Постанова

від 07.02.2019 по справі 916/3756/15

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2019 року м. ОдесаСправа № 916/3756/15 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.

при секретарі судового засідання Федорончук Д.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача - Гаврилюк О.О., довіреність № 183, дата видачі : 10.12.18;

від третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінярд" - Шевчук В.В., ордер ОД № 391796, дата видачі : 01.02.19;

/решта учасників справі повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, але в судове засідання не з'вились/

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу в режимі відеоконференції Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінярд"

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.12.2018, проголошену об 11:30:18 у м. Одесі колегією суддів у складі головуючого судді Смелянець Г.Є., суддів Лічмана Л.В., Желєзної С.П., повний текст якої складено 21.12.2018

про забезпечення позову

у справі № 916/3756/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімакс"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Полімер Груп";

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінярд",

3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Стор Хауз"

про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство (далі по тексту - ПАТ) "Всеукраїнський Акціонерний Банк" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту - ТОВ) "Дімакс" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ТОВ "Гранд Полімер Груп, ТОВ "Грінярд", ТОВ "Стор Хауз" з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 13.12.2018, в якій просило:

в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором за № 135/К-мв від 22.08.2006, укладеним між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ТОВ "Гранд Полімер Груп", що станом на 20.04.2015р. складає 141 555 411,6грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 4, укладеним позивачем і відповідачем, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Головатенко О.В. 19.01.2009 та зареєстрованим в реєстрі за № 45, з подальшими змінами і доповненнями, а саме:

-земельну ділянку, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування складських приміщень для обслуговування жителів територіальної громади району, кадастровий номер 5121085200:01:001:0083, що розташована за адресою: масив 9, ділянка №123 на території Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, площею 1,77 га;

-земельну ділянку, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування складських приміщень для обслуговування жителів територіальної громади району, кадастровий номером 5121085200:01:001:0084, яка розташована за адресою: масив 9, ділянка №124, на території Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, площею 1,77 га;

-земельну ділянку, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування складських приміщень для обслуговування жителів територіальної громади району, кадастровий номер 5121085200:01:001:0085, що розташована за адресою: масив 9, ділянка №125 на території Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, площею 1,77 га;

-земельну ділянку, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування складських приміщень для обслуговування жителів територіальної громади району, кадастровий номер 5121085200:01:001:0097, що розташована за адресою: масив 9, ділянка №137 на території Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, площею 1,77 га;

-земельну ділянку, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування складських приміщень для обслуговування жителів територіальної громади району, кадастровий номер 5121085200:01:001:0871, що розташована за адресою: масив 9, ділянка №108 на території Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, площею 1,74 га;

що на момент подачі заяви належать ТОВ Грінярд , шляхом продажу з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження.

18.12.2018 від ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просило суд:

-заборонити ТОВ "Грінярд" відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися, в тому числі, але не виключно, міняти, дарувати, продавати, передавати в іпотеку, оренду, позичку, управління, до статутного капіталу юридичних осіб тощо зазначені земельні ділянки;

-заборонити ТОВ "Грінярд", ТОВ "Дімакс", ТОВ "Стор Хауз", ТОВ "Гранд Полімер Груп", а також іншим особам, окрім ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" ініціювати вчинення будь - яких реєстраційних дій стосовно вищевказаних земельних ділянок.

Необхідність вжиття зазначених заходів позивач обґрунтовує тим, що під час розгляду даної справи відповідачем відчужено спірне нерухоме майно, що свідчить про спробу відповідача ухилитись від взятих на себе зобов'язань за іпотечним договором. Невжиття заходів забезпечення позову, на думку позивача, може спричинити подальше відчуження предмету іпотеки, що потягне за собою як затягування розгляду справи, так і порушення прав позивача як іпотекодержателя.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.12.2018 заяву ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про забезпечення позову задоволено частково:

-заборонено ТОВ "Грінярд" здійснювати дії щодо відчуження земельних ділянок;

-заборонено ТОВ "Грінярд", ТОВ "Дімакс", ТОВ "Стор Хауз" вчиняти реєстраційні дії стосовно земельних ділянок.

У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Грінярд" звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від 20.12.2018 та відмовити ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На думку скаржника оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, адже при винесенні ухвали місцевим судом було порушено норми матеріального і процесуального права, а також були неправильно встановлені обставини у справі, що є підставою для її скасування.

ТОВ "Грінярд" звертає увагу суду на той факт, що товариством було набуто право власності на вищезазначені земельні ділянки правомірно та на законних підставах. Доказів оскарження договорів купівлі-продажу земельних ділянок у встановленому законодавством порядку до суду не подано. В порушення норм цивільного кодексу, Конституції України та ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод місцевий суд вжив заходи забезпечення позову на майно особи, яка набула право власності у встановленому законодавством порядку. Крім того, судом першої інстанції не було мотивовано яким чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення у даній справі.

Відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили, клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено ухвалою від 22.01.2019.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги судова колегія дійшла до наступного.

Як встановлено місцевим судом та не заперечується сторонами по справі, 19.01.2009 між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ТОВ "Дімакс" укладено іпотечний договір №4, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу Головатенко О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 4, згідно якого передано в іпотеку земельні ділянки, щодо яких заявлено позов.

Згідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру відчуження об'єктів нерухомого майна від 11.12.2018 стосовно земельних ділянок за кадастровими номерами 5121085200:01:001:0083, 5121085200:01:001:0097, 5121085200:01:001:0084, 5121085200:01:001:0871, 5121085200:01:001:0085, вони були відчужені відповідачем 10.03.2017 за підставі відповідними договорами купівлі-продажу та на даний час належать на праві власності ТОВ "Грінярд", а 08.06.2017 спірні земельні ділянки на підставі договору іпотеки №896 від 08.06.2017р. передані в іпотеку ТОВ "Стор Хауз".

В свою чергу предметом спору у даній справі є звернення стягнення на ці ж земельні ділянки за кадастровими номерами 5121085200:01:001:0083, 5121085200:01:001:0097, 5121085200:01:001:0084, 5121085200:01:001:0871, 5121085200:01:001:0085 на підставі договору іпотеки №4 від 20.02.2007, який укладений між ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ТОВ "Дімакс".

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно вимог п. 4 та п. 10 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання та іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Необхідною умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача (відповідачів) на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Таким чином, в ухвалі про вжиття заходів до забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, але не виключно задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення та уникнення негативних наслідків в результаті невжиття таких заходів.

Згідно зі ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

П. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" встановлено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За приписами п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Дослідивши наявні матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для забезпечення позову у даній справі. Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що відчуження ТОВ "Дімакс" земельних ділянок, звернення стягнення на які є предметом спору у даній справі, з подальшою їх передачею в повторну іпотеку є достатніми та обгрунтованими підставами для часткового задоволення заяви позивача та забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Грінярд" здійснювати дії щодо відчуження спірних земельних ділянок та заборони ТОВ "Грінярд", ТОВ "Дімакс" та ТОВ "Стор Хауз" вчиняти реєстраційні дії щодо спірних земельних ділянок, оскільки відповідно до ст.23. Закону України Про іпотеку у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Таким чином, ТОВ "Грінярд", як особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Судова колегія також зазначає, що скаржник разом з набуттям права власності на вище зазначені земельні ділянки набув і їх тягарі та обмеження.

Із врахуванням того, що договір іпотеки є чинним, а вжите судом забезпечення позову не обмежує прав володіння та користування майном і не матиме своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності відповідача та третіх осіб та спрямоване на запобігання ймовірним порушенням прав позивача, а також дозволяє забезпечити збалансованість інтересів учасників даної справи, колегія вважає адекватним застосований судом захід до забезпечення позову.

Таким чином, доводи скаржника стосовно порушення норм цивільного кодексу, Конституції України та ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, а прийняту у справі ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.12.2018 у справі № 916/3756/15 слід вважати такою, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Судові втрати, пов'язані з апеляційним розглядом даної справи, відповідно до правил ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінярд" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.12.2018 у справі № 916/3756/15 - без змін.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 11.02.2019 о 9.30.

Головуючий суддя Разюк Г.П.

Судді: Колоколов С.І.

Савицький Я.Ф.