Рішення

від 29.01.2019 по справі 910/15185/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 29.01.2019Справа №  910/15185/18 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Прімекс-Ніка” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротехбуд ХХІ” про стягнення грошових коштів      Суддя Котков О.В.         Секретар судового засідання Кукота О.Ю.          Представники учасників справи: не з'явилися. СУТЬ СПОРУ: 13 листопада 2018 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю “Прімекс-Ніка” (позивач) надійшла позовна заява № 12-11/18 від 12.11.2018 року до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротехбуд ХХІ” (відповідач) про стягнення заборгованості за договором на надання послуг автокраном                   № 180718 від 18.07.2018 року в сумі 203 301,37 грн. з них: основного боргу – 191 250,00 грн. (сто дев'яносто одна тисяча двісті п'ятдесят гривень), пені – 9431,51 грн. (дев'ять тисяч чотириста тридцять одна гривня 51 копійка) та 10% річних – 2619,86 грн. (дві тисячі шістсот дев'ятнадцять гривень 86 копійок). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором на надання послуг автокраном № 180718 від 18.07.2018 року, зокрема, у визначені договором строки в повному обсязі не здійснив оплату вартості наданих йому позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2018 року у справі                               № 910/15185/18 позовну заяву № 12-11/18 від 12.11.2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю “Прімекс-Ніка” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротехбуд ХХІ” про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю “Прімекс-Ніка” строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали. Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103048282729 ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.11.2018 року у справі № 910/15185/18 вручено уповноваженому представнику позивача - 19.11.2018 року. Тобто, строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви до 29.11.2018 року (включно). 23 листопада 2018 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Прімекс-Ніка” надійшла заява №23-11/1 від 23.11.2018 року “Про усунення недоліків позовної заяви”. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі № 910/15185/18, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.12.2018р. За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Так, в підготовчому засіданні 18.12.2018 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/15185/18 до судового розгляду по суті на 29.01.2019 року, про що представника позивача було повідомлено під розписку, відповідача – ухвалою суду від 18.12.2018 року. 28.01.2019 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Прімекс-Ніка” надійшла заява № 28-01 від 28.01.2019 року «Про зменшення розміру позовних вимог», відповідно до якої, у зв'язку з частковим погашенням боргу в сумі 10  000,00 грн. просить суд стягнути з відповідача на його користь основний борг – 181 250,00 грн., пеню – 9431,51 грн. та 10% річних – 2619,86 грн. У відповідності до ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. З урахуванням наведеного, заява про зменшення розміру позовних вимог могла бути подана позивачем до закінчення підготовчого засідання, тобто до 18.12.2018 року (включно). Таким чином, заява № 28-01 від 28.01.2019 року «Про зменшення розміру позовних вимог» подана до суду позивачем з порушення строку встановленого в ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України. В ст. 118 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. З огляду на викладене, заява № 28-01 від 28.01.2019 року «Про зменшення розміру позовних вимог» судом до розгляду не приймається.   Представники позивача та відповідача в судове засідання 29.01.2019 року не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило. Водночас, суд звертає увагу, що поштові відправлення з ухвалами суду у даній справі не були вручені відповідачу та були повернуті до суду 05.12.2018 року та 22.01.2019 року з відмітками у довідках відділення поштового зв'язку на відповідних конвертах "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення" та "за закінченням встановленого строку зберігання". Так, поштові відправлення з ухвалами суду у даній справі були направлені Товариству з обмеженою відповідальністю “Агротехбуд ХХІ” за адресою: 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 7, корпус 3, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. В пункті 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Отже, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі від 26.11.2018 року у справі №910/15185/18 є 03.12.2018 року, а ухвали суду від 18.12.2018 року – 21.01.2019 року. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк, а також правом взяти участь у розгляді справи, не скористався. Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 18.07.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Прімекс-Ніка” (надалі – позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агротехбуд ХХІ” (надалі – відповідач, замовник) укладено договір на надання послуг автокраном                     № 180718 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, виконавець бере на себе зобов'язання надати Замовнику послуги автокраном GROVE GMK-5130-1 (130тн) або краном з аналогічними характеристиками, далі по тексту - автокран, на об'єкті замовника на підставі заяви-замовлення, погодженої виконавцем (форма у додатку №1), а замовник - прийняти і оплатити надані послуги відповідно до умов договору. Відповідно до п. 2.1. договору загальна вартість послуг формується на підставі цін (тарифів) з урахуванням фактичного обсягу наданих послуг згідно з довідками (рапортами) про виконані роботи (послуги) ф.№ ЕБМ-7 та актами передачі-приймання наданих послуг. В п. 2.1.1. договору визначено, що вартість послуг автокраном GROVE GMK-5130-1 (130тн) на дату підписання договору розраховується з цін (тарифів): №п/пНазва послугиОдиниці виміруЦіна послуги в т.ч. ПДВ, грн./за одиницю 1.Робота автокрана GROVE GMK-5130-11 (одна) машино година5000,00 (130тн)1 (одна) машино зміна 40000,00 2. Перебазування автокрана GROVE GMK-5130-1 (130тн) та доставка противаг 1 послуга6500,00 Згідно з п. 2.2. договору приблизна вартість послуг за попередніми розрахунками становить 86 500,00 грн. та включає: - робота автокрана GROVE GMK-5130-1 (130тн)- 80 000,00 грн. (16 машино години); - перебазування автокрана GROVE GMK-5130-1 (130тн) та доставка противаг - 6500,00 грн. (1 послуга). За умовами п. 2.2.1. договору остаточна загальна вартість послуг за договором визначається виконавцем після закінчення надання послуг за договором на підставі всіх довідок (рапортів), які оформленні і підписані уповноваженими представниками сторін, за фактично наданий обсяг послуг та зазначається в актах передачі - приймання наданих послуг. При цьому, вартість послуг не може бути меншою за вартість, вказану у п. 2.2. договору. Оплата послуг за договором здійснюється замовником в два етапи: попередньої оплати послуг та остаточного розрахунку за надані послуги на підставі актів передачі - приймання наданих послуг (п. 2.3. договору). Відповідно до п. 2.3.1. договору попередня оплата вартості послуг за договором складає 86 500,00 грн. і сплачується замовником не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дня укладення договору, але не пізніше дати початку надання послуг. В п. 2.3.2. договору визначено, що остаточний розрахунок за надані послуги замовник здійснює шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом 7 (семи) робочих днів з дня підписання акту передачі-приймання наданих послуг. Замовник зобов'язаний перерахувати виконавцеві вартість послуг, зазначену у акті передачі - приймання наданих послуг, за мінусом суми попередньої оплати. Додатковою угодою № 1 від 03.09.2018 року до договору сторони погодили, що вартість послуг автокранами розраховується з цін (тарифів): № п/пНазва послугиОдиниці виміруЦіна послуги в т.ч. ПДВ, грн./за одиницю 1.Робота автокрану Liebherr LTM 10901 (одна) машино година3750,00 2.Перебазування автокрана Liebherr LTM 1090 /Київ-Біловоди-Київ/1 послуга65000,00 3.Доставка противаг до автокрана Liebherr LTM 10901 послуга30000,00 Одна машино-зміна складає не менше 8 (восьми) машино-годин. Мінімальне навантаження крану - не менше 8 машино годин на добу (п.п. 2, 3 додаткової угоди). Згідно виставленого позивачем рахунку на оплату № 326 від 18.07.2018 року відповідач 19.07.2018 року перерахував позивачу суму попередньої оплати вартості послуг у розмірі 86  500,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою. На виконання умов договору на надання послуг автокраном № 180718 від 18.07.2018 року позивач виконав, а відповідач прийняв роботи (надані послуги) на загальну суму 422  750,00 грн., що підтверджується актами надання послуг № 294 від 20.07.2018 року на суму 71  500,00 грн. та № 382 від 12.09.2018 року на суму 351  250,00 грн. (копії містяться в матеріалах справи). Вказані акти підписані відповідачем без заперечень та скріплені печатками товариств. При цьому, відповідачем виконані роботи (надані послуги) оплачені лише частково в сумі 231  500,00 грн. (сума попередньої оплати – 86  500,00 грн. + часткова оплата 31.08.2018 року – 145  000,00 грн.), що підтверджується банківськими виписками (копії містяться в матеріалах справи), а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за договором в розмірі 191  250,00 грн. Судом встановлено, що позивач, внаслідок неоплати виконаних за договором на надання послуг автокраном № 180718 від 18.07.2018 року робіт (наданих послуг) направив відповідачу претензію № 09-10/18 від 10.10.2018 року, в якій просив здійснити погашення заборгованості за договором. Відповідач у відповідь на вищезазначену претензію листом № 65 від 15.11.2018 року гарантував оплату заборгованості за договором в розмірі 191  250,00 грн. у строк до 30.11.2018 року. Проте, відповідач суму заборгованості за договором на надання послуг автокраном    № 180718 від 18.07.2018 року в розмірі 191  250,00 грн. не сплатив. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за порушення виконання грошового зобов'язання щодо оплати виконаних робіт (наданих послуг). Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.     Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Стаття 901 Цивільного кодексу України визначає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. За приписами ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Доказів сплати відповідачем на користь позивача 191  250,00 грн. в оплату виконаних робіт (наданих послуг) за договором на надання послуг автокраном № 180718 від 18.07.2018 року до суду не представлено. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Отже, документами, які підтверджують як факт виконання позивачем зобов'язання з виконання робіт (надання послуг) відповідно до договору, так і факт виникнення у відповідача зобов'язання з їх оплати є акти надання послуг, які сторонами належним чином оформлені та підписані без будь - яких зауважень. Суд наголошує, що саме ці документи є первинними бухгалтерським документами, які засвідчують здійснення господарських операцій і містять інформацію про вартість наданих послуг. Отже, підписання відповідачем актів надання послуг, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за виконані роботи (надані послуги). При цьому, матеріалами справи підтверджується, що після звернення з позовом до суду відповідач сплатив суму заборгованості в розмірі 10  000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 28.12.2018 року (копія міститься в матеріалах справи). Таким чином, на момент розгляду справи по суті спір у даній справі щодо основного боргу у розмірі 10  000,00 грн. відсутній. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. За таких обставин, провадження у даній справі щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором на надання послуг автокраном № 180718 від 18.07.2018 року у розмірі 10  000,00 грн. підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю предмету спору. Водночас, судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності у відповідача письмових зауважень щодо виконаних позивачем робіт (наданих послуг) за договором на надання послуг автокраном № 180718 від 18.07.2018 року, станом на час розгляду справи доказів здійснення відповідачем оплати за виконані роботи (надані послуги) позивачем в загальній сумі 181 250,00 грн. матеріали справи не містять. Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 181 250,00 грн. за виконані роботи (надані послуги) на підставі договору на надання послуг автокраном № 180718 від 18.07.2018 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повністю. При зверненні до суду позивач також просив суд стягнути з відповідача на його користь санкції за порушення виконання грошового зобов'язання щодо оплати виконаних робіт (наданих послуг) пеню – 9431,51 грн. та 10% річних – 2619,86 грн. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник  повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. В п. 5.2. договору визначено, що за порушення строків оплати наданих послуг замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення виконання грошового зобов'язання. Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені окремо за кожним актом надання послуг, судом встановлено, що позивач здійснив нарахування пені у відповідності до вимог договору та чинного законодавства України, зазначений розрахунок є вірним, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в межах визначеного позивачем періоду є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 9431,51 грн., за розрахунками позивача. Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Дії відповідача, які полягають в порушенні зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт (наданих послуг), є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України. За умовами п. 5.3. договору за прострочення оплати наданих послуг замовник зобов'язаний сплатити виконавцю суму боргу  з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10 процентів  річних від простроченої суми. При перевірці наданого позивачем розрахунку 10% річних окремо по кожному акту надання послуг, в межах заявленого позивачем періоду, суд встановив, що позивач здійснив нарахування 10% річних у відповідності до вимог договору та чинного законодавства України, зазначений розрахунок є вірним, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 10% річних в межах визначеного позивачем періоду є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 2619,86 грн., за розрахунками позивача. Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 46 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення кошти, суду не надав. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Враховуючи викладені судом обставини та факти, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. З огляду на сплату відповідачем суми заборгованості в розмірі 10  000,00 грн. після звернення позивача з позовом до суду, судовий збір в цій частині покладається на відповідача. Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 3049,52 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, – ВИРІШИВ: 1. Закрити провадження у справі № 910/15185/18 за позовом № 12-11/18 від 12.11.2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю “Прімекс-Ніка” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротехбуд ХХІ” про стягнення заборгованості за договором на надання послуг автокраном № 180718 від 18.07.2018 року в частині стягнення основного боргу – 10  000,00 грн. (десять тисяч гривень), у зв'язку з відсутністю предмету спору. 2. Позов задовольнити повністю. 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротехбуд ХХІ” (код ЄДРПОУ 39670708, адреса: 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 7, корпус 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Прімекс-Ніка” (код ЄДРПОУ 30521888, адреса: 02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 10, оф. 4) грошові кошти: основного боргу – 181 250,00 грн. (сто вісімдесят одна тисяча двісті п'ятдесят гривень), пені – 9431,51 грн. (дев'ять тисяч чотириста тридцять одна гривня 51 копійка), 10% річних – 2619,86 грн. (дві тисячі шістсот дев'ятнадцять гривень 86 копійок) та судовий збір – 3049,52 грн. (три тисячі сорок дев'ять гривень 52 копійки). 4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 11.02.2019р. Суддя                                                                                                                                                       О.В. Котков