Рішення

від 05.02.2019 по справі 908/2518/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/155/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2019 Справа № 908/2518/18

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул.Гвардійський, 137, фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 79а, код ЄДРПОУ 32121458)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома Лтд" (юридична адреса: 72311, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Б. Хмельницького, 91, адреса для листування: 69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 39, код ЄДРПОУ 23855495)

про стягнення заборгованості в розмірі 4 610,22 грн.

Без виклику представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

22.11.2018р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну "Міські теплові мережі" № 390/юр від 21.11.2018 р. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома Лтд" про стягнення заборгованості за договором № 600597 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.12.2006р. в сумі 4 610, 22 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2018 р. справу № 908/2518/18 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 23.11.2018р. вказану позовну заяву залишено без руху. Ухвалою від 10.12.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2518/18, присвоєно справі номер провадження - 5/155/18 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. Ухвалою суду від 09.01.2019р. судом ухвалено оголосити перерву. 05.02.2018р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

В обґрунтування своєї позиції позивач у позовній заяві посилається на наступне: 01.12.2006 р. між Концерном "МТМ" та ТОВ "ВКФ "Рома ЛТД" укладено договір №600597 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Відповідно до Додатку до договору об'єктом є нежитлове приміщення підвал, розташоване за адресою м. Запоріжжя, пр. Соборний, 23, загальна опалювальна площа об'єкту теплопостачання складає 64,06 кв.м. На виконання умов вказаного договору Теплопостачальна організація відпустила теплову енергію в періоди з жовтня 2017 р. по лютий 2018 р. на загальну суму 3 773,42 грн. Однак, відповідач не здійснив оплату за надані послуги, у зв'язку із чим позивачем також заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 117,66 грн., 3% річних в розмірі 76,43 грн., пеню в розмірі 642,71 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 11, 15, 16, 258, 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 1, 2, 193, 276 Господарського кодексу України, Законом України Про теплопостачання від 02.06.2005р. за №2633-ІV, Правилами користування тепловою енергією , Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. за№1198, ст.ст. 1, 2, 12, 162-164, 171 Господарського процесуального кодексу України та просить суд позов задовольнити.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.12.2018р. №908/2518/18 та ухвала про оголошення перерви від 09.01.2019р. №908/2518/18 були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що до суду повернуто зазначені ухвали суду із відміткою пошти підстав повернення: за закінченням встановленого строку зберігання та за зазначеною адресою не проживає , вибили відповідно.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Запропонований ухвалою від 10.12.2018р. №908/2518/18 відзив на позовну заяву та додані до нього документи відповідач на адресу суду не надіслав, правами, передбаченими ст. 42 ГПК України, не скористався.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Концерн "Міські теплові мережі" діє на підставі статуту, відповідно до якого основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.

Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, постачання теплової енергії для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємства, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут та інше.

Правовідносини в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Законом України "Про теплопостачання", "Правилами користування тепловою енергією", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198 (далі - Правила) та іншими нормативно-правовими актами України.

Позивач є монополістом відповідно до положень Закону України "Про природні монополії" та відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до п. 4 Правил користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів (ст. 24 Закону України "Про теплопостачання"). Аналогічне положення закріплено у п. 14 Правил.

Частиною 2 ст. 275 ГК України визначено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2006р. між позивачем (далі - Теплопостачальна організація) та відповідачем (далі - споживач) було укладено договір №600597 про купівлі-продажу теплової енергії в гарячій вод (далі - договір), відповідно до п. п.п. 1.1. - 1.3. договору, теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами. Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України Про теплопостачання , Правилами будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води , Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж , та іншими актами цивільного законодавства і нормативно-правовими актами та документами. Сторони зобов'язуються у випадках зміни діючого законодавства України під час дії цього договору привести умови даного Договору у відповідність з вимогами законодавства.

Додатком №2 до цього Договору визначено, що вказаний договір укладено для об'єкту - нежитлове приміщення підвал, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 23 (далі - об'єкт теплопостачання). Загальна опалювальна площа об'єкту теплопостачання складає 64,06 кв.м.

В Додатку №1 до Договору зазначено, що теплове навантаження на вказане приміщення складає 0,007516 Гкал/год.

Згідно із п. 2.1. договору, теплова енергія відпускається Споживачу в Гкал згідно з Додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - на протязі опалювального періоду;

- підігрів води - за наявної можливості;

- кондиціювання - по замовленню споживача;

- інші технологічні потреби - по замовленню споживача.

Пунктом 3.2.6. договору передбачено, що споживач теплової енергії зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах та терміни, які передбачені договором.

У відповідності до п. 3.2.26. договору споживач теплової енергії зобов'язаний щомісячно, у строки, визначені даним Договором, повертати Теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді.

Теплопостачальна організація відповідно до п. 4.1.1 Договору, зобов'язана відпускати Споживачу теплову енергію в гарячій воді за договором купівлі - продажу.

Пунктом 4.1.9. договору закріплено, що теплопостачальна організація має право вимагати повернення підписаних та належним чином оформлених Актів в термін передбачений умовами даного договору, а в разі неповернення актів вважати їх прийнятими Споживачем в редакції Теплопостачальної організації.

Відповідно до п. 5.1. договору, облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Згідно із положеннями п. 6.1. Договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (додаток № 5 до договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. Договору).

Пунктом 6.3. Договору визначено, що підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання передачі.

Відповідно до п. 6.4. Договору, Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача; при направлені рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту-3 дні, по області - 5-днів, по Україні - 7 днів) (п. 6.6.1 Договору).

Пунктом 6.6.2. Договору передбачено, що у разі неотримання Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1. договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, Споживач зобов'язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений п. 6.6.1. договору строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений Споживачем у господарському суді.

Згідно із п. 6.7 Договору, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

Відповідно до п. 7.2.8 Договору, в разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого в п. 6.3 цього Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати Споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Розбіжності та спори між сторонами, пов'язані з виконанням, зміною, та розірванням цього договору, вирішуються шляхом проведення переговорів, листуванням або укладенням додаткових угод. Пропозиції щодо зміни договірних величин обсягів споживання теплової енергії надаються сторонами не пізніше ніж за 30 днів до початку кварталу. У разі неможливості досягти згоди сторони мають право звернутись до суду для вирішення спірного питання (п. 8.1. - 8.2. Договору).

У пунктах 10.1., 10.2. та 10.4. Договору встановлено, що цей договір набуває чинності з 01 грудня 2006 року і діє до 01 січня 2008 року. Договір припиняє свою діяльність у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття відповідного рішення господарським судом; ліквідацією однієї із сторін. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

Договір, додатки до договору та додаткові угоди підписані з обох сторін уповноваженими на те особами та скріплені печатками підприємств.

В матеріалах справи міститься Угода від 18.05.2018р. про розірвання договору №600597 від 01.12.2006р. купівлі-продажу теплової енергії, в якій встановлено, що договір вважається розірваним в частині відпуску теплової енергії з 01 березня 2018 року, вказана Угода була направлена на адресу відповідача (а.с. 31).

Однак, зазначена угода не підписана та не скріплена печаткою уповноваженої особи відповідача, що порушує вимоги п. 10.2. Договору.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів розірвання договору.

28.02.2018р. було складено акт прийому-передачі нежитлового приміщення про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома Лтд" передало, а Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та комунальне підприємство Наше місто Запорізької міської ради прийняли нежитлове приміщення підвалу (літ. А-5) загальною площею 64,06 кв.м в будинку №23 по пр. Соборному. В зазначеному акті встановлено, що станом на 28.02.2018р. заборгованість відповідача з орендної плати за Договором оренди від 28.02.2004р. №802/2 складає 20 826,15 грн., яку ТОВ ВКФ Рома Лтд зобов'язується сплатити в повному обсязі передачі об'єкта оренди за Актом прийому-передачі. Вказаний акт підписано усіма сторонами та скріплено печатками підприємств (а.с. 29).

Рішеннями Виконавчого комітету Запорізької міської ради змінювалися норми споживання теплової енергії.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язань, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

На виконання п. 6.3. Договору позивачем було виставлено відповідачу рахунки за спожиту теплову енергію та відповідні Акти приймання-передачі теплової енергії (а.с. 36 - 39).

Всупереч п. 6.7. Договору, відповідач не з'явився до позивача для отримання зазначених документів в порядку, визначеному Договором. Вказані документи були направлені позивачем на адресу відповідача.

Законом України Про теплопостачання в статті 24 серед основних обов'язків споживача теплової енергії закріплено обов'язок щодо додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

У відповідності до п. 40 Правил користування тепловою енергією,встановлено, що споживач зобов'язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Так, відповідно до п. 4.1.9. договору, позивач вважає акти такими, що прийняті відповідачем в редакції позивача.

Оскільки, п. 6.4. Договору, Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

На адресу відповідача позивачем були надіслані претензії від 09.07.2018р. за вих. №2164-04 та від 16.10.2018р. за вих. №885-04, в яких позивач просить відповідача сплатити суму заборгованості у розмірі 3 773,42грн. (а.с. 40 - 43).

Відповідей на зазначені претензії позивачем не було отримано.

Доказів сплати суми боргу в повному обсязі або частково відповідачем суду також не надано.

На підставі викладеного, заборгованість відповідача з жовтня 2017р. по лютий 2018р. у розмірі 3 773,42 грн. підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню.

Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Статтею 1 ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 3 ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.2.8 Договору, в разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого в п. 6.3 цього Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати Споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, за порушення відповідачем умов договору щодо несвоєчасного виконання розрахунків за теплову енергію, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі подвійної обліковою ставки НБУ за період 20.02.2018р. - 19.09.2018р. на загальну суму 642,71 грн.

Наданий розрахунок судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" та встановлено, що розрахунок здійснено вірно і сума пені, що підлягає стягненню становить 642,71 грн.

Крім того, позивачем пред'явлені до стягнення сума 3% річних в розмірі 76,43 грн. за період з 20.02.2018р. по 31.10.2018р. та сума інфляційних витрат за період з березня 2018р. по вересень 2018р. в розмірі 117,66 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодекс України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Надані розрахунки судом перевірені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" та встановлено, що сума 3% річних розрахована вірно та підлягає стягненню.

Однак, при розрахунку індексу інфляції судом встановлено, що позивачем невірно встановлено суму до стягнення. Перевіривши розрахунок індексу інфляції за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" судом встановлено, що до стягнення підлягає сума у розмірі 106,23 грн.

Контррозрахунку спірної суми відповідачем суду не надано.

Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими, належними, допустимими, достовірними, достатніми доказами та підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома Лтд" (юридична адреса: 72311, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Б. Хмельницького, 91, адреса для листування: 69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 39, код ЄДРПОУ 23855495; п/р №26004038650001 у АКБ Індустріалбанк ; код МФО 313849) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 79а, код ЄДРПОУ 32121458, на п/р зі спеціальним режимом використання №26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України , код МФО 313957) основний борг у сумі 3 773 (три тисячі сімсот сімдесят три) грн. 42 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома Лтд" (юридична адреса: 72311, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Б. Хмельницького, 91, адреса для листування: 69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 39, код ЄДРПОУ 23855495; п/р №26004038650001 у АКБ Індустріалбанк ; код МФО 313849) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 79а, код ЄДРПОУ 32121458, на п/р №26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України , код МФО 313957) суму інфляційних витрат у розмірі 106 (сто шість) грн. 23 коп., 3% річних у розмірі 76 (сімдесят шість) грн. 43 коп., суму нарахованої пені у розмірі 642 (шістсот сорок дві) грн. 71 коп. та судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. Видати наказ.

4. В іншій частині позову відмовити.

Суддя К.В. Проскуряков

Повне рішення складено: 11.02.2019р.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.