди на спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення колегія суддів відхиляє, оскільки ОСОБА_2 є засновником та керівником фермерського господарства Крук-2008 , земельні ділянки передавалися йому саме для ведення фермерського господарства.

Відповідно до ст.ст.1, 5, 7, 8, 12 Закону України Про фермерське господарство після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов'язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, на їхні земельні спори з прокурором, який діє в інтересах держави, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, поширюється юрисдикція господарських судів.

Аналогічні висновки містяться у постановах ВеликоїПалати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №348/992/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі №317/2520/15-ц, від 22 серпня 2018 року у справі №606/2032/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі 388/1103/16-ц, від 16 січня 2019 року у справі №483/1863/17.

А тому, висновок суду першої інстанції про закриття провадження по справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства є законним та обґрунтованим.

Згідно з ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу керівника Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 19 жовтня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 08 лютого 2019 року.

Головуючий:

Судді: