Рішення

від 17.01.2019 по справі 911/2163/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2163/18

Розглянувши матеріали справи за позовом Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агробудінвест Компані

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державного підприємства Агроспецсервіс

про розірвання договору оренди, зобов'язання повернути майно та стягнення 37 577,57 грн.

Суддя Кошик А.Ю.

При секретарі судового засідання: Фроль В.В.

За участю представників:

прокуратури: Набок Ю.В.

позивача: Котовський В.М.

відповідача: не з'явився

третьої особи: не з'явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Агробудінвест Компані (надалі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державного підприємства Агроспецсервіс (надалі - третя особа) про розірвання договору оренди, зобов'язання повернути майно та стягнення 37 577,57 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.11.2018 року відкрито провадження у справі № 911/2163/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.12.2018 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 28.11.2018 року від представника третьої особи надійшов лист № 43-11-18 від 26.11.2018 року, в якому третя особа зазначає, що підтримує в повному обсязі позовні вимоги позивача та просить розглядати дану справу за відсутності її представника.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.12.2018 року підготовче засідання у справі № 911/2163/18 відкладено на 03.01.2019 року.

У підготовчому судовому засіданні 03.01.2019 року прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, у підготовче засідання 03.01.2019 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа, належним чином повідомлена про дату, час і місце підготовчого засідання, у підготовче засідання 03.01.2019 року не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 03.01.2019 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 17.01.2019 року.

В судовому засіданні 17.01.2019 року представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали, представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 17.01.2019 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, листом від 02.08.2018 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області звернулось до прокурора з проханням вжити заходів представницького характеру у зв'язку з не виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до приписів ст. 4 Закону України Про Фонд державного майна України до основних завдань Фонду державного майна України належать: реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна, повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене, тощо.

До основних функцій Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області відноситься забезпечення наповнення державного бюджету України коштами від приватизації та оренди державного майна.

Тобто, орган виконавчої влади до компетенції якого віднесено повноваження здійснювати захист інтересів держави в цій сфері є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області.

Бориспільською місцевою прокуратурою Київської області під час вивчення підстав для представництва інтересів держави в суді в порядку передбаченому ст. 23 Закону України Про прокуратуру , встановлено наступне.

22.02.2018 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агробудінвест Компані (Орендар) укладено Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №2073 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору в строкове платне користування передається державне нерухоме майно - приміщення ангару, площею 522 кв.м., асфальтована площадка, площею 980 кв.м., що розміщені за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н., с. Артемівка, вул. Гетьмана Івана Сулими, 18, які перебувають на балансі Державного підприємства Агроспецсервіс , вартістю 804 700 грн. без урахування ПДВ (далі - Майно).

Згідно з Актом приймання-передачі державного майна №2073 від 22.02.2018 року Орендодавець передав, а Орендар прийняв Майно в оренду.

Таким чином, у відповідності до положень ст. 759 Цивільного кодексу України між Орендодавцем та Орендарем виникли правовідносини щодо оренди нерухомого майна державної власності, за яким РВ ФДМ України по Київській області передало у користування ТОВ Агробудінвест Компані за плату та на відповідний строк Майно.

Положеннями ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 3 статті 18 та частиною 3 статті 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, у строки, що встановлені в договорі.

Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п. 3.6. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця, не пізніше 15 числа наступного місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - вересень 2017 року 13 411,67 грн.

Окрім того, п.п. 5.3., 5.9. Договору передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату. Також, на вимогу орендодавця та балансоутримувача орендар повинен проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.

Згідно з п. 10.1. Договору, його укладено строком на 2 роки 11 місяців та Договір діє з 22.02.2018 року до 21.01.2021 року включно.

Однак, як зазначає прокуратура та підтверджено позивачем, відповідно до розрахунку РВ ФДМ України по Київській області Орендар не виконує взяті на себе зобов'язання за Договором зі сплати орендної плати, у зв'язку з чим за період з 15.03.2018 року по 02.07.2018 року за ним утворилась заборгованість по орендній платі у сумі 32 714,22 грн.

Окрім цього, відповідно до зазначених розрахунків, орендарем не сплачено завдаток, чим грубо порушено вимоги п. 3.10 Договору.

З метою досудового врегулювання спору Регіональним відділенням Фонду державного майна по Київській області на адресу відповідача надсилалась вимога від 30.05.2018 року №33-09-2664 щодо сплати заборгованості з орендної плати, пені та штрафу, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Пунктом 3.8. Договору визначено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Зважаючи на викладене, у зв'язку з наявністю заборгованості з орендної плати, строком понад 3 місяці, орендарю нараховано штраф у сумі 3 271,42 грн. Також, на прострочену суму заборгованості Орендарю нараховано 1 591,93 грн. пені.

З огляду на порушення відповідачем своїх зобов'язань за Договором щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів, в позові також заявлено вимогу про розірвання Договору оренди та зобов'язання відповідача повернути орендоване майно у зв'язку з розірванням Договору оренди.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна , термін дії договору визначається за погодженням сторін.

Частина 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна , встановлює обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За наслідками розгляду спору підтверджується прострочена заборгованість відповідача з орендної плати в сумі 32714,42 грн., яка утворилась за період з 15.03.2018 року по 02.07.2018 року, що підтверджується наданими позивачем доказами та розрахунком заборгованості.

Відповідачем наведені в позові обставини не заперечено та не спростовано, не надано доказів належної та своєчасної сплати орендних платежів та погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з нормою ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконаннящо неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення сплати орендних платежів передбачено п. 3.7. Договору. Також, п. 3.8. Договору визначено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Таким чином, сторонами в Договорі погоджено неустойку за прострочення виконання зобов'язання у вигляді пені та штрафу, що відповідає ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України та Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань .

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, пеня правомірно нарахована по кожному періоду прострочення у відповідності до фактичних обставин, умов Договору та вимог чинного законодавства, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на фактичні суми заборгованості, штраф правомірно нарахований на суму заборгованості, яка існувала понад 3 місяці. Відповідні обставини відповідачем в ході розгляду спору не заперечені та не спростовані.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 32 714,22 грн., 3 271,42 грн. штрафу та 1 591,93 грн. пені правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Як визначено ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з п. 10.9. Договору у разі припинення або розірвання Договору Майно протягом 3-х робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Таким чином, з огляду на наведені норми законодавства та умови Договору, враховуючи встановлений судом факт істотного порушення відповідачем умов Договору у вигляді значеного прострочення сплати орендних платежів, що тривало понад три місяці, позовні вимоги про розірвання Договору та повернення орендованого майна обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відшкодування прокуратурі витрат по сплаті судового збору у загальній сумі 15549,50 грн., з яких 13 832,50 грн. з вимоги майнового характеру (стягнення заборгованості і неустойки та зобов'язання повернути майно) та 1 762 грн. з вимоги немайнового характеру (про розірвання договору), відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Агробудінвест Компані , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державного підприємства Агроспецсервіс про розірвання договору оренди, зобов'язання повернути майно та стягнення 37577,57 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агробудінвест Компані (04210, м. Київ, п-т. Героїв Сталінграду, 18-А, офіс №1, код ЄДРПОУ 39671614) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15, код ЄДРПОУ 19028107) 32 714,22 грн. заборгованості з орендної плати, 3 271,42 грн. штрафу та 1 591,93 грн. пені.

3. Розірвати Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №2073 від 22.02.2018 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15, код ЄДРПОУ 19028107) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агробудінвест Компані (04210, м. Київ, п-т. Героїв Сталінграду, 18-А, офіс №1, код ЄДРПОУ 39671614).

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Агробудінвест Компані (04210, м. Київ, п-т. Героїв Сталінграду, 18-А, офіс №1, код ЄДРПОУ 39671614) повернути приміщення ангару площею 522 кв.м. та асфальтовану площадку, площею 980 кв.м., розміщених за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Артемівка, вул. Гетьмана Івана Сулими, 18 на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15, код ЄДРПОУ 19028107).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агробудінвест Компані (04210, м. Київ, п-т. Героїв Сталінграду, 18-А, офіс №1, код ЄДРПОУ 39671614) на користь Прокуратури Київської області (на р/р 35216008015641, МФО 820172, Державне казначейство України, м. Київ, ЄДРПОУ 02909996) 15549,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

6.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу XI Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик